На  основі сегментації ринку консерв можна зробити наступні висновки: стосовно віку громадян та їх забезпеченості, то виробництво та збут продукції в певній мірі повинен бути спрямований на середній прошарок із середнім та достатнім рівнем доходу; реалізація основної маси продукції повинна бути зорієнтована на відділи та установи сфери харчування (їдальні, кафе, бари, буфети тощо). Для підвищення кількості збуту продукції та привернення до себе більш широкого загалу клієнтів потрібно більше уваги приділяти якості товару, його екологічності, максимальній корисності та побажанням споживачів таким чином можна привернути увагу малозабезпечених громадян.

 

6. Комплекс маркетингу

6.1 Товарна політика

     Мета  товарної політики компанії «Інтеррибфлот»: формування асортименту, який би приносив компанії максимально можливий, в  даних умовах, прибуток й у значній  степені задовольняв би попит  споживачів.

     Рибні консерви – це продукти з риби та іншої сировини, спеціально оброблені, укладені в банки, герметично закупорені і стерилізовані. Рибні консерви мають високі споживчі властивості, що визначаються насамперед хімічним складом риби, з якої вони виготовлені.

     Компанія  «Інтеррибфлот» виготовляє значний  асортимент рибних консерв. Серед них  консерви натуральні, консерви у соусах, консерви в олії, консерви рибо рослинні, рибні паштети і пасти.

     На  даному етапі підприємству пропонується зосередити зусилля на останніх з  списку консервах. Для виготовлення паштетів і паст використовують шматки і крихти консервного виробництва, продукцію з деякими відхиленнями від вимог стандартів, але придатну в їжу (риба з дефектами розбирання, деформована, не докопчена, з механічними пошкодженнями, дрібна); деякі органи риб (печінку, ікру).

     Паштети виготовляють чотирьох різновидів: рибний, шпротний, з печінки тріскової, ікри. Рибу, печінку або ікру подрібнюють  на фарш. До фаршу додають олію, томатний соус, пасеровану цибулю, прянощі, цукор, сіль. Після перемішування суміш  знову пропускають через вовчок. Так роблять доти, поки маса не стане  однорідною. Паштети рибні бувають  з дрібної риби (кільки, тюльки, та лососевих риб, із зрізків риби, при  хвостової частини). Для шпротного  паштету використовують відходи, які  виникають при виготовленні шпрот  і сардин. Паштети з печінки  виготовляють з провареної і частково знежиреної печінки тріски. Для паштетів з ікри використовують ястики і печінку  ляща, судака та інших риб.

     Пасти відрізняються від паштетів тим, що мають більш ніжну, однорідну  консистенцію. При їх виготовленні, крім подрібнювання, використовують протирання. Асортимент паст вузький.

     Більшість рибних консервів на товарні сорти  не поділяються. Сортовий поділ мають  «Шпроти» («Шпроти вищого сорту» і  «Шпроти»), «Сардини» («Сардини вищого сорту» і «Сардини»), консерви у томатному  соусі натуральні з додаванням олії (вищий і перший сорти).

     Таким чином, це надасть змогу скоротити відходи виробництво – перетворити їх на продукцію і презентувати її, як якісний виріб.

     Розглянемо  характеристики консерв «Інтеррибфлот» та його прямих конкурентів – «ОРКК», «Пролив», ВАТ «Керченський рибокомбінат» (таблиця 6.1). 

     Таблиця 6.1 – Характеристика якості консерв  «Інтеррибфлот» та його прямих конкурентів  – «ОРКК», «Пролив», ВАТ «Керченський рибокомбінат»

 

     Консистенція  риби повинна бути соковитою в міру щільною, оптимальний вміст кухонної солі у консервах становить 1,2%.

     Розрахуємо  вагомість окремих характеристик (табл. 6.2). 

Таблиця 6.2 – Розрахунок вагомості

 

     Інтегральную оцінку конкурентоспроможності товару, з урахуванням всіх оценюємих  параметрів та їх вагомості, можна розрахувати за формулою:

K_j =                                                                                        (6.1)

P_j = P_ij/P_max, - якщо більше значення параметру, то краще                       (6.2)

P_j = P_min/P_ij – якщо менше значення параметру, то краще                         (6.3)

где V_i – вагомість i –го параметру;

 P_ij – i – й параметр конкурентоспроможності j- го товару;

P_max, P_min – відповідно максимальне й мінімальне значення і – го параметру серед всіх товарів-аналогів.

     Розрахунок  рівня якості виробу ВАТ “Інтеррибфлот” та виробів конкурентів:

К₁ = 0,19∙(1-5/5,5) + 0,05∙(1-1/1) + 0,14∙(1-1,2/1,2) + 0,29∙(1-0/0) + 0,24∙(1-0,3/0,4)= 0,52;

К₂ = 0,19∙(1-5/5,9) + 0,05∙(1-1/1) + 0,14∙(1-1,2/1,3) + 0,29∙(1-0/0) + 0,24∙(1-0,3/0,6)= 0,16;

К₃ = 0,19∙(1-5/6) + 0,05∙(1-0/1) + 0,14∙(1-1,2/1,25) + 0,29∙(1-0/1) + 0,24∙(1-0,3/0,3)= 0,38;

К₄ = 0,19∙(1-5/5) + 0,05∙(1-0/1) + 0,14∙(1-1,2/1,2) + 0,29∙(1-0/1) + 0,24∙(1-0,3/0,5)= 0,44;

К _сер = (0,52 +  0,16 + 0,38 + 0,44) / 4 = 0,375.

     0,375∙0,7 < К_j > 0,375∙1,3

Позиції:

1. K_j <  (0,7 * К_сер.) 0,263 — виріб має якість вище середнього рівня.

2. (0,7 * К_сер.) 0,263 < = K_j < = (1,3 * К_сер.) 0,488 — середній рівень якості.

3. K_j  > (1,3 * К_сер.) 0,488 — виріб має рівень якості нижче середнього.

     Виробництво даних консерв є доцільним на підприємстві. Проведені розрахунки показують, що цей виріб є конкурентоспроможним. Його абсолютний узагальнений показник якості найкращий, тобто він займає першу позицію стосовно К_сер.

     Порівняльна характеристика виробу ВАТ «Інтеррибфлот» та виробів найближчих конкурентів  наведена на рисунку 6.1. циклограма побудована на основі наведених нижче розрахунків.

     Величина  секторів:

     Ціна = 0,19 ∙ 360º = 68º

     Вага = 0,1 ∙ 360º = 36º

Консистенція  риби = 0,05 ∙ 360º = 18º

Вміст кухон. солі = 0,14 ∙ 360º = 49º

     Наявність збудників бактерій = 0,29 ∙ 360º = 104º

     Кислотність = 0,24 ∙ 360º = 85º 

     Таблиця 6.3 - Розрахунок довжини векторів

 
 

     

      Рисунок 6.1 – Циклограма порівняння показників якості

      Виходячи  з даного малюнку, видно, що площа фігури, яка характеризує продукцію компанії «Інтеррибфлот, є найбільшою. Хоча варто було б понизити кислотність консервів та дещо знизити ціну. Наступною за площею є фігура, що характеризує виріб компанії Пролив. Приблизно однаковими є площі фігур ОРРК та Керченського рибокомбінату. Але якщо першому слід знизити вміст кухонної солі та кислотності, зменшити ціну, то другій – збільшити консистенцію,знизити до мінімуму вміст збудників бактерій.

6.2 Цінова політика

     Ціль  маркетингової та цінової політики ― орієнтація на прибуток (отримання  максимально можливого прибутку та рентабельності виробництва).