Комплексный анализ финансового состояния предприятия

     Третій  етап є основним в аналізі господарської діяльності. Метою цього етапу є оцінка результатів господарської діяльності та фінансового стану господарюючого суб'єкта. Необхідно відзначити що ступінь деталізації аналізу фінансово-господарської діяльності може варіювати в залежності від поставлених цілей.

     На  початку аналізу доцільно охарактеризувати фінансово - господарську діяльність підприємства, вказати галузеву приналежність  та інші відмітні ознаки. Потім проводиться аналіз стану «хворих статей звітності», а саме статей збитків. У разі наявності сум за цими статтями необхідні вивчити причини їх появи. Іноді інформацію в даному випадку може дати лише подальший аналіз і остаточні висновки можна буде зробити пізніше. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3.Показники фінансового стану 

     Аналіз  фінансово-господарського стану підприємства полягає в загальному з таких основних компонентів:

     • аналіз майнового стану;

     • аналіз ліквідності;

     • аналіз фінансової стійкості;

     • аналіз ділової активності;

     • аналіз рентабельності.

Ці складові частини тісно взаємопов'язані між собою і їх поділ необхідно лише для більш чіткого поділу і розуміння висновків з аналітичних процедур аналізу фінансово-господарської діяльності організації.

     Аналіз  майнового стану складається  з наступних компонентів:

     • Аналізу активів і пасивів  балансу

     • Аналізу показників майнового стану

При аналізі  активів і пасивів балансу  простежується динаміка їх стану  в аналізованому періоді. Слід мати на увазі, що в умовах інфляції цінність аналізу за абсолютними показниками  значно знижується і для нейтралізації  цього фактора слід проводити аналіз також і за відносними показниками структури балансу.

     При оцінці динаміки майна прослідковується стан усього майна у складі іммобілізованих  активів (I розділ балансу) і мобільних активів (II розділ балансу - запаси, дебіторська заборгованість, інші оборотні активи) на початок і кінець аналізованого періоду, а також структура їхнього приросту (зниження).

     Аналіз  показників майнового стану полягає  в розрахунку і аналізі наступних  основних показників:

• сума господарських коштів що перебувають у розпорядженні підприємства;

• даний  показник дає узагальнену вартісну оцінку активів значаться на балансі  підприємства;

     • частка активної частини основних засобів.

Під активною частиною основних засобів слід розуміти машини, верстати, обладнання, транспортні засоби тощо. Зростання даного показника розглядається як позитивна тенденція.

     Коефіцієнт  зносу - він характеризує ступінь зношеності основних засобів у відсотках до первісної вартості. Його високе значення є несприятливим фактором. Доповненням цього показника до 1 виступає коефіцієнт придатності.

     Коефіцієнт  оновлення - показує яку частину від наявних на кінець періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

     Коефіцієнт  вибуття - показує яка частина основних засобів вибула з господарського обороту за звітний період з причин зношеності.

     Аналіз  ліквідності підприємства базується  на розрахунку наступних показників:

• Маневреність функціонуючого капіталу. Характеризує ту частину    власних оборотних коштів, що знаходиться у формі грошових коштів, тобто засобів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства цей показник звичайно міняється в межах від нуля до одиниці. За інших рівних умовах зростання показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Прийнятне орієнтовне значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад, від того, наскільки висока щоденна потреба підприємства у вільних грошових ресурсах.

         Коефіцієнт поточної ліквідності. Дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка обчислення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче (принаймні теоретично). Розмір перевищення і задається коефіцієнтом поточної ліквідності. Значення показника може варіювати по галузях і видам діяльності, а його розумний ріст у динаміці звичайно розглядається як сприятлива тенденція.   Коефіцієнт швидкої ліквідності. За смисловим призначенням показник аналогічний коефіцієнту поточної ліквідності; однак обчислюється по більш вузькому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна їх частина - виробничі запаси. Логіка такого виключення складається не тільки в значно меншій ліквідності запасів, але, що набагато важливіше, і в тому, що грошові кошти, які можна виручити у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат на їх придбання. Зокрема, в умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства виручають 40% і менше від облікової вартості запасів.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (платоспроможності). Є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства; показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно.          Оскільки розробка галузевих нормативів цих коефіцієнтів - справа майбутнього, на практиці бажано проводити аналіз динаміки даних показників, доповнюючи його порівняльним аналізом доступних даних по підприємствам, що мають аналогічну орієнтацію своєї господарської діяльності.

