Тенденції розвитку світового ринку інформаційних технологій

б) не зламав, як звичайно, у випадку ринку інформаційних послуг, існуючу його структуру (учасників, послуги й продукти), а доповнив її. Всі учасники ринку, що діяли до цього збереглися, але були змушені змінитися, ще більше сконцентруватися на послугах з доданою вартістю (value-added services або VAS), тому що втратили монопольне становище, що ґрунтувалося на старій системі дистрибуції (у свою чергу, що базувалася на локалізації ринку, ексклюзивності, обмеженні інформації про конкурентні ціни),

в) запропонував інформаційній діяльності нову модель бізнесу, засновану на безкоштовних послугах. Ера цієї моделі виявилася не довгою - усього 2-3 роки. Основні учасники, що вийшли на ринок інформаційних послуг до появи Інтернету, не стали дотримуватися цієї моделі, але не змогли довести, що така модель існувати не може. Тому в ході буму ці учасники втратили у рості капіталізації, але й падіння капіталізації в ході кризи, після того, як Інтернет-пузир, побудований на безкоштовності інформаційних послуг, лопнув - не було для них таким хворобливим,

г) дав можливість зробити ринок у секторі ділової й комерційної інформації ринку інформаційних послуг, зробити його по-справжньому масовим, але не як самоціль, а вирішуючи ще більш загальне завдання залучення в інвестиції в Інтернет-бізнес як можна більшого числа людей (непрофесіоналів), що дозволило Інтернет-компаніям у ході буму більше заробити й розподілити ризики, а потім і втрати, викликані кризою,

д) привів на ринок інформаційних послуг нових гравців - багаті медіа-холдинги - постачальників масового контенту, яким були потрібні нові канали збуту і які побачили їх в Інтернеті,

е) підтвердив, що нова парадигма росту постіндустріальної економіки - працездатна й може принести істотні доходи тим, хто зумів створити нову модель поведінки .

з) відкрив нові напрямки розвитку ринку інформаційних послуг, насамперед, b2b (business-to business) і b2c (business-to-consumer). За останні чотири роки світовий оборот бізнесу в Інтернеті виріс більш ніж в 20 разів. Жодна інша галузь економіки не може похизуватися такими темпами розвитку. Найбільш вражаючими темпами (більш ніж у сто разів за чотири роки) виріс оборот в області b2b.

Таким чином, мережа Інтернет, що одержала поштовх у  розвитку з дозволом використання її для комерційних застосувань, зробила ринок інформаційних послуг по-справжньому масовим і глобальним. Інформаційна діяльність стала інтегруватися безпосередньо в бізнес-процеси й відкрила нові напрямки розвитку бізнесу в цілому, змінивши уявлення про механізми реалізації на ринку й зробивши ринок глобальним. [4,c. 211].

III. СФЕРИ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

Сучасний інформаційний  ринок - ринок електронної інформації й комунікації, частиною якого є  ринок інформаційних ресурсів і  послуг можна розділити на три взаємодіючих області:

• інформація власне ринку інформаційних послуг (з одного боку, бази даних, доступні в електронному виді через мережі зв'язку й на носіях, що мають речову форму,  і з іншого боку, послуги з організації доступу до баз даних в електронному виді);
• електронні угоди (електронна торгівля, біржові й фінансові операції – e-commerce);
• Глобальна електронна комунікація (організація роботи мережі).

World Wide Web, що зайняла  одне з лідируючих положень  на інформаційному ринку, цікава тим, що дала новий вимір для кожної зі згаданих областей, інтегрувавши їх на якісно новому й більше високому рівні. Однак всі ці три області як і раніше зберігають самостійність, і кожна з них продовжує розвиватися по-своєму й займає власне місце в структурі суспільного виробництва й соціальній інфраструктурі суспільства. Проте, останнє десятиліття XX ст. привело до того, що почалася інтеграція трьох згаданих областей в одне ціле в рамках Інтернету, що, у свою чергу, перетворюється в самостійну область інформаційного ринку, роль і значення якого, а також вплив на інші області, постійно зростають. Сьогодні Інтернет відкриває нові можливості розвитку для всіх секторів інформаційного ринку. [6,c. 145].

Характеризуючи сучасний світовий інформаційний ринок, необхідно відзначити, що в частині електронних угод він безпосередньо виступає елементом ринкової інфраструктури сучасного інформаційного суспільства. Область глобальної електронної комунікації перебуває, як би, на стику з галуззю електрозв'язку (telecommunications), що прийнято розглядати як галузь матеріального виробництва, і вона може бути також віднесена до ринку послуг зв'язку в частині її вдосконалених (advanced) послуг.

