Доходи державного бюджету

Міністерство  аграрної політики України

ВП “Луганський політехнічний  коледж ЛНАУ”

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з  дисципліни «Фінанси»

студентки заочного відділення групи Ф-531-10

Кондачкової Зої Михайлівни

 

 

Тема роботи: Доходи державного бюджету

Вихідні дані: статистична звітність за 2009-2010рр, висновки Рахункової палати України щодо виконання Державного бюджету України за 2010 рік.

Зміст пояснювальної записки:

• поняття державного бюджету;
• соціально-економічна сутність доходів державного бюджету як форми функціонування бюджету;
• класифікація доходів Державного бюджету України і джерела їх формування;
• виконання дохідної частини Державного бюджету України;
• аналіз структури доходів Державного бюджету України за 2010 рік, її недоліки і прорахунки та пропозиції щодо їх усунення.

 

 

 

Дата видачі завдання: 13 листопада 2010 року

 

Завдання до виконання 

прийняв ____________ 13 листопада 2010 року

 

 

Термін закінчення

Керівник курсової роботи ___________ В.О. Мінакова

 

Протокол №2 від 01 вересня 2010 року

 

Голова циклової комісії

економічних дисциплін __________ _______________

 

 

Зміст курсової роботи

 

 

 

Вступ           4

1. ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ,

ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ І ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ   7

1.1. Соціально-економічна сутність  доходів 

 державного бюджету як форми функціонування бюджету  7

1.2. Джерела формування доходів  Державного бюджету України 9

2. СТРУКТУРА ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО  БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ 19

2.1. Процес виконання дохідної частини Державного бюджету

       України          19

2.2. Виконання  та склад доходів Державного бюджету за 2010 рік  20

3. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО  БЮДЖЕТУ 

    УКРАЇНИ ЗА 2010 РІК        25

3.1. Динаміка виконання дохідної  частини Державного бюджету   25

       у 2010 році у порівнянні з  2009 роком

3.2. Недоліки і  шляхи вдосконалення діючої системи  доходів 

       Державного бюджету України      31

Висновок           38 

Список використаної літератури       39  

 

 

 

Вступ

 

Державний бюджет - основний елемент фінансової системи  країни. Крім того, він є одним  з найважливіших комплексних  регулюючих засобів у контексті  державної фінансової політики.

Державний бюджет – це річний кошторис державних видатків і джерел їх фінансового покриття. Згідно із Законом України “Про бюджетну систему України” бюджет трактується як план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади [4 с.150].

Основні функції бюджету:

• перерозподіл національного доходу та ВВП;
• державне регулювання та стимулювання економіки;
• фінансове забезпечення соціальної політики;
• контроль за утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів.

Тобто, крім того, що державний бюджет розподіляє акумульовані кошти згідно загальнодержавних потреб, він виконує також контролюючу функцію, тобто дозволяє визначити наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції при розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються.

Державний бюджет України є складовою частиною бюджетної системи України, яка  охоплює також бюджет АР Крим і  місцеві бюджети – бюджети  областей, міст, районів, сіл тощо. Державним бюджетом розпоряджається Уряд.

Етапи бюджетного процесу в Україні:

1. складання проекту державного бюджету на основі бюджетних запитів, які подаються у терміни та порядку, встановлених Міністерством фінансів України (бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період (5 ст.2));
2. розгляд Верховною Радою проекту бюджету та прийняття закону про державний бюджет;
3. виконання бюджету;
4. підготовка та розгляд звіту Міністерства фінансів про виконання державного бюджету і рішення щодо нього.

Виконання бюджету – забезпечення повного і своєчасного надходження  всіх передбачених у бюджеті доходів  і спрямування коштів на фінансування видатків, включених до бюджету. Є  основною стадією бюджетного процесу (2 с.136).

На  всіх  стадіях бюджетного процесу  його учасники в межах своїх  повноважень  здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу,  аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Правовою  основою формування бюджетної системи  та бюджетного регулювання в Україні  є Конституція України (254к/96-ВР), закон “Про Державний бюджет України”, Бюджетний кодекс України та інші нормативно-правові акти.

Зокрема, у липні 2010 року Верховною Радою було прийнято новий Бюджетний кодекс України. Бюджетним  кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Його положення створюють систему управління державними фінансами, спрямовану на забезпечення стійкого економічного зростання та інвестиційної привабливості України, гарантованого виконання державою соціальних зобов’язань на основі національної системи цінностей.

Згідно статті 7 Бюджетного Кодексу  бюджетна система України побудована на принципах єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності та результативності, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості і неупередженості, публічності та прозорості.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Основні параметри бюджету:

• абсолютні розміри;
• частка ВВП, що перерозподіляється через бюджет;
• обсяг і структура джерел надходження;
• обсяг і структура бюджетних видатків;
• співвідношення доходів і видатків бюджету.

Наскільки стабільною буде економічна і, як наслідок, політична ситуація в країні у значній мірі залежить від того, наскільки збалансований бюджет прийнято. Тобто наскільки можуть доходи бюджету забезпечити покриття його видатків.

Стан бюджетного фонду залежно  від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим.

Коли видатки бюджету перевищують його доходи, виникає від’ємне бюджетне сальдо, або дефіцит бюджету. Профіцит — позитивне сальдо бюджету, тобто перевищення доходів над видатками. Збалансованим є бюджет, у якому видатки й доходи рівні. В економічній літературі існує також думка, що теоретично збалансованим є бюджет, в якому дефіцит або профіцит не перевищують 1 % сукупного обсягу видатків.

Основною причиною виникнення бюджетного дефіциту є відставання темпів зростання  бюджетних доходів порівняно  зі зростанням бюджетних видатків. Причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектору в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Законом про Державний бюджет України встановлюється гранично допустимий розмір бюджетного дефіциту (наприклад, на 2010 рік - 54095,4 млн. гривень).

 

 

1. ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ,

ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ДЖЕРЕЛА  ФОРМУВАННЯ

 

1.1. Соціально-економічна сутність доходів державного бюджету як форми функціонування бюджету

 

Потрібно одразу розмежувати два  поняття: “доходи державного бюджету” і “державні доходи”. Державні доходи – фінансові ресурси, що формуються у розпорядженні держави (централізовані) і державних підприємств (децентралізовані, залишаються у розпорядженні ДП). Доходи бюджету – поняття більш вузьке, вони посідають головне місце у складі централізованих державних доходів. Крім того, існує також таке поняття як надходження бюджету. Надходження бюджету включають у себе доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження  внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів. Надходження Державного бюджету України визначаються виключно законом про Державний бюджет.

Доходи державного бюджету –  здійснювані на підставі правових норм обов’язкові і добровільні надходження  до бюджету, що використовуються державою для виконання нею своїх функцій. На відміну від інших доходів, доходи державного бюджету, як правило, не мають спеціального цільового призначення (крім доходів Пенсійного фонду і Фонду). Бюджетні кошти використовуються без урахування джерела їх надходження. За методами залучення коштів доходи державного бюджету поділяються на: податки, обов’язкові платежі неподаткового характеру, інші надходження [1 с.257].

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу  України доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).

Доходи бюджету (включаючи  власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування є доходами спеціального фонду бюджету, всі інші види доходів відносяться до загального фонду. Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру  і не могли бути передбачені під  час складання проекту бюджету  формується його резервний фонд, який не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду бюджету Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Характеризуючи економічну сутність категорії доходів бюджету, необхідно  звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого – об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості.

Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави  з юридичними і фізичними особами у процесі формування бюджетного фонду країни. Формою прояву категорії доходи бюджету служать різні види платежів підприємств, організацій і населення у бюджет, а їх матеріальним втіленням – грошові кошти, які мобілізуються в бюджет.

За рахунок яких надходжень і  у яких співвідношеннях формуються бюджетні доходи залежить від багатьох факторів – від рівня і особливостей економічного розвитку держави, від  фінансової політики, яку проводить  уряд, тощо.

Доходи державного бюджету є  фінансовою базою діяльності держави.

Основними цілями, заради яких держава  проводить бюджетну політику є:

• перерозподіл національного доходу та ВВП;
• державне регулювання та стимулювання економіки;
• забезпечення соціальної справедливості під час перерозподілу;
• узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів;
• регулювання суми державного боргу.

 

1.2. Класифікація та джерела формування доходів державного бюджету

 

Бюджетні  доходи можна поділити на звичайні і надзвичайні.

Звичайні - податки, збори (на право торгівлі, акцизи, мито, плата за ліцензію на діяльність тощо), доходи від державної власності та держпідприємництва, внески у цільові державні фонди забезпечення та соціального страхування.

Надзвичайні – від приватизації, від продажу прав використання повітряного простору тощо.

Згідно з бюджетною класифікацією (Додаток N 1 до Постанови Верховної Ради України від 12 липня 1996 року N 327/96-ВР “Про структуру бюджетної класифікації України”) усі бюджетні надходження можна поділити на податкові, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти (трансфер (трансферт) (франц. transfert, від лат. transfere – переносити, переводити) – переведення (переказ) чужоземної валюти, золота з однієї фінансової установи або країни в іншу) [2 c. 917] та внески до державних цільових фондів.

Треба зазначити, що податки, формуючі бюджетні надходження, виконують фіскальну функцію (лат. fiscus – кошик, казна). Але, крім того, вони є одним з основних інструментів, який забезпечує ефективне державне регулювання економіки.

З метою реформування податкової системи  2 грудня 2010 року було прийнято новий Податковий кодекс України, який передбачає створення принципово нової системи адміністрування, спрямованої на захист законних прав та інтересів платників податків, яка забезпечить дотримання вимог закону всіма учасниками податкових відносин і спростить для платників податків адміністративні процедури в оподаткуванні. Реалізація положень Податкового кодексу створить сприятливі умови не тільки для здійснення підприємницької діяльності в Україні, а також забезпечить умови для розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності.