Успішне застосування влади та лідерства на підприємстві сфери туризму

     ЗМІСТ 

Вступ            3

1.  Вплив влади на організацію процесу управління туристичним підприємством           5

2. Влада  та лідерство в роботі працівників  туристичного підприємства         11

3. Оцінка роботи керівника-лідера в управлінні туристичною фірмою «Ленд - Тревел»                   16

4. Поліпшення роботи керівника туристичної фірми «Ленд - Тревел» завдяки сучасним стилям лідерства                25

Висновок                         29

Список  використаної літератури                        32

Додаток                           34 

  
 
 
 
 

 

Вступ

     Актуальність  теми. Тема лідерства завжди була, є і буде однією з найважливіших. Вона була цікава у всі часи, не втратила своєї актуальності і в наші дні. Уміння об'єднувати людей в ім'я загальної мети, вести за собою хоч «на край світу», переконати в реальності світлого майбутнього – ось головні характеристики справжнього лідера.

     Найбільш  важливий вид відносин в колективі - це відносини між керівниками  і підлеглим. Об'єктивна оцінка керівника  вже виконаного завдання надихає працівника на нові досягнення, в цей час як різні зачіпки і виявлення незначних недоліків в роботі, яка взагалі виконана задовільно, негативно впливає на психічний стан людини, продуктивність його роботи. Від ставлення керівника до того чи іншого працівника в значній степені залежить авторитет цього працівника і просування його по службі. Тому кожний підлеглий намагається привернути до себе керівника різними методами.

     Взаємовідносини людей в колективі, а також  їх відношення до справи частково визначає керівник. Він повинен об'єктивно оцінювати кількість і якість виконаної роботи, незалежно від симпатії чи антипатії, які він може відчувати до того чи іншого підлеглого. Керівнику, як любій іншій людині присутні відчуття симпатії до одних індивідів і антипатії до іншими.

     Американські  дослідники Роберт Блейк і Джейн  Моутон підкреслюють, що сильне та ефективне  керівництво сприяє створенню атмосфери  участі та колективної підтримки  цілей діяльності організації, в  якій її члени отримують стимул в  усуненні перепон і досягненні максимальних результатів. Отже, основою ефективного керівництва є вміло побудовані взаємини з підлеглими.

     Для забезпечення ефективного керівництва  треба враховувати такі шість  елементів:

     ініціативність; інформованість; захист своєї думки; прийняття рішень; розв´язання конфліктних ситуацій; критичний аналіз.

     Жодний  з розглянутих елементів не може компенсувати відсутність або надлишок будь-якого іншого.

     Слід  виділити ще одне з найважливіших  завдань - вчитись інтенсивно працювати, поліпшувати якість роботи.

     В основі керівництва лежать такі категорії  менеджменту, як лідерство, вплив і  влада.

     Лідерство - це здатність впливати на окремі особи та групи працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.

     Вплив - це будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни у поведінку, стосунки, відчуття іншого індивідуума.

     Конкретні засоби, за допомогою яких одна особа  може впливати на іншу, можуть бути різними: від прохання до погроз.

     Щоб зробити своє лідерство і вплив ефективними, керівник повинен розвивати і застосовувати владу.

     Влада - це можливість впливати на поведінку інших людей.

      Об’єктом  курсової роботи є туристична фірма «Ленд - Тревел», а предметом - типи влади та лідерства, що застосовуються на підприємстві сфери туризму.

        Теоретичною та  методологічною основою  дослідження  стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань влади, керівництва та лідерства в туризмі та світі в цілому. В процесі роботи використовувався системний підхід, що полягає в комплексному вивченні проблеми дослідження.

      Структура, зміст та обсяг  курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, чотирьох пунктів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 37 сторінок друкованого тексту, в т.ч. список використаних джерел, що складається із 18 найменувань займає 2 сторінки, 1 додаток розміщений на 3 сторінках. Робота містить 2 таблиці і 4 рисунки.

1.  Вплив влади на  організацію процесу  управління туристичним  підприємством

     Кожний  керівник може реалізувати свої функції завдяки впливу на підлеглих.

