Анализ экспортно-импортных операций производителя косметики

      8. Ріст конкуренції на ринку парфюмерно-косметичної сировини, упакування і промислового устаткування.

      Підвищення  обсягів виробництва парфюмерно-косметичної  продукції формує нові потреби в  продукції сполучених галузей - сировинний, пакувальної, машинобудівної і т.п. це приведе до розвитку ринків інвестиційних  товарів для косметичної галузі, що, безумовно, позитивно позначиться  на роботі російських фабрик.

      Однак не заважає відзначити і перешкоди  до підвищення ефективності роботи на даному сегменті ринку.

      1. Недосконалість косметичного законодавства.  До приклада:

      а) Прийнята торік редакція глави 2 Податкового Кодексу породила З 
проблеми:

1. Виробництво парфюмерно-косметичної продукції в аерозольному упакуванні ємністю балона 350 мол.
2. Виробництво і постачання підприємствам - виробникам кінцевої продукції, яка містить спирт (крему, маски, бальзами, гелі) зі змістом етилового спирту 1-4% обсягу водно-спиртових екстрактів з лікарських рослин.
3. Виробництво парфюмерно-косметичної продукції в аерозольному упакуванні (лаки для волосся, муси для укладання і т.д.) з використанням синтетичних смол, які містять спирт.

      б) Виробництво сурогатів. Відсутня нормативно-правова база для 
боротьби з «виробниками парфумерії» - сурогатів подвійного призначення з 
використанням безакцизного спирту.

      Сформована  в Міністерстві сільського господарства РФ система обліку і контролю виділення  через спецдозволи заявлених  підприємствами - виробниками ПКП обсягів етилового денатурованого спирту з харчової сировини, підтвердження норм витрати денатурованого спирту на одиницю продукції, щоквартальне декларування про обсяги використовуваного спирту і виробництві парфюмерно-косметичної продукції, дозволила за останні 1,5-2 року вивести за дужки легального виготовлення парфумерії і косметики, які містять спирт несумлінні фірми, що випускають сурогат «подвійного призначення». Відсутність у нашій країні на сьогоднішній день подібного механізму обліково-контрольного впливу при закупівлях етилового спирту з нехарчової сировини, навпаки, створює можливість виробництва рідин, які містять спирт, що випускаються під видом парфюмерно-косметичних виробів (розчини, емульсії, суспензії, настойки, засоби для ванн, гігієнічні спирти, бальзами, ароматичні композиції). Це приводить у підсумку не тільки до підвищення рівня отруєння алкогольною і тією продукцією, що містить спирт, але і до дискредитації вітчизняної парфюмерно-косметичної галузі. Досягнуті за останні роки можливості розвитку галузі (розширення асортименту, підвищення споживчого попиту, надання можливості використовувати для виробництва ІЖП безакцизного спирту, ріст обсягів продажів російської продукції, підвищення її якості і конкурентноздатності) зводяться на немає бажаючими під личиною «виробників парфумерії» домогтися легкої наживи від продажу сурогатів.

      2. Відсутність у країні виробництва високоякісної сировини, сучасного 
упакування

      Пропозиція:

• захисні міри
• зниження тарифів на транспортування імпортної сировини.

      3. Відсутність механізму захисту ринку від підробленої, контрафактної 
продукції, а також від парфюмерно-косметичних виробів (лосьйони, 
одеколони, зубні пасти, мило), що проникає в Росію без митного оформлення 
(контрабанда).

      4. Критична ситуація з кадрами високопрофесійних фахівців на 
російських підприємствах. Зараз у Росії по суті відсутня базова освіта.

5. Відсутність державної статистики. Ні єдності класифікації продукції по кодах ОКП і ШВЕД.
6. Відсутня міжвідомча взаємодія державних федеральних органів у рішенні виникаючих проблем. Приміром, є Постанова Уряду РФ 732 від федеральний орган виконавчої влади не може самостійно вирішити цю проблему. її потрібно вирішувати тільки у взаємодії.

      7. Відсутність державної політики, що робить сприяння підвищенню  експортного потенціалу вітчизняної  продукції.

      З огляду на настільки швидкі темпи  росту парфюмерно-косметичного ринку, слід зазначити, що для забезпечення конкурентноздатного положення  на ньому підприємству, що робить цю продукцію, необхідно не тільки вкладати гроші в наукові розробки, але  і задіяти всі інструменти  маркетингу, і природно необхідна  всебічна державна підтримка в сфері  правового й економічного регулювання  виробництва і збуту.

