Розробка та обґрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства

З таблиці 2.15 можна зробити висновок, що в цілому по місту Києву випуск продукції збільшився на 12891 тис.тн. Це збільшення відбулось в основному за рахунок збільшення випуску продукції на хлібокомбінаті №6, дослідному хлібзаводі, будівництва 3-го хлібзаводу та хлібокомбінаті №12. На хлібокомбінаті №1 випуск продукції зменшився на 820 тис.тн. В цілому по АТ "Київхліб" випуск продукції зменшився на 12891 тис. грн.

Отже, ці підприємства й є основними конкурентами БКК. Також до складу АТ "Київхліб" входять деякі підприємства, що заходяться в Київській області й які теж складають конкуренцію. Це такі підприємства, як Білоцерківський хлібокомбінат, Богуславський хлібзавод, Броварський хлібза-вод, Васильківський хлібзавод, Макарівський хлібзавод,  Переяслав-Хмельницький хлібзавод, Сквирський хлібзавод, Славутицький злібзавод та Фастівський хлібзавод.

Аналізуючи дані таблиці робимо висновок, що БКК займає досить високий рівень у виробництві всіх видів продукції. Він є найбільшим виробником кондитерських виробів, тортів та тістечок. Так у 1998 році питома вага БКК у загальному випуску кондитерських виробів становила 24%, а по Києву - 25,1%; у загальному випуску тортів - 42,9%, по Києву - 45,3%; у загальному випуску тістечок -57,6%, по Києву -71,1%. (дивись діаграму 1). БКК небезпечно зменшувати обсяги виробництва по цих видах продукції, оскільки обсяги виробництва хлібокомбінату №12 майже досягають рівня БКК. Проте по суті це єдиний конкурент для БКК на ринку кондитерських виробів.

Що стосується обсягів виробництва хлібу та хлібобулочних виробів, то БКК ще не досяг бажаних результатів: так у 1998 році обсяг  його  виробництва  був  найменшим  серед  інших хлібокомбінатів. По випуску булочних та здобних виробів БКК знаходився на другому місці після хлібокомбінату №11 (булочні) та дослідного (здобні) і його питома вага у загальному обсязі виробництва становила по булочних видах - 14,3%, по здобних -7,3%. Найбільший обсяг дієтичних та діабетичних виробів було виготовлено хлібокомбінатом №2 (дивись діаграму 2).

дллд

2.6. Висновки з аналізу виробничої діяльності БКК

Підсумковуючи проведений аналіз виробничої діялбності треба – зауважити, що:

по-перше, в 1998 році в порівнянні з 1997 роком ціни на хлібобулочні вироби зросли на 2,7 % за рахунок збільшення випуску здобних виробів, а на кондитерські — на 3,6 % за рахунок впровадження нових видів тортів та тістечок;

    по-друге, в 1998 році в порівнянні з 1997 роком обсяг реалізації продукції збільшився на 13,3 % або на 2969,6 тис. грн. На зміну обсягів реалізації вплинули: ступінь виконання виробничої програми, зміна залишків готової продукції і відвантажених товарів, а також зміна оптових цін на продукцію підприємства;

по-третє, в 1998 році в порівнянні з 1997 роком в натуральному вимірі менш матеріаломісткими по борошну були хлібобулочні та кондитерські вироби, в той час, як витрати цукру на ці види продукції збільшились, хоча й не дуже значно. Це в свою чергу вплинуло на зростання матеріаловіддачі по борошну хлібобулочних та кондитерських виробів та на зменшення матеріаловіддачі по цукру, особливо хлібобулочних виробів. Тобто, в 1998 році збільшилось виробництво цукромістких виробів. В той же час зменшення витрат борошна на хлібобулочні вироби пояснюється зменшенням обсягів їх виробництва;

по-четверте, в 1998 році в порівнянні з 1997 роком питома вага витрат за калькуляційними статтями не зазнала значних змін. Проте питома вага витрат на борошно зменшилась на 3,8%, витрати на сировину збільшились на 4,0%. Це пояснюється змінами в номенклатурі продукції. Витрати на оплату праці зменшились на 0,1% за рахунок підвищення з 1.03.97 року мінімальних місячних тарифних ставок. Позавиробничі витрати збільшились на 2,4% за рахунок збільшення обсягу виробітку та реализації кондитерських виробів, витрати по доставці яких в торговельну мережу в 2,2 рази більше, ніж хлібобулочних виробів;

по-п`яте, в 1998 році фінансовий стан підприємства був автономним, незалежність від зовнішніх джерел фінансування збільшилась. Мобільність та маневріність коштів погіршилась і є незадовільною, фінансова стійкість БКК є досить високою і на кінець року ще збільшилась. Довгострокової заборгованості підприємство не має;

по-шосте, в 1998 році збільшилась питома вага основного капіталу БКК та спроможність самофінансування. Інші показники використання коштів погіршились, що свідчить про неефективне використання власних коштів БКК. Здатність підприємства розрахуватись по своїм забов`язанням характеризує ліквідність (платоспроможність);

по-сьоме, в1998 році спроможність покриття заборгованості поліпшилась, але все ще залишається незадовільною. Загальна ліквідність БКК характеризується позитивно, вона протягом року не збільшилась. А от спроможність розраховуватись з боргами негайно є незадовільною і вона ще погіршилась. Токож не на належному рівні знаходиться спроможність БКК покривати кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської, хоча цей показник поліпшився.

В цілому загальний та фінансовий стан БКК характеризується як автономний і стійкий, є можливість самофінансування. Єдина проблема, яка може виникнути - це негайне покриття заборгованості, яка витікає в основному з наявності великої кількості дебіторів.

Глава ІІІ. Заходи, щодо підвищення   конкурентоспроможності БКК, та розрахунок їх економічної ефективності

Проведена  техніко-економічна характеристика ДП АТ «КиївХліб» «Булочно-кондитерського комбінату»  говорить про те, що використання потужності потокових ліній стало більш              стабільним але не у повному обсязі. Резервами підвищення економічної ефективності використання потокових ліній у бараночному цеху є заміна фізично застарілого обладнання на лінії виготовлення баранок, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання із технічних причин, вести технологічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху. У вирішенні питання задоволення попиту населення у дрібнофасованій продукції, а також ефективного використання потужності ліній, може стати встановлення пакувально-фасувального апарату.

Основними напрямками поліпшення роботи потокових ліній можуть бути:

• зниження простоїв обладнання;

• своєчасне подавання сировини і матеріалів;

• раціоналізація робочих місць потоку;

• поліпшення умов праці на робочих місцях;

• синхронізація роботи потоку;

• введення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій.

Для підвищення конкурентноспроможності БКК пропонуємо такі заходи:

• провести модернізацію лінії по виготовленню баранок.

• встановити пакувально-фасувальний апарат   для пакування бараночних виробів у пакети по 125 гр.

3.1.Розрахунок економічної ефективності модернізації лінії по виготовленню баранок

З метою забезпечення безперебійної роботи лінії по виробництву баранок, поліпшення якості продукції пропонується провести модернізацію лінії: встановити ротаційну тістомісильну машину марки А2-ШЛК замість ланцюгової тістомісильної машини, що дозволить підвищити коефіцієнт використання потужності цієї лінії. У результаті заходу збільшиться обсяг виробництва, зросте продуктивність праці, знизиться собівартості продукції, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентноспроможність продукції та підприємства в цілому.

Таблиця 3.1                                  

Вихідні дані для розрахунку

1.   Розраховуємо капітальні витрати

Кзаг=Кн+Д+3-Л+Об  (Формула 1), де

Кзаг - початкова вартість нового обладнання, враховуючи              витрати на його закупівлю, транспортування, зберігання, монтаж та заготівельні роботи;

Д — витрати на демонтаж обладнання, що замінюється;

З - заготівельні витрати;

Л - ліквідаційні витрати;

Об - збільшення або зменшення суми обігових фондів              у                                          зв'язку із впровадженням заходів.

Кн - нові капітальні витрати.

1.1. Транспортні витрати:

         Тв = 15000*0,02 =300 грн.

1.2. Вартість монтажних робіт:

       Вмп =15000*0,08 =1200 грн.

1.3. Заготівельні витрати:

        Зв = 15000*0,01 =150 грн.

1.4. Нові капітальні витрати складають:

Кн = Тв + Вмр + Зв +Воб

300 + 1200 + 150 + 15000 = 16650грн.

