Аналіз та управління внутрішнім середовищем підприємства готельного бізнесу

 

                 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Київський національний торговельно-економічний університет

                             Кафедра ресторанно-готельного

                                            та туристичного бізнесу

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисциплін «Менеджмент  підприємства» на тему:

«Аналіз та управління внутрішнім середовищем

підприємства  готельного бізнесу 

(на прикладі готелю «Братислава***»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи аналізу та управління внутрішнім середовищем підприємств готельного бізнесу……………………………………………………..5

1. Сутність та структура внутрішнього середовища підприємства………………5

2. Зміст управління основними елементами внутрішнього середовища підприємства……………………………………………...…………………………...10

3. Особливості управління елементами внутрішнього середовища підприємства готельного бізнесу…………………………………………………………………….15

РОЗДІЛ ІІ. Дослідження  ефективності управління внутрішнім середовищем  готелю «Братислава»………………………………………………………………..25

2.1. Характеристика  основних елементів внутрішнього  середовища готелю «Братислава»………………………………………………………………………..25

2.2 Використання  інноваційних технологій в управлінні  внутрішнім середовищем готелю «Братислава»………………………………………………………………32

2.3. Управлінський аналіз ефективності управління основними елементами внутрішнього середовища готелю «Братислава»…………………………………36

РОЗДІЛ ІІІ. Напрямки удосконалення управління елементами внутрішнього середовища готелю «Братислава»…………………………………………………41

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………...……………………….55

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….57

ДОДАТКИ

ВСТУП

Важливою складовою  туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною  мірою пов’язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами.

Економічна сутність готельної діяльності полягає, насамперед, у тому що вона носить нематеріальний характер. Результатом виробничо-експлуатаційної  діяльності готелів є не готовий  продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятися окремо від існуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентарю) є основою виробництва та реалізації послуг. З точки зору особливостей процесу обслуговування в готельному господарстві, де поєднується виробництво та споживання послуг, досить часто цей процес називають "надання послуг". Але це не вірно тому, що надання послуг здійснюється як платно, так і безплатно. Тому слід підкреслити, що ця діяльність здійснює продаж і надання послуг.

Перехід до ринкової економіки  потребує від підприємств готельного господарства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції  і послуг на основі впровадження досягнень  науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється управлінню основними елементами внутрішнього середовища підприємства. З її допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Це обумовлює  актуальність теми даної роботи.

Метою даної роботи є вивчити внутрішнє середовищє готельного комплексу “Братислава” та провести аналіз його управлінської діяльності.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

• розкрити економічну сутність внутрішнього середовища підприємств готельного бізнесу;

• надати організаційно-управлінську характеристику готельного комплексу «Братислава»;

• провести аналіз господарської  діяльності готелю та аналіз ефективності управління основними елементами його внутрішнього середовища;

• визначити  напрямки удосконалення управління елементами внутрішнього середовища готельного комплексу «Братислава».

Об’єктом  дослідження є управління внутрішнім середовищем підприємства готельного бізнесу, в процесі його господарської діяльності.

Предметом дослідження виступає внутрішнє середовище готелю “Братислава”.

Структурно  курсова робота складається з  вступу, основної частини з трьох  розділів, висновків і списку використаних джерел.

Інформаційною базою для написання даної роботи слугують наукові видання, монографії та посібники, а також періодичні видання.

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи аналізу та управління внутрішнім середовищем       підприємств готельного бізнесу

1. Сутність та структура внутрішнього середовища підприємства

Внутрішнє середовище - це сукупність всіх внутрішніх факторів підприємства, які визначають процеси його життєдіяльності.

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом  перемінних, що роблять безпосередній  вплив на процес перетворень (виробництва продукції, послуг).                                                                                                                    Внутрішні змінні - це ситуаційні фактори всередині організації, що постійно знаходяться в полі зору менеджерів: цілі, структура організації, її завдання, технологія і люди. [12]

Будь-яка організація розглядається як група людей із загальними цілями (перший змінний фактор). Того, що люди не змогли б досягти поодинці, вони досягають в організації, тому її можна розглядати як засіб досягнення мети.   Мета - це конкретний кінцевий стан чи очікувані результати роботи групи людей, які певним чином організовані. Такі кінцеві результати розробляються в процесі планування і доводяться учасникам виробництва. Різні типи організацій мають різні цілі. Якщо ціль - одержання прибутку, то організації займаються виробництвом товарів чи наданням послуг. Якщо організації безприбуткові, то їхньою метою є виконання свого призначення в рамках асигнованих бюджетних засобів. Для досягнення кінцевої мети організації ставляться різні цілі в її підрозділах. Вони координуються менеджерами в рамках загальної мети.

Другою ситуаційною змінною є структура організації. Під структурою організації розуміють кількість, склад її підрозділів, ступенів управління в єдиній взаємозалежній системі. Структура встановлює такі взаємини рівнів управління і функціональних підрозділів, що дозволяють найбільш ефективно досягати цілей організації. Цьому сприяє спеціалізований поділ праці. Характерною особливістю спеціалізованого поділу праці є те, що відповідна робота закріплюється за фахівцями, тобто тими, хто здатний її виконувати краще всіх. Так, праця розділена між економістами, технологами, механіками, енергетиками тощо. При виробництві будь-якого товару робота розділяється на численні малі операції, що теж є конкретною спеціалізацією праці. Перевагою спеціалізованого поділу праці є те, що фахівець працює більш продуктивно і якісно. В усіх організаціях (за винятком дуже маленьких) має місце спеціалізований поділ праці. У великих організаціях фахівців групують разом у межах функціонального поділу галузей (відділи, управління). Завдяки правильному поділу праці в організації по горизонталі здійснюється її успішна діяльність, досягається висока продуктивність і ефективність. Але не менш важливий у цьому плані є і вертикальний поділ праці. Для успішної групової роботи вкрай потрібне розмежування праці по координації від безпосереднього виконання завдань. Таке відділення створює ієрархію управлінських рівнів, тобто формальна субпідрядність на кожному рівні. Менеджер, що знаходиться на більш високому рівні управління, може мати у своєму підпорядкуванні декількох керівників нижчого рівня, а ті у свою чергу - на нижчій ступені і так аж до виконавчого персоналу. Наприклад, начальник виробничого відділу має у своєму підпорядкуванні начальників цехів, змін, лабораторій. Начальникам цехів підпорядковуються бригадири дільниць, майстри. Всю організацію пронизує субпідрядність до рівня виконавського персоналу.

Третім внутрішнім змінним фактором в організації є постановка завдань, під яким розуміють запропоновану роботу (групу робіт чи частину роботи), що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і у встановлений термін. При розробці структури організації кожна посадова інструкція включає ряд завдань, що є частиною загального обсягу роботи для досягнення мети. Вважається, що якщо завдання виконуються за встановленою технологією і режимом роботи, то організація функціонує ефективно.

Існує традиційний розподіл завдань  на три групи: робота з людьми, предметами (машина, сировина, інструменти), інформацією. Важливе значення в роботі має частота повторення завдань і час для їх виконання.

Четвертим змінним фактором виступає технологія. Технологія - це засіб перетворення сировини в певні продукти та послуги. Вона передбачає поєднання кваліфікованих навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, які необхідні для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях. Будь-які виробничі завдання не можуть бути виконані без використання конкретної технології. Вона виступає як засіб перетворення матеріалу, що надходить на вході виробничого процесу, у форму, яку отримують на виході.

Важливе місце в технології займає стандартизація і механізація, які значно знижують витрати виробництва і ремонтних робіт, тому що передбачають використання машин і механізмів замість людей. Застосування у виробництві стандартних вузлів, заміна людей механізмами і використання конвеєрних ліній змінили службові обов´язки менеджерів, що у свою чергу вплинуло на саму суть управління виробництвом. [12,60-64]

Найважливішим внутрішнім змінним фактором управління є люди (п´ятий змінний фактор). Людська змінна розглядається в управлінні в трьох напрямках: поведінка людей (окремих людей, людей у групах, поведінка керівника), менеджер у ролі лідера, вплив менеджера на поведінку окремих людей і груп (рисунок 1.1).

                         Рис. 1.1. Ситуаційні фактори в середині підприємства 

Всі внутрішні змінні фактори діють у взаємозв´язку, що дозволяє досягти цілей організації (рисунок 1.2). Оскільки внутрішні змінні складаються із соціального (люди) і технічного компонентів, то їх називають внутрішніми соціотехнічними підсистемами, що вимагає однакової уваги як до соціальних, так і до технічних питань організації. Віддача можлива лише в їх взаємодії.

Внутрішнє середовище організації  визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Внутрішнє середовище, де працюють менеджери, містить у собі корпоративну культуру, організаційну структуру, технологію виробництва, всі будинки та споруди, які належать організації, машини та обладнання. Найбільш вагомим фактором внутрішнього середовища є корпоративна культура. Внутрішня культура повинна відповідати вимогам як зовнішнього середовища, так і стратегії фірми. [5,10-11]

  

Рис. 1.2. Взаємозв´язок елементів внутрішнього середовища підприємства

Внутрішнє середовище організації  представлено функціональними сферами, які є загальними для всіх типів  організації.

Кадрова функція - це забезпечення виробничої та інших сфер людськими ресурсами (найм, підготовка та перепідготовка). Виконання всіх управлінських дій, які пов´язані з соціальною сферою: оплата, добробут і умови найму.

Фінанси та бухгалтерський облік - це грошові аспекти бізнесу, в тому числі управління засобами (витрати, зміна грошової маси). Бухгалтерський облік - збір, обробка та аналіз фінансових даних.

Забезпечення ресурсами - здійснення та удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення організації матеріалами, напівфабрикатами, машинами та енергетичними ресурсами.

Виробнича функція - забезпечення функціонування виробничого процесу в залежності від мети виробничої функції. Прийняття рішень у сфері технологій, організації, календарного планування, виробництва, а також контролю якості (всі ці багато-чисельні завдання входять в оперативно-виробниче управління).