Область інформації є не тільки провідною на інформаційному ринку, але й одним із кращих прикладів домінування нематеріального виробництва й постійного підвищення його ролі в зіставленні з матеріальним виробництвом у сучасному суспільстві.

Звичайно, інформаційний  ринок багатше й ширше, ніж  виділені області. Він також містить  у собі такі важливі елементи, як підготовка джерел інформації, спеціальні послуги бібліотек і архівів, послуги в області природної - метеорологічної, космічної, географічної і екологічної інформації, послуги обробки даних, послуги з розробки інформаційних систем (послуги системної інтеграції) і ділове консультування в цій області, стратегічне консультування, послуги в області розробки й застосування програмного забезпечення, а також засоби масової інформації (mass-media).

3.1. Ринок інформації

На світовому ринку інформації й інформаційних послуг можна виділити наступні основні сектори, які характерні для всіх розвинених країн,  і не залежать від каналів передачі інформації:

1. Сектор ділової інформації (біржовий, фінансової, комерційної, економічної, статистичної), що охоплює:

• біржову й фінансову інформацію - інформацію про котирування цінних паперів, валютні курси, дисконтні ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни, інформацію надавану біржами, спеціальними службами біржової й фінансової інформації, брокерськими компаніями, банками;
• економічну й соціальну статистичну інформацію - числову економічну, демографічну, соціальну інформацію у вигляді рядів динаміки, прогнозних моделей і оцінок, надавану державними службами, а також компаніями, зайнятими дослідженнями й розробками й консалтингом в області ринків попиту;
• комерційну інформацію - інформацію про компанії, фірми, корпорації, напрямки роботи і їхню продукцію, ціни, фінансовий стан, зв'язки, угоди, керівників і т.п.;
• ділові новини в галузі економіки й бізнесу, надавані спеціальними інформаційними службами.

2. Сектор інформації для фахівців (науково-технічні й спеціальної, а також першоджерела), що охоплює:

• професійну інформацію - спеціальні дані й інформацію для юристів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів і т.п.;
• науково-технічну інформацію - документальну бібліографічну й реферативну, довідкову інформацію й дані в області фундаментальних і прикладних, природних, технічних і суспільних наук, галузей виробництва й сфер людської діяльності;
• послуги організації доступу до першоджерел (у тому числі у вигляді копій документів) - через бібліотеки й спеціалізовані служби, можливість придбання першоджерел.

3. Сектор масової й споживчої інформації (новини, послуги на основі сучасних засобів глобальної телекомунікації), що охоплює:

• новини й літературу - інформацію служб новин і агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії;
• споживчу й розважальну інформацію, орієнтовану на домашнє, а не службове використання - місцеві новини, погоду, розклади руху транспорту, ігри, пропозиції по обміну, покупкам і продажам, довідники готелів і ресторанів, інформацію з обміну валюти, оренди машин, дачам для оренди. [8,c. 46].

3.2. Ринок електронних угод

На ринку електронних  угод (операцій, або transactions) представлені в основному системи банківських карт, системи резервування квитків і місць у готелях, замовлення товарів і послуг, а також біржових, банківських і розрахункових операцій. Аж до середини 90-х рр. цей ринок розвивався в рамках спеціалізованих комп'ютерних систем транспортних і туристичних компаній, великих банків і фондових брокерів, а також торговельних компаній. Доступ до цих систем з боку кінцевого споживача був обмежений або мав екзотичний характер. Інтернет докорінно змінив ситуацію, залучив у ці області масового споживача, а також все більше число раніше замкнутих систем, які почали використати цю мережу для здійснення електронних угод. Тому Інтернет швидко перетворює даний ринок з корпоративного або елітарного в дійсно масовий, у нову галузь електронної торгівлі, що швидко розвивається.

На розвиненому ринку  електронних угод (транзакцій) є  системи фінансових (валютних і фондових), банківських і розрахункових  операцій, спеціальні платіжні системи  для обслуговування угод в Інтернеті, служби резервування квитків і місць у літаках, поїздах, автобусах, готелях, кемпінгах, замовлення товарів і послуг і т.п.

Спеціалісти прогнозують  у недалекому майбутньому створення  на основі розгалуженої інформаційної  інфраструктури інтегрованих ринкових послуг (Integrated Market Services), які сприятимуть удосконаленню структури взаємовідносин в усіх галузях економіки (наприклад, ліквідація проміжних ланок). До недавнього часу більшість посередників виконували одну з трьох функцій, зокрема:

• надання інформації (наприклад в площинах: покупці - продавці, товари - послуги, канали маркетингу);
• маркетинг (вивчення проблем розробки та виробництва, юридичне забезпечення);
• виконання замовлень (обробка замовлень, проведення розрахунків та інших фінансових операцій, доставка замовлень).

