Лізингові операції комерційних банків в Україні

      Такі лізингові фірми, крім оренди техніки та обладнання, могли б взяти на себе вивчення ринку збуту випущеного на підприємствах обладнання та надавати лізингові кредити його покупцям. Також поряд з фінансовим лізингом може застосовуватись лізинг- повне обслуговування, у відповідності з яким відбувається поставка та надання додаткових послуг у доповнення до чисто фінансового аспекту традиційного лізингу. Спеціалізовані лізингові фірми можуть проводити оперативне лізингове кредитування (прокат).

     Коммерційний банк як засновник компанії підтримуватиме її своїми кредитами. Володіючи всебічною інформацією про своїх клієнтів, банк може надавати фірмі інформацію про платоспроможність майбутніх лізингоодержувачів, що відіграє велику роль у заключенні лізингової угоди.

     Певний досвід України на цьому шляху вже є: як вже зазначалось, вже існує ряд подібних спеціалізованих лізингових компаній, засновником яких є банк, це Фінансово-лізинговий Дім банку «Україна», Укрексімлізинг, Аваль-лізинг та ін.

     При поширенні застосування комерційними банками на практиці лізингового кредитування в нашій країні треба розглянути проблему лізингових ризиків. В умовах економічного спаду та інфляції головну роль повинні відігравати операції фінансового лізингу, засновані на збереженні права власності на об’єкт лізингу напротязі всього терміну дії угоди.

     Україна за допомогою лізингу могла б підняти ряд важливих та потенційно прибуткових галузей економіки. До них можна віднести, враховуючи природні, географічні, кліматичні, загальнополітичні та інші фактори такі галузі як агропромисловий комплекс, авіаційнобудівну промисловість, легку промисловість, машинобудування та ряд інших.

 

 

 

 

4.Охорона праці  в галузі

 

Охорона праці – це система заходів засобів, спрямованих на збереженняжиття, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Складники охорони праці як системи показано на рис 4.1.

 

Рис 4.1 Складники охорони праці як системи

 

Основною метою управління охороною праці в банку це - підготовка, прийняття  та реалізація рішень з  питань охорони раці, які забезпечували  б безпечні і не шкідливі умови  праці, збереження здоров’я та великої  працездатності всіх працівників банку  в процесі їх трудової діяльності.

В банку в обов’язковому  порядку кожен працівник проходить  первинний та повторний інструктажі  з питань охорони праці, надання  першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні надзвичайних ситуацій. Проведення інструктажів реєструється у відповідних журналах і обов’язково супроводжується підписом. Журнали інструктажів пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. При виконанні робіт, не пов’язаних з основною діяльністю, проводиться цільовий інструктаж.

Небезпечні виробничі  чинники – такі виробничі чинники, дія яких на того, що працює в певних умовах наводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Шкідливі виробничі чинники  – виробничі чинники, дія яких на того, що працює в певних умовах наводить до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники за природою дії  підрозділяються на:

• фізичні;
• психофізіологічні;
• хімічні (загальнотоксичної, мутагенної, дратівливої, канцерогенного дії і що впливають на репродуктивну функцію;
• біологічні (макро і мікроорганізми).

При роботі з комп'ютером, працівники піддаються в основному  дії фізичних і психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Розглянемо ці чинники детальніше.

До фізичних чинників відносяться:

• підвищений рівень шуму на робочому місці;
• підвищений рівень іонізуючих випромінювань;
• небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;
• підвищений рівень статистичної електрики;
• підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
• недостатня освітленість робочої зони;
• підвищена пульсація світлового потоку;
• підвищений рівень ультрафіолетової/інфрачервоної радіації.

До психофізіологічних чинників відносяться:

• фізичні перевантаження (статичні, динамічні, гіподинамія);
• нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Відповідно до освітлення приміщень обчислювальних центрів  пред'являють декілька вимог, обов'язкових  до виконання. Вони полягають в забезпеченні достатньої освітленості робочих поверхонь, високої якості і надійності освітлювальних установок, зручності їх обслуговування і експлуатації. Обов'язково враховуються також вимоги пожежної і електробезпеки.

Згідно ГОСТ Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги на ВЦ організація робочих місць здійснюється на основі сучасних ергономічних вимог. Конструкція робочих меблів передбачає забезпечення можливості індивідуального регулювання відповідно зростанню що працює і створення зручної пози. При цьому для зручності предмети праці, які використовуються оператором дуже часто, розташовують в оптимальній робочій зоні.

Необхідно враховувати при  плануванні робочого місця зручність  розташування потрібних для роботи пристроїв, а також зони досяжності рук працівника ВЦ, що дає можливість раціонально розташувати необхідні  пристрої. При плануванні робочого місця враховуються зручність розташування клавіатури, дисплея і інших, необхідних для роботи пристроїв, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони, встановлені на підставі антропометричних даних людського тіла, дають можливість раціонально розмістити необхідні пристрої.

Електробезпека – система  організаційних і технічних заходів, що забезпечують захист людей від  небезпечної і шкідливої дії  електричного струму, електромагнітного  поля і статичної електрики.

Мікроклімат в приміщенні банку.

Стан здоров’я працюючих  значною мірою визначається впливом  на організм людини фізичних факторів: температури, вологості та швидкості  руху повітря. Встановлено, що найбільша  шкода здоров’ю працюючих та економічні збитки у зв’язку з не виходом  на роботу пов’язані з впливом  на організм знижених температур повітря  виробничих та побутових приміщень  на промислових підприємствах. Під  впливом низьких та знижених температур повітря розвиваються захворювання периферичної нервової та м’язової систем, суглобів: радикуліти, неврити, мізіоти, ревматоїдні захворювання.

