Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2012 в 15:19, курсовая работа
В даний час Україна знаходиться в умовах економічної кризи. Більшість підприємств знаходяться на грані банкрутства, ті ж які працюють сьогодні в основному виробляють продукцію, що не задовольняє запити споживачів.
На наш погляд однією з причин такого важкого положення є відсутність раціонально організованої й ефективно функціонуючої системи збуту на підприємстві, що сьогодні диктується умовами ринку.
Вступ
1 Організація збуту на підприємстві
1.1 Сутність збутової діяльності
1.2 Організація каналів збуту
1.3 Змішані канали збуту
1.4 Система товароруху та її елементи
1.5 Стимулювання збуту в комплексі маркетингових комунікацій
2 Характеристика діяльності ДП «Конріл» та існуючої системи збуту
2.1 Характеристика ДП «Конріл»
2.2 Управління збутом на ДП «Конріл»
3 Удосконалення організації і стимулювання збуту на ДП «Конріл»
3.1 Аналіз ринкової ситуації
3.2 Управління персоналом служби збуту
3.3 Удосконалювання стимулювання збуту на ДП «Конріл»
3.4 Методика стимулювання праці маркетологів – як фахівців зі стимулювання збуту
4 Охорона праці та навколишнього середовища
Висновок
Перелік використаних джерел
- зробити протидію виниклим конкурентамякого переживає застій
-
покористуватися з щорічних
-
скористатися якою-небудь
(річниця фірми, створення нового магазина та ін.)
Рівень
шуму не перевищує 50 ДБА в приміщенні [27].
Для забезпечення прийнятої величини
рівня шуму передбачається застосування
шумопоглинаючих матеріалів по ізоляції
стін, розміщення джерел шуму в окремих
приміщеннях. Джерела постачання води
- міський водогін. Каналізація - міська.
4.4
Організація безпечних
умов праці на
робочому місці
На даному робочому місці знаходиться ПЕВМ і кнопковий телефон.
Робоче місце оператора - це частина простору системи «людина-машина», він оснащений засобами відображення інформації, засобами управління, допоміжним устаткуванням і ін.
Забезпечення робочого місця оператора за дисплеєм передбачає [28]:
організацію робочого місця відповідно до антропометричних характеристик, виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці, до світло - і кольорово-технічних характеристик дисплеїв, до буквено-цифрової інформації дисплеїв, клавіатури, необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.
Конструктивні заходи безпеки спрямовані на запобігання дотику оператора до струмоведучих частин. Для усунення можливості дотику до струмоведучих частин усі рубильники встановлені в закритих корпусах.
Схемно-конструктивні міри електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої їхньої ізоляції і виникненню електричного потенціалу на них. Для більшої безпеки на робочому місці застосовані заземлення і використані захисні екрани для моніторів [29].
Розміщення технічних засобів не погіршує читаність інформації з екранів дисплеїв, а також досяжності основних засобів управління і введення інформації.
У
випадку виявлення факту
Постанова про накладення штрафу на підприємство приймається за підсумками комплексної перевірки стану безпеки й умов праці на даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці за участю інших органів державного нагляду за охороною праці. У цьому випадку матеріали комплексної перевірки, що складаються державними чи інспекторами іншими посадовими особами місцевих або центральних органів державного нагляду, повинні містити висновок про доцільність залучення підприємства до сплати штрафу і про його розмір у залежності від характеру наявних порушень.
Штраф накладається за порушення законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду. До зазначених актів відносяться закони України декрети, постанови і розпорядження Уряду; правила, норми, стандарти, положення, інструкції й інші державні, міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці. Під розпорядженнями посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, за невиконання яких можуть застосовуватися штрафні санкції до підприємства. Варто брати до уваги документально оформлені розпорядження керівникам і посадовим особам даного підприємства про усунення порушень і недоліків в області охорони праці чи про зупинку експлуатації виробництв, цехів, ділянок, робочих місць, устаткування в зв'язку з наявністю порушень, що створюють загрозу життю чи здоров'ю працюючих.
Власник зобов'язаний протягом місяця після одержання постанови про накладення штрафу сплатити відповідну суму до бюджету.
