Управління стратегічними змінами

Національний університет  біоресурсів і природокористування  України

 

Кафедра менеджменту 

Ім. проф. Й. С. Завадського

 

 

 

 

Курсова робота

На тему: «Управління стратегічними  змінами»

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2011

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління стратегічними змінами………...….5

1.1. Суть та поняття стратегії діяльності підприємства……………………...5

1.2. Види стратегічних змін…………………………………………………..7

1.3. Етапи управління стратегічними змінами………………………………9

РОЗДІЛ 2. Аналіз управління стратегічними змінами СТОВ «Кряж і К»…...14

2.1.     Загальна  характеристика підприємства СТОВ  «Кряж і К»……………14

2.2.     Аналіз механізму  управління на підприємстві СТОВ  «Кряж і К»…....21

2.3.     Типи  та  результати стратегічних змін  на підприємстві СТОВ «Кряж і К»………………………………………………………………………………....24

РОЗДІЛ 3. Напрямки удосконалення  управління стратегічними змінами  на підприємстві……………………………………………………………………...29

3.1. Обґрунтування зовнішнього  та внутрішнього середовища СТОВ  «Кряж і К» методом  SWOT-аналізу……………………………………………………30

3.2.  Впровадження нової  маркетингової стратегії на підприємстві………...33

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………….36

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...................39 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасним ме¬неджерам  доводиться ретельно аналізувати зовнішнє середо¬вище для своєчасного  внесення змін у вибраний курс фірми. Вони повинні добре знати особливості діяльності своєї ком¬панії, її сильні та слабкі сторони, щоб передбачити, які зміни принесуть успіх компанії. Іншими словами, стратегічне управ¬ління є основою, сучасною парадигмою до управління всією компанією.

В наш час складні умови  господарювання, зміни в техніці  та технологіях, зростаючі вимоги споживачів вимагають від сучасних мене

джерів всіх рівнів управління нових знань та навичок, які б відповідали вимогам часу. Життєва необхідність у використанні стратегічного управління, як одного з найефективніших і найпрогресивніших засобів управління організацією, спонукається розвитком ринкових відносин, позитивним зрушенням в економіці України, зростаючою конкуренцією на будь-якому ринку.

Стратегічне управління базується  на вивченні відносин, які можна  охарактеризувати за допомогою системи  «середовище-організація». Більшість  серед існуючих сьогодні концепцій  управління розглядає організацію  як відкриту систему, котра постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього сере¬довища: іншими організаціями, банками, організаціями, що на¬лежать  до соціально-політичних та економічних інституцій дер¬жави, місцевих органів тощо і дає змогу організаціям підтри¬мувати більш-менш стійке становище, виживати в умовах, що постійно змінюються.

Розробляючи стратегію та оперативні програми діяльності на ринку  підприємство постійно зустрічається з фактором невизначеності. Слід враховувати і той факт, що не існує єдиної стратегії для всіх компаній, так само як не існує єдиного універсального стратегічного управління. Кожна фірма унікальна в своєму значенні, тому і процес виробітки стратегії для кожної фірми унікальний, так як залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, поведінки конкурентів та інших факторів.

Отже, основна проблема, яка  покладена в даний курсовий проект, пов’язана з тим, що виконуючи  цей проект на конкретному підприємстві ми ознайомлюємося з діяльністю цього підприємства, його проблемами та намагаємося розробити найкращі шляхи їх подолання. Звісно, при цьому ми з тикаємося з багатьма труднощами , а пропоновані нами дії несуть певний суб’єктивний характер.

Предметом дослідження виступає вивчення стратегічних змін та розробка і реалізація певних стратегічних рішень на підприємстві..

Об’єктом дослідження  є СТОВ "Кряж і К» Вінницької області".

