Укладення договорів на аукціонах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Марта 2012 в 01:10, курсовая работа

Описание

Основна мета– визначення особливостей укладення договорів на аукціоні та вироблення обґрунтованого уніфікованого наукового підходу до розуміння категорії аукціону в цивільному праві.
Для досягнення цієї мети дисертантом поставлені такі основні завдання дисертаційного дослідження:
 встановити умови виникнення і розвитку торгів та аукціонів;
 визначити характер і тенденції правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з проведення аукціонів;

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………


РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АУКЦІОНІВ…………………

1.1. Генезис розвитку торгів та аукціонів………………………………………
1.2. Сутність аукціону і його основні ознаки…………………………….........


РОЗДІЛ 2. АУКЦІОН ЯК СПОСІБ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ…………….

2.1. Характеристика правовідносин при проведенні аукціону…………........
2.2. Механізм проведення аукціону і укладення основного договору……….
2.3. Визнання аукціону недійсним і відповідальність організаторів та учасників………………………………………………………………………….


ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….........

Работа состоит из  1 файл

Вся робота.doc

— 283.00 Кб (Скачать документ)

На аукціонах можуть бути продані будь–які види об’єктів цивільних прав, якщо законодавством вони не вилучені із цивільного обороту, не суперечать засадам розумності, справедливості та добросовісності, у встановленому порядку допущені до торгів. Варто також ураховувати, що законом можуть бути встановлені види об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або знаходження яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом.

Варто зазначити, що на аукціоні лише визначається, хто з декількох претендентів одержить право її купити. Тому у всіх випадках, незалежно від характеру товару, що продається, предметом аукціону є право на укладення відповідного договору. Звідси особливість предмета аукціону зумовлює як сам аукціон, так і порядок укладення договорів стосовно нього.

Види аукціонів. Єдиної, визнаної всіма, класифікації аукціонів не існує, що не дивно, оскільки аукціони проводяться в усіх країнах світу.

Розподіл за способом проведення умовний, не відображений в нормативно–правових актах, що регулюють порядок проведення аукціонів, і отримав широке визнання за назвою країн, де ці типи аукціонів з’явилися і найбільш поширені.

а)   Англійський аукціон (англ. «english auction») – тип аукціону, при якому ставки підвищуються знизу вверх за певним кроком чи вільно. Торги тривають доти, поки право купити продавану річ не буде придбано тим покупцем, що запропонував ціну більш високу у порівнянні з іншими покупцями. На англійському аукціоні початкова ціна порівняно невелика. Покупці, що конкурують, призначають більш високі ставки в процесі торгів, поки не залишиться тільки один покупець. Отже, на англійському аукціоні товар продається за найвищою запропонованою ціною, а низька стартова ціна – спосіб чи тактичний хід для залучення покупців. «Англійський» аукціон називає також «прямим або стандартним», а інши автори – класичним.

Існують деякі особливості проведення англійського аукціону. Торг із підвищенням цін може вестися гласним і негласним способами. При негласному (або «німому») торзі покупці подають аукціоністові заздалегідь установлені знаки про згоду підняти ціну на встановлену величину надбавки. Аукціоніст щораз повідомляє нову ціну, не називаючи покупця. Негласне проведення торгу дозволяє зберегти ім’я покупця в таємниці.

б)   Аукціон голландський (англ. «Dutch auction») – тип аукціону, у якому торги починаються з найвищої ставки, а за визначеннями інших авторів – «з дуже високої ціни», «з максимальної ціни», «з найвищої ціни», «з найвищої ставки», «зі штучно завищеної ціни», «зі свідомо завищеної ціни», «з невиправдано завищеного рівня ціни» і знижуються доти, поки не знаходиться покупець. Стосовно «голландського» аукціону Г.С. Вечканов і Г.Р. Вечканова вказують, що «...цей тип аукціонів також називається китайським»[13] , а В.П. Федько пише, що «у світовій практиці даний тип аукціонних продажів іноді називається «вейдинг»[14]. Застосований в Україні «голландський» аукціон одержав назву «аукціон за методом зниження ціни лота»..

в)   Аукціон «в темну» (англ. «sealed–bid auction»). Всі покупці пропонують свої ставки одночасно (звичайно у вигляді письмових заявок, тому їх іноді називають «аукціони закритих конвертів», а також «аукціони із запечатаними пропозиціями»). Право купити товар дістається тому, хто запропонував найвищу ставку, або купується в того, хто запропонував найменшу ставку. Найбільш відомі аукціони «в темну» у Великобританії і Голландії, на яких продаються твори мистецтва, домашня худоба, будинку, старі автомобілі. У США державне казначейство використовує аукціони «в темну» для продажу деяких цінних паперів. Одна з переваг аукціону «в темну» полягає в заохоченні конкуренції за рахунок участі в аукціоні навіть тих покупців, імовірність перемоги яких відносно невелика.

