Анализ экспортно-импортных операций производителя косметики

      РЕФЕРАТ 

1. Визначити основні напрямки вдосконалення  та підвищення ефективності експортно-імпортних  операцій та відпрацювати основні напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства.
2. Аналіз експертно-імпортних операцій виробника парфюмерно-косметичної продукції та розробка напрямків їх вдосконалення на прикладі ВАТ "Аромалак".
3. ВАТ "Аромалак".
4. Метою випускної роботи є розробка основних методологічних та організаційних основ використання експортно-імпортних операцій на підприємствах, їх вдосконалення в умовах розвитку ринкової економіки в Україні, пошук шляхів удосконалення методів управління підприємством, яке працює в сфері виробництва.
5. Базовим методом роботи обрано структурно-функціональний аналіз як найбільш ефективну методику вивчення сучасних економічних явищ і процесів.
6. З огляду на дані аналізу зовнішньоторговельних операцій за попередні роки, мені все-таки представляється доцільним налагодження економічних зв'язків між підприємствами України та Росії.
7. Керівник роботи - доц. к.п.н. Китаєв В.О.
8. Робота - вміщує 4 глави

• 2 додатки

• 73 сторінки
• З малюнки
• 16 таблиць

      ВСТУП 

      Актуальність  роботи зумовлена сучасними потребами  економічного життя України, направлених  на побудову ринкового господарства, появу нових структур виробництва; побудову економічних зв'язків з  іншими країнами. У зв'язку з цим, з боку суб'єктів економічної  діяльності, виникає потреба в  аналізі особливостей процесу міжнародної  торгівлі і факторів, що впливають  на її кінцевий результат для кожної зі сторін. Тому, представляється необхідним визначити найбільш оптимальні умови  зовнішньоекономічного контакту як з погляду експорту, так і імпорту. Процес змін, що спостерігається в  даний час в Україні., проникнув  в усі сфери економічного життя. У цих умовах експортно-імпортні операції стають однією з основ товарного  обігу в Україні і джерелом валютних надходжень організацій - резидентів. У зв'язку з великою увагою, що приділяється сьогодні зовнішньоторговельним  операціям з боку суб'єктів економічної  діяльності, виникає потреба в  аналізі особливостей процесу міжнародної  торгівлі і факторів, що впливають  на її кінцевий результат для кожної зі сторін. Ці обставини зумовили вибір, актуальність теми даної дипломної  робота, її мету й основні напрямки.

      Метою випускної роботи є розробка основних методологічних та організаційних основ  використання експортно-імпортних  операцій на підприємствах, їх вдосконалення  в умовах розвитку ринкової економіки  в Україні, пошук шляхів удосконалення  методів управління підприємством, яке працює в сфері виробництва.

      Для виконання вказаної мети поставлені наступні задачі:

      - вивчити методологічні, правові та організаційно-технічні аспекти 
організації зовнішньої торгівлі на підприємствах;

      - визначити основи методики та організації процесу організації 
експортно-імпортних операцій в Україні;

      - визначити основні напрямки вдосконалення та підвищення ефективності експортно-імпортних операцій;

      - провести аналіз організації експортно-імпортних операцій на підприємстві, яке працює у сфері випуску парфюмерно-косметичної продукції в Росії;

      - визначити напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства, та показати доцільності їх впровадження на досліджуваному підприємстві.

      Предметом роботи є експортно-імпортні операції виробника парфюмерно-косметичної  продукції, організація та розробка напрямів їх удосконалення. В якості об'єкта роботи обрано ВАТ "Аромалак".

      Методологія і методика роботи. Теоретичну та нормативну основу дослідження складають Конституція  України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, положення, інструкції, програми та інші законодавчі акти з організації  експортно-імпортних операцій. Базовим  методом роботи обрано структурно-функціональний аналіз як найбільш ефективну методику вивчення сучасних економічних явищ і процесів. При написанні роботи були вивчені праці вітчизняних -P.M. Камаева , Мних Є.В., Бандурки А.М  та зарубіжних економістів - Котлера  Ф.,А., Сміта Б.,Єйлона С, Гольда Б. та ін.

      Структура випускної роботи. Випускна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку, переліку використаної літератури, додатків. 
 

      РОЗДІЛ  1. ОСНОВИ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ 

      1.1. Проблеми регулювання зовнішньоторговельних операцій у

      сучасних  умовах 

      Процес  змін, що спостерігається в даний  час в Україні, проникнув в  усі сфери економічного життя. Ринкова  економіка створила широкі можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, для валютної самостійності  фірм. Унаслідок появи Уповноважених  банків, що одержали ліцензію Центрального Банку України на проведення валютних операцій, значно розширилася сфера  функціонування валютного механізму. У цих умовах експортно-імпортні операції стають однією з основ товарного  обігу в Україні і джерелом валютних надходжень організацій - резидентів. У зв'язку з великою увагою, що приділяється сьогодні зовнішньоторговельним  операціям з боку суб'єктів економічної  діяльності, виникає потреба в  аналізі особливостей процесу міжнародної  торгівлі і факторів, що впливають  на її кінцевий результат для кожної зі сторін. Тому, представляється необхідним визначити найбільш оптимальні умови  зовнішньоекономічного контакту як з погляду експорту, так і імпорту. Термін "експортно-імпортна діяльність" має на увазі складний механізм взаємин, що виникають у процесі купівлі-продажу  товарів на світовому ринку.

