Методика нормування праці в умовах освоєння нових технологічних процесів (виробництво продукції)

   Якщо  відхилення між обома величинами витрат часу тільки випадкові, то побудована гіпотеза, що кінець освоєння роботи визначається нахилом кривої tga - -0,02, підтверджена. Для контролю використаний тест t. Результати тесту показали, що для всіх вибірок обчислені значення t менші, ніж представлені у вигляді таблиці значення з вірогідністю помилки 5%, тобто |t| < |t0 05|. Значить,

   перевірена  різниця не є значущою, і нульова  гіпотеза може бути прийнята і підтверджує  правильність роздумів. 
 
 
 
 
 
 

        1.2. Чинники, які  впливають на процес  і витрати праці  в процесі освоєння  роботи.

   На  процес і витрати праці в процесі  освоєння роботи впливають наступні чинники: ступінь впливу робочої сили на працю; абсолютна величина витрат часу на трудову операцію, що включає ручні роботи; ступінь складності праці; кваліфікація робочих та ступінь новизни праці.

   Дослідження показали, що чинники «ступінь складності праці» і «величина витрат часу на трудову операцію, залежна від робочого» вирішальним чином впливають на величину показників освоєння роботи. На рис. 2 видно, що із зростанням ступеня складності праці і підвищенням величини витрат часу, залежних від робочого, показник освоєння роботи зростає. Для цих залежностей обчислювалися значення в межах 76-92%. Таким чином, створені передумови для визначення залежності від конкретних величин диференційованих нормативів для показників освоєння роботи, які одночасно утворюють основу для точного нормування в процесі освоєння роботи і дозволяють подолати до цих пір довільне і суб'єктивне встановлення витрат часу на освоєння роботи (рис. 3).

   

   Рис. 3. Діаграма визначення нормативних  показників процесу освоєння для монтажних робіт 

   Тоді  як в умовах низького технічного і  організаційного рівня виробництва  основними чинниками, що впливають  на процес освоєння роботи, є навики ручної фізичної роботи, то в умовах науково-технічної революції центр  тяжіння повинен бути перенесений на придбання вищих технічних і організаційних знань, інтелектуальних навиків.

   При запуску нових виробів необхідно  впроваджувати науково обґрунтовані норми з доплатою, яка скорочується у міру скорочення термінів досягнення проектної трудомісткості нових виробів, - найважливіша умова ефективного використання виробничих потужностей і прискорення темпів зростання продуктивності праці. Важливо, щоб конструктивні і проектно-технологічні рішення, закладені при проектуванні нових виробів, забезпечували мінімальні витрати праці, а науково обґрунтовані норми служили базою для визначення потрібної кількості устаткування, чисельності тих, хто працює і розрахунку інших техніко-економічних показників.

   Іноді доводиться починати випуск нової продукції  ще до того, як повністю закінчиться підготовка виробництва. Не маючи проектної технології, нормувальники вимушені встановлювати на багато операцій тимчасові дослідно-статистичні норми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Порядок встановлення норм часу та норм виробітку . Поправочні коефіцієнти на період освоєння

 

   Порядок встановлення нових норм:

   1.Науково  обґрунтовані норми часу розробляються  і розраховуються з 
урахуванням запроектованих умов організації виробництва і праці, оснащеності 
устаткування, робочих місць одночасно з проектуванням технологічних 
процесів виготовлення деталей і вузлів нових машин.

   2. Розрахунок науково обґрунтованих норм часу (вироблення) 
проводиться на типових техніко-нормувальних картах із застосуванням 
прогресивних місцевих і загальномашинобудівних нормативів з праці і 
заноситься у відомості післяопераційних норм вироблення.

   3. У тих випадках, коли на початок запуску у виробництво нових виробів 
організаційно-технічні умови на робочому місці по конкретних операціях, 
деталям і вузлам не відповідають запроектованим і науково обґрунтовані норми 
не можуть бути впроваджені у момент освоєння виробництва, при встановленні 
тимчасових норм і розцінок для оплати, нормувальник разом з майстром і 
технологом   вирішують   питання   необхідності   встановлення   до   науково обґрунтованої норми доплат за її освоєння.

   Питання про встановлення тимчасових доплат вирішується після ретельного аналізу  нормувальником і технологом існуючих умов праці на робочому місці порівняно  з умовами, передбаченими технологічним  процесом, і запроектованій організації праці.

   4. Розмір і термін дії доплат на кожну операцію або групу операцій, що 
виконуються одним робочим або групою, встановлюються поетапно, в строго 
встановлені терміни виходячи із затверджених графіків закінчення підготовки 
виробництва, розміру партії деталей, що випускаються, рівня оснащеності 
устаткування, робочих місць і заносяться в спеціальні вкладиші відомостей 
післяопераційних норм.

   Встановлені доплати і терміни їх дії підписуються начальником техбюро, начальником  цеху, відділом праці та заробітної плати заводу і затверджуються директором заводу, після чого разом з науково обґрунтованою нормою і картами режимів обробки доводяться до робочих в установленому порядку.

   Оголошена робочому разом з науково обґрунтованою  нормою часу доплата з певним терміном дії не може бути достроково переглянута або скасована без згоди робочого або групи робочих, що працюють по даній нормі незалежно від виконання і перевиконання тимчасово встановлених норм вироблення і отримання доплат за освоєння науково обґрунтованої норми.

