Джерело: http://www.zsmk.ru/showpress.jsp?iid=61.

    3. Конкурси та премії якості як інструменти визнання конкурентоспроможності продукції та послуг

 

     У сучасних умовах насиченість ринків продукцією і послугами надає споживачам можливість вибору. Це, у свою чергу, приводить до підвищення вимог її якості, та, відповідно, методик її оцінювання. Кількісне оцінювання якості продукції є предметом вивчення кваліметрії як розділу метрології [22,23]. Однак у кваліметрії є ціла низка проблем методологічного характеру, аналіз і шляхи розв'язання яких і зумовили тематику даного розділу. Кваліметричні вимірювання загалом складаються з двох основних етапів:

     - вимірювання різних характеристик  (властивостей) досліджуваної продукції - механічних, електричних, магнітних, теплових, хімічного складу тощо;

     - оцінювання якості продукції  шляхом визначення показників якості на основі отриманих результатів вимірювання відповідних характеристик 
чи властивостей досліджуваної продукції.

     Основою будь-якого вимірювання є порівняння вимірюваної величини з мірою, яка  зберігає і відтворює певну фізичну величину заданого значення. Специфікою кваліметричних вимірень є відсутність у більшості випадків конкретних фізичних мір якості тієї чи іншої продукції, а наявні базові (стандарті) зразки досліджуваної продукції не завжди відповідають метрологічним вимогам, які ставляться до мір, і не завжди методологічно можна здійснити порівняння досліджуваної продукції із базовим зразком, що, власне, і становить основну проблему реалізації кваліметричних вимірень.

     Отже, сьогодні реально існує методологічне  забезпечення вимірювання окремих характеристик (властивостей) тієї чи іншої продукції, за якими оцінюють якість даної продукції, а методологічне забезпечення вимірювання якості продукції в комплексному розумінні цього терміну практично відсутнє, навіть за умови, що значення відповідних характеристик виміряні достатньо достовірно.

     Для розв'язання проблеми комплексного оцінювання якості продукції пропонується використати віртуальну міру якості продукції (ВМЯП), яка є теоретичним аналогом відповідної фізичної міри якості:

     - методології побудови ВМЯ досліджуваної продукції;

     - методики   визначення   рівня  якості продукції з використанням  ВМЯ;

     - структури системи оцінювання  якості продукції з використанням  ВМЯ;

     - практичне застосування методики  визначення рівня якості продукції  з використанням ВМЯ.

     У кваліметрії показники якості продукції  класифікуються за багатьма ознаками [23]. Розглянемо ті, що необхідні для  подальшого аналізу і розв'язання означених вище задач.

     Показник  якості продукції, який характеризує одну із її властивостей, називається одиничним  показником якості. За способом вираження  одиничні показники якості продукції поділяються на абсолютні та відносні.

     Абсолютний Pj ( j = 1, 2,..., n, де n - кількість властивостей продукції) чисельно дорівнює значенню j -ї властивості продукції та виражається в її одиницях. Означення відносного показника якості розглянемо нижче.

     За  рівнем відображення відповідної властивості  продукції одиничні показники якості поділяються на базові та оцінювані.

     Базове  значення Pб.j - це значення показника якості продукції, прийняте за основу під час порівняльного оцінювання її якості, тобто теоретичне, регламентоване значення, що відповідає найвищому рівню. Оцінюване значення Pо.j, визначають експериментальне шляхом вимірювання відповідних властивостей досліджуваної продукції.

     За  характером впливу відповідної властивості продукції на її якість одиничні показники якості поділяються на дві групи:

     - збільшення значень яких приводить  до підвищення рівня якості;

     - збільшення значень яких призводить  до зниження рівня якості.

     У першій групі за базове значення показника  якості продукції Pб.j, приймають максимально можливе, або номінальне для даної властивості продукції значення, і повинна виконуватися умова Pj.min  ≤  Pо.j  ≤  Pб.j  , де Pj.min  - мінімально допустиме для даної властивості значення, тобто за умови Pо.j  < Pj.min досліджувана продукція вважається бракованою. Отже, у цьому випадку для підвищення рівня якості продукції оцінюване значення показника якості Pо.j  має наближатися до базового Pб.j  , тобто Pо.j   => Pб.j  .

     У другій групі за базове значення показника  якості продукції Pб.j  , приймають максимально допустиме, або критичне для даної властивості продукції значення, і має виконуватися умова 0 ≤  Pо.j  ≤  Pб.j  , а за умови Pо.j   => Pб.j досліджувана продукція вважається бракованою. Отже, у цьому випадку для підвищення рівня якості продукції оцінюване значення показника якості Pо.j  має наближатися до нуля, тобто Pо.j  => 0.

     Для практичного оцінювання якості продукції  частіше використовують відносні показники  якості Кj , які є функцією двох абсолютних показників якості — оцінюваного Pо.j  і базового Pб.j  а їх значення визначають за формулою:

                                                           (3.1)

     Значення  одиничних відносних показників якості Кj завжди лежать у межах 0 ≤  Кj  ≤ 1, проте у різних групах залежно від характеру впливу показника на якість продукції загалом вони змінюються по-різному.

     Оскільки  у першій групі показників якості до підвищення рівня якості досліджуваної  продукції приводить збільшення значення одиничного оцінюваного абсолютного показника якості продукції Pо.j  і, відповідно, збільшення одиничного відносного показника якості Кj  то має виконуватися умова Кj => 1. У другій групі показників якості навпаки - оскільки до підвищення рівня якості досліджуваної продукції приводить зменшення значення одиничного оцінюваного абсолютного показника якості продукції Pо.j і, відповідно, зменшення одиничного відносного показника якості Кj, то має виконуватися умова Кj => 0.

     Отже, виходячи із проведеного аналізу  можна встановити базові значення відносних  показників якості продукції Кj :

     - для першої групи КБ.j = 1;

     - для другої групи КБ.j = 0.

     Для означення терміну ВМЯП використаємо основні положення технології віртуальних вимірювальних приладів як однієї із найсучасніших високих інформаційних технологій [24, 25] і теорії множин як відповідного розділу математики [26]. Суть технології віртуальних вимірювальних приладів полягає у комп'ютерній програмній імітації реальних фізичних вимірювальних приладів, вимірювальних систем та систем управління. Термін «віртуальний» не слід трактувати буквально як уявний, такий, що реально не існує, оскільки вимірювальні прилади, створені на основі цієї технології, в дійсності є цілком реальними і працюють з реальними вхідними сигналами. Віртуальність у даному випадку виражається у сенсі віртуальної імітації певних функцій приладу математичними і програмними засобами. Отже, ВМЯП - це відображення реальної фізичної міри якості, виражене математичними і програмними засобами.

     З іншого боку, якість продукції визначається її властивостями як об'єктивними  особливостями, які можуть проявлятися  під час розробляння, виготовляння, експлуатації та споживання, а кількісними оцінками однієї чи декількох властивостей продукції, що характеризують її якість, є показники якості.

     ВМЯП - певна множина (сукупність, об'єднання) деяких довільних об'єктів (елементів), об'єднаних за певними загальними для них властивостями (ознаками). Такими об'єктами (елементами) є одиничні абсолютні та відносні показники якості продукції. Множини є предметом розгляду теорії множин - розділу математики, що вивчає множини, абстрагуючись від конкретної природи елементів множин [26].

     Зокрема, один із розділів теорії множин вивчає питання будови точкових множин у n-вимірному евклідовому просторі (тут  n - кількість координат), в якому, власне, і здійснюється оцінювання якості продукції, оскільки одиничні абсолютні показники якості продукції Pj  ( j= 1, 2,..., n, де n - кількість одиничних показників, яке дорівнює числу координат багатовимірного евклідового простору) мають різну фізичну природу та різні розмірності і є точками на відповідних координатних осях багатовимірного простору. Також слід зазначити, що масштаби за окремими j-ми координатними осями є різними і визначаються коефіцієнтами вагомості відповідних одиничних абсолютних показників якості Pj. У кваліметрії як розділі метрології, предметом вивчення якого є питання кількісного оцінювання якості продукції, розглянута вище множина деяких довільних об'єктів (елементів) має назву профіль якості, який є сукупністю кількісних одиничних показників якості продукції [27]. Профілі якості П можуть бути сформовані як із абсолютних одиничних показників якості продукції Pj  , j= 1, 2,..., n, тобто як Пр:

                                                  (3.2)

     так і з відносних одиничних показників якості продукції Кj  , j= 1, 2,..., n, тобто як Пк:

                                                                     (3.3) 

     Зазначимо, що між окремими одиничними показниками якості продукції у більшості випадків відсутні функціональні чи кореляційні зв'язки, які відрізняє профіль якості від математичної моделі якості, що функціонально пов'язує якість продукції з окремими її властивостями.

     Отже, профіль якості продукції є окремою  комплексною характеристикою її якості і може бути використаний для побудови ВМЯ, що буде продемонстровано у подальшому аналізі.

     У процесі оцінювання якості продукції  визначають рівень якості, тобто відносну характеристику якості продукції, яка  ґрунтується на порівнянні значень  оцінюваних показників якості продукції  з базовими значеннями відповідних  показників.

     Відповідно, профілі якості досліджуваної продукції, сформовані з одиничних показників якості, доцільно поділити на дві групи [28]:

     - оцінювані профілі якості, сформовані  з оцінюваних показників якості  продукції, числові значення яких  визначають експериментальне шляхом вимірювання відповідних властивостей досліджуваної продукції;

     - базові профілі якості, сформовані  із базових показників якості продукції, числові значення яких встановлюють теоретичними розрахунками залежно від функціонального призначення досліджуваної продукції та потреб споживачів.

     Отже, у процесі визначення рівня якості продукції порівнюють оцінюваний профіль якості досліджуваної продукції із базовим профілем якості шляхом порівняння відповідних одиничних показників якості. 

    Висновки

 

    Таким чином, організація, що впроваджує систем управління якістю, повинна спершу опрацювати механізм застосування і  реалізації процесного  підходу  у своїй діяльності.

    Для цього необхідно застосування методів  організаційного інжинірингу та реалізації інструментів моделювання  бізнес-процесів. Діяльність по створенню  процесно-орієнтованої організації  здійснюється за такими етапами: