Успішне застосування влади та лідерства на підприємстві сфери туризму

     На  етапі просування турів на ринок  туристична фірма «Ленд - Тревел»  використовує систему заходів із інформування споживачів, стимулювання їх до придбання туру, створення привабливого іміджу свого продукту.

     Ефективність  використання виробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і  екстенсивних факторів.

     Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів праці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих оборотних засобів.

     Показники інтенсивного розвитку – якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріаломісткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.

     Процес  екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства.

     Економічно  виправданим є таке нарощування  виробничого потенціалу, яке супроводжується  більш високим проростом фінансових результатів.

     Визначальним  напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочої сили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.

     Щодо  типу лідерства на туристичній фірмі  «Ленд - Тревел», то його можна охарактеризувати як демократичний. Він дає змогу підвищити задоволеність працівників, а отже, і продуктивність праці.( табл.1)

 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 1

Показники діяльності туристичної фірми «Ленд - Тревел»

Найменування  показника	Код рядка	За  попередній період 2009	За  звітній період 2010	Відхилення
				абсолютне	відносне
Собівартість  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	040	39,0	27,4	-11,6	-29,8
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	2595,0	2641,5	46	1,8
Прибуток	100	885,9	1251,2	365,3	41,2
Чистий  доход виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	1606,9	1739,8	132,9	8,3

 

     За  останній 2010 рік туристична фірма «Ленд - Тревел» поліпшили свої результати, збільшивши доход на додану вартість на 46 тис. грн., а прибуток фірми на 365,3 тис. грн.., зменшивши при цьому собівартість реалізації послуг на 11.6 тис. грн.

     Такий результат був досягнутий завдяки  гарній роботі кваліфікованих працівників, а також налагодженої системи  мотивування, яка стимулює персонал до більш ефективної роботи.

     Визначимо рентабільність підприємства «Ленд - Тревел».

     Рентабельність =__ прибуток__   * 100%

     Собівартість

 
 

     Рентабельність =__1251,2__    * 100% = 4566,4 тис. грн..

                                        27,4

     Рентабельність  туристичного підприємства становить 4566,4 тис.грн.

 

     Мотиваційна політика туристичної фірми «Ленд - Тревел» акцентується на вдосконаленні принципів формування механізмів оплати і стимулювання праці. Адже, забезпечення стійкого розвитку підприємства в ринкових умовах господарювання об'єктивно вимагає ринкових підходів до формування системи оцінки й оплати праці всіх без виключень працівників. Це передбачає встановлення прямої матеріальної залежності прибутків працівника від якості праці та кінцевих результатів роботи як структурних виробничих підрозділів, так і підприємства в цілому.

 

     Звіт про фінансовий результат або форма №2 бухгалтерського обліку

     Таблиця 2.

     Елементи  операційних витрат туристичної фірми «Ленд - Тревел»

Найменування  показника	Код рядка	За  попередній період 2009	За  звітній період 2010	Відхилення
				абсолютне	відносне
Матеріальні затрати	230	37.9	17.2	-20,7	54.62
Витрати на оплату праці	240	192.0	136.6	-55,4	28.85
Відрахування  на соціальні заходи	250	68.3	50.2	-18,1	26,50
Амортизація	260	59.4	61.0	1,6	2,64
Інші  операційні витрати	270	367.9	258.6	-109,3	-29,71
Разом	280	725.5	523.6	-160,5	82,9

 

     Порівняно в минулим 2009 роком на туристичній фірмі «Ленд - Тревел» матеріальні витрати зменшились на 20.7 тис. грн., витрати на оплату праці зменшились на 55.4 тис. грн., відрахування на соціальні заходи зменшились на 18.1 тис. грн.., а амортизація збільшилась на 1.6 тис. грн. Але інші операційні витрати зменшились на 109.3 тис. грн.

     З цих результатів можна сказати, що останній рік туристична фірма  «Ленд - Тревел» поліпшила свою роботу зменшивши матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші операційні витрати.

     Прохорчук І.В. – керівник підприємства і лідер. Вона делегує владні повноваження співробітникам, сприяє їх участі в управлінні і при дії на підлеглих покладається на референтну і експертну владу. Демократичний стиль керівництва орієнтований на людину . На підприємстві теплі, людські взаємини і свобода дій, які приємніші, ніж сухі інженерні розрахунки і жорстка структуризація завдань, стиль керівництва, орієнтований на людину, завжди привабливий для багатьох.

     Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня. Ґрунтується він на колегіальному прийнятті рішень керівниками (за особливо складних умов до розв'язання проблем можуть бути залучені й професіонали, але співробітників до прийняття рішень переважно не залучають), широкій поінформованості управлінського апарату про розв'язувану проблему, цілі організації, а також поінформованістю усіх співробітників про виконання накреслених завдань і цілей. Участь управлінців усіх ланок у процесі прийняття рішень сприяє тому, що кожний з них добровільно перебирає на себе відповідальність за свою роботу і усвідомлює її значущість у досягненні загальної мети. Функції контролю та оцінювання розподіляються між рівнями влади, дедалі більше переходячи від верхніх рівнів до нижчих. Співробітники за демократичного стилю керівництва є не просто виконавцями чужих рішень, а сприймають цілі організації як власні цінності та інтереси. Керівники нижчої ланки, як правило, репрезентують і обстоюють інтереси співробітників перед вищим керівництвом, що породжує зустрічний потік інформації від співробітників до керівництва. Цей стиль активізує ініціативність співробітників, є передумовою нестандартних рішень, сприяє поліпшенню морально-психологічного клімату та загальної задоволеності співробітників організацією. За таких умов співробітники мають змогу навчатися один у одного по горизонталі, коли кожний є джерелом інформації, а керівник-демократ враховує індивідуально-психологічні властивості, потреби, інтереси підлеглих, обирає адекватно ситуації засоби впливу на них.