г)   Подвійні аукціони (англ. double auction). Використовується, як правило, при проведенні біржових торгів. Він являє собою сполучення англійського і голландського варіантів, коли пропозиції покупця, що збільшуються, зустрічаються із пропозиціями продавців, що знижуються. При збігу цін, запропонованих покупцем і продавцем, укладається договір. Тому в ряді визначень поняття біржі вказується, що біржа є оптовим ринком, на якому торги провадяться методом подвійного аукціону. На думку західних фахівців, подвійний аукціон – найбільш ефективний метод відкритих торгів, оскільки при його проведенні виникає конкуренція як між продавцями, так і між покупцями, а ціни в найбільшій мірі враховують співвідношення попиту та пропозиції.

д)   Аукціонів одночасних пропозицій. Пропозицій починається за сигналом аукціоніста, за яким покупці товару одночасно пропонують ціну на певний лот. Продаж проводиться покупцеві, що запропонував найвищу ціну. Іноді як сторона, що робить пропозицію, виступає не покупець, а продавець товару. На думку експертів, економічні результати цього виду торгів близькі до голландського аукціону. За технологією проведення ці аукціони нагадують аукціони закритих пропозицій («в темну») з тією різницею, що ціни пропонуються не в запечатаних конвертах, а відразу і відкрито, що веде до дуже швидкого визначення переможця та подальшого укладення договору.

Залежно від причин проведення розрізняють:

а)   добровільний аукціон організується з ініціативи самого власника майна, що має на меті одержати при цьому більшу ціну, ніж при звичайному продажі. На такий аукціон можуть виставлятися надлишки товарно–матеріальних цінностей підприємства, одяг, що вийшов з моди, коштовності, твори мистецтва і т.д. При цьому аукціон може проводити як сам власник, так і уповноважена ним організація, що виступає в цих відносинах як комісіонер. Добровільним є благодійний аукціон, а також аукціон з продажу антикваріату.;

б)   примусові аукціони організуються органами податкової служби при реалізації податкової застави, органами, що керують санацією і ліквідаторами в процедурі банкрутства, а також органами державної виконавчої служби з метою погашення боргів власника майна та реалізації арештованого, заставного і т.п. майна. Примусові аукціони часто ще називають продажем з молотка;

в)   аукціони на виконання вимог законодавства. Особливість його в тому, що тут переважає значна кількість імперативних приписів.

За типами проведення розрізняють:

а)   аукціони продавців, тобто коли товар для продажу надає продавець, а кілька потенційних покупців конкурують між собою, визначаючи, хто з них одержить право на укладення договору. Продавець знає відправну ціну, тобто мінімальну ціну, за якої він погодиться продати свій товар. Однак він не знає відправних цін потенційних покупців, тобто найвищих цін, які погодяться заплатити за даний товар покупці.

б)   аукціон покупців організується споживачами, що вишукують вигідні пропозиції від потенційних продавців. Споживач вивчає пропозиції ряду виробників. Різні виробники товару також не знають відправних цін один одного. На аукціоні покупців виграє той, хто може поставити товар по найбільш низьких цінах, а на аукціоні продавців товари придбають звичайно ті, хто пропонує найвищу ставку[15].

За рівнем правового регулювання і поширеності інформації про їхнє проведення:

а)   міжнародні аукціони;

б)   національні аукціони;

в)   локальні аукціони.

За об’єктами продажів:

а)   спеціалізовані аукціони (валютний, хутровий, земельний, сертифікатний і т.д.);

б)   змішані.

За способом представництва зацікавлених сторін:

а)   відкриті аукціони;

б)   закриті аукціони.

Вибір конкретної форми проведення аукціону визначається законодавством. Якщо прямої вказівки закону нема, то визначення форми аукціону є правом організатора. Відповідно розрізняють:

а)   аукціони, правила проведення яких регулюються законодавством;

б)   аукціони, правила проведення яких визначаються організаторами.

Напрошується пропозиція ввести в законодавство норму про те, що форму проведення аукціону організатор повинен погодити із власником товару при укладенні договору.

РОЗДІЛ 2

АУКЦІОН ЯК СПОСІБ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ

2.1. Характеристика правовідносин при проведенні аукціону

Про існування конкурентних способів (у ряді джерел – начал) продажу майна і майнових прав (а отже, і укладення договорів) вказується в багатьох нормативних актах.

