Регулювання зовнішньоекономічної діяльності україни

Україна не тільки залучає іноземні інвестиції, а й сама інвестує кошти за кордоном. Такі інвестиції можуть здійснюватися з метою створення спільних підприємств і розширення збуту їхньої продукції, участі в розробці та експлуатації за кордоном сировинних родовищ, створення спільних підприємств з організації послуг та здобування ринку збуту для високотехнологічної української продукції. Основні умови та вимоги щодо здійснення інвестицій за кордон встановлює Національний банк України. 
Згідно з цими умовами інвестиції за кордон можуть здійснюватись за рахунок власних коштів інвестора. Дозволяється інвестувати й бюджетні кошти, але тільки на підставі рішення Верховної Ради України. Забороняється використовувати на такі цілі кредити, отримані від уповноважених або іноземних банків.

Одним з видів міжнародного руху капіталів є експорт позичкового капіталу, який виступає у формі міжнародного кредиту. Міжнародний кредит — це економічні відносини, що виникають між державами, іноземними комерційними банками та фірмами з метою позичання валютних або товарних ресурсів на умовах повернення їх у визначені строки та сплати винагороди 
(процентів) за користування. Іноземні кредити є важливим інструментом фінансування зовнішньої торгівлі, проведення комплексної модернізації та реконструкції підприємств, підтримування стабільності міжнародних розрахунків.

Однією з головних тенденцій  світового розвитку є розширення масштабів співробітництва між  країнами. Для економіки України західний вектор інтеграції є одним з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності. Шлях до Європейського Союзу (ЄС) є привабливим і перспективним для країни як в економічному, так і в політичному аспектах. ЄС – найбільше торгівельне об’єднання держав. Крім того, це й один із найважливіших торговельних партнерів України. Томі зв’язки України з Європейським Союзом визначають і її зовнішньоекономічну стратегію. Результативність зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами ЄС, починаючи з 2005 р., не можна оцінити як позитивну. До цього часу зовнішньоекономічний баланс України з країнами ЄС по товарах був позитивним. У 2005 р. експорт товарі з України до країн ЄС скоротився на 7%, а імпорт з європейських країн збільшився на 28%. В результаті сальдо торгівлі товарами України з країнами ЄС стало негативним (табл. 3.1).

Негативна тенденція зберігається до теперішнього часу. Найбільше негативне  сальдо торгівлі товарами спостерігалося в 2008 р. і становило – 10738,9 млн. дол. США. Збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами сприяє до негативного балансу в цілому по товарах і послугах, незважаючи на позитивний результат торгівлі послугами (за винятком кризового 2009 р., коли і  по послугах було негативне сальдо – 21,5 млн. дол. США). Відзначимо також, що починаючи з 2007р. Україна імпортує з країн ЄС більше 50% загального обсягу послуг; з 2006 р. частка іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС становить понад 70% загального обсягу інвестицій в Україну; з 2008 р. інвестиції з України в кнаїни ЄС становить близько 95% (зокрема, за рахунок інвестицій на Кіпр, в 2010 р. досягли 92,3% загальної суми інвестицій з країни).

Таблиця 3.1. Динаміка основних покажчиків зовнішньоекономічних зв’язків України із країнами ЄС (у відсотках)

Продовження таблиці 3.1.

 Розраховано за даними Держкомстату України [25].

Оцінка зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами ЄС виконана на основі інтегрального показника  в якому в якості показників-стимуляторів взяті експорт товарів, експорт  послуг і ПП в Україну з країн  ЄС, а де стимулятори – імпорт товарів та імпорт послуг з країн  ЄС в Україну ( табл. 3.2).

Експорт товарів найбільш важливий для зовнішньоекономічних зв’язків України, так як економіка  країни багато в  чому залежить від  надходження експортного виторгу  від продажу товарів. Але в  даний час України експортує  в більшій мірі сировину для подальшої  переробки за кордоном і продукти низького ступеня обробки.

 Таблиця 3.2. Покажчики  зовнішньоекономічних зв’язків  України із країнами ЄС в  2010 р.         (тис. дол.. США)

Продовження таблиці 3.2.

Джерело [25]

Позитивною для України  є роль послуг. Але на даний момент послуги, що надаються Україною на зовнішні ринки, не користуються високим попитом  через їх відносно високу вартість і відсутність в нашій країні достатньої репутації, яка давала б  їй конкурентні переваги. У той  же час збільшення експорту послуг дозволило б Україні зробити  серйозний прорив у зовнішньоекономічних зв’язках. Стимулятором для розвитку економіки виступають і прямі  іноземні інвестиції в країну, як ресурси , які забезпечують можливість розвитку підприємств, регіонів та економіки  країни в цілому.

Дестимулюючу роль у зовнішньоекономічних зв’язках України мають імпорт товарів  та імпорт послуг у зв’язку з тим, що імпорт в меншій мірі, ніж експорт відображає активну позицію країни на зовнішніх ринках і зміни його обсягу залежать більшою мурою від митно-тарифної політики  та створення національних імпортозамінних підприємств, що побічно відноситься до зовнішньоекономічної діяльності.

На тлі погіршення ситуації з основними торговими партнерами урядові прогнози показників ЗЕД  виглядають дуже оптимістично. У  них негативне сальдо зовнішньої торгівлі України хоч і зберігається, але в порівнянні з даними 2010 р. істотно знижується (табл. 3.3).

У структурі експорту України  в даний час переважають сировина, паливно-енергетичні ресурси та матеріали, призначені для подальшої  переробки. Для її зміни структура  економіки України потребує перетворення  - в бік підвищення частки обробних галузей промисловості і особливо високотехнологічної продукції. Для  цього потрібно здійснити ряд  структурних реформ, зокрема, створення особливих економічних умов для підприємств, що працюють у пріоритетних видах економічної діяльності, субсидування і перерозподілу економічних ресурсів.

Разом з тим, за даними Держкомстату України, лише за січень-травень 2011 весь експорт склав 26,955, а імпорт – 31,581 млрд. дол. США, тобто значно перевищило стратегічні орієнтири року. Відомо, що за прогнозами МВФ, валовий внутрішній продукт України в 2011 р. в порівнянні з 2010 р. збільшився на 4,5% і склав 1143,864 млрд. грн., в 2012 р. збільшився на 4,9% і  складе 1199,914 млрд. грн., а в 2013 р. виросте  на 6,5% і складе 1277,908 млрд. грн. [29].

Таблиця 3.3. Прогноз найважливіших  покажчиків зовнішньої торгівлі України  офіційними органами

3.2. Шляхи вирішення проблем  щодо розвитку зовнішньоекономічних  зв’язків   

За умови зростання  ВВП експорт України в найближчому  часі буде збільшуватися досить рівномірно. Як відзначається в Національній доповіді, збільшення експорту товарів  і послуг відбувається за рахунок  збільшення основних позицій українського експорту, насамперед, металургійної  та хімічної промисловості, через зростання зовнішнього попиту [28, c. 29].

Поряд із зростанням експорту продовжить своє зростання імпорт. Але якщо щороку середні темпи  зростання імпорту в 2000-2010 рр.. випереджали середні темпи зростання експорту на 2,3%, то, згідно з прогнозними даними, в 2011-2013 рр.. темпи зростання імпорту сповільняється, зокрема перевищення середнього темпу зростання імпорту над середнім темпом зростання експорту складе 0,86%, що може свідчити про намічені зміни ситуації. Разом з тим, зростання негативного сальдо торгового балансу в майбутній перспективі збережеться.