       1.4 Напрямки експортно-імпортних  операцій на підприємствах  даної галузі 

      Однією  з головних причин кризи російської парфюмерно-косметичної галузі на початку 90-х років став розвал сировинної бази. Дружні СРСР тропічні країни перестали  раптом задурно поставляти пальмову олію і багато інших необхідних компонентів. І попросили платити за все  це за світовими цінами. А мита на ввіз сировини в РФ тоді минулому вище, ніж на готові вироби. У результаті на початку 90-х виробництво парфюмерно-косметичної  продукції в Росії знизилося  до мінімуму. За даними Російської парфюмерно-косметичної  асоціації (РІЖА), у 1994-1995 роках частка імпорту в цьому сегменті ринку  складала 92 відсотка.

      Ситуацію  збільшило і уведення Федерального закону про акцизи. Держава тоді забула, що є парфюмерно-косметична галузь, і акцизом був обкладений весь етиловий спирт, у тому числі  той, що йде на виготовлення духів-одеколонів. Собівартість виробництва зросла настільки, що навіть та вітчизняна продукція, що уступала імпортним аналогам по якості, перевершила її за ціною. У результаті в 1996-1997 роках більшість російських підприємств, що виробляють парфюмерно-косметичну продукцію, яка містить спирт, змушена практично призупинити свою діяльність.

      Зміни на краще почалися лише в 1998 році, коли було внесене виправлення "Про  зміни і доповнення у Федеральний  закон про акцизи". По новому законі, прийнятому Думою, етиловий спирт, закуповуваний  виробниками парфюмерно-косметичної  продукції, що пройшли відповідну державну реєстрацію, не обкладався акцизом. Приблизно  в той же час був переглянутий ряд мит на ввіз у Росію сировини для виробництва парфумерії і  косметики. Усе це разом з позитивними  для виробників наслідками кризи 1998 року дало могутній поштовх до відродження  російської парфюмерно-косметичної  промисловості. На сьогоднішній день, за різними оцінками, вітчизняним компаніям належить уже від 35 до 45 відсотків російського ринку парфумерії і косметики. Наскільки це багато, можна судити по тому, що весь російський парфюмерно-косметичний ринок, за даними агентства Euromonitor, оцінюється сьогодні приблизно в 3,5 млрд. доларів, а його потенціал - у 15-17 млрд. доларів.

      Успіхи  російської парфумерії і косметики  пояснюються не тільки більш низькими цінами, але і зрослим якістю. Так, провідні російські компанії "Концерн "Калина"", "Невская косметика", "Линда", "Гармония Плюс" активно  впроваджують на виробництві міжнародні системи якості (ISO 9000 і 9001). Крім того, російські компанії використовують у виробництві практично та ж  сировина, що і їхні західні конкуренти. Відбувається це багато в чому "не від гарного життя": вітчизняна сировинна база майже цілком відсутня.

      Крім  того, дотепер мита на ввіз у Росію  більшості екзотичних компонентів  для парфюмерно-косметичної промисловості  складають від 5 до 15 відсотків. Було б доцільно і зовсім скасувати  мита на сировину, що у Росії не росте. Це дозволило б значно здешевить собівартість виробництва вітчизняних компаній і зробити їхню продукцію ще більш конкурентноздатної.

      Але головна погроза російським виробникам виходить сьогодні аж ніяк не від західних конкурентів і навіть не від високих  мит. Від 40 до 60 відсотків російського  ринку парфумерії і косметики  займають підробки і контрабанда. Інакше як каральними мірами з боку держави  потік нелегальних товарів перекрити  не можна.

      Перше, чого хотілося б у цьому зв'язку легальним російським парфумерам, - це посилення митного контролю на ввіз імпортної продукції. Не секрет, що корумпованість у цій сфері  дуже висока, і прийняті зараз у  ГТК заходи для чищення власних  рядів уселяють деякі надії.

      Іншим важливим фактором "очищення" ринку  міг би стати перехід від так  називаного доринкового контролю держави  до ринкового. Зараз органи держконтролю, такі як Держстандарт, Державна торгівельна інспекція, Міністерство економічного розвитку, департамент Державного епідеміологічного нагляду Мінздраву і т.д. перевіряють продукцію в основному на стадії її розробки. Тоді як прилавки магазинів практично обділені увагою цих же відомств. Лише зрідка Держторгінспекція проводить вибіркові перевірки, та й то обмежується в основному звіренням етикеток з положеннями ДСТ.