На сьогодні всі ці послуги можуть охопити “інтегровані посередники”. В залежності від  обставин, доступ до інтегрованих ринкових послуг може відбуватися через використання персонального комп’ютера, терміналу  чи звичайних засобів двостороннього зв’язку, що в останній час швидко інтелектуалізуються. [8,c. 55].

Ринок електронних угод (операцій) зможе охопити системи банківських  і міжбанківських операцій, електронних  торгів, системи резервування квитків  і місць у готелях, замовлення товарів, послуг та інше. Поки що на території України відчуваються лише перші зрушення в цій сфері. В основі сервісу, що дозволяє купувати і продавати товар через комп’ютерну мережу, лежить технологія електронної комерції. Це поняття включає в себе набір варіантів дій, як продавців, так і покупців. Головне, що відрізняє види технологій електронної комерції - це спосіб оплати. Якими б різноманітними не здавалися існуючі системи комерції, всіх їх можна поділити на дві групи, які можна назвати: “спочатку гроші - потім товар” і “тут і зараз”.

До першої категорії  “спочатку гроші - потім товар” відносяться електронні магазини, які  дозволяють покупцю робити замовлення. В цьому випадку угода здійснюється пізніше, а під час ”відвідування” через мережу такого віртуального магазину покупець ознайомлюється з пропонованими товарами, відкладає те, що йому сподобалось у “віртуальний кошик” і в результаті отримує рахунок-фактуру (або ж якийсь інший документ) з нарахованою загальною сумою, розрахованими податками, печаткою і підписом. Цей документ може бути основою для проведення оплати.

 До другої категорії  “тут і зараз” відносяться  системи “продавець - банк - покупець”.  Головною подією цієї системи  комерції є момент натиску  кнопки клієнтом. Саме тоді здійснюється  угода, в результаті якої гроші  переходять від покупця до продавця, або вірніше - блокуються на рахунку клієнта, а товар починає рухатися в зворотному напрямку. Як платіжний інструмент в таких системах можуть використовуватися міжнародні пластикові карти. Такий проект реалізовується в Україні. Це пілотний проект - Система Інтернет Комерції (СІК), що розроблена Міжнародним центром інформаційних технологій INT при підтримці Національного банку України та добровільній участі деяких комерційних банків. Участь у системі платежів відкрита для використання будь-якого платіжного документу (наприклад, пластикової картки). Для кожного товару в СІК зберігається його зображення, основні характеристики. Покупцю надається доступ до цієї інформації в режимі реального часу. Наприклад, пропонується вся необхідна інформація про якість тканини, кольори та моделі. Покупець самостійно формує список замовлених товарів, який можна переглядати і змінювати. Після завершення сеансу покупець отримує оформлений рахунок-фактуру. Для підтримання безпеки проведення угод передбачені електронні системи захисту інформації і іідентифікації учасників угод. Зазначимо, що в Internet вже давно налагоджено сервіс-бронювання квитків, готельних номерів, замовлень перекладачів, служби охорони і т. п. [11,c. 134].

Використання інтегрованих ринкових послуг має значні переваги.

Підтримання функціонування інтегрованих ринкових послуг відбуватиметься  через інформаційну інфраструктуру, яка поєднуватиме споживачів з виробниками  і створюватиме по суті нову форму  посередництва, яка сприяє укладенню  комерційних угод між покупцями і продавцями.

Можна виділити шість  сегментів в економічній діяльності господарських суб’єктів, в яких використання інформаційних технологій найвірогідніше підвищить ефективність торгових операцій: поставки промислових  товарів, розфасування споживчих товарів, страхування комерційних підприємств і окремих осіб, банківська справа, гуртова торгівля і консалтинг. Переваги широкомасштабного розповсюдження інтегрованих ринкових послуг насамперед полягають в наступному:

• широкому розповсюдженні інформації, що пояснюється швидким ростом абонентів комп’ютерних мереж (як організацій, так і окремих фізичних осіб), яким пропонується широкий спектр інформаційних послуг;
• більшою простотою в користуванні інформаційними послугами в порівнянні з традиційними, завдяки автоматизації процесів підбору і формалізації інформації шляхом використання елементів штучного інтелекту та технологій візуального відображення у відповідності з індивідуальними вимогами;