Висока температура і  вологість повітря негативно  впливають на функціональний стан людини, тому на робочих місцях необхідно  створювати комфортні теплові умови  постійно.

За даними ВООЗ оптимальне значення температури повітря у  приміщенні становить 19-23 С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%, швидкість  руху не повинна перевищувати на рівні  обличчя 0.1 м/с.

Згідно з діючими в  нашій країні нормативами ГОСТ 12.1.005.-88 “Мікроклімат виробничих приміщень” температура повітря, швидкість  його руху та відносна його вологість  повинні відповідно становити: 22-24 градусів С; 0,1 м/с; 60-40%.

Для того щоб, мікроклімат  в приміщенні банків відповідав всім нормативам, необхідно встановлювати  кондиціонери які б подавали б  свіже і чисте повітря. Також регулювання роздачі повинно бути ручним в управлінні. Але статистика свідчить про те , що працівники  які працюють в приміщенні з кондиціонерами хворіють частіше, тому що, благотворні природні аєроіони застрягають у фільтрах кондиціонера і повітря подається чистим але мертвим.

Працівники всіх банківських  установ використовують для обробки  інформації комп’ютери, та копіювальну  техніку. Так уже через 5 хвилин роботи монітора комп’ютера концентрація іонів  знижується у 5-10 разів. Через 3 години їх концентрація наближується до нуля. Ця зміна в повітрі призводить до зін у серцево-судинній, бронхо-легеневій  та вегативних нервових  системах.

Всі банки працюють з широким  колом клієнтів, та відвідувачів. Для  цього необхідно проводити додаткові  заходи оздоровлення повітряного середовища-додаткові  вентиляції, обмеження числа та місць  оснащенних загороджувальними стінами, з невеликими віконцями для спілкування  з відвідувачами.

Отже, охорона праці в банківських установах відіграє важливе значення для ефективної роботи спеціалістів цієї галузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

 

 

 

Висновки

У даній роботі було розглянуто теоретичні аспекти лізингу, його види, форми, функції, особливості банковського лізингу в Україні. Аналіз існуючої практики, проблем та перспектив проведення лізингових операцій комерційними банками України дозволяє зробити певні висновки:

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних  чи залучених фінансових коштів і  полягає в наданні лізонгодавцем  у виключне використання на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувчем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувчем періодичних лізингових платежів.

Види лізингу:

Фінансовий лізинг  –  договір лізингу, в результаті укладання  якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від  лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 від-сотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Оперативний лізинг  –  договір лізингу, в результаті укладання  якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від  лізингод авця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Форми лізингу:

     Зворотній лізинг  – це договір лізингу, який передбачає набуття лізин-годавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.

     Пайовий лізинг  – здійснення лізингу за участі  суб’єктів лізингу на ос-нові укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти.

     Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

 

 Лізинг за участю комерційних банків як метод стимулювання оновлення основних фондів підприємств є одним з найперспективніших шляхів подолання Україною інвестиційної кризи та поновлення процесу активного фінансування капіталовкладень з огляду перш за все на фінансові можливості банків порівняно з іншими господарюючими суб’єктами, та існування певної законодавчої бази проведення відповідних операцій (зокрема, закон України “Про лізинг”).

 Серед методів стимулювання розвитку лізингових операцій найдоцільнішими пропонуються введення порядку прискореної амортизації засобів, що виступають об’єктом лізингу, та введення податкових пільг для при проведенні лізингових операцій.

       Провівши Аналіз лізингових операцій комерційними банками в Україні можемо зробити такі висновки:

Кількість укладених договорів  фінансового лізингу за 2011  рік  збільшилась на  5811  (114%) у порівнянні з 2010 роком і склала 10906 договорів.

       В порівняні  з 2010 роком у 2011 році вартість  договорів фінансового лізингу  за видом обладнання збільшилась.  Найбільшим попитом серед предметів лізингу користувався  транспорт (52,65%), а також сільськогосподарська техніка (15,34%) та комп’ютерна техніка (6,22%).

        Основними джерелами фінансування лізингових операцій в 2011  році були позичкові кошти, в тому числі  банківські  кредити  (80,82%), при цьому їх питома вага  збільшилася  на  8,15% у порівнянні з минулим роком; відповідно, питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилася на 8,29% і становить 18,93%. 

     В порівняні з 2010 роком у 2011 збільшилась сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно , а також зменшилась компенсація відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

       З самого початку розгляду етапів здіснення лізингового процесу комерційними банками України треба відмітити, що на практиці українські банки частіше виступають засновниками власних лізингових компаній  - Фінансово-лізинговий Дім банку «Україна», Укрексімлізинг, Аваль-лізинг та ін. Окремі банки реалізують лізингові проекти як кредитори, рідше як лізингодавці.

        Розглядаючи проблеми проведення лізингових операцій комерційними банками України, треба виділити два їх аспекти: правовий та економічний.

Прийняття закону “Про лізинг” має ряд явних “білих плям” у цьому законі, головними із яких є такі:

- обмеження об’єктів лізингу, зокрема можливість передачі в лізинг лише майна, що належить до основних фондів, що не відповідає світовій практиці лізингу, згідно з якою об’єктами лізингу є і майнові комплекси підприємств, і майнові права та інші нематервальні активи;