      Ще  одна проблема - це засилля на російському  ринку всіляких "лжебрендів". За інформацією Держторгінспекції, основними  постачальниками в Росію підробленої  продукції є Туреччина, Алжир ( що спеціалізується на підробках під  французьку парфумерію), а останнім часом і Угорщина, Чехія, Польща. Ну і, звичайно, країни Південно-Східної  Азії.

      У свою чергу експорт російської парфюмерно-косметичної  продукції займає поки дуже скромні  позиції. Основний експорт приходиться  на країни СНД і ближнього зарубіжжя. У 2001 році обсяг експорту цього концерну складе приблизно 14 млн. доларів.

      Найбільші світові ринки до недавніх пір  були майже цілком закриті для  російських виробників, хоча за рівнем якості наші цілком могли б потягатися з західними конкурентами. Але без державної підтримки проникнути на "чужі" території сьогодні дуже складно.

      Для того щоб взяти участь у найбільшій у Європі виставці Cosmoprof в італійській  Болоньї, Росії довелося кілька років  постояти в черзі. Але от підбадьорюючий факт: цього року у виставці уперше взяли участь п'ять російських компаній. Були укладені контракти на постачання російської парфумерії і косметики  в Західну Європу й інші регіони.

      Обсяг парфюмерно-косметичного ринку Росії  зараз більш ніж солідний - у 2001 році він досяг майже $4 млрд. В  останні кілька років галузь знаходиться  на підйомі, і темпи її росту більш  ніж у два рази випереджають європейські  показники.

      У Європі парфюмерно-косметичний ринок  збільшується приблизно на 6% у рік, а в нас - як мінімум на 10-15%. Правда, виробники відзначили, що під кінець року картина злегка змінилася.

      Розподіл  сил між чисто російськими  виробниками й іноземними компаніями на нашому ринку залишається в  останні рік-півтора відносно стабільним. За даними Російської косметичній-парфюмерно-косметичної  асоціації (РПКА), це співвідношення зараз  складає 35% на 65%. Очікується, що російська  частка ринку буде збільшуватися. У  вітчизняних підприємств з'явилися  нове обладнання, якісна сировина і  західні технології, так що вони цілком можуть бути конкурентноздатними. Сама провальна для них ніша - декоративна косметика. її випускають не більше 10 російських виробників, інші якщо і намагаються щось робити, те в дуже маленьких обсягах. Закордонна палітра декоративної косметики зараз дуже велика. Між західною продукцією і тим, що випускають наші старі підприємства ще з радянських часів, зберігається величезна якісна прірва.

      Могутні іноземні корпорації почувають себе на російському ринку дуже спокійно. Усі великі гравці начебто Procter&Gamble чи Unilever встигли прийти в Росію  ще до кризи 1998 року, на той же період довівся і пік іноземних інвестицій у галузь, коли міжнаціональні корпорації вкладали по $50-100 млн. у покупку і розвиток виробництв. Зараз іноземці вже не будують заводів. Вони всі частіше воліють розміщати замовлення на російських підприємствах. Наприклад, Schwarzkopf робить свої лаки для волосся на заводі "Арнест".

      За  даними РПКА, на території Росії  зараз працює 178 парфюмерно-косметичних  підприємств. 10 років тому їх було усього 13, так що інвестиції в галузь йдуть. Однак велика частина виробників - невеликі компанії, яким не вистачає оборотних коштів на рекламу своєї  продукції і розвиток.

      Середню цінову нішу закривають лідери. Частки брендів тут міняються дуже динамічно, оскільки парфуми і креми купуються  часто, використовуються швидко, а російський споживач до того ж любить регулярно  пробувати на собі різні марки. Але  в цілому положення компаній на ринку відносно стабільно. У трійку лідерів РПКА включає "Невскую косметику", "Калину" і "Свободу", хоча остання знизила обсяги і по ринку ходять слухи про покупку великого пакета акцій фабрики сторонньою компанією. За лідерами з досить великим відривом випливає друга група російських компаній - "Арнест", "Весна", Тармонія+", "Линда", "Новая Заря".

      Основними тенденціями розвитку сфери виробництва  косметичній-парфюмерно-косметичної  продукції, у тому числі і виходу вітчизняної продукції на світовий ринок за прогнозами повинні стати: