Роль керівника в організації

— вимоги самого керівника. Виявляються в питаннях, які керівник особисто повинен проаналізувати, роботі, яку він має виконати згідно із своїми звичками та правилами, обов'язками чи очікуваннями інших. 

   У процесі  управлінської діяльності керівник  пізнає вимоги, зумовлені різноманітними  зовнішніми і внутрішніми чинниками.  У нього нагромаджуються знання про труднощі, які доводиться долати, виробляються еталони успішного чи неуспішного опанування вимог учасниками трудового процесу та долання ними труднощів. При цьому керівники різних темпераментів відрізняються стилями організаторської діяльності та емоційного впливу, а їх природні особливості виявляються через такі властивості нервової системи, як сила, рухливість, збалансованість процесів збудження та гальмування. 

  Певну особливість мають вимоги до особистості керівника, безпосередньо пов'язані зі специфікою та особливостями управлінської діяльності. Передусім це:

— зв'язок як з  управлінням техніко-технологічними системами, так і з управлінням  соціально-виробничими організаціями;

— різноманітність  різновидів діяльності на різних рівнях управлінської ієрархії, а також управлінських функцій у межах різновиду;

— неалгоритмічний  творчий характер діяльності, пов'язаний з дефіцитом інформації, постійними змінами зовнішнього середовища;

— яскраво виражена прогностична природа розв'язуваних управлінських завдань;

— дефіцит часу для управлінських операцій;

• висока психічна напруженість, зумовлена великою відповідальністю за прийняті рішення.

 
 
 
 
 
 

  

   Якості і риси  керівника 

   Обґрунтування  професійно та інтелектуально  важливих, психологічно і соціально  необхідних якостей особистості керівника є однією з найактуальніших проблем психології управління. 

   Якості особистості керівника — найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на управлінську діяльність. 

   У психологічному  аспекті вони залежать від характеру, структури, спрямованості, досвіду, здібностей особистості, умов праці. Це складні, багатогранні феномени, конкретні вияви яких залежать від структури особистості і від дії різних чинників. Наприклад, дисциплінованість керівника може залежати від самоконтролю, внутрішньої організації, усвідомлення своєї соціальної ролі, а також від боязні несподіваного контролю вищих управлінських структур. 

   Найчастіше виокремлюють  такі обов'язкові  для управлінця  якості:

   1. Компетентність (кожен керівник має знати, як виконувати свою роботу на високому професійному рівні).

   2. Висока  відповідальність, особиста гідність.

   3. Відчуття  нового та вміння йти на  розумний ризик, творчо розв'язувати  проблеми, сміливість у прийнятті  рішень.

   4. Гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття нових потреб, відчуття часу, подій.

   5. Висока  працездатність, постійне прагнення  бути кращим і робити все  якнайдосконаліше.

   6. Комунікабельність,  здатність установлювати контакти.

   7. Увага  до підлеглих.

   Усі ці якості мають інтегральний характер, адже містять у своєму складі простіші компоненти. Наприклад, здатність творчо розв'язувати проблеми залежить від загального складу особистості, типу мислення, інтуїції тощо. Якості і риси керівника умовно можна класифікувати на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні. Попри те, що більшість якостей є універсальними, їх пріоритетність, однак, залежить від багатьох чинників, зокрема й етнічного. 
 

   Компетентність керівника — наявність у керівника спеціальної освіти, широкої загальної й спеціальної ерудиції, постійне підвищення ним своєї науково-професійної підготовки. 

   Компетентність  передбачає системність мислення (практичний розум, швидкість  входження в проблему, здатність  передбачати різні варіанти виходу із ситуації, винахідливість) та наявність організаторських якостей, (уміння підбирати, розставляти кадри, планувати роботу, забезпечувати чіткий контроль). 

   Організаторські якості є наслідком вияву певних психологічних властивостей особистості, до найважливіших з яких належать:

— психологічна вибірковість (здатність адекватно  відтворювати психологію групи, правильно  реагувати тощо);

— здатність  заряджати своєю енергією інших  людей, активізувати їх;

— критичність  та самокритичність (уміння бачити недоліки у своїх діях та вчинках підлеглих);

— психологічний  такт (здатність оптимально впливати на інших людей, контактувати з ними на основі індивідуальних особливостей);

— вимогливість (здатність ставити адекватні  вимоги залежно від ситуації);

— схильність до організаторської діяльності. 
 

   Комунікабельність  керівника (лат. communico — з'єдную, повідомляю) — риса особистості, яка виявляється у здатності до встановлення контактів, спілкування, товариськості. 

   Керівники  з розвинутими комунікативними  якостями мають значний запас стратегій спілкування, уміють взаємодіяти з представниками різних груп. Усе це вимагає знання особливостей груп, їхніх інтересів, цінностей, етнопсихологічних особливостей. Уміння спілкуватися залежить від природних можливостей, спрямованості активності, ділової чарівності, намагання домінувати чи співпрацювати у процесі спілкування, адаптивних якостей, поведінки в екстремальних ситуаціях (конфлікти, погрози тощо). 

   До важливих  особистісно-ділових, професійних  якостей керівника за цією класифікацією зараховують:

   1. Стійкість  до стресу (здатність протистояти  сильним негативним емоціогенним  впливам, що викликають високу  психічну напругу).

   2. Морально-етичні  якості (чесність, порядність, принциповість  тощо).

   3. Підприємницькі якості (уміння передбачати і швидко оцінювати ситуацію, активність, здатність до виваженого ризику тощо). 

   Дослідження  феномену та особливостей самореалізації  керівника під різними кутами  зору і в різних аналітичних  вимірах спричинилися до появи  різних класифікацій їх особистісно ділових якостей. Специфіка цих класифікацій зумовлена відмінностями у підходах, яких дотримуються конкретні наукові школи, національними традиціями, що домінують в економіці та управлінні нею.

   Найпоширеніші  класифікації ілюструють, наскільки широким є діапазон вияву професійних якостей керівника. Особливо повно вони репрезентовані в класифікації російських психологів І. Мангутова та Л. Уманського. Зокрема, автори доводять, що особистість здібного керівника відрізняється від особистості нездібного керівника специфічними властивостями. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 
 

 1. Роль керівника в організації є багатоплановою. Він наділений правом вирішувати, впливати на підлеглих, що передбачає певний тип стосунків з іншими людьми. 

2. Керівник повинен знати не тільки всі аспекти взаємин у групі, а й чинники, що сприяють формуванню позитивного морально-психологічного клімату. Залежно від ситуації він є організатором, комунікатором, експертом, критиком і безпосереднім виконавцем. 

3. Є багато стилів керівництва і кожен з них по своєму ефективний, кожен з стилів впливає на роботу, настрій та ін. в колективі. 

4. Не кожному керівникові відразу вдається адаптуватися до умов життя в організації, завоювати повагу і довіру підлеглих. Багатьом із них доводиться відчувати як власну непідготовленість до виконання нових обов'язків, так і явний або прихований спротив очолюваного колективу. Тож справдній керівник має вміти справлятися із труднощами. 

5. У процесі управлінської діяльності керівник пізнає вимоги, зумовлені різноманітними зовнішніми і внутрішніми чинниками. У нього нагромаджуються знання про труднощі, які доводиться долати, виробляються еталони успішного чи неуспішного опанування вимог учасниками трудового процесу та долання ними труднощів. При цьому керівники різних темпераментів відрізняються стилями організаторської діяльності та емоційного впливу, а їх природні особливості виявляються через такі властивості нервової системи, як сила, рухливість, збалансованість процесів збудження та гальмування. 

6. Кожен керівник має володіти обов'язковими для управлінця якостями такими як: Компетентність, висока відповідальність, особиста гідність, гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття нових потреб, відчуття часу, подій, комунікабельність, здатність установлювати контакти та ін.