Розробка комлексу маркетингу на підриємстві (дитячі візочки)

                                                       Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Аналіз ринку………………………………………………………………..4

Розділ 2. Дослідження  смаків та уподобань споживачів.

 Сегментування  ринку……………………………………………………………….11

Розділ 3. Розроблення концепції товару та визначення його характеристик…….15

Розділ 4. Визначення оптимальної ціни на товар на підставі результатів пробного                   

маркетингу…………………………………………………………………………….17

         4.1 Визначення взаємозв’язку між ціною та попитом………………………..17

         4.2 Розрахунок оптимальної ціни, при якій фірма отримає

 максимальний  прибуток. ……………………………………………………………20

Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу  товару……………………22

Розділ 6. Плануваня  кампанії по просуванню товару. ……………………………..26

Висновок………………………………………………………………………………27

Список використаної літератури…………………………………………………….28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ.

     У курсовому проекті маємо можливість  на практиці прийняття рішення у діяльності підприємства по найважливіших елементах маркетингу тобто так званих Р: продукт, ціна, місце збуту, просування.

      Для виконання даного курсового проекту  необхідно створити фірму, обрати вид  діяльності та вид товару. Визначальним фактором фірми є виробництво. Висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і таким чином забезпечування високі прибутки.  Споживачі надають перевагу дешевшим і доступним для придбання товаром, але наша фірма орієнтуватиметься на сегмент з рівнем доходів вище середнього. Такий підхід виникає тоді, коли для покупця низька ціна не є важливим аргументом. Він готовий платити будь-яку суму за високу якість і престиж.

В концепцію  маркетингу входять потреби споживачів які потрібно задовольняти краще ніж це роблять конкуренти.

     Створена  фірма “Бейбенятко”, яка виступає виробником дитячих колясок і  автокрісел широкого асортименту. Це закрите  акціонерне товариство, тобто засноване  на власності акціонерів – працівників  даної фірми.

     Щодо реалізації товарів, то клієнтами  являються – дистриб’ютори, гуртові бази та роздрібні торговці за допомогою яких товар потрапляє до кінцевих споживачів.

     Для будь-якої фірми найголовнішим є  рентабельність, тобто отримання  максимально можливого прибутку. А для будь якого споживача головним є отримання якісного товару за доступними цінами. 
 
 
 
 

1. Аналіз  ринку

Фірма “Бейбенятко” планує вихід на український ринок дитячих товарів, зодовольняючи попит споживачів в дитячих візочках широкого асортименту. Детальніше аналіз потреби  відповідно до матриці класифікації індивідуальних потреб наведений нижче.

Одним із елементів  функціонування фірми являється  маркетингове середовище, котре являє сукупність сил, що не піддаються контролю з боку фірми, але котрі фірма повинна враховувати при розробці свого комплексу маркетингу. Мікросередовище представлене силами, котрі мають безпосередній вплив на фірму і її можливості по обслуговуванню клієнтури, тобто постачальниками, маркетинговими посередниками, потенційними споживачами, конкурентами і контактними аудиторіями. Макросередовище представлене силами більш соціального плану, котрі впливають на мікросредовище за допомогою факторів демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру. Розглянемо детальніше кожен з них в розрізі впливу саме на нашу фірму.

Макросередовище.

Демографічний. Після спаду народжуваності, зафіксованого в Україні в    першому кварталі 2010 року, протягом другого кварталу поточного року в країні знову фіксується зростання кількості народжень .Cтатистичні дані РАЦСів свідчать, що протягом квітня-червня в Україні було зареєстровано понад 120 000 народжень, що майже на 15% вище від показників січня-березня цього самого року. У чотирьох регіонах - Волинській, Закарпатській, Рівненській областях і Києві кількість реєстрації народжень перевищила кількість реєстрацій смерті. Зокрема, у Закарпатській області - на 16%, Києві - на 14%, Рівненській області - на 12%, Волинській області - на 5%. Нові стимули для зростання народжуваності, забезпечення якіснішої та доступнішої медицини, поліпшення умов життя, щоб українці не шукали кращої долі за кордоном (якщо повернути додому всіх заробітчан, населення України могло б сягнути 50-ти мільйонів осіб)… Такими є основні рецепти боротьби з демографічною кризою, які пропонують різні українські експерти.  
Значна частина українських трудових мігрантів просто боїться повертатися на Батьківщину, зауважує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ольга Романюк. «Уряд України має співпрацювати з іноземними урядами, щоб легалізувати цих людей, щоб вони могли повернутися в Україну, щоб вони не боялися за свої інвестиції», - говорить вона. Ще один шлях поліпшення демографії - збільшення пенсійного віку. Його рекомендують збільшити жінкам, бо в такому разі представниці цієї статі довше одержуватимуть зарплату, а не пенсію, і матимуть більше грошей на забезпечення тривалішого життя. Інші

