Маркетингові дослідження ринку молочної продукції в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

 

 

 

Кафедра менеджменту організації

 

 

 

 

 

Модульна контрольна робота №1

з теми: «Маркетингові дослідження  ринку молочної продукції в Україні»

 

 

 

 

Виконали студенти 3 курсу 5 групи ЕФ

Дудник Ж.М.

Таран О.Р.

Войник О.

Перевірила Сергеєва Ю.А

 

 

 

 

Херсон 2012

Вступ

 

Актуальність проведення маркетингового дослідження ринку  молочної продукції обумовлена постійним  розвитком цієї сфери - будуються  нові заводи, збільшуються ринкові  частки основних гравців, а також  систематичною зміною й збільшенням  асортиментів пропонованої продукції, модифікацією вже існуючої продукції. Перераховані вище тенденції сприяють розвитку практики використання маркетингових досліджень у діяльності підприємств, тому що вони допомагають оцінити поточні потреби споживача, спрогнозувати зміну в перевагах на короткостроковий період. Таким чином, ґрунтуючись на маркетинговому дослідженні, фірма має можливість формувати свої асортименти відповідно до переваг споживачів і формувати максимально ефективну політику продажів.  
Основною метою, яку необхідно досягти при виконанні даної роботи є проведення маркетингового дослідження для одержання даних про основні характеристики товару, необхідного споживачам.

Дане маркетингове дослідження  спрямоване на рішення наступних  завдань:

1) оцінка значимості для  споживачів якості молочної продукції;

2) формування списку найбільш відомих торговельних марок і виробників молочних продуктів;

Об’єкт дослідження –  процес формування і функціонування ринку молока та молочної продукції  у Херсонській області.

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних положень формування та ефективного функціонування ринку молока та молочної продукції в регіоні.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основами дослідження є основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань основ ринкових відносин та проблем формування і розвитку продовольчих ринків, а саме ринку молока та молочної продукції.

 

 

 

 

 

Огляд ринку молочної продукції на Україні

 

Україні в спадщину від  радянських часів дісталося більше 600 молочних підприємств. Вони були розподілені  між 25 обласними молочними об'єднаннями  по територіальному принципі — Житомирмолоко", "Луганскмолоко" і т.д. Властиво, деякі із цих об'єднань існують  дотепер, але у виробництві молочної продукції їхня частка мізерно мала. За роки незалежності України з'явилися  й нові комерційні структури "Юнимилк  Україна" (входять завод 'Талактон" (м.Київ), Кременчуцький міський молочний завод), "Вимм- Билль-Данн" (Київський  молочний завод №3, Харківський молочний комбінат і Бурынский завод сухого молока), "Лакталис-Украина" (завод "Лакталис-Украина" (м.Миколаїв), "Білосвіт-Умань"), ТОВ "Торговий Дім "Західна молочна  група" (10 підприємств), "Рейнфорд" (Дніпропетровський молочний завод  №1 і Житомирський міський молочний завод), "Геркулес" (Донецький гормолзавод  №2, Тельмановський і Володарський молзаводи). На ринку працюють досить сильні компанії - Куп'янський молочно-консервний комбінат (Харківська обл.), корпорація "Фанни" й ін., яким поки належить по одному заводі. Але слово "поки" невипадково. Як відомо, "Фанни" робила спробу об'єднатися з "Юнимилк Україна". Правда, вона закінчилася невдало. У  той же час недавня покупка  компанією "Лакталис-Украина" заводу " Білосвіт -Умань" моментально  ввела неї в трійку лідерів  по випуску молочної продукції й  дозволила збільшити частку на ринку  до 7%. Тенденція до консолідації й  перерозподілу часток на ринку як і раніше актуальна. Це підтверджується  й досвідом Польщі, що активно успадковує українська молочна галузь. Наприклад, з 200 польських заводів на плаву  лише четверта частина. Більше того, до лідерів коштує черга дрібних  підприємств, що бажають приєднатися, оскільки в "крупняка" є доступ до дешевих кредитів, їсти можливість зменшити виробничі витрати, а саме головне - вони знають і розуміють, як необхідно діяти на ринку. І саме тому вони заслуговують назву маркетинг-маркетинг-орієнтовані  компанії. Можна з абсолютною впевненістю  припустити, що згодом й українські молочні заводи будуть розподілені  між 10-15 лідерами. Уже зараз частка основних гравців становить більше 50%. І кожний з них виробив або  виробляє свою стратегію завоювання ринку, щоб підвищити свої фінансові  результати.

