Операційний менеджмент

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Марта 2013 в 12:56, курсовая работа

Описание

На сучасному етапі розвитку народного господарства у зв’язку з переходом до нових умов господарювання необхідне вдосконалення системи і методів управління з метою всебічної інтенсифікації суспільного виробництва і підвищення його ефективності. Це передбачає більш детальне наукове обґрунтування, забезпечення оптимальності рішень, які приймаються в процесі управління металургійним підприємством. Підґрунтям таких рішень є планування операційної системи на підприємстві.

Содержание

Вступ 3
1. Коротка організаційно-технічна характеристика цеху 4
2. Аналіз техніко-економічних показників роботи цеху 7
3. Вибір і обґрунтування інноваційного проекту 11
4. Формулювання портфелю замовлень по видах продукції, що реалізується 12
5. Розрахунок фонду часу роботи агрегатів на плановий рік 16
6. Розрахунок на плановий рік об’єму випуску продукції цеху за видами продукції 20
7. Складення виробничої програми цеху на рік та виконання порівняння показників 21
8. Визначення ділової стратегії, якої доцільно дотримуватися у дрібносортному прокатному цеху 23
Висновки 25
Література 27

Работа состоит из  1 файл

Курсова Операційний менеджмент.doc

— 428.50 Кб (Скачать документ)

 

У плановому році, в  порівнянні зі звітним і попереднім, показники роботи цеху змінилися, цех  буде працювати ефективніше, з меншим тактом виробництва і зменшеними поточними простоями, після ведення  інноваційного проекту. У зв’язку  з цим маса виготовленої продукції збільшиться, коефіцієнт використання виробничої потужності зросте з 0,78% до 0,96%, отже, обладнання буде використовуватися більш продуктивно.

 

8. Визначення стратегії підрозділу

 

Конкурентна стратегія  – це комплекс дій, які спрямовані на забезпечення стійких позицій підприємства на ринку, отримання і підтримку довгострокових конкурентних переваг в діяльності підприємства. Вони складаються з ряду підходів і напрямів, що розробляються керівництвом з метою досягнення як найкращих показників роботи в одній конкретній сфері діяльності. Також визначають засоби конкурентної боротьби фірми на цільових ринках і виступає як: своєчасна реакція на зміни в галузі, в економіці в цілому, в політиці й інших значущих сферах; розробка конкурентноздатних заходів і дій, ринкових підходів, які можуть забезпечити міцну перевагу перед конкурентами; об'єднання стратегічних ініціатив функціональних відділів; вирішення конкретних стратегічних проблем, актуальних в даний момент.

А М.Портер виділяє три  базові конкурентні стратегії, які мають універсальний характер, тобто можуть бути використані в будь-якому конкурентному середовищі будь-яким підприємством і забезпечити конкурентні переваги:

1.     Лідерство  за витратами (дає можливість  знижувати ціни).

2.     Диференціація  (товару і ринку).

3.     Фокусування.

Як зазначив Портер, універсальної  конкурентної стратегії підприємства не існує. Конкурентна стратегія  може існувати лише як план окремого бізнес-напрямку.

Лідерство за витратами  означає продажу масового стандартного товару (послуги) по нижчих ніж у конкурента цінах за рахунок скорочення витрат або за рахунок реклами при незмінних цінах.

Диференціація - це зміна  споживчих якостей товару даного підприємства по відношенню до продукції  конкурента (диференціація товару) або зміна іміджу підприємства і його частки на тому ж ринку по відношенню до конкурентів (диференціація ринку).

Фокусування - означає  орієнтацію на вузьку спеціалізацію, зосередження зусиль підприємства. Зважаючи на те, що конкурентна стратегія зорієнтована передусім на формування власного ринкового простору, максимально недосяжного для конкурентів, головне завдання підприємства полягає у ефективному використанні конкурентних переваг для створення нової (додаткової) споживної вартості.

Дрібносортному прокатному цеху слід дотримуватися стратегії «лідерство за витратами» і в плановому періоді, шляхом використання інноваційного проекту зменшити витрати часу і грошових ресурсів на виготовлення продукції.

 

Висновки

 

Дрібносортне прокатне виробництво – це завершальний етап створення продукції на металургійному підприємстві, результатом роботи даного цеху є випуск готової продукції, а саме продукції прокату.

Входом (ресурсом) операційної  системи дрібносортного прокатного цеху є сталева лита заготовка, виходом  – прокатна продукція дрібного сорту (готова продукція).

Розрахувавши показники  роботи цеху у звітному році, встановили, що валовий випуск продукції в  натуральному тоннажі зменшився  з 575,5 тис. т до 560,0 тис. т, але випуск в умовному тоннажі збільшився з 602,3 тис. т до 614,49 тис. т, ці зміни спричинені збільшенням важкості виготовлення продукції (зміні частки кожного виду продукції в сортаменті).

Для збільшення ефективності роботи цеху у плановому періоді  має реалізуватися інноваційний проект, відповідно до якого поточні простої обладнання зменшаться на 10% і такт прокатки зменшиться на 10%.

Згідно з інноваційним проектом і результатами проведеного  маркетингового дослідження була сформована виробнича програма на плановий період та розраховані показники роботи цеху у даному періоді.  

У плановому році, в  порівнянні зі звітним і попереднім, показники роботи цеху змінилися, цех  буде працювати ефективніше. У зв’язку  з цим маса виготовленої продукції  збільшиться з 560,0 тис. т до 677, 84 тис. т, відбудеться зміна у частці кожного виду продукції у сортаменті: у звітному році більша частка припадала на рядову сталь, у плановому – на якісну сталь, коефіцієнт використання виробничої потужності зросте з 0,78% до 0,96%, отже, обладнання буде використовуватися більш продуктивно.

Для збільшення об’ємів  продажів і більш ефективного  функціонування цеху необхідно дотримуватися  конкурентної стратегії «лідерство за витратами», яка полягає в продажі масового стандартного товару по нижчих ніж у конкурента цінах за рахунок скорочення витрат або за рахунок реклами при незмінних цінах. Зменшення витрат буде досягнуто шляхом реалізації інноваційного проекту.

 

 

Література

 

1. Медведев И.А., Бельгольский Б.П., Зайцев Е.П. Организация, планирование и управление производством на металлургических предприятиях. – К. – Донецк: Вища школа, 1984. – 400 с.

2. Гликман Є.С., Зайцев  Х.П., Волкова Е.Н. Организация и планирование производства в доменных цехах и на аглофабриках. – М.: Металлургия, 1974. – 240 с.

3. Медведев И.А. Организация  и планирование производства в сталеплавильных цехах. – М.: Металлургия, 1983. – 144 с.

4. Брюханенко Б.А., Иванов  И.Н., Маркова Н.В. Технико-экономические  расчеты по организации и планированию  предприятий черной металлургии.  – М.: Металлургия, 1974. – 368 с.

5. Временное положение о техническом обслуживании и ремонтах (ТОНР) механического оборудования предприятий системы Министерства черной металлургий СССР.

6. Клівець П. Г. Стратегія підприємства: Навч. посіб. — К.: Академвидав, 2007. — 320 с.

7. Ковальська Ю.Г. Конкуренті стратегії підприємства / Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 4-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції (3-9 листопада 2003 р., м. Харків). – Х., 2003. – С. 79-80.

 


Информация о работе Операційний менеджмент