Контрольная работа по "Менеджменту"

Європейський  університет 
 

кафедра економіка підприємства та менеджмент 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

з дисципліни: «Менеджмент» 

Варіант         26 

Форма навчання   заочна

Курс III (перехідний)            Група ЕМ-10

Прізвище, ім΄я, по батькові студента        Присяжнюк Олена Григорівна                                                                                                                  Перевірив__________________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Житомир 2010р. 

 

Зміст

Варіант 2 (початкова літера П) 
 

 

1. Теоретичні питання

2. Роль і значення статистики в системі наук

 

     Слово «статистика» (від лат. status – стан речей) – це синонім сукупності фактів, певних відомостей про соціально-економічні явища та процеси [7, с.3]. Визначальною рисою таких відомостей є кількісна характеристика. Статистикою називають також науку, яка об'єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними.

     Розвиток  бухгалтерського обліку та первинної  реєстрації фактів, нагромадження масових  даних і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту на інформацію заклали  підвалини статистики як науки. З розвитком математики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювались методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи було запроваджено майже в усі галузі знань. Статистика використовується при вивченні життєвого рівня населення і громадської думки, оцінюванні підприємницьких і фінансових ризиків, у маркетингу, страхуванні тощо.

     Отже, об'єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.

     У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.

     Явища суспільного життя динамічні, вони безперервно змінюються і розвиваються. З часом змінюються розміри явищ, співвідношення й пропорції. їх значення є різними для окремих об'єктів, регіонів тощо. А відтак кількісну сторону суспільних явищ статистика має вивчати в конкретних умовах простору і часу. Інша особливість предмета статистики пов'язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчає явища, які повторюються у просторі або з плином часу.

     Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї сукупності фактів, що належать до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, щільність взаємозв'язків і взаємозалежностей. Усе це дає підстави стверджувати, що статистика – могутній засіб пізнання складного суспільного життя.

     Статистика  – багатогалузева наука, вона складається з окремих розділів або галузей, які, будучи її самостійними частинами, тісно пов'язані між собою. Дотепер виокремлюється чотири складові частини статистики:

     1) теорія статистики, яка розглядає  категорії статистичної науки,  а також спільні для будь-яких  масових явищ методи й засоби  аналізу;

     2) економічна статистика, яка вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як одного цілого;

     3) галузеві статистики (промислова, фінансова,  соціальної інфраструктури і  т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі;

     4) соціальна статистика, предметом  якої є вивчення соціальних  умов і характеру праці, рівня  життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням [3, с.3-4].

     Як  суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.

 

12. Основні етапи статистичного спостереження

 
---

     Статистичне спостереження – це планомірне, науково організоване збирання даних про масові явища і процеси суспільно-економічного життя. Масове статистичне спостереження надає вихідний матеріал для статистичних узагальнень, для одержання об'єктивних висновків про закономірності та тенденції суспільно-економічного розвитку [8, с.23]. Одержання відомостей шляхом дослідження достатньо великої кількості одиниць дає можливість звільнитися від впливу випадкових причин та встановити характерні риси досліджуваного явища.

     Проведення  статистичного спостереження передбачає виконання певної підготовчої роботи, ретельного планування статистичних досліджень. Це дозволяє організувати його таким чином, щоб одержані дані відповідали встановленим вимогам та задовольняли користувачів інформації.

     При підготовці та проведенні статистичного  спостереження необхідно вирішити питання програмно-методологічного та організаційного характеру. До питань програмно-методологічного характеру належить визначення мети спостереження, встановлення об'єкта та одиниці спостереження, розробка інструментарію статистичного спостереження. До організаційних питань входить визначення термінів та місця проведення статистичного спостереження, положення про його організацію, підготовку та розстановку кадрів та ін.

     Мета  статистичного спостереження визначається конкретними потребами в статистичних даних для повсякденного державного керівництва і складання народногосподарських планів, для контролю за їх виконанням, вирішення інших завдань. Вона повинна бути чітко та конкретно сформульована, щоб однозначно визначити аспект вивчення досліджуваного об'єкта. 
 

     Статистичне спостереження здійснюється в три  етапи:

     1) підготовка спостереження;

     2) реєстрація статистичних даних;

     3) формування бази даних [7, с.14].

     Підготовка статистичного спостереження – найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні питання: що і як вивчатиметься, на які запитання мають бути одержані відповіді. На цьому самому етапі вирішуються організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження, що містить методологічні та організаційні питання.

     На  другому етапі збирають дані. Процес копіткий, потребує чіткої взаємодії, скоординованості та оперативності всіх виконавчих служб. Чим коротший термін збирання, тим більш своєчасною та дешевою буде інформація. Від якості збирання залежать також точність, повнота й вірогідність даних.