фахівці наголошують, що демографічну кризу в Україні  не можна подолати без залучення  іноземних мігрантів.

 Впливає також  рівень освіченості, оскільки  з його ростом збільшується  попит на товари високої якості; світовий демографічний вибух,  оскільки ріст населення супроводжується ростом потреб, котрі бізнес повинен задовольнити, але ріст ринків можливий лише при умові достатньої купівельної спроможності. Даний фактор можна розглянути детальніше у разі виходу фірми на міжнародний ринок.

Науково-технічний: будь-яке новаторство в цій сфері передбачає довгострокові наслідки, котрі не завжди вдається передбачити. Так, наприклад, створення протизаплідних засобів привело до зменшення розміру сімей (раніше в середньостатистичній українській сім’ї було 3-10 дітей, то зараз 1-2), це в свою чергу збільшило кількість працюючих заміжніх жінок і збільшенню їх доходів. Розвиток гінекології привів до збільшення абортів, що також негативно впливає на народжуваність, а це нівелює досягнення в області штучного запліднення.

Політичний: в даному випадку найбільше значення має розробка  законодавства, що регулює діяльність підприємців. На порядку денному йде розгляд нового податкового кодексу, котрий передбачатиме більші надходження в казну, а це змусить багатьох піти з легального бізнесу в тіньову економіку. Інші продадуть свої дрібні підприємства великим компаніям, що, природно, зміцнить позиції тих, хто підтримує податкову реформу для олігархів. Це впливає на конкуренцію а також зміцнить корупцію. Державне регулювання торкається також таких сторін як захист прав споживачів, боротьба з випуском недоброякісної продукції, створення сприятливого інвестиціного клімату, розмір асигнувань з боку держави в НДДКР, і загалом політична стабільність в країні, що безпосередньо впливає на очікування споживачів, а значить і на структуру розподілу їх доходів. 

Економічний: для ринків важлива купівельна здатність покупців, котра залежить від рівня доходів, цін, заощаджень і доступності кредиту. На купівельну здатність впливають економічні спади, кризи, високий рівень безробіття, ріст вартості отримання кредитів. Держкомстат порахував офіційні доходи й зарплати жителів України. За останніми даними, найбільше українців — 48,6% — мають середній дохід від 840 до 1560 гривень за місяць. 36,3% - до 840 гривень за місяць. Тільки 8% українців у середньому мають дохід від півтори до двох тисяч. А вище двох - лише 7,1%. Тобто якщо взяти сім'ю із трьох людей, у якій двоє працюють, то можна порахувати, що більша частина українців отримує зарплату близько двох тисяч гривень, і зовсім небагато (входять у названі 7,1%) - порядку 6 тис. У першому півріччі 2010 року середня зарплата становила 2110 гривень. Найбільші зарплати в Києві - 3260 гривень. За ним ідуть східні регіони: Донецька й Дніпропетровська області (2388 і 2236 грн. відповідно). Що стосується характеру розподілу доходів, то лідерство займають споживачі, належні до так званого вищого класу. Враховуючи це, фірма розроблятиме дизайнерські моделі дитячих колясок, а для збуту використовуватиметься політика високих цін. Дані моделі будуть представлені в торговельних центрах Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровська – осередках з найбільшими перспективними можливостями, тобто також будуть враховані географічні відмінності при збуті продукції з огляду на характер розподілу доходів споживачів.