      Фірми прагнуть до зовнішньоторговельної  діяльності по різних причинах. Так, зокрема, може знадобитися закупівля сировини чи яких-небудь товарів за рубежем  з тієї причини, що немає можливості придбати дану продукцію у вітчизняних  виробників. Така ситуація приводить  до необхідності імпорту. Можлива і  зворотна ситуація - коли фірма має  товари, продаж яких за рубежем може виявитися більш вигідною, чим  у своїй країні. Так виявляється потреба в експорті. Нерідко трапляється, що фірми виступають на зовнішньому ринку і як торгові посередники між продавцями і покупцями в різних країнах. Участь фірми в міжнародній торгівлі вимагає розуміння додаткових труднощів, що з цією діяльністю пов'язані.

      Поняття зовнішньоекономічної діяльності з'явилося  в 1987 р. з переходом на нову систему  управління і початком здійснення зовнішньоекономічних реформ. Суть їх зводилася до децентралізації  зовнішньої торгівлі і переходу від  міжурядових зовнішньоекономічних зв'язків до зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємств. У результаті в процесі зовнішньоекономічних реформ склалися два поняття, зовнішньоекономічні  зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність, останнє з яких змінило існуюче  раніше значення і характер зовнішньоекономічних зв'язків.

      Зовнішньоекономічна діяльність на відміну від зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств  і т.д.) з повною самостійністю  у виборі іноземного партнера, номенклатури товару для експортно-імпортної  угоди, у визначенні ціни і вартості контракту, обсягу і термінів постачання і є частиною їх виробничо-комерційної  діяльності як із внутрішніми, так і  з закордонними партнерами. Таким  чином, зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних  функцій. Обов'язковими супутніми умовами  зовнішньоекономічної діяльності є  виконання певних операцій по забезпеченню просування товару від продавця до покупця; по своєчасному наданню  різного роду зовнішньоторговельних  послуг - транспортних, страхових, експедиторських, банківських; по здійсненню платіжно-розрахункових  операцій, а також наявність комерційної  і валютно-фінансової інформації про  кон'юнктуру зовнішніх товарних і грошових ринків.

      Відповідно  до Конвенції Організації Об'єднаних  Націй про договори міжнародної  купівлі-продажу, міжнародною (чи зовнішньоторговельною) вважається угода, що укладається між контрагентами, тобто торговими партнерами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах, чи, іншими словами, у юридичній адресі яких зазначені різні держави.

      Вихідним  принципом зовнішньоекономічної діяльності підприємств служить комерційний  розрахунок на основі принципів господарської  і фінансової самостійності і  самооплатності з обліком власних  валютно-фінансових і матеріально-технічних  можливостей. Відповідальність за результати зовнішньоекономічної діяльності лежить на самому підприємстві не тільки в  частині експортних постачань, але  й імпортних закупівель для розвитку експортного і імпортозамінного виробництва, технічної реконструкції.

      Зовнішньоекономічну діяльність і зовнішньоекономічні  зв'язки не слід розглядати як дві роздільні  сфери функціонування і державного регулювання. Основні задачі зовнішньоекономічної діяльності держави, такі як:

• митний контроль товарів, переміщуваних через державний кордон;
• нетарифне регулювання експорту й імпорту окремих товарів
• загальнодержавного значення (ліцензування і квотування);
• заходи оперативного регулювання зовнішніх економічних зв'язків,
• включаючи тарифне регулювання (податки, мита і збори).

      Істотно впливають на визначення стратегії зовнішньоекономічної діяльності галузевих міністерств, відомств, окремих підприємств і об'єднань.

      Види  зовнішньоекономічної діяльності, здійснювані  на Україні, визначені Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність». До них відносяться:

• експорт і імпорт товарів (продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, капіталів, робочої сили);
• надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних,

• маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, аудиторських, юридичних і інших не заборонених законами України; надання вищевказаних послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності, навчання і підготовка фахівців на комерційній основі; міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
• кредитні і розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності, створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України;
• спільна підприємницька діяльність між суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном на території України і за її межами;
• підприємницька діяльність на території України, зв'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок і інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності, аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
• організація і здійснення діяльності в області проведення виставок, симпозіумів, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів і інших подібних заходів за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація і здійснення оптової, консигнаційної і роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту; - товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі; орендні, у тому числі лізингові операції;
• операції по придбанню, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, біржах і на міжбанківському валютному ринку;
• роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
• інші види зовнішньоекономічної діяльності не заборонені законами України.