     Третій  етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важливо в умовах централізованого спостереження, коли нагромаджуються величезні обсяги корисної і коштовної інформації, а знайти її й використати дуже важко або іноді неможливо. Тому науково-практичного підходу слід додержувати не лише під час проведення статистичного спостереження, а й після його завершення.

 

      22. Основні завдання статистичних групувань

     Групування  є одним з найбільш ефективних методів дослідження, які розробляються  статистикою та використовуються багатьма іншими науками. Розробка групувань  є особливим способом оброблення та аналізу цифрових даних для виявлення та вивчення якісно різних типів явищ і процесів, а також встановлення зв'язку між ними. Групування є основним методом аналізу статистичних даних, за допомогою групових та комбінаційних таблиць цифрова інформація одержує економічну змістовність.

     Групуванням називається розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою [5, с.36].

     Ознаки, за якими проводиться розподіл одиниць певної сукупності на групи, називаються групувальними ознаками або основою групування. Основою групування може бути будь-яка атрибутивна або кількісна ознака. До атрибутивних ознак належать ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються текстовим записом (наприклад, групування населення за статтю, національністю, сімейним станом). Число груп при цьому визначається кількістю різновидів атрибутивної ознаки. Різновидом атрибутивної ознаки є альтернативна (коли існує лише два варіанти атрибутивної ознаки, які виключають один одного (наприклад, стать – чоловіча або жіноча). За альтернативними ознаками будують альтернативні групування.

     За  допомогою статистичного групування вирішуються три основних завдання:

• поділення неоднорідної сукупності на якісно однорідні групи або, інакше кажучи, відокремлення соціально-економічних типів; такі групування називають типологічними;
• вивчення складу сукупності за тими чи іншими ознаками; такі групування називають структурними;
• виявлення та вивчення взаємозв'язку між ознаками – такі групування називаються аналітичними [7, с.39].

32. Одиниці вимірювання абсолютних та відносних величин

 

     Результати  статистичного спостереження та зведення його матеріалів насамперед представляються у вигляді абсолютних величин.

     Абсолютні величини – це величини, які характеризують розміри (рівні, обсяги) суспільних явищ у даних умовах місця та часу або величину ознак, які характеризують ці явища [9, с.162]. Абсолютні величини є іменованими числами, які мають свою назву та одиниці вимірювання. Питання про одиниці вимірювання абсолютних величин досить важливе для статистичного спостереження.

     У статистиці використовується велика кількість різних одиниць вимірювання, які в найбільш загальному випадку можна привести до трьох видів: натуральні, грошові (вартісні) та трудові.

     Натуральні  одиниці вимірювання використовуються тоді, коли необхідно охарактеризувати обсяг, вагу, довжину, площу, кількість того чи іншого об'єкта спостереження тощо. Це можуть бути кілограми цукру, метри тканин, м² площі шкіри, пари взуття, одиниці товарів, тонни вугілля тощо.

     Різновидом  натуральних одиниць є умовно-натуральні. Вони використовуються тоді, коли необхідно звести в єдине ціле окремі різновиди однорідного явища, порівняти між собою певні показники, які відносяться до різних видів продукції, галузей та ін. У такому випадку один з різновидів приймається за еталон, а інші перераховуються за допомогою спеціально визначених коефіцієнтів в одиниці цього еталону. Так, при визначенні енергоємності виробництва різних видів продукції, спожите паливо в різних галузях, на різних підприємствах, у виробництві різних видів продукції перераховується через еталонний вид – паливо з теплотою згорання 29,3 МДж/кг (що еквівалентно 7000 ккал/кг) [9, с.163].

     Проте умовно-натуральні одиниці вимірювання  мають на практиці досить обмежене використання і не придатні для обчислення, наприклад, загального обсягу реалізованої продукції.

     Трудові одиниці вимірювання (людино-години, людино-дні та ін.) використовуються для визначення витрат праці на виробництво продукції, на виконання певної роботи, при обліку трудомісткості виконання окремих операцій технологічного процесу чи виготовлення певних видів продукції.

     Але особливе значення серед інших одиниць вимірювання абсолютних показників мають грошові (вартісні) одиниці, які дають можливість узагальнень не лише на рівні окремих підприємств, але й на рівні галузей, народного господарства в цілому. Так, для одержання загального обсягу продукції в грошовому вираженні кількість одиниць кожного виду продукції в натуральному вираженні множиться на ціну відповідного виду, а потім одержані добутки додаються. При визначенні вартісних показників обсягу продукції абсолютні величини одержують розрахунковим шляхом. Особливо це стосується таких узагальнюючих показників, як чистий прибуток, товарна продукція підприємства, ВВП та ін.