Вступ........................................................................................................................

1. Теоретичні основи процесу прийняття управлінських рішень.........................

1.1. Поняття процесу прийняття управлінських рішень та їх класифікація……

1.2. Етапи процесу прийняття управлінських рішеннь………………………….

1.3. Роль керівника в процесі прийняття рішень…………………………………

2.Методи прийняття управлінських рішень...........................................................

2.1.Кількісні методи……………………………………………………………… 

2.2.Якісні методи…………………………………………………………………...

3. Особливості прийняття управлінських рішень  …………………

3.1.Інтуїтивна технологія прийняття рішень……………………………………

3.2. Раціональної технологія прийняття рішень....................................................

Висновок………………………………………………………………………….

Список літератури…………………………………………………………………. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

 

      Прийняття рішень є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення організацією її цілей. Через невміння якісно і раціонально здійснювати цей процес, через відсутність в організації механізму його здійснення, технології, страждає більшість фірм і підприємств, державних установ і органів в Україні. Успіх організації, у якій би сфері вона не функціонувала, багато в чому залежить від цього, а тим більше в Україні, де більшість організацій проходять перші етапи свого розвитку і дуже важливо яку технологію рішення проблем вони опрацьовують.

      Тема  роботи охоплює широке коло внутрішьоорганізаційних процесів, однак, найбільша  увага буде приділена поняттям технології та  методів прийняття рішень в менеджменті.

      Прийняття рішень, поряд з координацією і  комунікацією, є одним з найважливіших  внутрішньоорганізаційних процесів, а  особливість цього процесу полягає в тім, що він безпосередньо спрямований на досягнення цілей організації.

      Об'єктом  дослідження виступає управлінська діяльність - система керування (включаючи  всі її підсистеми).

      Предметом дослідження є безпосередньо  процес прийняття рішень з технологічної точки зору, тобто , як сукупність поетапно застосовуваних процедур і методів по виробленню і реалізації рішень.

      Мета  даного дослідження полягає в  тому, щоб розглянути етапи процесу  підготовки та прийняття рішення  з погляду різних підходів до пояснення цього процесу, дати порівняльну характеристику методів. У рамках кожного підходу можна виділити визначену сукупність послідовно застосовуваних прийомів і методів, етапів і процедур, що мають прямі і зворотні зв'язки.

      У дослідженні висувається наступна гіпотеза: не дивлячись на різноманіття методів і способів прийняття рішень не може існувати єдина, краща технологія здійснення цього процесу.

      Завданнями  цієї робити є:

1. Визначення поняття процесу прийняття рішень;
2. Класифікація рішень в залежності від виду проблеми;
3. Описати методи, етапи і процедури досліджуваного процесу.
4. Теоретичний огляд технологій прийняття управлінських рішень.

1. Теоретичні основи процесу прийняття управлінських рішень.

     

1.1 Поняття процесу  прийняття управлінських рішеннь та їх класифікація 

    Прийняття рішень в організації являє собою  свідомий вибір з наявних варіантів  або альтернатив напрямку дій, що скорочують розрив між сьогоденням  і майбутнім бажаним станом організації. Сам процес прийняття рішень включає безліч різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи, як проблеми, цілі , альтернативи і рішення . Даний процес лежить в основі планування діяльності організації, тому що план - це набір рішень по розміщенню ресурсів і напрямків їхнього використання для досягнення цілей організації .Прийняття рішень - це "центр", навколо якого обертається життя організації. Рішення можна розглядати як продукт управлінської праці, а його прийняття - як процес, що веде до появи цього продукту. [6,с.303].

      У керуванні організацією прийняття  рішень здійснюється менеджерами різних рівнів і носить досить формалізований характер, тому що рішення стосується не тільки однієї особистості, а найчастіше воно відноситься до підрозділу або  до організації в цілому.

      Прийняття рішень - це наука і мистецтво. Роль прийнятого рішення величезна. Найважливіше питання успішного функціонування організації полягає в тім , як організація може виявляти свої проблеми і вирішувати їх. Кожне рішення  націлене на якусь проблему, а правильне рішення - це те, що максимально відповідає цілі організації. Цілі, які часто намагаються досягти, бувають у ряді випадків недостатньо усвідомленими. Встановлення неправильних цілей означає, отже, і рішення неправильно сформульованих проблем, що може привести до набагато більшого марнотратства ресурсів, чим неефективне рішення правильне сформульованих проблем. У цьому зв'язку дуже велика роль керівника. Адже рішення не тільки процес, але й один з видів розумової діяльності і прояву волі людини . Його характеризують такі ознаки:

• Можливість вибору з безлічі альтернативних варіантів (якщо немає альтернатив, то немає вибору і, отже, немає і рішення );

•Наявність мети (безцільний вибір не розглядається як рішення );

        У цьому плані, роль керівника  складається в умінні виробляти правильне судження, правильно осмислювати реальні (а не узяті з заздалегідь складеного переліку) проблеми і постійно націлювати себе на керування , що випереджає події. Слід зазначити, що виявлення проблем є не тільки одним з етапів процесу ухвалення рішення, але і постійно діючою функцією керування в будь-якій організації.