Змова або можливість змови є однією з причин, що стримують розвиток аукціонів, що вихолощують із них саму їхню сутність. Змова при проведенні аукціону може бути різна. Найбільш поширені змови між покупцями і між організатором аукціону та одним (або декількома) з покупців. Змови при проведенні аукціонів зустрічаються не тільки в Україні.

Змова між покупцями спрямована, насамперед, на недопущення значного підвищення стартової ціни. Така змова призводить до ігнорування і виключення при проведенні аукціону його основної ознаки – принципу конкурентності.

Змова між організатором аукціону й одним з учасників може мати найрізноманітніші форми, але завжди спрямована на досягнення однієї мети – надати можливість купити предмет торгу саме даному покупцеві за максимально пільговою ціною. Це може виразитися в заниженні стартової ціни, недопущенні (відстороненні) для участі в аукціоні інших покупців тим або іншим способом, наприклад, шляхом опублікування інформації про намічені торги в газеті, що виходить малим тиражем (або ж викупу всього тиражу газети для недопущення надходження її у відкритий продаж), відмови в прийнятті заявки з тієї або з іншої причині та ін.

Жоден нормативний акт не дає визначення, що таке «конкурентний спосіб укладання договору», однак визначити зміст цього терміна не становить особливих труднощів, якщо знати, що таке конкуренція. Конкуренція – це змагання між суб’єктами господарювання з метою одержання завдяки власним досягненням переваги перед іншими суб’єктами господарювання, у результаті чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між декількома продавцями, покупцями. Конкурентними способами є торги, аукціони, конкурси і тендери[16].

З наведеного вище можна зробити висновок, що віднесення аукціонів до конкурентних способів укладення договору не викликає сумнівів. Основна складність, що виникає на практиці, чим відрізняється аукціон від інших способів укладення договорів на конкурентних началах, насамперед від конкурсу.

Автори довідника «Аукціони: підготовка, проведення, судові суперечки» виділяють наступні особливості проведення аукціону:

1)     торги є цивільно-правовою процедурою, спрямованою на укладення договору в майбутньому. Участь у торгах створює для сторін цивільні права й обов’язки;

2)     договір, укладений між переможцем торгів і власником майна або власником майнового права за результатами торгів, що відбулися, виступає як самостійна цивільно-правова угода;

3)     відчуження майна чи майнового права відбувається з наміром одержати за реалізоване майно чи майнове право найбільшу ціну;

4)     торги проводяться у встановленому законом порядку і можуть бути визнані недійсними тільки судом за позовом зацікавленої особи у випадку порушення зазначеного порядку[17].

ЦК України передбачає лише «класичний» спосіб укладення договору, коли одна зі сторін звертається до іншої з пропозицією укласти договір, і з моменту одержання особою, яка направила таку пропозицію, відповіді про прийняття цієї пропозиції, договір вважається укладеним. Процес укладення договору на аукціоні більш складна, чим зазначена вище схема.

Іноді замість «на аукціоні» використовується словосполучення «за результатами аукціону», що ми вважаємо більш точним, оскільки основний договір полягає за рамками аукціону)[18].

Укладення договорів на аукціонах має свою особливість і на погляд більшості авторів підготовка і проведення аукціону проводиться в три стадії :

1) підготовча стадія (підготовка і оголошення аукціону);

а)   попередня (допублічну) підготовка – проведена без участі покупців. Це ухвалення рішення власником або уповноваженим органом держави про продаж товару на аукціоні, визначення організації, який доручається безпосереднє проведення аукціону, укладення з нею договору. Далі організатор здійснює підготовку товару, визначає початкову (стартову ціну) і проводить, якщо буде така потреба, експертизу, визначає крок аукціону, призначає аукціоніста, визначає порядок і необхідні умови для майбутнього огляду товару і, нарешті, визначає остаточну дату проведення аукціону і здійснює публікацію оголошення цих відомостей;

б)   публічна підготовка – відбувається вже за участі потенційних покупців. У ході її провадиться прийом заявок з необхідними матеріалами, їхня перевірка, реєстрація учасників, видача їм передбаченої документації й т.д.

2) власне торги (аукціонні торги);

3) закінчення аукціону і реалізація його результатів.

Уявити механізм укладення основного договору через аукціон можна у вигляді наступної схеми.

Схема 2.1.

Механізм укладення договору через аукціон

Підготовча стадія

Аукціонні торги

Укладення основного договору

Допублічна підготовча стадія

Публічна підготовча стадія

Аукціон

Информация о работе Укладення договорів на аукціонах