Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

До складу виробничої програми основного циклу входить:

- номенклатура продукції (послуг, робіт), яку планується виробляти в цеху;

- кількість продукції (робіт, послуг);

- трудоємність або вартість цієї продукції.

В цехах з довготривалим виробничим циклом (більше двох місяців) ці показники доповнюються даним про заділ на початок та на кінець планового періоду.

Цехові виробничі складаються на рік з розбивкою по кварталах та на квартал з розбивкою по місяцях. Складають цехові виробничі програми по окремих цехах в послідовності, зворотній до напрямку технологічного процесу, тобто починаючи із складальних цехів, далі – по обробних цехах, і насамкінець – по заготівельних цехах.

Вихідними даними для складання цехових виробничих програм є:

1. Виробнича програма підприємства;

2. Підписані угоди;

3. Прийняті до виконання наряди-замовлення;

4. Розрахунки тривалості виробничих циклів.

5. Розміри партій деталей;

6. Інтервали запуску та заділів;

7. Технічні паспорти підприємства.

На зміст і структуру виробничої програми цеху впливає технологія виробництва.

Найчастіше спочатку розраховують потреби цеху в сировині та напівфабрикатах, включаючи величину беззворотніх втрат під час переробки. Потім визначають планові витратні коефіцієнти, складають баланс сировини, напівфабрикатів і комплектуючих деталей і на основі цих даних визначають випуск готової продукції.

Підчас складання цехових виробничих програм враховують також номенклатуру напівфабрикатів, які доцільно отримувати зі сторони та ті їх види, виробництво яких можна організувати на власному підприємстві.

1.3. План організаційно-технічних заходів на підприємстві

Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві являється однією з умов успішного досягнення всіх запланованих техніко-економічних показників ПБП. Виконання наміченого комплексу передбачає вирішення завдань, які заключаються в забезпеченні отримання запланованого прибутку, обсягу випуску і реалізацію продукції, створення необхідних передумов для вчасного, рівномірного і якісного виконання замовлень при найбільш ефективному використанні наявних ресурсів.

В умовах ринкової економіки різко зростає значення плану технічного розвитку і вдосконалення організації виробництва (на малих і середніх підприємствах план організаційно-технічних заходів).

Розробку даного розділу виробничого бізнес-плану рекомендують здійснювати, виходячи із стратегії розвитку підприємства (фірми).

Виробничі і функціональні підрозділи підприємства висувають пропозиції по покращенню техніки і технології підприємства, удосконаленню організації виробництва, праці і управління.

Конкретний зміст цих пропозицій на кожному підприємстві визначається його специфікою, величиною і джерелами виявлених резервів.

Всі отримані пропозиції, виходячи із конкретного їх змісту, необхідно об’єднати по групах, а саме:

- удосконалення нормативної бази;

- підвищення якості, надійності і довговічності продукції;

- впровадження прогресивної техніки і технології, механізації і автоматизації процесів, зниження трудоємності виробів;

- покращення використання виробничих потужностей;

- наукова організація праці, виробництва й управління;

- покращення використання оборотних засобів, ліквідація зайвих товарно-матеріальних цінностей;

- удосконалення використання основних фондів, ліквідація залишків обладнання;

- підвищення ефективності інвестицій і програми розвитку підприємства.

Для забезпечення органічного зв’язку між планом технічного розвитку і удосконалення організації виробництва (оргтехпланом) і іншими розділами виробничого бізнес-плану необхідний розрахунок ряду показників, які характеризують ефективність включених в нього заходів. Такими показниками можуть бути:

- ріст продуктивності праці з врахуванням кількості звільнених працівників;

- ріст обсягу випуску і реалізації продукції ;

- зниження собівартості продукції;

- строк окупності капітальних інвестицій.

Включаючи, що в умовах ринкової економіки ці показники часто різнонаправлені, можна орієнтуватись на цільову функцію: збільшення суми прибутку як результат зростання обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості і підвищення якості продукції (в випадку встановлення надбавки до ціни).

Крім визначення основних техніко-економічних показників ефективність заходів оргтехплану може бути підтверджена й іншими: покращення умов праці, а саме:

- Виявляти якість використовуваних нормативів і технічно обґрунтованих норм потрібно за даними статистичного обліку виконання норм на досліджуваних операціях, хронометражних спостереженнях, за раціональністю фактичних прийомів виконання робіт, кваліфікації робочих, за рівнем екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання.

Потрібно також вивчити якість дослідно-статистичних норм, відповідність їх фактичним затратам праці на виробництво продукції. Дослідити можливості їх покращення і заміни техніко обґрунтованими нормами.

Корисно провести аналіз динаміки виконання техніко-обґрунтованих і дослідно-статистичних норм, середнього відсотка перевиконання норм в цілому по підприємству і по виробничих підрозділах; чисельності робітників, які не виконують норм виробітку із аналізом причин невиконання. Потрібно проаналізувати діючі системи оплати праці і положення про преміювання, ефективність їх здійснення з точки зору стимулювання підвищення виробітку, розробити пропозицію по їх удосконаленню в умовах ринкових відносин.

План оргтехзасобів підприємства повинен містити завдання по зниженню норм витрат матеріальних ресурсів; трудоємності виготовлення продукції; по підвищенню якісних показників виготовленої продукції, виконуваних робіт; наданих послуг; зниженню строків введення в дію основних фондів; строків досягнення проектної потужності, введених в дію виробничих об’єктів і т. ін.

Зниженням травматизму; числа професійних захворювань; підвищенням культури виробництва; прискоренням документообігу і т. ін.

Здійснені розрахунки і дані впровадження являються основою для визначення впливу плану виробництва на місячні, квартальні, річні результати роботи дільниці, цеху, підприємства в цілому.

Техніко-економічні норми і нормативи тісно пов’язані з планом технічного розвитку і вдосконаленням організації виробництва і містять дані про норми витрат матеріальних ресурсів; про нормативи і норми трудових витрат (живої праці); про нормативи якості і надійності продукції.

Нерідко на підприємстві ототожнюють поняття «норма» і «норматив». Норматив характеризує сукупність використання засобів праці і предметів праці, затрат живої раці.

Норма – це максимально-допустима абсолютна величина витрат сировини, матеріалів, а також живої праці (трудоємність) на виготовлення одиниці продукції, робіт, послуг.

Необхідно ретельно вивчати постанову нормування праці і якості використовуваних норм і нормативів. З цією метою треба дослідити: ступінь охоплення робітників технічним нормуванням; кількістю діючих і питому вагу технічно обґрунтованих норм і темпи заміни застарілих і занижених норм виробітку новими, які відповідають досягнутому рівню оснащення виробництва і застосуванню технології, якість норм, різницю в їх напруженості, встановленої на основі даних про виконання норм виробітку по професіях і розрядах робітників.

Розділ 2. Розрахунок та використання виробничої потужності підприємства.

Варіант – 29.

Вихідні дані до практичної частини курсової роботи

1.      Кількість верстатів згідно паспорта підприємства

2.      Простоювання обладнання в ремонті, % від номінального фонду часу –   3.9%

3.      Виробництво продукції за проектом плану, штук:

                              Виріб №1 – 3100

                                          Виріб №2 – 28228

                                          Виріб №3 – 1271

                                          Виріб №4 – 983

4.      Фактично підписані угоди на поставку продукції підприємства, штук:

Виріб №1 – 3450

                                          Виріб №2 – 31400

                                          Виріб №3 – 1400

                                          Виріб №4 – 1110

5.      Залишки незавершеного виробництва, штук: