Грошово-кредитна політика та її роль в державному регулюванні економіки

Економічне  зростання гальмується через  застосування монетарних методів боротьби з немонетарною інфляцією, а це означає обмеження грошової пропозиції. Таким чином, щоб зупинити інфляційні процеси в Україні треба провести структурну перебудову економічної системи а це в свою чергу потребує здійснення «м’якої» грошово-кредитної політики й використання механізмів спрямування необхідних ресурсів у пріоритетні сфери економіки. Тому в короткостроковому періоді сталі темпи інфляції матимуть позитивний характер [18].

В Україні існує  розрив між здатністю банківської  системи надавати кредити і спроможністю нефінансового сектора ефективно використовувати їх. Ланцюгову банківську кризу вдалось відвернути за допомогою антикризових заходів стабілізації банківського сектору, проте ці заходи так і не перетворилися в інструменти відновлення кредитування економіки. Ряд чинників спричинив виключення банківського сектора з процесу відновлення економічного зростання, що є негативним моментом.

Спостерігається тенденція переспрямування фінансових ресурсів до державного сектора економіки. Як результат збільшується залежність банківської системи від державного бюджету, що посилює розрив між розвитком фінансового і реального секторів економіки.

Обмінний курс гривні виконує сьогодні специфічну роль «інфляційного якоря». Це робить курсову динаміку передбачуваною. НБУ  компенсує гривневі інтервенції шляхом мінімізації рефінансування комерційних банків. Монетарні обмеження знижують роль внутрішнього попиту у відновленні економічного зростання. Високий рівень доларизації є негативним чинником, що обумовлює необхідність оновлення інструментарію валютно-курсового регулювання.

Отже, ефективній реалізації грошово-кредитній політиці в посткризовий період перешкоджає  сегментація економічної і фінансової систем. Відновлення збалансованості  фінансової та економічної фінансової систем є основними факторами, котрі здатні підвищити ефективність монетарної політики.

Для забезпечення сталого економічного зростання  пріоритетними мають стати наступні завдання грошово-кредитної політики:

• стабілізація темпів інфляції;
• зміна структури джерел грошової пропозиції;
• підвищення дієвості трансмісійного монетарного механізму;
• розвиток механізмів управління ліквідністю на основі посилення дієвості процентних важелів;
• становлення потужного національного;
• підвищення рівня монетизації та насиченості економіки кредитами;
• оновлення курсового режиму у напрямі підвищення гнучкості валютного курсу [15].

Таким чином, саме посилення стимулюючого характеру  монетарної політики здатне забезпечити  виправлення дисбалансів фінансової та економічної систем України, що призведе до збалансованого економічного зростання. Ефективність грошово-кредитної політики в посткризових умовах також можна забезпечити й іншими шляхами, серед яких вчені пропонують такі: перегляд та внесення змін до певних нормативно-правових актів, забезпечення зростання ВВП, зменшення інфляційних очікувань та підтримка інфляції на оптимальному рівні, рефінансування тих банків, котрі займаються кредитуванням інноваційних проектів. Ефективна грошово-кредитна політика здатна забезпечити економічну безпеку держави, що є особливо важливим в умовах процесів глобалізації економіки.

 

Висновки

Таким чином, під  грошово-кредитною (монетарною) політикою  розуміють комплекс взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. У своєму впливі на реальну економіку вона взаємодіє з фіскальною, ціновою, інвестиційною та структурною політикою.

Головним завданням монетарної політики є визначення реального попиту на гроші з боку економічних агентів і забезпечення відповідної пропозиції грошей, яка б відповідала запланованому зростанню обсягу виробництва без загрози стабільності національної валюти та грошово- кредитного ринку в цілому, а також запобігала розвитку інфляції за рахунок монетарної складової.

Хоча регулятивні заходи монетарної політики здійснюються безпосередньо в грошово-кредитній сфері, її ефект не обмежується цією сферою, а проявляється також у реальній економіці завдяки впливу монетарних змін на виробництво, інвестиції, зайнятість тощо. Тому монетарна політика по суті є складовою загальної економічної політики держави. У своєму впливі на реальну економіку вона взаємодіє з фіскальною, ціновою, інвестиційною, структурною політикою. За механізмом дії та характером впливу на реальну економіку вона разом з фіскальною становить кон’юнктурну політику

Грошово-кредитна політика здійсню вплив на економічне середовище за допомогою певного інструментарію. Наявні в розпорядженні центрального банку інструменти грошово-кредитного регулювання поділяються прямі та опосередковані.

Найпоширенішим  і найдієвішим засобом непрямого  впливу на економіку є операції на відкритому ринку. Вони не мають різкого негативного впливу на ефективність роботи банків, легко контролюються центральним банком і результат дії цього засобу виявляється дуже швидко.

Інструменти прямої дії відіграють певну роль у грошово-кредитній  політиці, яку проводять центральні банки країн із розвиненою ринковою економікою, але більш активно вони використовуються центральними банками країн, що розвиваються, а також країн із перехідною економікою.

Грошово-кредитна політика визначається урядом країни, але в життя запроваджується центральним банком. Тому багато в чому ефективність грошово-кредитного регулювання залежить як від політичної ситуації в країні в цілому, так і від взаємовідносин між законодавчою владою та центральним банком зокрема.

 Звичайно  виважена монетарна політика  не є універсальним  знаряддям  для досягнення економічної стабільності, адже збої в будь-якій ланці  ринкових змінних можуть звести нанівець вплив грошово-кредитної політики або суттєво зменшити її позитивний результат.

В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь таки органи державного регулювання економіки — Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд та Верховна Рада. НБУ здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади. Він підзвітний Президенту та Верховній Раді України.

Формування  грошово-кредитної політики будь-якої держави - це складний процес, який завжди пов'язаний з особливостями економічного та соціального середовища, оскільки саме вони визначають основні завдання даної політики. В Україні виділяють  чотири основні етапи формування грошово-кредитної політики для кожного з яких виокремлено певні особливості розробки й реалізації цієї політики.

На даному етапі  існує безліч недоліків у проведенні грошово-кредитної політики. В умовах фінансової нестабільності НБУ продовжує визначати основним своїм завданням підтримання стійкості національної одиниці, але вважає також перспективним перехід до режиму інфляційного таргетування, оскільки світовий досвід засвідчує, що саме цінова стабільність є основною умовою сталого довгострокового економічного зростання.

 

Список використаної літератури

1. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV.
2. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік [Електронний ресурс]. - www.bank.gov.ua/Rada_Nbu
3. Статистичний бюлетень Національного банку України (електронне видання)  березень 2012 [Електронний ресурс]. - http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57897
4. Щомісячне аналітично-статистичне видання Національного банку України. «Бюлетень Національного банку України» / Авторський колектив Головко В.А., Остролуцький М.В., Тетерук А.М. -  2012. - №4, - С. 17-35.
5. Щодо пріоритетів грошово-кредитної політики в після кризовий період [Електронний ресурс] : / Національний інститут стратегічних досліджень при Президенті України. – 2010 [Електронний ресурс].- http://www.niss.gov.ua/articles/469
6. Післякризовий розвиток економіки України: засади стратегії модернізації. – К.: - НІСД, 2011. – С. 52-57.
7. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посіб. / За ред. Косової Т. Д., Папаіка О. О. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – С. 220-286.
8. Монетарна політика  Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В. С. Стельмаха. – К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ. -  2009. – 404 с.
9. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича – К.: Знання, 2007. – С. 596-636.
10. Безнощенко М. Еволюція грошово-кредитної політики України та перспективи переходу на режим таргетування інфляції // Дослідження міжнародної економіки: збірник наукових праць. – 2011. - №2 [Електронний ресурс]. - www.bank.gov.ua
11. Гнатів, О. А. Таргетування інфляції як оптимальний режим монетарної політики в Україні // Регіональна економіка. - 2009. - № 2. - С. 119 - 125.
12. Гребеник Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття друга. Розвиток і оптимізація механізмів та інструментів монетарної політики // Вісник НБУ. – 2010. - № 2. – С. 10-15.
13. Гребеник Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття третя. Шляхи вдосконалення політики рефінансування Національним банком України // Вісник НБУ. – 2010. - № 10. – С. 3-11.
14. Дзюблюк, О. Грошово-кредитна політика як фактор макроекономічної стабілізації і подолання наслідків кризових явищ // Світ фінансів. – 2011. - № 3. - С. 7-18.
15. Дзюблюк, О. Оптимізація передавального механізму грошово- кредитної політики центрального банку // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 1. - С.6.
16. Міщенко С. удосконалення монетарної політика та регулювання фінансових систем // Вісник НБУ. – 2011. - № 5. – С. 21-27.
17. Паливода К.В. Монетарна політика як інструмент активізації економічного зростання // Актуальні проблеми економіки. – 2012. - № 2. – С. 99-108.
18. Щербакова О. Перспективи грошово-кредитної політики на етапі посткризового відновлення економіки України [Електронний ресурс]. – http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnbu/2011_8

 

Додаток 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Зв’язок монетарної політики із загальноекономічною політикою

 

 

Додаток 2.

 

Рис. 1.2. Варіанти грошово-кредитної політики

 

 

Додаток 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рік

 

 

 

 

Рис. 2.1  Динаміка коефіцієнта монетизації економіки України протягом 1991 - 2011 рр.

 

 

Додаток 4.

 

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Облікова  ставка НБУ	9,5	8,5	8,0	12,0	10,25	7,75	7,75
Середньозважена ставка НБУ за всіма видами рефінансування	14,7	11,5	10,1	15,3	16,7	11,6	12,4
Процентні ставки за кредитами, наданими комерційними банками підприємствам	14,4	13,9	13,1	15,5	18,0	14,0	13,3
Процентні ставки за кредитами, наданими комерційними банками домашнім господарствам	16,3	15,2	5,6	18,7	22,3	25,6	26,5

 

 

 

Таблиця 2.2 Динаміка процентних ставок рефінансування НБУ та ставок за кредитами комерційних банкі