Полiтiчнi партii i партiйнi системи

    Партійна  система в Україні перебуває  на стадії переходу від атомізованого  до поляризованого плюралізму. Проте  цей період може затягнутись, якщо не буде сформований сильний соціал-ліберальний  і неоконсервативний центр, який зможе нейтралізувати ліву і праву  антиреформістську опозицію. Для  нинішньої української партійної  системи характерні:

    1) слабка взаємодія партій із  соціальними групами, відсутність  стратегії вибору власного електорату;

    2) розрив між партійним керівництвом  і масами, відсутність менеджерського  принципу внутріпартійного управління;

    3) суперечність між стратегічними  цілями і тактичними засобами;

    4) дефіцит у партійних рядах  управлінських та політичних  кадрів;

    5) слабкий інноваційний потенціал  політичних лідерів;

    6) наслідування багатьма партіями  організаційної структури КПРС  і ОУН—УПА, що не сприяє  реалізації політичних потенцій  особистості;

    7) недостатня фракційна діяльність  партій в органах представницької  влади;

    8) законодавче обмеження умов для  піднесення престижу партійної  діяльності, відсутність стимулювання  партійної конкуренції;

    9) неспроможність партій розробити  конкретні механізми реалізації  власних програмних засад. Тому  нове виборче законодавство і  законодавство про партії має  створити правові умови трансформації  нинішніх пропартій у партії  сучасного типу.

    Залежно від обставин та інтересів політичної боротьби діяльність деяких партій не цілком адекватна ідейно-політичній суті, зафіксованій у їхніх назвах і програмних документах. Трапляються  розходження між проголошуваними  суспільно-політичними цілями партії та конкретними поточними інтересами її лідерів.

    Багатопартійність в Україні стала реальністю і  виводить її на шлях сучасного демократичного цивілізованого розвитку. Нині українська багатопартійність є передумовою  утворення партійної системи, що сприятиме утвердженню міцної, стабільної, демократичної системи влади  в державі.

    Партії  як суспільний інститут, конкуруючи між  собою, шукачи нових рішень і підтримки  нових прихильників. Змінюються їхні організаційні форми, внутрішньопартійне життя, характер зв'язків з масами, методи діяльності. Сприяючи розвитку плюралізму і демократії в суспільстві, партії також демократизуються. Взаємодіючи  між собою, вони, залежно від влади, участі в ній або неучасті, утворюють  різні типи партійних систем. Сучасне  плюралістичне, демократичне суспільство, що формувалось як багатопартійне, демонструє свою життєздатність. Очевидно, партії як невід'ємний елемент сучасного  цивілізованого суспільства мають  майбутнє.

    Висновок 

    У процесі роботи було сформульовано  уявлення про конституційно –  правовий статус політичних партій, визначено  функції політичних партій, надано класифікацію політичним партіям. Необхідно  зауважити, що політичні партії є  невід'ємним складовим елементом  демократії, заснованої на засадах  політичного плюралізму, непорушності прав та свобод людини і громадянина, насамперед — гарантій політичної свободи. Особлива роль політичних партій у політичній системі сучасних економічно розвинених країн приводить до того, що сама сутність цих політичних систем часто визначається зарубіжними  політологами як «правління політичних партій або як «партійна демократія».

    Непересічна роль політичних партій в організації  та здійсненні політичної влади передбачає порівняно з іншими видами об'єднань громадян певні особливості правового  регулювання їх становища та діяльності.

    Функції політичних завдань, політичних партій полягає в тому, щоб перетворити  багатоманітність інтересів окремих  індивідів, різноманітних соціальних спільностей у їх сукупний політичний інтерес шляхом зведення цих інтересів  до єдиного знаменника. В ідеалі мета кожної партії полягає у представництві в політичній системі тих верств населення, інтереси яких вона відображає. Через представництво і політичній сфері різних соціальних спільностей  за допомогою партій громадянське суспільство  й держава об'єднуються в єдине  ціле. Політичні партії, отже, є важливою ланкою, що поєднує громадянське суспільство  й державу, сприяючи подоланню або  пом'якшенню конфліктів між ними. Завдяки партіям суспільство  здійснює контроль над державою, а  держава — зворотний зв'язок із суспільством.

    Щоправда, вчені і практики розминаються в  оцінці переваги конкретної системи: там, де існує багато політичних партій або де існують двопартійні системи  з домінуючою партією тощо. Одні вважають, що «крайня багатопартійність» (поява в суспільстві п'яти і більше політичних партій) небезпечна для існування держави. Інші віддають перевагу двопартійній системі побудови держави, що надає громадянам вибір, а уряду можливість зміни і корегування курсу. Досвід Іспанії, Сірії, Японії та ряду інших країн свідчить про користь і доцільність багатопартійної системи з політичною партією, яка монопольно править. На користь багатопартійності без домінуючої політичної партії свідчить політично стабільний розвиток ряду європейських держав: Бельгія, Австрія, Данія, Нідерланди та деякі інші. Серйозно критикується існуюча біпартійна система, що відстороняє від участі в управлінні і прийнятті рішень маленькі політичні партії, що не надто авторитетні, але реально відображають інтереси меншості.

    Таким чином, в оцінці ефективності тих або інших партійних систем поки ще не існує єдиної думки. 
 
 

Список  використаної літератури 
 

1. Політологія : підручник для студ. вищих навч. закладів : навч.-метод. комплекс / Ф.М. Кирилюк, М.І. Обушний, М.І. Хилько ; за ред. Ф.М. Кирилюка . ─ 2-е вид., перероб. та доп. ─ К. : Центр навчальної літератури, 2005 . ─ 698 с.
2. Політологія : підручник для студ. вищ. навч. закладів / М.Ф. Юрій . ─ К. : Дакор ; КНТ, 2005 . ─ 416 с.
3. Політологія : підручник для студ. вищих навч. закладів / К.М, Левківський, В.М. Піча, Н.М. Хома ; за заг. ред. В.М. Піча . ─ 5-е вид., стер. ─ Львів : Новий Світ-2000, 2006 . ─ 476 с.
4. Политология : учеб. пособие [для преп. и студ. вузов] / С.А. Матвеев, Л.С. Буланенко, С.А. Михеев . ─ 5-е изд., с изм. и доп. ─ Харьков : Одиссей, 2006 . ─ 320с.
5. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2460-12