Шляхи поліпщення фінансової діяльності підприємства

 

3.1 Обґрунтування  та шляхи підвищення ефективного  використання фінансових ресурсів

 

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками рентабельності. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими ресурсами прямо залежить від структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На АТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12 можна запропонувати такі  напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

• зменшення запаси та готова продукція на складах на підприємстві;
• зменшення дебіторська заборгованість;
• зменшення поточних зобов'язань.

Як оборотний капітал  на підприємстві використовуються поточні  активи. Фонди, використовувані як оборотний  капітал, проходять визначений цикл. Ліквідні активи використовуються для покупки вихідних матеріалів, що перетворюють у готову продукцію; продукція продається в кредит, створюючи рахунки дебіторів; рахунки дебітора оплачуються й інкасуються, перетворюючи в ліквідні активи.

Будь-які фонди, не використовувані  для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання основного чи капіталу виплачені у виді доходів власникам. Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає в удосконалюванні керування запасами. Оскільки підприємство вкладає кошти в утворення запасів, то витрати збереження зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і з ризиком псування товарів, а також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів  і дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних  коштів. Застій запасів, які у свою чергу не можуть бути використані і створюють нестачу оборотного капіталу, що примушує підприємство ставати боржником. А це явище, як правило негативне впливає на структуру капіталу підприємства. Також збільшуються об’єми готової продукції на складах, в наслідок поганої роботи маркетингового відділу та не конкурентноздатності продукції.

Прискорення оборотності  оборотних коштів веде до росту обсягів  виробництва й реалізації продукції. Великий запас готової продукції (зв'язаний з передбачуваним обсягом продажів) скорочує можливість утворення дефіциту продукції при зненацька високому попиті.

Підвищення оборотності  оборотних коштів зводиться до виявлення  результатів і витрат, зв'язаних із збереженням запасів, і підведенню розумного балансу запасів і витрат. Для прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві доцільно:

• планування закупівлю необхідних матеріалів;
• використання сучасних складів;
• удосконалювання прогнозування попиту;
• швидка доставка сировини й матеріалів.

При тому, що темп росту запасів складає 129 % ( 1872,0 : 2421,5).

Доцільно було б зменшити запаси на 18 %. Це насамперед треба зробити продаж застарілих виробничих запасів. Це та частина вартості інших малоцінних та предметів які швидко зношуються на складі, також будівельні матеріали та обладнання до встановлення.

Сума, (18 % від вартості запасів), піде частина на закупівлю більш високоякісної сировини для більш рентабельнішого асортименту, а інша частина на розрахунок із кредиторами. Вартість запасів на прогнозний рік складатиме 2001,4 тис. грн. (це 18 процентів від суми вартості запасів з 2000 року, яка дорівнювала 2421,5).

Після того, як ми підставимо нове значення до коефіцієнта оборотності  запасів. Вийде таке прогнозне значення.

К об. зап. 2000 рік = 37988,8 : 2146,75 = 17,6 разів.

К об. зап. на прогнозний рік = 40527,73 : 1951,59 = 18,3 разів.

Тобто коефіцієнт оборотності  збільшився в порівнянні з минулим  роком на 3.9 процентів. Отже, зміна  приводить до позитивного впливання  на цей коефіцієнт. Зменшуючи при  цьому термін поповнення запасів до двадцяти днів. Тобто, ще на один день швидше ніж у минулому році.

Другий захід. Прискорення  оборотності оборотного капіталу складається  в зменшенні рахунків дебіторів. Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, прийнятий на підприємстві, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміку розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Добір здійснюється за допомогою  формальних критеріїв: дотримання платіжної  дисципліни в минулому, прогнозні фінансові можливості покупця по оплаті запитуваного їм обсягу товарів, рівень поточної платоспроможності, рівень фінансової сталості, економічні і фінансові умови підприємства продавця (затовареність, ступінь потреби в готівці).

Оплата товарів постійним клієнтам звичайно, виробляється в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвитих країнах широко розповсюдженої є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

• покупець одержує двопроцентну знижку у випадку оплати отриманого товару протягом десяти днів із початку періоду кредитування;
• покупець оплачує повну вартість товару, якщо оплата відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;
• у випадку несплати протягом місяця покупець буде змушений додатково оплатити штраф, величина якого може варіювати в залежності від моменту оплати.

Найбільш уживаними  способами впливу на дебіторів із метою погашення заборгованості є напрямок листів, телефонні дзвоники, персональні візити, продаж заборгованості спеціальним організаціям (факторинг).

З наведеного у другій частині диплому про розмір та динаміку зміни коефіцієнта оборотності  дебіторської заборгованості бачимо, що він має тенденцію до збільшення оборотності від 58,59 разів на рік  до 79,5 разів і до зменшення періоду інкасації від шести днів в 1999 році до чотирьох с половиною тобто до п’яти днів в 2000 році.

При збільшенні запланованого  випуску продукції на 10 відсотків  від поточного розміру, та зниження дебіторської заборгованості на 33 відсотків. Завдяки вище переліченими методами впливу. То підприємство матиме такий прогнозний вигляд коефіцієнта.

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості на прогнозний період = 61796,98 : 761,7 = 81,1 разів на рік, де 61796,98 тис. грн. це сума, яка може бути одержана на наступний прогнозний рік від реалізації продукції, передбачена відділом маркетингової служби на підприємстві. Сума 761,7 тис. грн. Отримана в наслідок зменшення суми вартості дебіторської заборгованості на 33 процента. Отже коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на 2,0 відсотків.

Це значить, що підприємство за допомогою дебіторської заборгованості може зробити собі покращення в фінансовому  становищі, збільшуючи цим самим  свою оборотність, як дебіторської заборгованості так оборотності оборотних активів в цілому.

Третій захід. Спрямований  в зменшені поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий  запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені  кошти для покриття непередбачених витрат. По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних  запасів та готової продукції  на складі. А також отримати кошти  від дебіторів.

На період минулого року підприємство має тенденцію до покращення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості. В 1999 році 10,65. В 2000 році цей показник був 12,33 рази.

Хоч у підприємства динаміка зміни збільшується. Так це завдяки  тому, що підприємство зробило переоцінку майна, цим самим збільшила суму амортизації, а це збільшило собівартість реалізованої продукції. Собівартість в 1999 році складала 26672,4 тис. грн. в 2000 році 37988,8 тис. грн.) Виходячи з аналізу прибутку існує ймовірність, що в прогнозний період собівартість буде становити 40527,73 тис. грн.

Відділ маркетингової  служби передбачає збільшення випуску  продукції на 10 відсотків із прогнозу попиту та відкриття додаткових каналів  збуту, таких як, (об’єкти малого архітектурного спорудження та інші.) продукція буде реалізована.

Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшені її на 17 відсотків), 2937,2 тис. грн. середнє  значення її буде 3234,85 тис. грн.

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме:

К окз. = 40527,73 : 3234,85 = 12,52

Це майже на 1,6 процент  більше ніж попередній коефіцієнт минулого року. (12,56 : 12,33 = 101,6).

Слід також зазнати, що на підприємстві існує асортимент, який не приносить прибуток. Після  проведеного аналізу з’ясувалось, що вісім видів продуктів не мають прибуток.

Це батон із родзинкою, булочка “родзинка”, здоба з  повидлом, здоба з повидлом в упаковці, здоба фігурна, булочка “звягельська”, витушка з кокосом упакована  в плівку, торт “мазайка”. Загальною  масою 4,4 тон на рік. А це додатково знизить об’єм запасів і призведе до зменшення видатків на закупівлю сировини. А також непотрібно буде додатково залучати трудових ресурсів. Тіш робітники перейдуть на виготовлення іншої продукції. Так і з місцем, непотрібно буде будувати чи орендувати додатково основні засоби. Робота буде виконуватись на тих же печах. Виходячи з потужності основних засобів збільшення виготовлення не спричинить додатково залучення основних засобів. Отже підприємство, створюючи цей та інші заходи, по зменшенні кредиторської заборгованості, запасів, дебіторської заборгованості, має можливість покращити свою ділову активність, та ще ряд інших коефіцієнтів, такі, як співвідношення позикового та власного капіталу на суму зменшеного поточного зобов’язання, та ряд інших коефіцієнтів фінансової сталості, ліквідності та рентабельності всього капіталу в цілому.

 

3.2 Визначення операційного лівериджу та ефекту фінансового важеля на прогнозний період

Основний якісний фактор, який впливає  на формування балансового прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується  ефектом операційного лівериджу.

Ефект впливу цього фактора  на суму балансового прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького риску, зв’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький риск. Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшені об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на прогнозний рік (табл. 3.1) збільшити об’єм випуску продукцію і виручку на 10 процентів, то при збільшенні об’єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів. При тому, що прибуток находиться різницею сукупних витрат до чистої виручки від реалізації.

Таблиця 3.1

Розрахунок результатів  на прогнозний період

№	Показник	Коефіцієнт збільшення	За 2006 рік в тис. грн.	На прогнозний період в тис. грн.	В процентах до виручки
1	Виручка від реалізації	1,1	46815,9	51497,49	100
2	Змінні витрати	1,1	25389,3	27928,23	54
3	Валова маржа		21426,6	23569,26	46
4	Постійні витрати	-	12599,5	12599,5	-
5	Прибуток	-	8827,1	10969,76	-

 

Таблиця 3.2

Розрахунок сили операційного важеля на прогнозний період

Показник	За 2006 рік	На прогнозний період	Відхилення
Сила впливу операційного важеля	21426,6 : 8827,1 = 2,42	23569,26 : 10969,76 = 2,14	(2,14 : 2,42) = 0,88

 

З отриманих даних  видно (табл. 3.2), що при зміні об’єму випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат а чим більша сума постійних витрат тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.