Завдання курсового проекту:

- розглянути теоретичні  основи управління стратегічними  змінами;

- дослідити управління  стратегічними змінами на підприємстві  СТОВ «Кряж і К» Вінницької області;

- проаналізувати напрямки  удосконалення управління стратегічними  змінами на підприємстві

Даний курсовий проект базується  на використанні статистичних методів  дослідження,економічному аналізі та використанні методик SWOT-аналізу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ 

1.1. Суть та поняття стратегії діяльності підприємства

Поняття «стратегія» походить від грецького слова strategia (stratos - військо і ago- веду), за допомогою  якого описували найважливішу частину  військового мистецтва. Якщо ж звернутися до економічної сфери діяльності, то під стратегією звичайно розуміють довгострокові плани керівництва фірми, спрямовані на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення перспективних цілей. Окрім цього, існує і таке розуміння стратегії, як специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

У фундаментальній праці  І. Ансоффа «Стратегічне управління»  наводиться таке поняття стратегії: «За своєю сутністю стратегія  є переліком правил для прийняття  рішень, якими організація користується в своїй діяльності».

Стратегія тут — це стрижень, навколо якого концентруються всі види виробничо-господарської діяльності. Крім того, стратегія  іноді розглядається як «блеф» чи «хитрий маневр», що визначає її як інструмент певного типу для перемоги в конкурентній боротьбі.

 

Наприкінці 80-х років ХХ ст. з’явився новий підхід до визначення поняття стратегії, який не суперечить минулим, але уточнює деякі аспекти:

- у стратегії однаково важливі всі складові, бо на стадії впровадження можуть виникнути непередбачувані фактори, які значно змінюють результат;

- стратегія пов’язана також із внутрішніми чинниками діяльності організації;

- стратегія — це процес, що відображає філософію керівництва фірми [12, ст. 104].

На сьогодні існує багато визначень стратегії:

1) у широкому розумінні  стратегія — це взаємопов’язаний  комплекс заходів щодо підвищення конкурентоспроможності організацій;

2) у практичному аспекті:

- це генеральна довгострокова програма чи спосіб дій стосовно вибору пріоритетів і розподілу ресурсів організації для досягнення її цілей;

- засіб досягнення довгострокових цілей фірми;

- продумана сукупність норм і правил, що лежать в основі розробки та прийняття стратегічних рішень, які впливають на майбутній стан підприємства [12, ст. 321].

Отже, стратегія — це конкретизована у певних показниках позиція в  середовищі, яку займає підприємство, це — своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє середовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірмою факторів, а також проведення необхідних змін елементів та їхніх комбінацій внутрішнього середовища.

Стратегія розглядається  як зразок, до якого прагне наблизитись  організація (підприємство). Найчастіше за зразок беруть процвітаючу фірму, аналізують її позитивні сторони діяльності й намагаються скористатися її досвідом. Наприклад, такий підхід використовувала свого часу японська фірма «Камацу», що вивчала діяльність американської фірми «Катерпіллер». «Катерпіллер» займала 60-70% світового ринку сільськогосподарських, транспортних, будівельних та інших видів техніки. Нині «Камацу» є головним конкурентом свого «зразка», витісняє його з ринків.

З іншого боку, стратегію як мету управління можна визначити як ідеальну модель підприємства, в якій реалізується «бачення» його керівників і власників і яка побудована з використанням SWOT-аналізу.

Традиційно мистецтво  стратегії ґрунтується на уявленні про нього як одного із процесів управління організацією. Стратегія  має такі ознаки:

- вона проходить у своєму розвитку два етапи (розробки та впровадження);

- складається з рішень, для прийняття яких потрібно проаналізувати ресурси та сформувати загальні цілі й можливі варіанти їх досягнення, але не беручи до уваги обмеження, що виникають на етапі реалізації;

- стосується переважно зовнішнього середовища діяльності організації [16, ст. 5].

Згідно з поглядами  класика стратегічного планування А.Чандлера, стратегія — це «визначення  основних довгострокових цілей та задач  підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей». З одного боку, таке тлумачення «стратегії» спирається на традиційний підхід до її визначення як особливого методу розподілу ресурсів між поточними і майбутніми видами діяльності. З іншого боку, в цьому визначенні основний акцент робиться саме на досягнення цілей. До такого підходу наближається таке визначення: «стратегія — це загальний, всебічний план досягнення цілей». Ототожнення стратегій плану випливає з теорії ігор, де стратегія — це план дій у конкретній ситуації, що залежить від вчинків опонента. Відомий спеціаліст зі стратегічного управління А.Томпсон поєднує планові засади стратегії з поведінковими аспектами організації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Види стратегічних змін

У процесі функціонування підприємства протягом усього життєвого циклу відбуваються зміни, що притаманні будь-яким стадіям його економічного стану і зростанню, і стагнації, і рецесії. Зміни, які відбуваються в процесі функціонування підприємства, є якісними і можуть проявлятися в перетворенні потенціалу підприємства (технологічного, інтелектуального, управлінського, фінансового тощо) та в зміні розмірів, масштабів діяльності підприємства. Зміни - це єдине, що в організації залишається незмінним . В умовах ринку зміни є невід'ємною частиною сучасного управління і сприймаються як своєрідний інструмент підвищення ефективності та забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Зміни, які відбуваються в процесі функціонування підприємства поділяються на стратегічні та тактичні. Стратегічні зміни в підприємстві відбуваються як відповідь на бурхливий розвиток ринку (тобто зовнішні зміни) або вони обумовлюються зміною цільових орієнтирів підприємства та на відміну від тактичних змін стосуються всіх аспектів його діяльності. Отже, можна виділити такі види стратегічних змін:

- обумовлені обраною стратегією підприємства;

- обумовлені зміною зовнішнього оточення, що призводить до

кардинальних змін умов функціонування підприємства (Рис.1)

  Зміни в підприємстві, обумовлені обраною стратегією (або її коригуванням в процесі реалізації), можуть бути за видами як частковими, локальними, так і радикальними. Зміни в підприємстві, зумовлені кардинальними змінами умов функціонування, за характером належать до радикальних.

 

Рис.1. Види стратегічних змін на підприємстві

Часткові стратегічні  зміни в підприємстві передбачають окремі зміни в будь-яких сферах підприємства: зміну пріоритетів (переорієнтація), технології та структурні перетворення у випадку, коли підприємство переходить в іншу галузь діяльності.

Локальні стратегічні  зміни відбуваються тільки в певній сфері підприємства (перетворення бізнес-процесів, маркетингової політики) у випадку, коли підприємство виходить з новим товаром на ринок, не змінюючи галузі своєї діяльності.

Радикальні стратегічні  зміни в підприємстві, які обумовлені кардинальною зміною умов функціонування або обраною стратегією, передбачають процес більш швидкої фундаментальної зміни в системі управління, структурі підприємства та бізнес-процесах. [15, ст. 245].

Стратегічні зміни, які обумовлені стратегією підприємства, на відміну від змін, зумовлених кардинальними змінами зовнішніх умов підприємства, відбуваються протягом усього періоду реалізації стратегії і тому мають поступальний, ступінчастий характер.

 

 

1.3. Етапи управління стратегічними  змінами

У процесі реалізації стратегії  кожен рівень керівництва ви¬рішує свої визначені задачі і здійснює закріплені за ним функ¬ції. Найважливіша роль належить вищому керівництву. Його діяльність на стадії реалізації стратегії може бути представлена на у вигляді п'яти послідовних етапів.

Перший етап - поглиблене вивчення середовища, цілей iз розроблених стратегій. Наданому етапі зважуються наступні основні задачі:

         -  остаточне з'ясування сутності  визначених цілей, вироб¬лених  стратегій, їхньої коректності  і відповідності одна одній,  а також стану середовища. Тобто  дається остаточ¬на «згода» на реалізацію стратегій. При цьому можливі корегування у зв'язку зі змінами в середовищі, а також у тому випадку, якщо виявлені недоліки в раніше проведеному аналізі і у виробленні цілей і стратегій;

         - більш широке доведення ідей  стратегій і змісту цілей до  співробітників фірми з метою  підготовки ґрунту для по¬глибленого залучення співробітників у процес реаліза¬ції стратегій.