      Відповідальність  за прийняття важливих рішень - важкий моральний тягар, що особливо яскраво  виявляється на вищих рівнях керування . Однак керівники будь-якого рангу мають справу з власністю, що належить іншим людям, і через неї впливають на їхнє життя.

      Різноманіття  рішень являє собою певний комплекс, розуміння якого полегшується на основі системного підходу, що дозволяє розкрити систему рішень. У такій  системі рішень повинні виявлятися як загальні ознаки, так і специфічні особливості, властиві окремим видам рішень. Отже,головними відмінностями управлінських рішень є цілі, наслідки, поділ праці, професіоналізм.

      Цілі. Суб'єкт управління (будь то індивід  або група) приймає рішення виходячи не зі своїх власних потреб, а з метою рішення проблем конкретної організації .

      Наслідки. Менеджер, особливо високого рангу, вибирає  напрямок дій не тільки для себе, але і для організації в  цілому і її працівників, і його рішення можуть істотно вплинути на життя багатьох людей. Якщо організація велика і впливова, рішення її керівників можуть серйозно відбитися на соціально - економічній ситуації цілих регіонів. Наприклад, рішення закрити нерентабельне підприємство компанії може істотно підвищити рівень безробіття .

      Поділ праці. В організації існує визначений поділ праці: одні працівники (менеджери) зайняті рішенням виникаючих проблем  і прийняттям рішень , а інші (виконавці) - реалізацією вже прийнятих рішень .

      Професіоналізм. У керуванні організацією прийняття рішень - складний, відповідальний і формалізований процес, що вимагає професійної підготовки. Далеко не кожен співробітник організації, а тільки, той, хто володіє визначеними професійними знаннями і навичками, наділяється повноваженнями самостійно приймати рішення .

      Розглянувши ці відмінні риси прийняття рішень в організаціях, можна дати наступне визначення управлінського рішення .

          Управлінське рішення - це вибір альтернативи, здійснений керівником у рамках його посадових  повноважень і компетенції і спрямований на досягнення цілей організації .

      У процесі керування організаціями  приймається величезна кількість  найрізноманітніших рішень, що мають  різні характеристики. Проте, існують  деякі загальні ознаки, що дозволяють цю безліч певним чином класифікувати. Така класифікація представлена в таблиці 1.1.1. : 

Таблиця 1.1.1.

Види  управлінських рішень за класифікаційними ознаками

 

      Ступінь повторюваності проблеми. У залежності від повторюваності проблеми, що вимагає рішення ,всі управлінські рішення можна підрозділити на традиційні, що неодноразово зустрічалися в практиці керування , коли необхідно лише зробити вибір із уже наявних альтернатив, і нетипові, нестандартні рішення , коли їхній пошук пов'язаний, насамперед , з генерацією нових альтернатив.

      Прийняття рішення може переслідувати власну, самостійну мету або ж бути засобом сприяння досягненню мети більш високого порядку. Відповідно до цього рішення можуть бути стратегічними, тактичними або операційними.

      Стратегічні рішення . Такі рішення звичайно стосуються корінних проблем. Вони приймаються в масштабі об'єкта керування і вище, розраховані на тривалий відрізок часу, на рішення перспективних задач.

      Стратегічні цілі - це цілі, що передбачають рішення  масштабних проблем і відносяться  до компанії в цілому.

      Стратегічні рішення є найбільш важливими рішеннями .Вони особливо важливі для конкурентноздатності. Такі рішення пов'язані з істотними перетвореннями організації (зміна технології, зміна цілей, відновлення персоналу).

      Тактичні  рішення. Це рішення які, як правило, забезпечують реалізацію стратегічних задач. За часом вони не перевищують одного року.

        Оперативні рішення. Такі рішення  пов'язані зі здійсненням поточних  цілей і задач . За часом  вони розраховані на період, що  не перевищує місяця.

      Операційні  цілі - це задачі, що передбачають рішення поточних питань для досягнення тактичних і стратегічних цілей.

      Сфера впливу. Рішення може прийматися з  метою впливу на роботу організації  в цілому, у цьому випадку воно буде глобальним. У випадку,якщо рішення  може позначитися на одному або декількох підрозділах організації, рішення можна вважати локальним . Ці рішення не торкаються діяльності усієї системи, однак для колективу тієї підсистеми, у відношенні якої вони приймаються, вони можуть носити характер загальних або приватних рішень.

      Тривалість  реалізації. Реалізація рішення може вимагати декількох годин, днів або  місяців. Якщо між ухваленням рішення  і завершенням його реалізації пройде порівняно короткий термін - рішення  короткострокове . У той же час  усе більш зростає кількість  і значення довгострокових, перспективних рішень, результати здійснення яких проявляться за декіка років.