   У випадку якщо за ініціативою робочого або робочих, що працюють по групових нормах, вноситься офіційна пропозиція або дається згода на дострокове впровадження розрахункових норм з  відміною тимчасових доплат, то вони мають  право на отриманий премії за дострокове освоєння розрахункової трудомісткості у розмірі 50% економії фонду заробітної плати по знятих доплатах з урахуванням програми випуску вузлів, деталей, починаючи з моменту відміни доплати до закінчення терміну встановлення тимчасових доплат.

   7.В  окремих випадках, коли термін  дії доплат закінчився, а 
організаційно-технічні умови на робочому місці не доведені до проектованих,

терміни виплати раніше встановлених доплат можуть бути продовжені, а розміри  доплат змінені по клопотанню особи, відповідальної за доведення організаційно-технічних умов до проектних, тільки директором заводу.

   8. На запозичені вузли і деталі з раніше освоєних машин, що 
випускаються, зберігаються норми, що діють, і розцінки, якщо вони є науково 
обґрунтованими.

   Досвідчені  норми переводяться в науково  обґрунтовані в порядку, передбаченим положенням.

   9. Після освоєння робочими науково обґрунтованих норм вироблення і 
повної відміни доплат відповідно до положень, що діють, вводиться 
преміювання за виконання і перевиконання науково обґрунтованих норм 
вироблення.

   10. В період освоєння нових виробів трудомісткість, виконання норм 
вироблення і розміри середньої заробітної плати враховуються як по науково 
обґрунтованим нормам, так і по тим, що діють (тобто з урахуванням 
встановлених доплат за їх освоєння).

      

      

      Поправочні  коефіцієнти до норм освоєного виробництва  
 

 

      Розділ ІІІ.  Розрахунок економічної ефективності 

      В основі визначення ефективності наукової організації праці необхідно приймати принцип порівняння витрат і результатів впровадження НОТ у конкретних умовах виробництва.

      Економічний ефект від упровадження заходів  НОТ оцінюється системою наступних  натуральних, трудових і вартісних  показників:

      1) зниження собівартості;

      2) строк окупності додаткових капітальних  витрат;

      3) ріст продуктивності праці, зниження  трудомісткості;

      4) економія робочого часу і поліпшення  структури його фонду;

      5) підвищення працездатності виконавців;

      6) зменшення плинності робочої  сили внаслідок удосконалювання  організації і поліпшення умов  праці.

      Ефективність  заходів (умовне вивільнення чисельності, умовно-річна економія заробітної плати, ріст продуктивності праці)

      Приріс продуктивності праці визначається за формулою:

       ,

      де  П  - приріст продуктивності праці, %;

        Эч - відносна економія (вивільнення)  чисельності робітників (працюючих);

        Чср - середньосписочна чисельність робітників (працюючих) на ділянці (цеху, підприємстві), розрахована на обсяг виробництва планованого періоду по виробітку базисного періоду.

      Цей показник можна також визначати  на основі розрахунків:

      а) відносної (умовно-розрахункової) чисельності робітників (працюючих) чи зниження трудомісткості продукції;

      б)  змін у фонді робочого часу.

      Так, вплив зниження трудомісткості продукції на ріст продуктивності праці може бути визначеним по формулі:

       ,  Т=

      де  Т   - зниження трудомісткості  продукції, що випускається, у результаті  впровадження заходу, %.

      Відносна  економія чисельності робітників (працюючих) за рахунок зниження трудомісткості продукції визначається в такий спосіб:

      

      де  t1 і t2- трудомісткісті одиниць продукції (робіт) відповідно до впровадження заходу і після, год;

        Фб- фонд робочого часу одного  робітника (працюючого) у базисному році, година;

      Кнб - коефіцієнт виконання норм виробітку  в базисному році,

      В  - річний випуск, шт.

 

                          Розрахунки

1. Эч=1250*15/(100+15)=163 чоловіка.
2. Т=100*15/(100+15)=13%
3. Трудомісткість продукції після впровадження заходу:

t=155-155*0.15=131.75 годин.

 Відносна  економія чисельності робітників (працюючих) за рахунок зниження трудомісткості продукції

      Эч=((155-131.75)*5224)/1890*1.17=54,9 чоловіка.

      Як  бачимо із розрахунків, у результаті перегляду та покращення норм праці знизилась трудомісткість продукції, чисельність працівників та приріст праці сягнув 15%. Це говорить про те, що нові норми виправдали себе і як результат-маємо збільшень випуску та економію заробітної плати. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                      Висновки

      При виконанні курсової роботи були розкриті теоретичні питання щодо поняття  робочого часу, його видів, режимів, розглянуті витрати робочого часу, а також  методи їхнього вивчення, визначені напрямки ефективного використання робочого часу.

      Таким чином, основна мета даної курсової роботи була досягнута.

      Ефективне використання трудових ресурсів, створення  сприятливих умов праці впливають  на рівень продуктивності праці і  через показник ефективності праці на збільшення обсягів вироблених послуг чи товарів, на терміни виконання, на ефективність використання потужностей, а також на собівартість  послуг, що виробляться, тобто на техніко-економічні показника роботи підприємства.