     Вплив — це поведінка індивіда, яка  вносить зміни в поведінку, відносини, відчуттів іншого індивіда. Конкретні  засоби впливу надзвичайно різноманітні: від тихого прохання до насильницької  дії. Вплив також здійснюють за допомогою ідей. Багато філософських, соціальних чи релігійних ідей, обґрунтованих людьми, які ніколи не мали офіційних повноважень, протягом тривалого часу впливали на поведінку багатьох націй.

     Для того щоб керувати людьми, менеджер повинен впливати на них. Цей вплив має забезпечити не лише прийняття індивідом чи групою людей певних ідей, а й дії, що виражаються у праці, спрямованій на досягнення цілей організації. Він можливий лише за наявності у керівника влади.

     Влада (англ. Authority) — це можливість менеджера (або групи менеджерів) розпоряджатися ресурсами, впливати на дії і поведінку людей, за допомогою певних засобів — волі, авторитету, права, насильства (батьківського, державного, економічного і ін.). Можна вести мову про пряму владу, що спрямовується на те, щоб вирішувати (підвищення, заохочення і т. п.) і зворотну владу, яка направлена на те, щоб стримувати (влада заборони).

     У більш широкому розумінні, влада  — це форма соціальних відносин, яка проявляється у здатності  впливати на характер і напрямок діяльності людей за допомогою економічних, ідеологічних і організаційно-правових механізмів, а також використання авторитету традицій, звичаїв, обрядів і ін.

     Влада ґрунтується на відносинах субординації, тобто багаторівневого підпорядкування, ієрархії. Субординація встановлюється відповідно до діючої структури управління. Немаловажливим є також врахування особистих якостей і рівень фахової підготовки керівників та спеціалістів.

     Влада керівника, на перший погляд, передбачена  його повноваженнями. Однак у системі формальних повноважень керівника закладена потенційна влада над підлеглими, а реальна влада залежатиме від того, як формуються його відносини з навколишнім середовищем — безпосередніми керівниками, підлеглими та колегами.

     Влада в менеджменті — реальна можливість впливати на поведінку інших, змінювати їх у визначеному напрямі.

     Для реалізації владних відносин потрібен певний рівень бюрократизації системи  управління, тобто необхідні правила  і норми, що закріплюються у різних організаційно-правових актах, включаючи статути, положення, стандарти, інструкції тощо.

     В ієрархії більший або менший рівень влади залежить від рівня посади - чим вища посада, тим більшою  владою наділяється керівник.

     Влада є необхідною умовою успішної діяльності організації.

     На  перший погляд може здаватися, що володіння  надає можливість нав'язувати свою волю незалежно від почуттів, бажань і здібностей іншої особи. Якби це відбувалося насправді, то абсолютно  всі керівники організацій мали б владу для впливу на підлеглих.

     Існує два види влади:

- влада  керівника над підлеглими;

- влада  підлеглих над керівниками. 

     Зазвичай  керівник має владу над підлеглими тому, що останні залежать від нього  в таких питаннях, як:

- підвищення заробітної платні;

- робочі завдання;

- просування по службі;

- розширення повноважень;

- задоволення соціальних потреб.

     Проте в деяких ситуаціях підлеглі мають  владу над керівником, оскільки останній залежить від них в таких питаннях, як:

- необхідна для ухвалення рішень інформація;

- неформальні контакти з людьми в інших підрозділах, чиє сприяння необхідне для керівника;

- вплив, який підлеглі можуть спрямувати на своїх колег, і здатність підлеглих виконувати завдання.

     Керівник  повинен усвідомлювати, що оскільки підлеглі часто теж володіють  владою, використовування ним своєї влади в односторонньому порядку в повному об'ємі може викликати у підлеглих таку реакцію, при якій вони схочуть продемонструвати свою власну владу. А це, у свою чергу, може привести до марної витрати зусиль і понизити рівень досягнення цілей. Тому ефективний керівник прагне підтримувати розумний баланс влади: достатньої для забезпечення досягненні цілей, але не зухвалої, яка викликає у підлеглих відчуття знедоленості а, звідси - непокірності. 

