Фінансові ресурси підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СУТНОСТІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………...5

1.1. Сутність і склад фінансових ресурсів……………………………………….5

1.2. Фінансові ресурси підприємства  та їх загальна характеристика………….9

1.3. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств………………...12

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………….16

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності підприємства………16

2.2. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства…………24

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА……………………………….32

3.1. Обґрунтування напрямів  удосконалення механізму формування  фінансових ресурсів……………………………………………………………..32

3.2. Оптимізація структури  фінансових ресурсів……………………………...39 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...46

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...50

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..53

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Для здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності підприємства використовують окремі види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також грошові кошти. Матеріальні ресурси складають основу процесу виробництва. Їх формування здійснюється, зазвичай, за рахунок різних джерел: власного капіталу підприємства, позичених і залучених фінансових ресурсів.

При цьому власні кошти  – це кошти підприємств, які постійно знаходяться в обігу й кінцевий строк використання яких не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тієї частини активів підприємства, яка залишається після виконання його зобов’язань.

Позиченні кошти –  це ті, що одержує підприємство на визначений термін, за плату й на умовах повернення. Формуються вони, переважно, за рахунок  коротко- і довгострокових кредитів банків.

Залучені кошти –  це кошти, які не належать підприємствам, але внаслідок діючою системи  розрахунків постійно перебувають  в їх обігу. Формуються вони за рахунок  усіх видів кредиторської заборгованості підприємства.

Усі види перелічених вище джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і в здійсненні його виробничо-господарської діяльності з метою одержання відповідного доходу, прибутку.

Отже, під фінансовими  ресурсами слід розуміти загальну суму власного, позиченого й залученого капіталу, що використовуються підприємствами для формування своїх активів і здійснення виробничо-господарської діяльності з метою одержання прибутку.

Розрізняють такі основні  складові фінансових ресурсів підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, обігові кошти, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоративних фондів, кредити.

Склад фінансових ресурсів, їх обсяги залежать від виду й розміру  підприємства, виду його діяльності, обсягів виробництва. Чим більший обсяг виробництва і вища ефективність роботи підприємства, тим більшим є обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.

Наявність достатнього  обсягу фінансових ресурсів та їх ефективне  використання визначають задовільний фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність і рентабельність.

Таким чином, викладене  вище зумовлює актуальність дослідження  курсової роботи.

Мета курсової роботи – розкрити сутність фінансових ресурсів підприємства.

Об’єкт дослідження  – теорія фінансів та фінанси підприємства.

Предмет дослідження – сутність та функції фінансових ресурсів підприємства.

З урахуванням мети, предмету та об’єкту дослідження в роботі можна визначити наступні завдання:

1. Здійснення аналізу сутності і складу фінансових ресурсів;
2. Характеристика фінансових ресурсів підприємства та джерел їх формування;
3. Вивчення загальної характеристики господарської діяльності підприємства;
4. Визначення аналізу джерел формування фінансових ресурсів підприємства;
5. Обґрунтування напрямів удосконалення механізму формування фінансових ресурсів;
6. Удосконалення оптимізації структури фінансових ресурсів.

Курсова робота складається  з вступу, трьох розділів, висновку та додатків.

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СУТНОСТІ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Сутність і склад фінансових ресурсів

 

Основною організаційною ланкою народного господарства будь-якої країни є підприємство. Згідно діючого  законодавства в Україні “підприємство  – самостійний господарюючий, статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)”.

Для успішного функціонування будь-якого підприємства вирішальне значення має забезпечення його діяльності необхідним обсягом фінансових ресурсів. В економічній науковій та практичній літературі досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту та ролі у відтворювальному  процесі [2, 25-29].

Значна група авторів (Балабанов І., Балабанов А., Бланк І., Павлова Л., Поддєрьогін А. та інші)  трактує, що  фінансові ресурси підприємства як кошти, наявні у розпорядженні суб’єкта, що господарює. При цьому  вказує на строго цільове використання сукупності коштів, які володіють потенційною можливістю мобілізації або іммобілізації. Бланк І. підкреслює, що дана сукупність коштів формується з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді.

В умовах ринкової економіки  та з прийняттям Національних П(С)БО фінансисти, економісти та бухгалтери-практики  замість поняття “фінансові ресурси” дедалі частіше використовують поняття “капітал”. Деякі науковці навіть ототожнюють фінансові ресурси і капітал, а іноді й підміняють одне поняття іншим. Так, Опарін В.М. вважає, що “фінансові ресурси – це сума  коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства”. Це визначення скоріше відповідає поняттю “авансований капітал” аніж фінансові ресурси [5, с. 255-260].

Капітал є реальним об’єктом, на який можна постійно впливати з  метою отримання нових доходів підприємства та використання нею своїх зобов’язань. Тобто, капітал – це об’єктивний фактор виробництва, частина фінансових ресурсів, які використовуються підприємством у своїй діяльності. Отже, капітал є перетвореною формою фінансових ресурсів. І тому ототожнювати поняття “фінансові ресурси” і “капітал” не можливо.

Принципова різниця  між капіталом і фінансовими  ресурсами полягає в тому, що на будь-який момент часу фінансові ресурси  більші або дорівнюють капіталу підприємства. При цьому, якщо “фінансові ресурси” дорівнюють “капіталу”, то це означає, що у підприємства немає ніяких фінансових зобов’язань [10, с. 65-69]. 

Поддєрьогін А.М.  уточнює, що “до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина коштів, яка використовується в нефондовій формі”. Незважаючи на деякі уточнення та доповнення ототожнення фінансових ресурсів підприємств із коштами,  є неправомірним, оскільки поняття “кошти” по своїй сутності ширше, ніж поняття “фінансові ресурси”.

Фінансові ресурси, що формуються на рівні підприємств, забезпечують можливість здійснення виробництва продукції, інвестування, формування оборотних коштів, створення фондів економічного стимулювання, виконання зобов’язань перед бюджетом, фінансово-кредитною системою, постачальниками та працівниками, здійснення міжгосподарських розрахунків. Їх рух опосередковує рух матеріальних та трудових ресурсів, необхідних складових організації виробничого процесу.

На формування та використання фінансових ресурсів підприємств впливають  різноманітні чинники, які по відношенню до суб’єктів підприємницької діяльності доцільно поділяти на внутрішні (несистематичні) – пов’язані безпосередньо з діяльністю окремого підприємства та зовнішні (систематичні) – не пов’язані [9, с. 206-209].

 

 

До внутрішніх чинників можна віднести:

• рівень досконалості фінансової структури підприємства (деталізація фінансових завдань);
• якість організації управління фінансовими ресурсами;
• оптимізація потоків сировини/готової продукції з метою мінімізації запасів та відповідних витрат;
• вироблення оптимальної структури виробничого циклу з метою забезпечення найбільшої віддачі обладнання, зниження впливу сезонності виробництва шляхом випуску альтернативних видів продукції;
• налагодження роботи з посередницькими організаціями, забезпечення зв’язку збутової стратегії із виробничою;
• позиціонування, вибір сегментів ринку згідно виробничих можливостей;
• визначення критеріїв цінової політики, позиціонування продукції в координатах “ціна – якість”;
• аналіз існуючого ринку продукції;
• якість фінансового, управлінського та податкового обліку;
• планування дистриб’юторської мережі, планування роботи з контрагентами та її узгодження з фінансовим планом підприємства;
• планування рекламної кампанії;
• здійснення цінової політики виходячи із витрат на виробництво, пошук шляхів їх зниження, аналіз цін конкурентів;
• аналіз структури витрат та шляхів її оптимізації;
• загальна оцінка ефективності функціонування виробництва та узгодження його із фінансовим планом підприємства;
• визначення критеріїв відповідності кваліфікації персоналу займаним посадам згідно організаційної структури, делегування повноважень, визначення межі відповідальності;
• характеристика персоналу згідно організаційної структури та фінансового плану підприємства [3, с. 123-128].

До зовнішніх чинників слід відносити:

• інфляцію;
• зміну ціни на ресурси;
• зміну політичного курсу влади;
• зміну правового поля;
• стан розвитку фінансового ринку;
• стан економіки в цілому.

Усі вище перераховані чинники  мають вплив на формування та використання фінансових ресурсів через регулювання  структури та потужності різноманітних фінансових джерел.

Структура та розмір фінансових ресурсів залежить від обсягу виробництва  та його ефективності. Зв’язок між  розміром фінансових ресурсів та обсягом  виробництва є двояким, оскільки основним регламентуючим фактором збільшення обсягів виробництва є величина фінансових ресурсів, як і навпаки. Наприклад, недостатній розмір фінансових ресурсів веде до скорочення обсягу виробництва та неможливості його розширення, зниження рівня використання виробничих потужностей, недостатнього забезпечення матеріальними, трудовими та іншими ресурсами і, як наслідок, до ще більшого скорочення фінансових ресурсів [1].

Достатній розмір фінансових ресурсів забезпечує: фінансову стійкість, платоспроможність, стабілізацію обсягів  виробництва, а також можливість його розширення; високий, проте не повний рівень використання виробничих потужностей; достатній рівень забезпечення організації матеріальними ресурсами, а, отже, здатність в процесі виробництва відшкодувати авансовані фінансові ресурси в обсязі, що не буде поступатися використаному.

Надлишковий обсяг фінансових ресурсів сприяє тенденції збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту  продукції, що випускається, освоєння нових видів продукції, повного  використання існуючих виробничих потужностей, повного забезпечення підприємства необхідними товарно-матеріальними цінностями, що забезпечить зростання об’ємів фінансових ресурсів, проте може також вести до перевитрат та недоцільного їх використання і, до скорочення обсягів виробництва [15, с. 159-163].

У зв’язку з реформування економічної системи України  виникає практична потреба перегляду  підходів щодо питань формування та використання фінансових ресурсів і зумовлює необхідність підвищення ролі фінансового управління як найважливішого елемента загальної системи управління підприємством.

Наукові дослідження, що проводяться у фінансовій сфері  здійснюються через оцінку існуючих теоретичних підходів та глибокий аналіз сучасності. Наслідком цього є  пошуки раціональних управлінських  рішень, що дозволять удосконалити існуючі економічні системи шляхом ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів [20, с. 220-226].

 

1.2. Фінансові ресурси  підприємства та їх загальна  характеристика 

 

Для здійснення виробничої, науково-дослідної й комерційної діяльності підприємства використовують окремі види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також грошові кошти. Матеріальні ресурси складають основу процесу виробництва. Їх формування здійснюється, зазвичай, за рахунок різних джерел: власного капіталу підприємства, позичених і залучених фінансових ресурсів (рис. 1.1, додаток А.) [17, с. 125-129].