Корпоративна культура підприємства

    Готельний комплекс – готель, до складу якого входять дві  і більше будівлі.

    Отель – готель з обслуговуванням  виключно в номерах категорії «люкс».

   Готельно-офісний центр – готель, частина приміщень котрого спеціально  обладнана і використовується  як офіси.

    Конгрес-готель – готель, який  спеціалізується на прийомі і  обслуговуванні ділових туристів  і має умови для організації і проведення конгрес – заходів   ( з’їзди, симпозіуми, виставки, конференції, семінари і т.д.)

   Кемпінг – засіб розміщення, розміщений  на огородженій території з  місцями загального користування  і паркування автотранспортних  засобів; забезпечує розміщення в палатках, котеджах і бунгало; має місця для розміщення в туристичних автопричепах, будиночках на колесах; забезпечує можливість використання рекреаційних і спортивних засобів, а також пропонує послуги торгівлі, харчування, інформації, зв’язку.

  Мотель  – готель, розміщений за межами  міста вздовж доріг ( автошляхів ), пропонує послуги проживання  в 1-2 поверхових будівлях з  окремими входами, є умови для  паркування і технічного обслуговування  автомобілів.

   Акварель – корабель, який виведений  з експлуатації як транспортний засіб, який перебуває на стаціонарній стоянці і використовується як готель.

   Апартамент-готель – готель квартирного  типу з обладнанням для приготування їжі.

   База відпочинку – засіб розташування  сезонного функціонування, розташований в рекреаційній зоні, із забезпеченням умов для відпочинку з мінімальними умовами.

   Ботель – готель цілодобового  функціонування, розташований на  воді           ( річка, водойма ), є умови для підходу плавзасобів.

   Ботокемпінг – засіб розташування,як правило, сезонного функціонування, розташований на воді і береговій зоні, є умови для технічного обслуговування плавзасобів.

  Будинок  відпочинку – засіб розташування  оздоровче профілактичного спрямування  з регламентованим режимом відпочинку, розташований в рекреаційній зоні.

   Гостинний дім – засіб розташування, де пропонується розміщення з  мінімальними умовами.

    Бунгало -  засіб розташування  з легких будівельних  матеріалів  для проживання в літній період.

  Клуб-готель  – готель, який є структурним підрозділом клубу, пропонує готельні послуги переважно членам клубу.

   Курортний готель – готель, розташований  на території курорту, є умови  для відпочинку і рекреації. 

    Котедж – засіб розміщення для однієї сім’ї з меблями і кухонним обладнанням, розташований в населеному пункті ( рекреаційній зоні ).

    Лікувально-оздоровчий комплекс – заклад, який складається із засобів розміщення, ресторанного господарства та інших засобів, які забезпечують умови для лікувальних, медичних, профілактичних і оздоровчих послуг в регламентованому режимі.

    Лотель – готель, призначений  для перебування і обслуговування  туристів, котрі займаються кінним  спортом, має умови для утримання  коней.

     Пансіонат – засіб розміщення  оздоровчого спрямування, розташований  в заміській або рекреаційній зоні, призначений для довготривалого перебування з регламентованим режимом відпочинку та харчування.

    Ресторан-готель – готель, який  є структурним підрозділом ресторану,  пропонує  готельні послуги переважно  відвідувачам ресторану.

   Ротель – засіб розміщення  пересувного типу для автотуристів                        (туристичний автобус \ автомобіль \ трейлер) з впорядкованим зонами для пропонування послуг харчування, відпочинку, особистої гігієни.

   Санаторій – готель \ готельний комплекс \, розташований на території курорту, має умови для пропонування лікувальних, медичних, профілактичних і оздоровчих послуг в регламентованому режимі.

   Транзитний готель – готель, розташований  неподалік вокзалу, аеропорту,  порту; призначений для обслуговування, як правило, транзитних пасажирів.

    Туристична база – засіб розміщення, розташований на маршруті з  активними способами пересування  туристів ( гірський, лижний, водний, пішохідний туризм ), котрий має умови для харчування і організації активного відпочинку в регламентованому режимі.