     

     Рис.1 Типи влади

     В практиці на різних рівнях менеджменту можна виділити шість головних типів влади (рис.1) : 1) влада примусу; 2) влада, що базується на винагородах; 3) законна (легітимна) влада; 4) експертна влада; 5) еталонна влада; 6) інформаційна влада.

     1. Влада примусу (англ. Coercive Power) — це застосування різних форм стягнень до осіб, що допускають порушення встановлених правил, норм і нормативів. Тут використовують такі форми: зауваження, критика наодинці, обговорення на зборах колективу, попередження, догану і т. п.

     Влада, що базується на примушенні, реалізується в основному через страх: позбавитися роботи, зниження офісного статусу, рівня заробітків, втратити якісь привілеї тощо. Спостереження показують, що нинішні керівники є більш сприйнятливі до виливу через страх, ніж рядові працівники.

     Зрозуміло, що страх у своїй активній формі  прояву не може бути постійним супутником кожного працюючого, оскільки це породжує скованість, зайву нервозність, відчуженість і ін. Він може виконувати свою функціональну  роль у деяких специфічних ситуаціях: низька дисципліна праці, прогули, відмова від дорученої роботи, невиконання розпоряджень адміністрації, інші негативні прояви у поведінці працюючих.

     Головне у сучасному менеджменті —  це завбачати і усувати причини, що ведуть до різноманітних порушень, насамперед дисципліни праці: безкарність порушень, слабкий контроль, відсутність гласності стягнень, погано поставлений облік тощо.

     2. Влада, що ґрунтується  на винагородах  (англ. Reward Power). Цей тип влади передбачає вплив через породження позитивних емоцій, що дозволяє добиватися закріплення і розвитку бажаних або усунення небажаних рис у поведінці підлеглих.

     На  практиці використовується широкий  спектр винагород: різні форми доплат до основної ставки, моральне стимулювання, надання можливостей у підвищенні кваліфікації, просуванні по службі та ін.

     Для активного впливу на поведінку і  діяльність підлеглих треба знати  їх потреби, ціннісні орієнтації, а  також ставлення до окремих видів  винагород і стягнень. За матеріалами  досліджень, спонукаючі мотиви трудової діяльності керівників підприємств можна ранжувати так: 1) усвідомлення того, що робота приносить користь суспільству; 2) можливість використати свої знання і навички; 3) можливості просування по службі; 4) прагнення набути репутації справжнього керівника; 5) матеріальний інтерес.

     3. Законна влада (англ. Legitimate Power) ґрунтується на використанні владних повноважень, які залежать від місця в ієрархії менеджменту, авторитету лідера. Велику роль тут відіграють традиції, зокрема тисячолітня традиція підпорядкування особам, що займають певну посаду.

     Донедавна чимало хороших традицій в нашій  країні були занедбані: шанобливе відношення до батьків і старшого покоління, недоторканість чужої власності, обов'язковість  у спілкуванні, чесність, справедливість і ін., що призвели до багатьох негативних явищ у суспільстві: пиятика, крадіжки, порушення моральних норм взаємовідносин і ін.

     Абсолютна більшість традицій позитивно позначаються на трудовій діяльності людей, вони характеризуються високою обов'язковістю, автоматизмом дії, підвищують стабільність трудових колективів. Розмови про те, що деякі традиції стримують науково-технічний прогрес, як правило, не відповідають дійсності.

     4. Експертна влада (англ.  Expert Power) ґрунтується на здійсненні експертизі, за допомогою якої оцінюють інших, їх знання, майстерність, що допомагає досягти успіху, оскільки підлеглі вірять у високий професіоналізм керівника.

     Розумна віра полегшує як прийняття, так і  виконання рішень, тому так важливо, з одного боку, певним чином культувати таку віру, а з другого — постійно дбати про зростання професійних знань і майстерності лідерів. "Розвінчування" керівників за найменші похибки в роботі, яке ще іноді трапляється, приносить більше шкоди, ніж користі. Саме за цих умов деякі трудові колективи позбулися своїх талановитих лідерів.