     Частка  власних оборотних коштів у покритті запасів. Характеризує ту частину вартості запасів, яка покривається власними оборотними засобами. Традиційно має велике значення в аналізі фінансового стану підприємств торгівлі; рекомендована нижня межа показника в цьому випадку - 50%.

     Коефіцієнт  покриття запасів. Розраховується співвіднесенням величини "нормальних" джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника менше одиниці, то поточний фінансовий стан підприємства розглядається як нестійке.

     Одна  з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

     Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується, отже, співвідношенням власних і позикових коштів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового) капіталу - їх сума дорівнює 1 (або 100%).

     Коефіцієнт  фінансової залежності. Є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

     Коефіцієнт  маневреності власного капіталу. Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника може відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.

     Коефіцієнт структури довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позики і позики використовуються для фінансування основних засобів і інших капітальних вкладень. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто (в певному сенсі) належить їм, а не власникам підприємства.

     Коефіцієнт  співвідношення власних  і залучених коштів. Як і деякі з вищенаведених показників, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію: його значення, рівне 0,25, означає, що на кожну гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 25 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

     Показники групи ділової активності характеризують результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності. До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства і динамічності його розвитку відносяться показник ресурсовіддачі і коефіцієнт стійкості економічного зростання.

     Коефіцієнт оборотності авансованого капіталу. Характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на карбованець коштів, вкладених у діяльність підприємства. Зростання показника в динаміці розглядається як сприятлива тенденція.

     Коефіцієнт  стійкості економічного зростання. Показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство надалі, не змінюючи вже сформоване співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва і т.п. При аналізі рентабельності використовуються такі основні показники, які використовуються в країнах з ринковою економікою для характеристики рентабельності вкладень в діяльність того чи іншого виду: рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу. Економічна інтерпретація цих показників очевидна - скільки рублів прибутку припадає на один рубль авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або загальний прибуток звітного періоду, або чистий прибуток.  
 
 
 
 
 

2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ       ВАТ "ФЕНІКС " 

     2.1. Оцінка структури  балансу 

     Основою для аналізу активів і пасивів ВАТ «ФЕНІКС» є аналітичний агрегований баланс. Проаналізувавши баланс підприємства нами були виявлені як позитивні так і негативні тенденції.

    

      Позитивні: 

• спостерігається  збільшення майна підприємства за період 2000-2001 рр.. - на 26808 тис. грн. або 30,87%;

• збільшення майна відбулося, в основному, за рахунок збільшення оборотних активів на 29630 тис. грн. або 219,08% і запасів на 23976 тис. грн. або 603,17% (період 2000-2001 рр..);

• за період 2001-2002 рр.. спостерігається зменшення  заборгованості по короткострокових кредитах на 5841 тис. грн. або 37,39%

     

     Негативні: 

• за період 2001-2002 рр.. відбулося зменшення майна підприємстві на 2878 тис. грн. або 2,53%;

• зменшення  відбулося, в основному, за рахунок  скорочення оборотних активів на 5466 тис. грн. або 12,67% і запасів на 16414 тис. грн. або 58,72%;

• за період 2000-2001 рр.. спостерігається скорочення власного капіталу підприємства на 3049 тис. грн. або 3,91%;

• грошові  кошти підприємства скоротилися на 124 тис. грн. або 16,71% (2000-2001 рр..) і 45 тис. грн. або 7,28% (2001-2002 рр..);

• необоротні активи зменшилися на 2822 тис. грн. або 3,85% (2000-2001) рр..;

• спостерігається  збільшення кредиторської заборгованості підприємства на 14842 тис. грн. або 179,75% (2000-2001 рр..) і 2736 тис. грн. або 11,84% в 2001-2002 рр. ..

• дебіторська  заборгованість підприємства також  має тенденцію до збільшення (період 2000-2001 рр.. - на 5487 тис. грн. або 88,26%; період 2001-2002 рр.. - на 11 827 тис. грн. або 101,05%). 
 
 
 
 
 
 

     2.2.Оцінка платоспроможності та ліквідності 

     Однією  з найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

     Відповідно  до забезпеченістю запасів можливими  варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості.

     1. Абсолютна стійкість - для забезпечення  запасів (З) достатньо власних  обігових коштів; платоспроможність  підприємства гарантована: З <СОК.