    Туристичний комплекс – підприємство, яке складається із засобу  розташування, ресторанного господарства, забезпечує умови для отримання  комплексу послуг відпочинку  і розваг.

    Хостел – готель для молоді з мінімальними вигодами, має умови і обладнання для самообслуговування.

    Флотель – спеціально обладнане  судно, яке використовується як  плавучий отель; забезпечує пакет  послуг активного відпочинку  і розваг.

    Шале, вілла – заміський засіб розташування в окремо розташованій будівлі, має одну або кілька кімнат, розрахований на розташування однієї \ кількох сімей з окремими виходами для кожної сім’ї.[3.с.3-5]

2.1КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТЕЛІВ

   У світі існує два підходи для класифікації готелів:

Перший  підхід – створенням, проведенням і контролем рівня послуг займаються державні органи. При цьому існує офіційна державна класифікація підприємств готельного бізнесу. Ці підходи використовуються у Франції, Росії, Україні та інших країнах.

  Другий  підхід – створенням, проведенням і контролем рівня якості послуг займаються професійні об’єднання і спілки. Наприклад, в Німеччині ці процеси здійснює Об’єднання готельних і ресторанних господарств                  ( DENOGA ), в Швейцарії – Швейцарська спілка власників готелів.

Для зручності  споживача у світі використовується система «зірок». В її основі лежить розподілення готелів по рівню комфорту від однієї до п’яти зірок. Така система використовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Росії, Україні та ряді інших країн.

 Французька  національна класифікація встановлює  для туристичних готелів шість  категорій, серед котрих п’ять  – з присвоєнням певної кількості  «зірок» ( 1*, 2* , 3* , 4* L , або 5* ), ода категорія – без зірок.

За німецькою  класифікацією готельні підприємства діляться на п’ять класів. З метою  гармонізації з Європейською системою в цій класифікації зразу передбачено  відповідність кожного класу  відповідній кількості зірок:

• Туристичний клас – 1    *;
• Стандартний клас – 2   **;
• Комфортний клас – 3   ***;
• Перший клас – 4           ****;
• Люкс – 5                        *****.

     Подібного роду гармонізація  в системі зірок, котра носить  умовний характер, притаманна і  ряду інших систем ( букв, корон,  категорій ).

   Так, у Греції готелі категорії  «А» відповідають чотиризірковому  рівню, «В» - трьохзірковому, «С»  - двозірковому, «Д» - однозірковому.

   В Італії перша категорія відповідає  рівню 4-х зірок, друга –  3-х, третя – 2-х.

   У Великобританії використовується система «корон». Для того, щоб гармоніювати цю систему з системою зірок, необхідно від загальної кількості корон відняти одну ( рівень чотирьох корон відповідає рівню трьох зірок ).

    У світовій практиці є прецеденти, коли в межах однієї країни існує кілька систем класифікації. Наприклад, у Великобританії поряд із системою «корон» використовується класифікація, запропонована Асоціацією британських тур агентств (ABITA) , котра є найбільш правильною, оскільки передбачає подібну відповідність:

٠ Бюджетні готелі – 1 * - розташовані в центрі міста ( населеного пункту ) і мають мінімум вигод.

٠ Готелі туристичного класу – 2 * - в структурі обов’язково наявність бару або ресторану.

٠Готелі середнього класу – 3 *** - рівень обслуговування досить високий.

٠Готелі першого класу – 4 **** - дуже високий рівень комфорту і відмінний рівень обслуговування.

٠Готелі вищої категорії – 5 ***** -  обслуговування і проживання вищого класу. [3.с.5-7] 

3.1КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА

     Ніяка теорія, програма чи урядова політика не можуть зробити підприємство успішним; це можуть зробити тільки люди… Людина, котра займала керівну посаду і була наділена повноваженнями, покриває себе ганьбою, якщо не виправдовує цієї довіри.

            Акіо Маріта. Компанія « SONY» 

Що мотивує

     Ранні дослідження стверджували, що людина мотивована головним чином грошима. Це був доволі поверхневий опис «людини працюючої». Високооплачувана робота може швидко промотивувати, однак, всім відомо, що грошей ніколи не буває достатньо, і потреби співробітника ростуть паралельно росту його цінності для компанії, і часто з відчутним відривом на користь потреб. Гідна матеріальна компенсація є «базисом» побудові відносин «співробітник – компанія», але далеко не завжди мотивує людину до досягнення найвищих результатів у роботі. Звернемо особливу увагу на досвід японських компаній, котрі досягли значних успіхів у непростій науці керування людьми. Почнемо з головного:

Роль  Місії в мотивації

Гімни, девізи котрі мають багато компаній, програмні промови у їх керівників, короткий виклад основного курсу фірми на стендах і плакатах – не що інше, як найбільш яскраве, образне і вагоме вираження змісту існування підприємства, його ідеалів місії, принципів керівництва, іншими словами, його філософії. Проте, що вона означає для керівництва компанії, краще всього говорить такий факт. К. Мацусіта, засновник і багаторічний керівник компанії «Мацусіта денкі сангьо», котрого в Японії називають «всесильним чарівником менеджменту» і «засновником віровчення про управління», надавав першочергове значення ідеалам керівництва, котрі, як він вважав, «повинні випливати з правильних, справедливих поглядів на людське життя, суспільство, державу, світ, природу. Саме тому днем заснування своєї компанії К. Мацусіта вважав не дату її фактичного заснування в 1918р,а 5 травня 1932р – день, коли за його власним визнанням, він усвідомив призначення виробника. Воно полягає в тому, щоб побороти бідність.

Безперечно, керівники інших компаній формулюють своє кредо по-іншому. Так, управлінська концепція компанії «Тойота цусьо корпорейшн» сконцентрована в чотирьох пунктах:

1. Вести відкритий і чесний бізнес по всьому світу;
2. Сприяти розвиткові суспільства якості доброго співробітника корпорації;
3. Спираючись на індивідуальну творчість, пропонувати товари і послуги, які являють високу цінність;
4. З повагою ставитися до людей і створювати конструктивну і надихаючі робочу атмосферу.

Активний  менеджмент

Така  «пристрасть до філософії» в японських  компаніях характерна не тільки для  керівників, але і для лінійних менеджерів, котрі надають перевагу ставити задачі своїм підлеглим в такому вигляді, щоб вони самі могли знайти оптимальні способи і засоби їх вирішення. На думку керівника відомої компанії С. Хонди, правдивому лідеру теоретично сильна і практично використовувана концепція потрібна для того, щоб виробити такий образ мислення, який підштовхував би підлеглих до досягнення поставленої мети в будь-яких умовах.

Яким  би не був складним і довгим шлях до того способу мислення, про котрий писав С. Хонда, безперечно одне –  саме на цьому шляху можна досягти успіху. Тому що в нинішніх умовах такий підхід, назвемо його активним менеджментом, має ряд переваг порівняно зі звичним, бюрократичним менеджментом. Працівник котрий освоїв філософію фірми, в змозі сам конкретизувати відносно до будь-якої ситуації ціль, поставлену йому в загальному вигляді, і вибрати відповідні засоби. При цьому два різних співробітники фірми зроблять це приблизно однаково з тією відмінністю, що спосіб дій кожного буде співвідноситися з його особистими можливостями, нахилами, психологічними особливостями, рівним професійної підготовки. Більше того, при такому стилі взаємовідносин між керівником і підлеглим той просто вимушений бути активним, думати і діяти, безперечно, в певних рамках, самостійно. Тобто не просто автоматично виконувати «що накажуть» чи що потрібно за інструкцією, а проявляти ініціативу і винахідливість, вміння ставити проблеми і творчо їх вирішувати. Власне, в цьому – в свідомій «включеності» особи працівника в процес праці – і полягає суть сучасного японського менеджменту, стержень його філософії.