Необхідно відзначити, що показник "Товарність молока" в Україні  залишається досить низьким. У країнах ЄС на промислову переробку надходить 96% валового надою молока. В Україні максимальний показник товарності - 78% був досягнутий в 1990 році, а в цей час щорічно становить лише третину - від 32 до 35% залежно від року. (За даними Союзу молочних підприємств України.) За останні роки в господарствах населення виробництво молока становило 9,5-11,0 млн. тонн. (це з 2001 року - 76-79% валового надою по всій Україні.) Підприємствам-переробникам від населення в той же період щорічно продавалося 2,8 млн - 3,5 млн т; інше - спожите на місці, продано на базарах (у т.ч. стихійних) у вигляді парного (сирого) молока або домашньої "кисломолочки" (сметани й сиру). Із усього вищесказаного можна зробити висновок: навіть при нинішніх рівнях обсягів удою й поголів'я молочної череди потенціал молочної галузі України вироблений приблизно наполовину.

Молочна промисловість –  одна з провідних галузей народного  господарства, яка забезпечує населення  продуктами харчування.

За даними статистичного  щорічника, починаючи з другої половини 90-хрр. суттєво скоротилися обсяги споживання молока та молочних продуктів. Якщо у 1990 році середнє споживання 1 особою становило 373 л/рік молочних продуктів (у перерахунку на молоко),  у 1995 році - 244 л/рік, в 2010 році ця цифра знизилася до 206 л/рік, що можна пояснити скороченням вмісту молока, у продукції, яка виробляється.[6 c.129]

Виробництво та споживання молока і молочних продуктів в Україні за 1990-2010 рр.

Показники	Роки
	1990	1995	2000	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Поголів’я корів, тис голів	8378	7531	4958	3635	3347	3096	2856	2737	2677
Середній річний удій молока, кг	2863	2204	2359	3487	3652	3665	3793	4049	3985
Виробництво молока, тис. тонн	24508	17274	12658	13714	13287	12262	11761	11610	11254
Виробництво молока на 1 особу, кг	472,3	335,3	257,4	291,1	284	263,6	254,3	252,4	245,3
Рівень виробництва молока і молокопродуктів на 1 особу, у  %% до РНС	124,3	88,2	67,7	76,6	74,7	69,4	66,9	66,4	64,6
Споживання молока на 1 особу, кг	373	244	199	226	235	225	213	212,2	211,1
Рівень споживання молока і молокопродуктів на 1 особу, у  %% до РНС*	98,2	64,2	52,4	59,5	61,8	59,2	56,1	55,8	55,6

 

Виробництво молока у 2009 та 2010 роках по областях наведені у таблиці 1 та в додатку у вигляді діаграми 1.

	1 990	1995	2000	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
АРК	890	518	403	409	375	347	337	360	363	367	353
Вінницька	1277	938	655	778	772	849	852	830	840	842	836
Волинська	848	564	458	503	522	551	546	509	485	462	450
Дніпропетровська	1263	922	522	508	493	494	474	416	381	359	340
Донецька	1193	709	473	535	500	514	476	405	371	360	339
Житомирська	1124	862	656	692	710	732	728	640	614	602	578
Закарпатська	375	352	360	393	438	396	395	397	394	385	392
Запорізька	992	583	354	363	376	384	376	317	304	287	262
Івано-Франківська	571	544	523	566	571	576	570	539	495	486	466
Київська	1592	1010	679	695	710	693	613	541	506	476	451
Кіровоградська	871	546	385	398	392	395	390	366	346	347	343
Луганська	887	506	318	384	398	409	371	349	319	316	284
Львівська	1084	961	1032	1000	959	930	892	813	731	683	656
Миколаївська	743	527	347	425	445	432	413	379	369	368	364
Одеська	987	637	532	702	719	606	536	467	416	414	404
Полтавська	1316	951	589	654	672	754	800	681	656	718	701
Рівненська	766	576	436	472	510	502	499	472	456	448	433
Сумська	1025	719	480	498	502	498	487	457	454	456	431
Тернопільська	808	655	506	490	490	485	470	452	424	419	417
Харківська	1271	812	540	625	561	567	531	487	489	481	467
Херсонська	799	515	320	349	344	357	354	321	321	319	306
Хмельницька	1087	906	657	731	759	722	689	639	625	620	608
Черкаська	1010	727	499	506	504	519	516	502	494	491	479
Чернівецька	474	305	333	364	366	368	361	344	328	312	308
Чернігівська	1255	869	601	621	622	634	611	579	580	592	581

 

За даними таблиці в 2005-2010 рр. виробництво молока скоротилося на 18%, до 11,2  млн.тонн, поголів’я ВРХ – на 31%, до 4,5 млн.голів, у т.ч. корів – на 27,6%, до 2,6 млн.голів. Випереджання темпів скорочення поголів’я над скороченням виробництва молока пов’язано з тим, що ліквідується у першу чергу найменш продуктивне стадо.[6 c.127]

Виробництво молока у Херсонській області за 2012 рік з січня по жовтень місяць поступово збільшувалося. Найбільше виробництво спостерігається у травні місяці і складає 34,8 тис.т, а найменше у січні – 13,6 тис.т.[1]

 

 

 

Виробництво молока у Херсонській області за 2012 рік 

	Молоко
	тис.т	у % до відповідного періоду 2011 р.
січень	13,6	107,1
лютий	14	106,2
березень	26,9	104,6
квітень	29,7	102,2
травень	34,8	102,1
червень	33,2	102,5
липень	32,4	102,6
серпень	32,6	103,7
вересень	30,5	104,5
жовтень	27,1	103,7
листопад

 

На початок 2011 р. на території  Херсонської області функціонувало 30 молокопереробних підприємств. Дані виробництва забезпечують товаром  як регіональний так і національний ринок молока і молокопродуктів, займаються виробництвом пакетованого молока та сливок, УВТ – молока, твердих  та плавлених сирів, морозива. Згідно офіційної статистики, виробництво  молока у Херсонській області  в останні роки залишається стабільним. Хоча експерти спостерігають зміни  в його структурі. Наприклад, з кожним роком зменшуються обсяги вживання непереробленого питного молока, і, в той же час, прямопропорційно зростає реалізація переробленого  фасованого молока. За останні п’ять  років сегмент фасованого молока зростав, у середньому, на 13,9 % щорічно. Сегмент виробництва переробленого  фасованого молока об’єднує пастеризоване  молоко і сливки та молоко довгострокового  зберігання (УВТ - молоко). Частка пастеризованого  продукту у загальному обсязі реалізованого  фасованого молока складає 80 – 90 %, решта  – УВТ – молоко, а частка питних фасованих сливок в останні три  роки в обсязі виробництва фасованого питного молока не перевищувала  0,9-1 %. Необхідно відмітити, що вступ  України до СОТ не вплинув на внутрішній ринок фасованого питного молока, оскільки внутрішні ціни на цей продукт  знаходяться на рівні внутрішніх цін у європейських країнах.

Також на молочному ринку  спостерігається зниження рівня товарності виробництва молока, що безпосередньо пов’язане зі зменшенням платоспроможного попиту споживачів.

Дані таблиці свідчать про те що, у 2008-2009 роках відносно 2003, 2004, 2007 років відбулось незначне покращення рівня товарності молока, але відносно 1990 та 1995 років рівень товарності молока по країні у 2009 році зменшився доволі суттєво (рис. ).Так за період з 1990 по 2009 рік це зменшення склало 56,4%, що викликало зменшення обсягів виробництва на 52,6% та реалізації на 88,9% відповідно. Зниження обсягів реалізації молока (Табл.2) відбулося за рахунок того, що за вказаний період обсяг молока, яке готується заготівельними організаціями знизився більш як на 30%.[6 c.149] Додаток 2.

Таблиця 2 – Обсяги реалізації та товарності молочної продукції за 1990-2009 рр.

	Реалізація, тис.т	Товарність,%
1990	18023	73,5
1995	6766	39,2
2000	2684	21,2
2001	2802	20,8
2002	2556	18,1
2003	1994	14,6
2004	2036	14,9
2005	2121	15,5
2006	2017	15,2
2007	1825	14,8
2008	1834	15,6
2009	1994	17,1

 

Стан ринку молока та молочних продуктів в Україні характеризується стійким зниженням обсягів виробництва  молока,  скороченням  поголів’я  молочного  стада,  низькою  якістю  молочної  сировини. Зменшилась  кількість  діючих  підприємств  молочної  промисловості,  скорочення  виробничих потужностей по виробництву усіх видів молочної продукції, зниження чисельності зайнятих в галузі.

До основних причин такого стану можна віднести: відсутність  зацікавленості виробників сирого молока  в  проведенні  широкомасштабної  модернізації  процесу  виробництва;  практично  повна відсутність  комерційних  інвестицій  в  молочне  тваринництво,  зумовлене  відсутністю  чітких інвестиційних програм і будь-яких гарантій повернення вкладених засобів.