1.5. Витрати на демонтаж застарілого обладнання:

Д= 2250*0,05 =112,5 грн.

1.6. Ліквідаційні витрати:

Л= 2600*0,21=546 грн.

1.7.           Загальні капітальні витрати складають:

Кзаг = 16650 + 112,5 - 546 = 16216,5 грн. (див. формулу 1)

2.Розраховуємо змінні поточні виграти

2.1.Витрати по електроенергії:

Ве = (Мд * Тч * Тзм * Стар. * К * Т) / Соs с (Формула 2), де

Мд - потужність електродвигунів, кВт;

Тч - кількість годин роботи електродвигунів за зміну;

Тзм.- кількість змін роботи за добу;

Стар. - тариф за 1 кВт/г електроенергії, грн.;

К - коефіцієнт використання потужності;

Т - кількість днів роботи за рік.

До модернізації:

              Ве1:= (14,8 * 1 * 7,5 * 0,11 * 0,85 * 235) / 0,8 = 3048,7грн.       Після модернізації:

                            Ве2=(17,3 * 1 * 7,5* 0,11 * 0,85* 235) / 0,8 =3563,7 грн.

2.2. Витрати по основній зарплатні:

                            Воз = ∑ (Чоп * Тдс) * Тзм * Т (див. табл. 3.1)

До модернізації:

              (3*8,56+2*9,52+8* 10,64+1* 11,36+2* 13,44)* 1* 235=39498,8 грн.

Після модернізації:

(2*8,56+2*9,52+7* 10,64+1* 11,36+2* 13,44)* 1* 235 = 34498 грн.

2.3. Нарахування на зарплатню складають 37,5%;

До модернізації:

З уеоб = Воб *Р роб (див. табл. 3.1)

39498,8 * 0,375 = 14812,05 грн.

Після модернізації:

34498 * 0,375 = 12936,75 грн.

2.4. Затрати на утримання і експлуатацію обладнання:

Амортизація:

До модернізації:

2250*0,15 =337,5 грн.

Після модернізації:

16650*0,15 =2497,5 грн.

Ремонт обладнання:

Роб = Воб * Вр (див табл. 3.1)

До модернізації:

2250*0,05= 112,5 грн.

Після модернізації:

16650*0,05 =832,5 гри.

Страхування майна:

Стр.м = Воб * См (див табл. 3.1)

До модернізації:

2250*0,01 =22,5 грн.

Після модернізації:

23310*0,01=233,1 грн.

Змінні поточні витрати наведені у таблиці

Таблиця 3.2

Змінні поточні витрати

2.5.           Визначим зменшення собівартості на одну тону.

З = С2 – С1, де

З – зниження собівартості;

С = Пв / Робв (див. табл. 3.1, 3.2), де

Пв – поточні витрати;

Робв – річний обсяг виробництва;

С1 – собівартість до модернізації;

С2 – собівартість після модернізації;

С = 128,2-107=21,7 грн.

С1 = 57697/450 = 128,2 грн.

С2 = 53496/500 = 107 грн.

На весь випуск

Звв = З * Робв (2)

21,7*500=10850 грн.

2.6 Термін окупності.

Ток = Кзаг / Звв

Ток= 16216,5 / 10850 = 1,05 року

В результаті розрахунків запропонованих заходів зменшилась собівартість продукції (по відношенню до всього випуску) на 10850 гривень, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентоспроможність продукції та підприємства в цілому. Таким чином можна              зробити висновки, що заходи по модернізації лінії виробництва баранок є ефективними.

3.2.Розрахунок економічної ефективності  встановлення пакувально-   фасувального апарату для бараночннх виробів

              Конкурентноспроможність    продукції    визначається    не    лише показниками якості, але й у значній мірі залежить від, зовнішньго вигляду товару. У наш час, коли всі підприємства переходять до ринкових відносин, велике значенім мають не лише якість продукції, але ї зовнішний вигляд і зручна для покупця упаковка. Тому що операція пс фасуванню і пакуванню бараночних виробів на БКК нездійснюється, пропонується у бараночному цеху встановити пакувально-фасувальний аппарат для пакування виробів в пакети вагою по 125 гр.

Таблиця 3.3

Вихідні дані для розрахунку