     Посада  керівника — це результат свідомої дії формальної організації. Лідерами стають не з волі організації, і дії лідерів не обмежуються рамками повноважень та структур.

     Згідно  з теорією особистих якостей  лідерства (теорією великих людей), кращі керівники — це ті, котрі  мають певний набір властивих  усім людям особистих якостей. Наприклад: знання, інтелект, чесність, здоровий глузд, ініціативність тощо. Знаючи про необхідність цих рис, люди можуть навчатися виховувати їх у собі й ставати хорошими керівниками. Для успішного здійснення лідерства потрібно, щоб особисті риси керівника співвідносилися з особистими рисами, діяльністю, метою і завданнями його підлеглих.

     Головні риси, які мають бути властиві лідерові в сучасній діловій організації, такі:

     мистецтво бути рівним, тобто здатність налагоджувати  й підтримувати систему відносин з рівними собі людьми;

     мистецтво бути керівником, тобто здатність  керувати підлеглими, долати труднощі та вирішувати всі проблеми, що приходять  до керівника разом з владою та відповідальністю;

     мистецтво розв'язувати конфлікти — здатність  виступати в ролі посередника між двома сторонами в конфлікті, врегульовувати неприємності, пов'язані з психологічними стресами;

     мистецтво обробляти інформацію — здатність  побудувати систему комунікацій  в організації, одержувати надійну  інформацію та ефективно її оцінювати;

     мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення - здатність знаходити проблеми та рішення в умовах, коли альтернативні варіанти, дії, інформація та цілі незрозумілі або викликають сумнів;

     мистецтво розподіляти ресурси в організації  — здатність вибрати потрібну альтернативу, знайти оптимальний варіант умов обмеженості часу та недоступності інших видів ресурсів;

     захист  підприємця — здатність іти на виправданий ризик і впровадження інновацій в організації;

     мистецтво самоаналізу — здатність розуміти позицію лідера, його роль в організації, вміння бачити те, як він впливає на організацію.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     4. Поліпшення роботи  керівника туристичної  фірми «Ленд - Тревел» завдяки сучасним стилям лідерства

     Названі стилі лідерства не охоплюють  всю різноманітність стилей, які зустрічаються у практичній роботі. Діяльність лідера настільки різноманітна, що всяка спроба єдиної класифікації стилів лідерства не вдається. Тому мають місце й інші підходи до їх класифікації.

     Ренсіс Лайкерт та група його послідовників запропонували класифікувати стилі керівництва шляхом порівняння автократичного і демократичного континіумів.

    Керівник, зосереджений на роботі (завданнях, виробничих досягненнях), перш за все, піклується про проектування завдань і створення мотиваційної системи винагород для стимулювання продуктивності праці і трудових звершень.

    На  противагу йому, керівник, зосереджений на людині, концентрує увагу на вдосконаленні людських стосунків, створенні сприятливого мікроклімату, заохочує взаємодопомогу, надає підлеглим максимальну свободу і активно залучає їх до участі у прийнятті управлінських рішень, орієнтуючи на високий рівень продуктивності праці.

    Лайкерт дійшов висновку, що будь-якій керівник обов'язково тяжіє до однієї з крайнощів. Обидві якості в значній мірі одночасно не продемонстрував жоден із керівників, які досліджувалися. Лайкерт запропонував чотири базових системи стилю керівництва (рис. 4).

     Керівників, які належать до першої системи, описано як типових автократів з диктаторськими нахилами. Жорстка експлуатація підлеглих, вимогливість відрізняють їх від так званих "прихильних автократів" (система 2), які поєднують тоталітарні риси з ініціативою підлеглих. Мотивація досягається не тільки примусово, але й через винагороди.

    Керівники системи 3 - консультанти, демонструють значну, хоча й не повну довіру до підлеглих. Спостерігається двостороннє спілкування і певна міра довіри обох сторін. Важливі рішення ухвалюються керівником, а конкретизуються підлеглими.

    Система 4 передбачає групові рішення, проекти яких висуваються ініціативними підлеглими і після конструктивного обговорення візуються керівником. На думку Лайкерта, саме ця система виявляється найдієвішою. Спілкування нетрадиційне, стосунки дружні, панує атмосфера довіри, превалює орієнтація на людину.

     Російський професор Л.Д.Кудряшов, поклавши в основу характерологічні особливості трудової діяльності керівників, виділив вісім стилів лідерства: регламентатор, колегіал, спринтер, об'єктивіст, волокитник, максималіст, організатор і клопотун.