Доходи державного бюджету

Податкові надходження:

1. податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості:

• прибутковий податок з громадян;

• прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності;
• податок на прибуток підприємств різних форм власності;
• податок на прибуток іноземних юридичних осіб;
• податок на прибуток банківських і страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;
• податок на прибуток приватних підприємств;
• тощо;

2. податки на власність:

• податок на нерухоме майно підприємств та громадян;
• податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
• податки на фінансові операції та операції з капіталом;
• тощо;

3) платежі за використання природних  ресурсів:

• плата за використання лісових ресурсів;
• плата за спеціальне користування водними ресурсами;
• платежі за користування надрами;
• платежі за використання інших природних ресурсів;

4) внутрішні податки на товари  та послуги:

• податок на добавлену вартість;
• акцизний збір з вітчизняних та імпортних товарів;
• ліцензії на діяльність;
• тощо;

5) податки на міжнародну торгівлю  та зовнішні операції:

• ввізне мито;
• вивізне мито;
• надходження від реалізації валютних коштів, одержаних у результаті проведення операцій за державним контрактом;
• консульські збори;
• інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності;

6) інші податки:

• місцеві податки і збори;
• державне мито;
• виконавчий збір;
• штрафи;
• митні збори і платежі;
• тощо.

Неподаткові надходження:

1) доходи від власності та  підприємницької діяльності:

• надходження спеціальних коштів бюджетних установ;
• надходження від перевищення валових доходів над видатками НБУ;
• надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;
• надходження коштів від приватизації державного майна;
• інші надходження;

2) адміністративні збори та платежі,  доходи від некомерційного та  побічного продажу: 

• збори, що стягуються ДАІ України;
• збори, що стягуються інспекціями Державного комітету України по нагляду за охороною праці;
• плата за утримання дітей у школах-інтернатах;
• плата за навчання іноземних громадян у навчальних закладах;
• тощо;

3) надходження від адміністративних штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження:

• надходження коштів від реалізації конфіскованого майна і конфіскована валюта;
• надходження сум різниці в ціні на природний газ;
• доходи від операцій з іноземною валютою;
• тощо.

Доходи від операцій з капіталом:

1) надходження від продажу  основного капіталу:

• надходження коштів від реалізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів;
• надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

2) надходження від продажу державних запасів товарів;

3) надходження від продажу  землі та нематеріальних активів.

Офіційні трансферти:

1) від органів державного управління  інших рівнів;

2) із-за кордону;

3. з недержавних джерел.

Внески до державних цільових фондів:

• Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
• Пенсійного фонду України;
• Фонду соціального страхування України;
• Фонду сприяння зайнятості населення України;
• інших фондів.

Ми розглянули класифікацію доходів  державного бюджету за методом залучення коштів.

За джерелами утворення доходи державного бюджету поділяються на:

• доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості;
• доходи, що входять до складу фонду відшкодувань (частина амортизаційних відрахувань);
• доходи від реалізації національного багатства.

За соціально-економічними ознаками до бюджету надходять кошти:

• від господарської діяльності;
• від використання природних ресурсів;
• від зовнішньоекономічної діяльності;
• від банківської діяльності;
• від реалізації дорогоцінних металів;
• державне мито;
• від приватизації;
• від громадян;
• збори та інші неподаткові доходи.

В організаційному плані всі  доходи бюджету поділяються на закріплені і регулюючі.

Закріпленими  доходами вважаються такі доходи, які в законодавчому порядку повністю закріплюються за певним бюджетом і не підлягають передачі нижчестоящим бюджетам, або частково закріплюються за вищестоящим бюджетом і у певному обсязі підлягають передачі нижчестоящим бюджетам.

Регулюючими доходами вважаються такі доходи, які є закріпленими за вищестоящим бюджетом і частково передаються нижчестоящим бюджетам для їх збалансування у вигляді процентних відрахувань.

Головним матеріальним джерелом доходів бюджету є внутрішній валовий продукт.

Внутрішній  валовий продукт (ВВП) – макроекономічний показник економічної статистики, який відбиває сукупну вартість кінцевих продуктів і послуг, вироблених у  певній країні за певний проміжок часу (як правило, за рік), у поточних ринкових цінах без урахування сальдо платіжного балансу. Вартість проміжних продуктів виробництва (сировини, електроенергії, напівфабрикатів, комплектувальних деталей тощо), які надходять від інших підприємств і використовуються у виробництві кінцевої продукції, до ВВП не зараховують. За даними про абсолютні величини та про динаміку індексів ВВП аналізують закономірності тенденції розвитку національних господарств, здійснюють міждержавні порівняння результатів їх функціонування, оцінюють особливості виробничих структур економік, рівні розвитку продуктивних сил країн, їх залежність від зовнішньоекономічних зв’язків тощо (2 с.110).

У минулому 2010 році реальний валовий  внутрішній продукт зріс на 4,2% порівняно  з 3,7%, врахованих при затвердженні державного бюджету, та падінням на 14,8% у 2009 році. Перевищення показника, врахованого при затвердженні державного бюджету, за експертною оцінкою Рахункової палати, сприяло збільшенню доходів зведеного бюджету, орієнтовно, на 5 млрд. грн., у тому числі державного бюджету – на 3,7 млрд. гривень. Номінальний ВВП, за попередньою оцінкою Уряду, становив 1090,6 млрд. грн. і перевищив прогнозний показник на 7,5 млрд. гривень.

Якщо для покриття фінансових потреб ВВП недостатньо, держава використовує національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею попередніх та нинішніх поколінь, яким розпоряджається суспільство на певний момент часу), а саме: доходи від приватизації державного майна, від продажу золотовалютного запасу та інших національних цінностей. Необхідно підкреслити, що доходами бюджету є ті кошти, які надходять у розпорядження держави на безвідплатній і безповоротній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством. Кошти ж, що залучаються державою на відплатній основі – тимчасово вільні кошти юридичних осіб, заощадження населення, залучений іноземний капітал (продаж облігацій, отримання кредиту, державних позик тощо) треба розглядати як спосіб тимчасового поповнення бюджетного фонду. Це стосується і емісії паперових грошей, яка, крім того, є найбільш непопулярним заходом, оскільки посилює інфляційні процеси. Взагалі, за своїм змістом кредитні доходи і емісійні надходження – це сума фактичної незбалансованості доходів та видатків бюджету.

Доходи Державного бюджету України  формуються за рахунок податків, акцизних зборів і мита, надходжень від державної власності і державного підприємництва, внесків у державні цільові фонди соціального страхування - пенсійний, страхування від безробіття, сприяння зайнятості населення (з 01.01.2011 року згідно Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI, 08.07.2010 - у вигляді єдиного соціального внеску), інших доходів, установлених законодавством України і віднесених до доходів Державного бюджету (наприклад, від приватизації тощо).

Докладніше ми можемо розглянути склад доходів державного бюджету у таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1. – Показники фактичного виконання доходної частини Державного бюджету України за січень - вересень 2010 року.

 

Показники	Фактичне виконання, млн. гривень	% від загальної суми доходів  бюджету
1	2	3
Доходи	162 678,4
Податкові надходження, в т.ч.	111 964,6	68,8%
Податок на прибуток підприємств	27 213,5
Податок на додану вартість	55 743,2
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	16 579,7
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	3 439,7
Ввізне мито	5 828,8
Неподаткові надходження	44 542,3	27,3%
Доходи від операцій з капіталом	496,4	0,3%
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних  організацій	118,7	0,1%
Цільові фонди	881,7	0,6%
Офіційні трансферти	4 674,7	2,9%

 

Для більш наочного уявлення про  те, за рахунок яких надходжень і  у яких співвідношеннях формується дохідна частина Державного бюджету України представимо ці дані у вигляді діаграми.

Діаграма 1.2.2. Склад Державного бюджету  України за джерелами надходжень (січень – вересень 2010 року)

Як бачимо, найважливішою складовою  доходів бюджету є податкові  надходження, вони становлять – 68,8%. На другому місці неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі та ін.) – 27,3%. Офіційні трансферти становлять 2,9% доходів бюджету. Інші складові – доходи від операцій з капіталом, внески до цільових фондів та ін. складають досить незначну частину доходів державного бюджету – всього 1%.

Оскільки левову долю бюджетних  надходжень становлять податки, розглянемо докладніше їх склад.

Податок на додану вартість забезпечує основну масу податкових надходжень до бюджету – 52%. ПДВ – непрямий податок, тобто не залежить від доходів платника, включається в ціни товарів або послуг у вигляді відсоткової надбавки і таким чином перекладається на споживача. Платниками ПДВ є юридичні і фізичні особи.

Другим за вагомістю є податок  на прибуток підприємств – 25%. Податок  на прибуток є прямим податком –  встановлюється безпосередньо щодо платників, його розмір залежить від  масштабів об’єкта оподаткування. Платниками податку на прибуток є  юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні організації в частині комерційної діяльності.

Діаграма 1.2.3 Склад податкових надходжень до державного бюджету

1 – податок на прибуток підприємств;

2 – податок на додану вартість;

3 – ввізне мито;

4 – акцизний збір з товарів, вироблених в Україні;

5 – акцизний збір з товарів, ввезених на територію України.

 Акцизний збір з товарів,  вироблених в Україні займає  третю позицію – 15%. Акцизний  збір являє собою непрямий  податок на окремі види товарів,  який включається в ціну товару  у відсотках або твердому розмірі  і оплачується покупцем. Встановлюється  за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою. Таким чином держава відокремлює товари, які споживаються найбільш забезпеченими верствами населення, і акумулює ці кошти для фінансування соціальних програм. Платниками акцизного збору є національні виробники товарів та суб’єкти, що імпортують чи реалізують ці товари.

Четверту позицію займає ввізне мито – 5%. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються  через митний кордон країни. Платники мита – декларанти товарів, які переміщуються  через кордон. Митні ставки встановлюються у відсотках або ж у грошовому вимірі на одиницю товару чи одиницю його характеристики.