Кредитне забезпечення інвестиційної діяльності

                  – визначити місце та значення  служби в органах місцевого  самоврядування як виду публічної  служби, риси, які об’єднують її  з державною та відмежовують  від державної служби, особливості  законодавчого регулювання служби  в органах місцевого самоврядування;

                  – обґрунтувати значення державної  служби для структуризації органів  виконавчої влади, визначення  їх функцій та вдосконалення  системи, структури і штатів;

                  – уточнити поняття державної  служби на основі аналізу існуючих  підходів до цього терміна,  навести авторське його визначення  та провести класифікацію посад  у державних органах;

                  – розкрити поняття та особливості  правового статусу різних категорій  державних службовців, визначити  їх види та проаналізувати  проблемні питання проходження  державної служби;

                  – з’ясувати сутність та мету  моральних і правових вимог  до поведінки державних службовців, причини корупції та корупційних  діянь у сфері державної служби, шляхи їх усунення;

                  – проаналізувати проблемні питання  контролю з боку держави та  інститутів громадянського суспільства  в системі державної служби;

                  – розглянути засади кадрового  забезпечення державних органів  та органів місцевого самоврядування, систему підготовки та підвищення  кваліфікації службовців, особливості  їх атестації з метою вироблення  та надання пропозицій щодо  удосконалення цієї діяльності;

                  – визначити шляхи підвищення  ефективності державної служби  та служби в органах місцевого  самоврядування;

                  – здійснити порівняльний аналіз  законодавчого регулювання державно-службових  відносин в Україні та в  інших країнах і на цій основі  опрацювати пропозиції щодо можливості  використання їх досвіду в  законотворчій діяльності української  держави;

                  – визначити систему та структуру  законодавства про державну службу  в Україні, надати пропозиції  щодо його удосконалення.

      Об’єктом  дисертаційного дослідження є  суспільні відносини, які виникають  у сфері державної служби –  самостійного інституту адміністративного  права та служби в органах  місцевого самоврядування.

      Предмет  дослідження становлять теоретико-методологічні  засади, правові основи та особливості  функціонування державної служби  та служби в органах місцевого  самоврядування.

      Методи дослідження.  Методологічною основою роботи  є сукупність методів і прийомів  наукового пізнання. Системний підхід  є основою методологічної конструкції  всієї дисертаційної роботи і  визначає стратегію дослідження  державно-службових відносин у  сучасних умовах в єдності  їх соціального змісту і юридичної  форми, що дозволяє розглянути  шляхом використання методу міждисциплінарного  аналізу проблеми публічної служби.

      У роботі  використовувалися також окремі  методи наукового пізнання. За  допомогою логіко-семантичного методу  та методу сходження від абстрактного  до конкретного поглиблено понятійний  апарат, визначено сутність та  особливості державної служби, посади, структури і штатів державних  органів та їх апарату (розділи  1, підрозділи 1.2, 1.3; 2, пп. 2.2, 2.3). Методи  класифікації, системно-структурний,  системно функціональний застосовано  для визначення системи загальних  функцій державної служби, її  принципів та видів, класифікації  посад у державних органах,  видів державних службовців та  їх класифікації, визначення проблем,  що існують у сфері кадрової  політики та причин корупції  в ній (розділи 1, пп. 1.2, 1.3; 2, пп. 2.2, 2.3; 3, пп. 3.1, 3.2, 3.3; 4, пп. 4.1, 4.2, 4.4); історичний  метод – при аналізі поглядів  на проблеми поняття та законодавчого  регулювання державної служби (розділ 1, п. 1.3, 1.4); порівняльно-правовий, структурно-логічний  та компаративний методи –  для визначення напрямків законодавчого  регулювання службових відносин, використання зарубіжного досвіду,  вдосконалення контролю в системі  публічної служби, кадрового забезпечення  управління, вдосконалення теоретико-правових  засад подальшого розвитку державної  служби, визначення шляхів підвищення  її ефективності та напрямків  реформування системи і структури  законодавства про державну службу  в Україні (розділи 1, пп. 1.1, 1.5; 3; 4, пп. 4.1, 4.3, 4.4).

      Теоретичне  підґрунтя для виконання роботи  склали наукові праці фахівців  у галузі філософії, загальної  теорії держави і права, теорії  управління, конституційного та  адміністративного права, трудового  права, інших галузевих правових  наук. Положення та висновки дисертації  ґрунтуються на приписах Конституції  України, чинних законодавчих  та інших нормативно-правових  актів, які визначають правові  засади становлення, розвитку  та функціонування державно-службових  (публічно-службових) відносин. Дисертант  звертався також до законодавства  деяких зарубіжних країн, досвід  яких щодо правового регулювання  державно-службових відносин може  бути використаний в Україні.  Інформаційну й емпіричну основу  дослідження становлять також  політико-правова публіцистика, довідкові  видання, статистичні матеріали.

      Наукова  новизна одержаних результатів  полягає в тому, що дисертація  є однією з перших спроб  комплексно, з використанням сучасних  методів пізнання, урахуванням новітніх  досягнень правової науки дослідити  проблемні питання організації  і правового забезпечення державної  служби та служби в органах  місцевого самоврядування в Україні  та сформулювати авторське бачення  шляхів їх вирішення.

      У результаті  проведеного дослідження вироблено  теоретико-правові основи нової  концепції розвитку законодавства  про державну службу в Україні,  сформульовано низку положень  і висновків, запропонованих особисто  здобувачем, до найбільш значущих  з яких належать:

      Уперше:

           – сутність, зміст та поняття  державної служби в Україні  визначені шляхом  з’ясування  конституційно-правових засад становлення  і розвитку з урахування трьох  аспектів її суспільного призначення  – соціального, політичного і  правового;

           – з’ясовано соціальну роль, функції і принципи державної  служби в умовах становлення  громадського суспільства в Україні  та на основі загальної характеристики  чинного законодавства про державну  службу та службу в органах  місцевого самоврядування (публічну  службу), встановлено її значення  для здійснення демократичних  перетворень у державі;

           –  розглянуто проблеми публічної  служби шляхом застосування методу  міждисциплінарного аналізу із  залученням наукових праць представників  науки управління, теорії держави  і права, конституційного, адміністративного,  трудового та інших галузей  права;

           – організаційно-правові засади  державно-службових відносин в  Україні розглянуто в поєднанні  з моральними і правовими вимогами  до поведінки державних службовців, антикорупційною спрямованістю  правових основ формування та  функціонування державної служби;

           – запропоновано авторську систему  та структуру законодавства щодо  регулювання державно-службових  відносин у сфері цивільної  служби, визначено напрямки узгодження  законодавчих актів про цивільну  і мілітаризовану державну службу  в Україні та напрямки можливого  застосування досвіду деяких  зарубіжних країн в Україні.

      Удосконалено:

           –  поняття державної служби, державного службовця, посадової  особи, для чого здійснено аналіз  правового статусу посади державної  служби та державного службовця,  проведено класифікацію посад  у державних органах та державних  службовців на види;

           –  існуючі погляди на засади  кадрового забезпечення державного  управління, систему підготовки  та підвищення кваліфікації службовців  державних органів;

           –  існуючі погляди на місце  та роль центрального органу  виконавчої влади з державної  служби в системі державних  органів з позиції розширення  його правового статусу;

           –  систему критеріїв віднесення  посад державної служби до  політичних, адміністративних та  патронатних;

           –  обґрунтування значення  державної служби для структуризації  органів виконавчої влади, удосконалення  їх системи, структури і штатів.

      Дістали  подальшого розвитку:

           –  аналіз проблем, що існують  у сфері державної служби та  негативно впливають на виконання  функцій держави, її органів,  забезпечення реалізації конституційних  прав і свобод громадян, надання  їм управлінських послуг;

           –  дослідження контролю в  системі державної служби з  боку держави та інститутів  громадянського суспільства, визначення  шляхів підвищення ефективності  державної служби та служби  в органах місцевого самоврядування;

           – положення щодо оцінки виконання  державними службовцями покладених  на них обов’язків і завдань,  місця та значення атестації  державних службовців для проходження  державної служби, процедур їх  здійснення;

           – узагальнення законодавчого  регулювання державно-службових  відносин у деяких країнах  Європи та обґрунтування можливостей  використання їх досвіду в  нашій державі;

           –  дослідження місця і значення  служби в органах місцевого  самоврядування як виду публічної  служби для вирішення загальнодержавних  і місцевих питань та визначення  загальних її рис з державною  службою, особливостей та напрямів  законодавчого регулювання.

      Практичне  значення одержаних результатів.  Викладені у дисертаційному дослідженні  положення, узагальнення, висновки  і пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для  науки адміністративного права  і законотворчої практики. Вони  надають можливість поступової  зміни чинної концепції розвитку  державної служби, яка базується  на засадах служіння державі,  первинності державних інтересів  на нову схему – служіння  народу України, забезпечення  належної реалізації прав і  свобод людини та створення  нової системи законодавства  в цій сфері.

      У науково-дослідній  сфері – результати дослідження  у своїй сукупності дозволяють  стверджувати, що державна служба  – це самостійний інститут  права, зокрема адміністративного,  який складають норми публічного  законодавства, що може бути  основою для подальшої розробки  проблем державної служби.

      У сфері  правотворчості – сформульовані  висновки та пропозиції можуть  бути використані для розробки  концептуальних засад створення  нової системи законодавства  про державну службу, підготовки  низки законодавчих та інших  нормативно-правових актів, зокрема  нової редакції законів України  “Про державну службу”, “Про  службу в органах місцевого  самоврядування”, “Про цивільну  державну службу”, “Про попередження (запобігання) і припинення корупції”,  “Про службу в органах виконавчої  влади та їх апараті”, Кодексу  етики державних службовців (загальних  правил поведінки), Адміністративно-процедурного  кодексу тощо.

      У правозастосовчій  діяльності – використання одержаних  результатів дозволить поліпшити  застосування приписів чинного  законодавства, що регулює державно-службові  відносини.

      У навчальному  процесі – матеріали дисертації  можна використовувати при підготовці  підручників та навчальних посібників  з дисциплін “Адміністративне  право”, курсів спеціалізації “Адміністративна  відповідальність”, “Організація  управління в органах внутрішніх  справ”. Вони вже використовувалися  при підготовці підручників та  навчальних посібників з Адміністративного  права України, під час проведення  занять із зазначених дисциплін  у Національній юридичній академії  України імені Ярослава Мудрого.  Їх враховано у навчально-методичних  розробках, підготовлених за участю  автора.

      У правовиховній  сфері – положення і висновки  дисертації можуть бути використані  в роботі з підвищення рівня  правової та професійної культури  державних службовців та службовців  органів місцевого самоврядування, громадян.

      Особистий  внесок здобувача в одержання  наукових результатів, що містяться  в дисертації. Дисертаційне дослідження  виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому  положення і висновки обґрунтовано  на основі особистих досліджень  автора. Розділи і глави монографій  та підручника, опублікованих у  співавторстві, виконані здобувачем  особисто. Дисертант також здійснив  загальне редагування підручника. У науково-практичному коментарю  до Конституції України здобувач  прокоментував статті 39, 49, 65, 118, 119. У  наукових статтях “Правова природа  адміністративних договорів” (здобувачем  розроблені положення, що стосуються  наявності договірних елементів у діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, обов’язковості адміністративних договорів для виконання державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування), “Державні секретарі в системі органів виконавчої влади” (здобувачем сформульовані положення щодо пошуку оптимальної моделі організації державно-службових відносин, класифікації посад та їх видів), “Авторський проект Закону України “Про службу в державних органах та їх апараті” (здобувачем підготовлені вступ, розділ 3 – правовий статус службовців державних органів та їх апарату, розділ 4 – проходження служби в державних органах та їх апараті, розділ 7 – матеріальне та соціально-побутове забезпечення), “К  концепции реформы административного законодательства и административного судопроизводства” (дисертантом розроблені положення щодо системи адміністративного законодавства, місця в ній адміністративного судочинства), “Кадровая политика в управлении агропромышленным комплексом” (здобувачем сформульовані положення щодо категорій працівників цього комплексу, кадрового резерву та удосконалення кадрової роботи), “Правовые вопросы укрепления государственной, трудовой и договорной дисциплины” (дисертантом визначені шляхи укріплення державної дисципліни та особливості юридичної відповідальності державних службовців), “Організація апарату державного управління” (здобувачем висловлені думки щодо напрямків подальшого удосконалення організації апарату державного управління). В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувалися.