Здатність формувати колектив

     Третім  шляхом вирішення проблеми є використання працівників і ресурсів у різних формах. Для уточнення проблем  і пошуку їх рішень, керівники використовують наради, на яких заохочують різні точки зору і вірні пропозиції. Для вирішення складних проблем створюються робочі групи, завданням яких є обстеження, аналіз стану і розробка пропозицій по поліпшенню або удосконаленню роботи підрозділу чи організації в цілому.

     Якості  сучасного керівника, який вміє вирішувати проблеми:

     завжди  вирішує проблеми; вибирає необхідні  методи; використовує системний підхід; чітко визначає відповідальних за проблему; ясно визначає цілі у роботі кожного  працівника; встановлює чіткі критерії для визначення успіху; вміло аналізує інформацію; ефективно планує роботу; виділяє час для аналізу виконаної  роботи; ефективно координує роботу підлеглих.

     Кожний  керівник повинен вміти вирішувати проблеми, але навички вирішення  проблем високого рівня необхідні  там, де треба адаптуватись до мінливих обставин і проявляти інноваційний підхід.[6]

     7.Висока здатність впливати на оточуючих

        Керівники повинні вміти впливати на оточуючих шляхом створення хорошого першого враження, розвитку взаєморозуміння, досягнення довіри і появи турбот до оточуючих. Це особливо необхідно керівникам по персоналу в комерційній роботі під час закупок і продажу товарів та ведення переговорів. Чинниками впливу на оточуючих є;

     1. Одяг та зовнішній вигляд.

     2. Уміння держати себе твердо  і впевнено.

     3. Поведінка.

     4. Особисте спілкування.

     5. Винагорода.

     Уміння  гарно одягатись полягає у  тому, щоб одяг підходив до конкретного  випадку. Тут практичність є найголовнішим  показником відповідності. Одяг практичним буде тоді. коли він не заважає рухатись і задовольняє вимогам ситуації. Важливо "по-домашньому" почувати себе у своєму одязі. Щоб користуватись  впливом, слід бути охайним. Люди, які  дуже слідкують за собою, не можуть бути впливовими. Одяг показує наскільки людина готова йти на ризик і на скільки вона схвильована. Одяг -- це символ визначеного рівня особистого добробуту. Вміння держати себе твердо і впевнено має велике значення. Такі люди можуть управляти своїми почуттями. Вони демонструють врівноваженість, внутрішню силу. Вони рідко виходять із себе, і щоб створити добре враження, їм не треба докладати багато зусиль. Вони вивільнюють або пригнічують енергію, заохочують хоробрість, збільшують шанси на успіх або невдачу.

     Поведінка керівника відіграє ключову роль у питаннях впливу на оточуючих. Керівники, які говорять невиразно і непереконливо  сприймаються як невпевнені.

     Впевненість у собі -- це якість, котра демонструє оточуючим чіткість поглядів і конкретність позиції людини. Але це не є агресивністю. Агресивна людина може бути дуже напористою, наполегливою. Агресивність часто призводить до випадків залякування інших, порушення  їх прав. Упевнений у собі керівник реалізує право вільно викладати  свою точку зору, поважати при цьому  права інших людей.

     Керівник, який впевнений в собі, має такі переваги:

     * почуває себе сильнішим;

     * частіше досягає того, до чого  прагне;

     * поліпшує відносини з оточуючими;

     * прискорює процес прийняття рішень;

     * знаходить можливість спільно  вирішувати проблеми.

     Для розвитку якості впевненості в собі слід мати такі навички:

     1) уникати зайвих емоцій, які не  сприяють вирішенню завдання;

     2) бути простішим у стосунках  з іншими;

     3) домагатися свого рішення шляхом  пояснення своїх намірів до  того часу, коли з'явиться можливість  вирішити проблему;

     4) ясно і чітко викладати свою  позицію;

     5) не дозволяти відхилятися від  наміченого шляху вирішення проблеми, знайомитися з іншими точками  зору, але наполягати на своєму;

     6) свої помилки треба визнавати,  але не давати виникати почуттю  невідповідності своїй посаді;

     7) прагнути перемоги, але не за  рахунок великих витрат ресурсів.

     Великий вплив на інших людей має особливе спілкування керівника. Тому встановлення добрих стосунків з іншими людьми є характерною рисою дійсної  впливовості. Створення взаєморозуміння -- це здійснення контакту з іншою  людиною, не зменшуючи при цьому  почуття власної цілісності.

     Винагорода -- це не тільки матеріальне стимулювання або заохочення. Вона може бути моральною. Керівник, який прагне досягти високої  впливовості, повинен уникати несхвалення  дій підлеглих, використовувати  позитив не підкріплення їх поведінки  навіть при виникненні труднощів  і невдач.

     У своїй практичній діяльності керівники  використовують методи управлінського впливу на підлеглих, використовуючи сильні й слабкі підходи. Основними з  них є:

     * видання ясних і чітких наказів  і розпоряджень;

     * вмовляння -- звернення до логіки, почуття особистої зацікавленості  або лояльності іншої людини.

     * погрози основані на тому, що  страх іноді є достойним мотивом,  і на короткий час можуть  давати результати, але почуття  образи може посилюватись і  негативно впливати на самого  керівника. Погрози викликають  боротьбу вольових якостей з  обох сторін і тут обов'язково  буде програвший зараз або  пізніше.

     * прохання -- це спроба викликати  до себе кращі якості натури  іншої людини і забезпечення  собі співчуття. Прохання можуть  мати позитивний результат тільки  тоді, коли між керівником і  підлеглим діють добрі стосунки.

     * підкуп -- це надання одній із  сторін деяких переваг, якщо  вона визначеним чином змінить  свою поведінку. Іноді підкуп  спрацьовує, але при цьому порушується  чесність. Цей метод стає обманним  і отримується одержанням дивідендів  з посмішкою.

     * вимоги -- це використання правил  субординації, щоб запропонувати  працівнику виконувати конкретне  завдання. Цей метод демонструє  повагу до іншої людини.

     Чіткі вказівки повинні надаватись не у  різкій і грубій формі, щоб не викликати  образи підлеглого.

     Таким чином, впливовість -- це властивість  заслуговуючих довіри людей. А ключовим чинником є особисте їх взаєморозуміння. Впливовість керівника залежить від того, як він вміє слухати  інших людей. Навчитись цьому  можуть допомогти такі якості.

     1) зосереджувати свою увагу на  тому, про що говорить інша  людина, не відволікатись на інші  справи:

     2) слідкувати за виразом обличчя  і рухами людини (співрозмовника, опонента) під час дискусії, обговоренні  спірних питань;

     3) не давати остаточних оцінок  до того часу, коли повністю  не будуть з'ясовані погляди  іншої людини;

     4) під час розмови не перебивати  іншого, а зауваження робити тільки  після

     закінчення  промови людини;

     5) для забезпечення повного розуміння  промовця перевіряти свої погляди;

     6) виявляти логіку викладення думки  іншої людини;

     7) надавати свою підтримку, заохочувати  вільне викладання думки іншого, навіть коли вони здаються  не розумними;

     8) прагнути аналізувати сказане  іншою людиною, а не шукати  в неї помилок.

     Керівник, який вміє впливати на інших людей, має такі якості:

     цінується підлеглими; розуміє процес впливу; здійснює методи впливу на інших; одягається відповідним до випадку чином; ясно і коротко викладає свої думки; впевнений  у собі; має переконливий зовнішній  вигляд; поводить себе впевнено; встановлює добре взаємопорозуміння з іншими; здійснює винагороди за відповідну поведінку; знає реальне уявлення про себе; дає чіткі вказівки; прагне бути наполегливим; ефективно прислуховується до інших.[2]

     8.Уміння навчати

        Керівник повинен проявляти турботу про підвищення компетентності підлеглих і на цій основі -- просування їх по службі. Більш розвинута людина має більш високі результати роботи, має більшу життєву енергію і створює сприятливий клімат у колективі. З цієї точки зору керівник є і викладачем, який постійно розвиває і виховує підлеглих. Вихідним матеріалом для навчання стають реальні поточні виробничі питання, які відбивають стан щоденного виконання завдань. Ефективними методами навчання підлеглих є:

     - проведення співбесід;

     - консультації;

     - удосконалення майстерності;

     - обговорення конкретних проблем;

     - обговорення і планування кар'єри;

     - самопідготовка;

     - тренування;

     - засвоєння нових завдань.

     В міру того, як працівники навчаються і  розвиваються, вони самі встановлюють собі стандарти роботи і контролюють  їх виконання.

     Якості  керівника, який вміє навчати інших:

     звертає увагу на роль навчання у роботі групи; створює у колективі позитивне  відношення до навчання; допомагає  аналізувати потреби працівників  у навчанні; видає все складніші  доручення, а при необхідності надає  допомогу; систематично оцінює роботу підлеглих, знає сильні і слабкі їх сторони; визначає потенціал працівників; встановлює завдання, які вимагають  зусиль для виконання; допомагає  підлеглим планувати розвиток кар'єри; використовує заходи уникнення морального виснаження; уміло висловлює свою оцінку підлеглих; систематично консультує працівників у виконанні завдань; використовує всі можливості для розвитку майстерності у процесі роботи.[1]

     9. Здатність формувати колектив

        Більшу частину свого робочого часу (60%) керівники витрачають на спілкування з працівниками свого колективу, а іншу частину (40%) -- на спілкування з вищим керівництвом і з колегами інших підрозділів своєї та інших організацій. Тому навички до формування своєї робочої групи є особливо важливими, щоб об'єднати людей і навчити їх ефективно працювати на досягнення загальної мети в обстановці творчого співробітництва. Це також передбачає проведення засідань, нарад, виконання представницьких функцій, розвиток добрих відносин з іншими підрозділами організації.

     Керівник  повинен використовувати колективний  підхід, залучаючи підлеглих до вирішення  проблем, підтримувати позитивний мікроклімат, уточнювати мету систематично аналізувати  і оцінювати хід виконання  роботи. Ці навички більше всього використовуються тоді, коли співробітники тісно взаємодіють  один з іншим для досягнення високого результату.

     Таким чином, організація роботи колективу  є функцією керівництва, тому що вона створює енергійну ефективну  і відповідальну групу людей  з великим потенціалом.

     Характеристика  керівника, який здатний формувати  колектив:

     вірно підбирає співробітників і проявляє турботу про них; створює позитивний клімат у колективі; зацікавлений у  результатах роботи; послідовний  у своїх діях; підтримує ідеї колективу; використовує ефективні методи роботи; розподіляє повноваження між працівниками; аналізує результати роботи без критики  конкретних людей; підтримує особистий  розвиток членів колективу; заохочує творчий  потенціал кожного працівника; будує  добрі відносини з іншими підрозділами організації; вміло використовує і  вирішує конфліктні ситуації; заохочує інновації; прагне до спілкування з іншими; раціонально використовує робочий час; проявляє вимогливість.[4;6] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

        Менеджер повинен мати визначений набір професійно важливих особистісних якостей, оскільки сьогодні фірми виросли настільки, що одноособове керування ними стало практично неможливим. Крім того, у керівників додалося і багато зовнішніх функцій, у тому числі взаємодія з партнерами, профспілкою, державними і політичними діячами. Виконуючи цей обов'язок, сучасний керівник виступає в декількох іпостасях.