Ревізія товарного асортименту фірми

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Факультет обліку і аудиту 
 
 

                                                                                Кафедра міжнародного менеджменту  та маркетингу 
 
 

ІНДЗ

на тему:

«Ревізія  товарного асортименту  фірми»

на прикладі ВАТ «ТерА» 

                                                                                       Виконала:

ст. гр. ОБ-31

                                                                                       Гіна О. П. 

                                                                                      Перевірив:

                                                                                      к. е. н. доцент 

                                                                                      Окрепкий Р. Б. 
 

ТЕРНОПІЛЬ - 2011

ПЛАН

Вступ

1. Теоретичні аспекти ревізії товарного асортименту фірми
2. Маркетинговий аналіз ВАТ «ТерА»
3. Шляхи удосконалення ревізії товарного асортименту на фірмі

Висновки

Список використаної літератури  

 

ВСТУП

      На  сьогоднішній день є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом — це важлива й невід’ємна частина  маркетингу. Планування товарного асортименту — це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв’язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту.

      Актуальність  теми. Кожному великому виробничому  підприємству потрібно у своїй організаційній структурі мати службу маркетингу, яка б виконувала такі функції: дослідження ринку і ринкових ситуацій; визначення асортименту продукції;управління процесами товарного руху; прогнозування і стимулювання продажу готової продукції; ціноутворення і розроблення системи знижок;комунікацію і зростання іміджу фірми; сервіс; організацію фірмової торгівлі; маркетинговий контроль і аналіз; матеріально-технічне забезпечення; розроблення бюджету маркетингу;) розроблення та просування нових товарів; формування попиту. Відділ маркетингу допоможе керівництву у прийнятті стратегічних рішень, адже зможе надавати інформацію про замовників, обсяги та географію збуту. Потрібно зосередити увагу на тому, що ревізія товарного асортименту, що проводиться службою маркетингу дає можливість визначити товари, які слід виключити з асортиментної програми. Методи, що при цьому використовуються забезпечать досягнення успіхів в ринкових умовах.

      Мета  роботи:проаналізувати проведення ревізії товарного асортименту на фірмі та виявити шляхи покращення цього процесу.

      Завдання: охарактеризувати процес ревізії товарного  асортименту на фірмі; виділити основні  етапи цього процесу; здійснити  маркетинговий аналіз ВАТ «ТерА»; проаналізувати товарний асортимент на фірмі; зробити АВС-аналіз та виявити товари із найменшими обсягами збуту.

      В якості об’єкту дослідження виступає тернопільське Відкрите Акціонерне Товариство «ТерА».

      Ревізію товарного асортименту як складову ревізії маркетингу досліджував  Котлер Ф. Ревізія товарного асортименту — комплексне, системне, неупереджене і регулярне дослідження товарів фірми (або організаційної одиниці), з метою виявлення проблем, що виникають, та майбутніх можливостей для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення товарного асортименту фірми. Основна мета ревізії ТА — сформулювати правильно товарний асортимент, щоб забезпечити максимальний обсяг збуту.

      Ревізія товарного асортименту відіграє важливу роль у товарній політиці, допомагає керувати асортиментом, тобто його раціоналізувати та оптимізувати. Процес ревізії забезпечується використанням різноманітних методів аналізу товарного асортименту. Методи аналізу:

1. допомагають визначити поточні та перспективні потреби покупців;
2. оцінюють існуючі товари – аналоги, що випускаються конкурентами;
3. дають критичну оцінку товарів, що випускаються підприємством, з позиції покупця;
4. допомагають прийняти рішення про розширення або звуження асортименту;
5. розглядають пропозиції про створення нових видів товарів і вдосконалення існуючих;
6. пропонують заходи щодо зниження витрат на виробництво, розподіл, збут, і обслуговування, а також розробляють спеціальні рекомендації для виробничих підрозділів.

      Найчастіше  використовуються такі методи аналізу  товарного асортименту:

• аналіз продажів товару в минулому та їхньої екстраполяції;
• регулювання товарного асортименту залежно від рівня відповідної реакції ринку;
• аналіз рентабельності асортиментної групи;
• ABC – аналіз.

 
 
 
 
 

 

1. Теоретичні  аспекти ревізії товарного асортименту  фірми

      На  сьогоднішній день є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом — це важлива й невід’ємна частина  маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери  виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини  з технологічними та конструкторськими  підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями  реклами. Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з  метою пропонування цих товарів  у необхідних обсягах і своєчасно. Планування товарного асортименту  — це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується  на координуванні взаємозв’язаних  видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження  ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна  мета планування — оптимізація асортименту  з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від  обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед  виробництвом, формування асортименту  здійснюється різними методами. Однак  управління асортиментом має бути безпосередньо  підпорядковане керівникові служби маркетингу. Для того, щоб знати  який товар краще виробляти підприємству необхідно провести ревізію товарного  асортименту. Ревізія товарного  асортименту є складовою ревізії  маркетингу.

      Ревізія маркетингу — комплексне, системне, неупереджене і регулярне дослідження  маркетингового середовища фірми (або  організаційної одиниці), її завдань, стратегій  та оперативної діяльності з метою  виявлення проблем, що виникають, та майбутніх можливостей для розроблення  рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової  діяльності фірми. Основна мета ревізії маркетингу — сформулювати питання, які необхідно опрацювати для планування діяльності та виявлення слабких місць, недоліків. Ревізія маркетингової діяльності може бути горизонтальною й вертикальною.

      Горизонтальна ревізія, або ревізія структури  маркетингу, контролює загальне функціонування маркетингу, тобто у взаємозв’язку всі функції маркетингу, наприклад роботу з вивчення ринків збуту, рекламну і збутову роботу одночасно. Вертикальна ревізія передбачає ретельний контроль з однієї, окремої маркетингової функції всієї діяльності фірми, наприклад з рекламної роботи або планування товарного асортименту.

      Ревізія маркетингу здійснюється в кілька етапів: визначається склад групи фахівців для проведення ревізії; встановлюється час та періодичність її проведення; визначається напрямок ревізії, тобто ревізія структури маркетингу та процес детального вивчення однієї зі сторін маркетингової стратегії, напр. планування продукції; вивчаються інформаційні джерела, заповнюються відповідні документи; оформляється матеріал для вищого керівництва, в якому висвітлюється стан фірми, її комерційна та інша діяльність. Для здійснення маркетингового контролю підприємство може самостійно проводити внутрішній аудит за наявності власної ревізійної служби або запрошувати для цієї роботи незалежних експертів. У першому випадку забезпечується швидкість, оперативність, невисока вартість аудиту, можливість використання будь-якої інформації, навіть конфіденційної. Проте співробітники підприємства, котрі звикли до його внутрішнього середовища, можуть не звернути увагу на окремі недоліки в маркетинговій діяльності. Залучення професіоналів — співробітників консультативних організацій забезпечує підприємству більш глибокі дослідження маркетингової діяльності та розроблення рекомендацій щодо її вдосконалення [9,c.243].

      Також ревізія маркетингу може проводитися з урахуванням не стільки кількісних, скільки якісних показників роботи фірми і містить контроль якості інформації, що надходить, контроль якості стратегічних напрямів і цільових завдань, а також контроль ефективності важелів маркетингової дії на ринок. Існує концепція, яка також визначає два напрями маркетингового контролю: маркетинговий контроль, орієнтований на результати, і маркетинговий аудит, що припускає постійний контроль і аналіз якісних сторін діяльності фірми. Контроль результатів маркетингової діяльності підприємства передбачає перевірку відповідності плановим показникам фактичних даних виробничо-збутової діяльності, таких як обсяг реалізації, прибуток, рентабельність за асортиментними групами, за групами споживачів, за періодом. Проводиться також аналіз ефективності витрат. Система якісного контролю містить:

• аналіз основних гіпотез і прогнозів про закономірності й структури розвитку маркетингового макро- і мікросередовища;
• цілей і стратегічних напрямів діяльності фірми, їх адекватності вимогам ринку і можливостям самої фірми;
• ефективності маркетингової діяльності фірми, комплексу маркетингу і маркетингового бюджету;
• організації (організаційних структур фірми і правил їх побудови), а також системи та ефективності методів отримання маркетингової інформації.

      Ревізія товарного асортименту відіграє важливу роль у товарній політиці, допомагає керувати асортиментом, тобто його раціоналізувати та оптимізувати. Процес ревізії забезпечується використанням різноманітних методів аналізу товарного асортименту [5, c.37]. Методи аналізу:

1. допомагають визначити поточні та перспективні потреби покупців;
2. оцінюють існуючі товари – аналоги, що випускаються конкурентами;
3. дають критичну оцінку товарів, що випускаються підприємством, з позиції покупця;
4. допомагають прийняти рішення про розширення або звуження асортименту;
5. розглядають пропозиції про створення нових видів товарів і вдосконалення існуючих;
6. пропонують заходи щодо зниження витрат на виробництво, розподіл, збут, і обслуговування, а також розробляють спеціальні рекомендації для виробничих підрозділів [7, c.67].

      Найчастіше  використовуються такі методи аналізу товарного асортименту:

• аналіз продажів товару в минулому та їхньої екстраполяції;
• регулювання товарного асортименту залежно від рівня відповідної реакції ринку;
• аналіз рентабельності асортиментної групи;
• ABC – аналіз.

      Джерелами інформації при плануванні оптимального асортименту на основі аналізу продажів товару в минулому та їхньої екстраполяції  є: тенденції й перспективи розвитку ринку за кожною асортиментною групою (товарною лінією); обсяги збуту в  попередніх періодах; опитування споживачів; інформація про конкурентів [12, c. 154].

      Прогноз тенденції розвитку асортименту  повинен показувати таку траєкторію розвитку процесу, що дозволить забезпечити  досягнення відповідної товарної пропозиції підприємства, що намічена, до мінливої в перспективі асортиментної  структури попиту на ринку.

      Методи  регулювання товарного асортименту залежно від рівня відповідної реакції ринку:

1. Визначення кола потенційних споживачів і обробка ймовірної кількості замовлень, які від них можна отримати: аналіз статистичних даних за регіонами й виявлення потреб у товарі на базі середніх норм споживання ( як правило, для товарів споживчого призначення); визначення потреб у товарі на основі аналізу портфеля замовлень; пробний маркетинг – моделювання початкового збуту продукту в найбільш типовому регіоні протягом нетривалого періоду часу і екстраполяція результатів на весь ринок.
2. Аналіз трендів – вивчення динаміки й структури реалізації продукції або аналогів в області, регіоні, інших регіонах, у країні.
3. Виявлення і аналіз факторів, що найбільш впливають на динаміку місткості ринку. При цьому визначається ступінь зміни темпів зростання (скорочення) попиту або відсоток скорочення (розширення) потенційної місткості ринку [4, c.315].