Бюджетний профіцит і дефіцит

="justify">     На  рівні держави проводяться державне регулювання ринку цінних паперів, але вторинний ринок цінних паперів недостатньо розвинутий. Для розвитку інвестиційної діяльності необхідне об'єднання коштів банків , страхових компаній та підприємств і створення з їх безпосередньою участю фінансово-промислових компаній, груп. Доцільно включити в ці компанії та групи і наукові установи, тому що сьогодні без науки не може бути науково-технічного і соціального прогресу.

     В умовах глибокої економічної кризи  в Україні, коли в державному бюджеті відсутні кошти для капітальних вкладень, а комерційні банки не надають довгострокових кредитів, держава повинна залучити в обіг нейтральні гроші. Ці заходи дадуть змогу стабілізувати економіку, створять умови для активізації банківської та інвестиційної діяльності і, головне, виробництва, що забезпечить зростання доходів бюджетів усіх рівнів. [25]

     Стабілізація  економічного становища потребує розвитку ринку цінних паперів, для чого насамперед треба поряд із первинним ринком цінних 
 
 
 

40

паперів створюють вторинний ринок. Необхідно також значно посилити увагу до обсягу й обігу державних цінних паперів на первинному ринку, відновивши до них довіру населення. Йдеться як про державні цінні папери -облігації внутрішніх і зовнішніх позик. Державні казначейські забов'язання, так і про випуск в обіг облігацій загальних і цільових позик на рівні областей, міст, районів. [22]

     Емісійне  покриття дефіциту бюджету стимулює інфляційні процеси. Розвиток продаж державних  цінних паперів на фондовому ринку  є одним із джерел покриття дефіциту бюджету поряд із скороченням витрат, особливо на утримання апарату управління.

     В цілому основу нагромадження грошових коштів становить населення, яке втратило довіру до грошей і тому вкладає їх в товари. Отже, необхідно підвищити довіру населення до грошей, і люди почнуть вкладати їх у цінні папери, що дасть змогу мати додаткові кошти на відтворення виробництва і покриття державного боргу. [10] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

41

_{висновки}

  Бюджетний дефіцит є важливим інструментом державної фінансової політики, засобом впливу на економічне та соціальне становище країни й чинником прискорення або стримування поступального розвитку. Бюджетна політика повинна спрямовуватися на забезпечення такого фінансування бюджету, яке сприятиме економічному зростанню, створенню належних фінансових умов для розвитку країни та розв'язання складних соціальних проблем.

  Здійснення  національної бюджетної політики потребує більш активного та виваженого фінансування державного бюджету, що стане основою розв'язання багатьох нагальних економічних та соціальних проблем. Обмеження фінансування бюджетного дефіциту зменшує обсяги ресурсів, що спрямовуються на забезпечення прискореного розвитку держави, адже її бюджетна система в умовах формування ринкової економіки, як правило, є розбалансованою. Тому критерії фінансування бюджету, прийняті в розвинутих країнах, не можна вважати показовими для України. Разом із тим використання такого важеля, як бюджетний дефіцит, має бути виваженим, а його можливі негативні впливи — перекриті досягнутими позитивними результатами.

  У 2007 році проводиться активніша політика фінансування державного бюджету: значно збільшено його обсяги; запроваджено раціональнішу його структуру; визначено конкретні напрями використання коштів, залучених за умов дефіциту, зокрема на збільшення соціальних виплат і прискорення темпів економічного зростання.

  До 2010 року в Україні прогнозується  збільшення обсягів фінансування держбюджету зі збереженням його частки у відсотках до ВВП на рівні 2,55 %. Такий підхід націлює на активніше використання дефіциту. Проте забезпечити ефективність цього важеля можливо лише за умови визначення конкретних напрямів та об'єктів використання коштів, залучених із його допомогою.  На наш  погляд,  це розвиток  інфраструктури,  впровадження 
 

42

інноваційних  проектів, стимулювання підприємницької діяльності, державна підтримка пріоритетних галузей економіки, енергозбереження, фінансування соціальних програм.

Оцінюючи  вплив фінансування бюджетного дефіциту на формування державного боргу, потрібно звернути увагу на те, що кошти від приватизації та фінансування дефіциту за активними операціями не ведуть до збільшення заборгованості держави. Тому їх не слід враховувати в загальній сумі дефіциту при визначені безпечного рівня державного боргу. Таким чином, боргове фінансування дефіциту державного бюджету в Україні за підсумками 2007 року становитиме менше 2 % ВВП. Доцільно визначити та забезпечити цільове використання ресурсів, залучених за умов бюджетного дефіциту: запозичень, коштів від приватизації, здійснення активних операцій. Відповідні положення треба детально викласти як у Бюджетній декларації, так і в самому тексті закону про держбюджет із переліком основних об'єктів державних інвестицій.

   На  особливу увагу заслуговують питання  структури фінансування бюджету. Прийняття  напружених програм приватизації з короткими термінами їх реалізації нерідко призводить до поспішності у здійсненні роздержавлення стратегічних об'єктів і, як наслідок, до послаблення стійкості фінансової системи країни. Надмірне фінансування бюджету за рахунок використання внутрішніх позик обмежує залучення фінансових ресурсів для розвитку приватного сектору економіки, а нарощування залишків коштів на рахунках уряду сприяє посиленню "ручного" управління бюджетними ресурсами.

  Недоліком бюджетного планування в Україні' є також те, що на державному рівні визначаються обсяги та структура фінансування тільки держбюджету. При цьому не координується використання такого важеля, як бюджетний дефіцит, у рамках бюджетної системи в цілому, що веде до обмеження можливостей місцевих бюджетів у використанні запозичень. 
 
 

43

Розвиток  місцевих запозичень в Україні потребує посилення ринкових важелів впливу на умови їх залучення та використання, зокрема таких, як рейтин-гування регіонів, розміщення позик на ринкових умовах, організація їх обігу на вторинному ринку, залучення до контролю розміщення и погашення позик клубів кредиторів та ін. Слід також наголосити, що поглиблення бюджетної автономії місцевих урядів має здійснюватися паралельно зі зміцненням ролі центрального уряду та загальнодержавного контролю бюджетного процесу в регіонах. Таких результатів можна досягти шляхом запровадження ринкових методів регулювання: розмежування повноважень на основі пропозицій (а може, і угод) із місцевим урядом, формування раціональної податкової системи, застосування ринкових інструментів бюджетного регулювання (позик, рейтингування тощо) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

44

Список  використаої літератури

1. Закон України "Про Державний бюджет на 2005 рік"
2. Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік"
3. Закон України "Про Державний бюджет на 2007 рік"
4. Закон України " Про Державний бюджет на 2008 рік"
5. Проект Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік".
6. Постанова Верховної Ради "Про основні напрями бюджетної політики на 2008 рік".
7. Постанова Верховної Ради "Про структуру бюджетної класифікації"
8. Постанова Кабінету Міністрів від 22.04.08 р. "Про підсумки

виконання Державного бюджету України за 2007 рік та заходи щодо наповнення доходної частини бюджету".

9. А.О. Єпіфанов, І.В.Сало, І.І. Д'яконов "Бюджет і фінансова політика 
України". - К.: "Наукова думка", 2003р. - 302с.

   10. Базилевич В.Д., Баластрюк Л.О. "Макроекономіка": Опорний конспект

  лекцій. - К.: Четверта хвиля, 2002р. - 224с.

   11. Відомості Верховної Ради України №5.

   12.Відомості Верховної Ради України №17.

   13.Відомості Верховної Ради України №18.

   14.Данілов   О.   Д.,   Фліссак   Н.П.   "Податкова   система   та   шляхи   її

реформування": Навч. Посібник. - К.: Парламентське вид-во,2001. -

  216с. 

   15.0нисько   С.М.,   Тофан   І.М.,   Грицина   О.В.   "Податкова   система":

Підручник   2-ге   видання,   виправлене   і   доповнене/За   загальною

редакцією   С.М.   Онисько.   -   Львів   "Магнолія   Плюс";   видавець

  В.М.ПІча. 2004. - 332с.

  16.Опарін В.М.та ін. "Бюджетна система": Навч.-метод. посібник для       самостійного   вивчення   дисципліни   -   2-ге   видання,   перероб.   І

доповнено/В.М.Опарін, В.І.Малько, С.Я.Кондратюк, Г.Б. Коломієць. -

К.: КНЕУ, 2002. - 336с. 

45

17.Пасічник Ю.В.  "Бюджетна система України  та зарубіжних країн":

  Навч. посібник - К.: Знання-Прес, 2002. - 495с. 18.Журнал "Економіка  України" №3/2008р. 19.Журнал "Економіка  України" №7/2008р. 20.Журнал "Економіка України" №2/2006р 21.Журнал " Казна" №11/2007р. 22.Журнал " Казна" №4/2006р.

23.Журнал "Податки і бухгалтерський  облік" №1/2008р. 24.Журнал "Фінанси України", №11/2005р. 25.Журнал "Фінанси України", №6/2006р. 26.Журнал "Фінанси України", №7/2006р. 27.Журнал "Фінанси України", №8/2007р. 28.Журнал "Фінанси України", №9/2007р. 29.Журнал "Фінанси України", №6/2007р. ЗО.Журнал "Фінанси України", №7/2008р. 31."Юридичний журнал" №5/2007р.