Природний: обмеження сировинних ресурсів, подорожчання енергії, ріст забруднення навколишнього сереовища. Як було сказано вище, всі фактори взаємопов’язані. Так підвищений рівень радіаційного фону внаслідок Чорнобильської катастрофи впливає на дітородні функції підростаючого покоління, збільшилась кількість онкохворих як дорослих, так і дітей. Негативно впливають також відходи хімічних і ядерних підприємств, небезпечний рівень ртуті в водах морів і океанів, забруднення навколишнього середовища виробами із поліетилену, що не піддаються біохімічному розкладу.

Культурний: маркетингові дослідження довели, що люди користуються звичайними і марочними товарами і послугами в якості засобів самовираження. Наприклад, українському менталітету притаманно, що  споживачі витрачають останні гроші на придбання фірмового товару тільки заради престижу, заради моди. Споживачі критично відносяться до нових вітчизняних марок, оскільки не завжди останні виступають гарантами якості, тому наша фірма повинна зосередити свою увагу на створенні позитивного іміджу і завоюванні довіри споживачів у всіх аспектах своєї діяльності. Задля цього фірма планує розбудувати декілька дитячих майданчиків.

Частково до цього фактору можна віднести і релігійність, що в багатьох регіонах України стала причиною народжуваності. Так на Закарпатті в принципі сильні і традиційні і новітні релігійні течії. Усі вони , як правило, негативно ставляться до абортів та схвалюють великі родини. Крім цього, традиція народження великої кількості дітей спричинена необхідністю ведення сільського господарства.

Отже, найбільш вагомий фактор, що впливає на політику збуту фірми є демографічний, оскільки від приросту новонароджених залежить обсяг збуту продукції. Тому найбільш сприятливо впливатимуть на ріст новонароджених запровадження державою комплексу програм а) надання реальної державної підтримки багатодітним сім’ям; б) заохочення народжуваності шляхом забезпечення багаторівневого економічного стимулювання, перш за все шляхом податкових пільг і кредитів; в) розширення і вдосконалення мережі акушерських і гінекологічних служб; г) фінансування комерційних, а також підтримка дошкільних закладів з диференційованою системою тарифів і способів оплати; д) відродження патріотичної ідеології сім’ї; е) послідовна молодіжна політика; є) значне покращення системи виховання дітей – сиріт.  

Чинники мікросередовища

Аналіз  попиту. За словами операторів, сьогодні доводиться не так формувати ринок, як встигати задовольняти попит на дитячі товари. В умовах бейбі-буму постійно зростаючі обсяги споживання(25-30% на рік), а також відсутність коливань у попиті стали потужними стимулами для розвитку бізнесу з виробництва товарів і надання послуг для дітей. Активно зростаючий, але поки що недостатньо розвинений ринок дитячих товарів в Україні експерти оцінюють у 2,5 млрд дол. Витратний довгоокупний (порівняно з дорослим) дитячий бізнес має безальтернативні плюси. По-перше, оскільки на дітях економлять в останню чергу, цей ринок відчуває значно менше потрясінь, аніж інші бізнес-сфери. По-друге, традиціно вище маржинальність дає гравцям цього ринку місце для маневру. Зростання дитячого ринку було настільки стрімким, що навіть щорічне відкриття на території України 200-250 магазинів не додавало конкуренції торговцям. Рентабельність в окремих випадках зашкалювала 100%. Спрощена формула успіху для рітейлерів щодо дитячих товарів виглядала так: зростання доходу населення, помножене на український максималізм. Попри досить скромний середній рівень життя, в Україні щороку зростали продажі в сегменті lux. Так нерідким стало придбання колясок вартістю порівнюваною з ціною малобюджетного автомобіля. За найскромнішими прогнозами, первинне насичення вітчизняного ринку дитячих товарів мало статися не раніше 2012 року. Деякий час для утримання попиту в межах 70-85% від докризового рівня представники дитячого бізнесу готові знижувати свою прибутковість.