Якщо власник у місячний термін не перечислив зазначені суми у фонди охорони праці, він зобов'язаний заплатити додатково пеню в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
Якщо власник оскаржив у судовому порядку рішення про стягнення штрафу з підприємства, сплата штрафу припиняється до остаточного рішення суперечки. Несплата штрафу протягом місяця після прийняття судом рішення спричиняє нарахування на суму штрафу пені вищевказаного розміру.
Сплата штрафу здійснюється за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства.
Бюджетна установа, організація сплачує штраф за рахунок засобів, що направляються на преміювання, і направляє:
- частина коштів у розмірі 50 відсотків (яка залишається в його розпорядженні) - по дебету рахунка 200 «Витрати по бюджеті на зміст установи й інші заходи» і кредиту рахунка 246 «Фонд розвитку установи»;
-
інші кошти в розмірі 50 відсотків
суми штрафу (які направляються
в галузевий і регіональний
фонди охорони праці) - по дебету
рахунка 200 «Витрати по бюджеті
на зміст установи й інші
заходи» і кредиту рахунка
178 «Розрахунки з іншими
5. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА.
5.1 Заходи, спрямовані на підвищення стійкості об'єкта в надзвичайних ситуаціях.
Однією з основних задач цивільної оборони є проведення заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях і в умовах воєнного часу.
Під
стійкістю роботи промислового об'єкта
розуміють здатність його в умовах
надзвичайних ситуацій випускати продукцію
в запланованому обсязі і номенклатурі,
а при одержанні слабких і
середніх руйнувань порушення зв'язків
по кооперації і постачанням відновлювати
виробництво в мінімальний
Під стійкістю роботи об'єктів, що безпосередньо не виробляють матеріальних цінностей, розуміють здатність їх виконувати свої функції в умовах надзвичайних ситуацій.
На стійкість роботи об'єктів народного господарства в надзвичайних ситуацій впливають наступні фактори:
-
надійність захисту робітників
та службовців від дії зброї
масового враження; здатність інженерно-
-
стійкість і безперервність
- підготовленість об'єкта до ведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.
• захист основних виробничих фондів від вражаючих факторів, у тому числі і вторинних;
• підвищення надійності й оперативність управління виробництвом;
• забезпечення стійкості постачання всім необхідним для випуску запланованої продукції;
•
підготовка до відновлення порушеного
виробництва.
5.2
Захист робітників
та службовців у надзвичайних
ситуаціях.
Найголовніша задача це стійкість роботи об'єкта. Працівники - головна продуктивна сила і тому стійкість економіки насамперед визначається здатністю захистити і зберегти цю силу. Серед усіх задач по підвищенню стійкості роботи об'єктів народного господарства основною є задача завчасного вживання заходів по забезпеченню захисту робітників та службовців, а також членів їхніх родин. Захист від зброї масового враження в сучасних умовах здійснюється трьома основними способами:
• укриття людей у захисних спорудах (підвалах, протирадіаційних укриттях і найпростіших укриттях);
• проведення розосередження робітників та службовців і евакуація їхніх родин;
Висновок
Організаційні
заходи передбачають розробку і планування
дій керівного, командно - начальницького
складу, штабу, служб і формувань
ЦО при захисті робітників та службовців
підприємств, проведенні рятувальних
і невідкладних аварійно-відбудовних
робіт, відновленні виробництва, а
також по випуску продукції на
збережених потужностях.
ВИСНОВКИ
-
вивчена сучасна економічна
-
досліджені аспекти управління
збутовою діяльністю на
У ринкових умовах необхідно знаходити нові джерела цінності продукту, допомагаючи клієнтам збільшувати їхній валовий прибуток і підвищуючи задоволення від покупки. Постачальник повинний стати консультантом, здатним проаналізувати ринки і виробничий процес клієнта, визначити нові можливості свого бізнесу, заходу для збільшення продуктивності компанії покупця.
Необхідні нові способи організації, навчання, мотивації й оплати праці продавців. Компанії, яким удається знайти, підвищують свою конкурентноздатність, одержують нові можливості для інновацій і створюють довгострокові взаємовигідні відносини з покупцем.
Також
у роботі були розглянуті питання охорони
праці і навколишнього середовища.