Лізингові операції комерційних банків в Україні

- визначення у ст.4 закону лише двох видів (фінансовий та оперативний) та трьох форм (пайовий, зворотний, міжнародний) лізингу є недостатнім з огляду на вимоги практики;

- незадовільне розмежування понять фінансового та оперативного лізингу. За кількісним критерієм, що подано як основний, договори лізингу зі строком дії 69-90% від терміну повної амортизації об’єкта лізингу підпадають під обидва визначення. Інший критерій- можливість викупу майна є якісним і тому мав би бути головним;

- зі статті 18 “Амортизаційні відрахування” в процесі доопрацювання закону було вилучено конкретний розмір максимально можливого коефіцієнта прискорення амортизації (у сусідніх державах дозволяється прискорена амортизація з коефіцієнтом до 3), а регулювання її прискорення сьогодні відбувається за законом “Про оподаткування прибутку підприємств” у спосіб, який не відповідає потребам амортизації об’єктів лізингу;

у процесі роботи над проектом зхакону  з нього було вилучено статті, що надавали пільги суб’єктам лізингу з оподаткування прибутку та доданої вартості.

     Крім того, невиправданим є обмеження проведення лізингових операцій банками, що відбувається внаслідок дотримання закону “Про банки і банківську діяльність”, в якому сказано, що банки можуть здійснювати операції придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг), тобто фактично забороняється проведення банками операцій суборенди та сублізингу.

      Виходячи з вищесказаного, можна сказати, що негайними завданнями вдосконалення правового регулювання лізингу є прийняття змін і доповнень до             Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Податок на додану вартість” з метою приведення їх положень у відповідність із прийнятим Законом України “Про лізинг” і забезпечення економічного стимулювання розвитку лізингу; розроблення передбачених Законом України “Про лізинг” підзаконних актів та інших нормативно-методичних документів.

      Перспективи розвитку проведення лізингових операцій банками України, є такі переваги , що спонукають та спонукатимуть у майбутньому економічних суб’єктів (підприємств, банків, лізингових компаній) до розширення обсягів проведення саме лізингових операцій. Для лізингоодержувача це:

- можливість уникнути залучення  кредитів для придбання техніки  із інших джерел фінансування (у тому числі власних), що дасть  можливість використовувати ці  джерела для інших потреб;

- достатня гнучкість лізингових  платежів (можливість зростаючих, спадаючих  виплат, можливість компенсаційних  виплат та ін.);

- відсутність витрат, пов’язаних  з володінням майном та веденням  бухобліку, особливо при оперативному лізингу);

- спрощення доступу до використання  різноманітної, у т.ч. імпортної техніки, забезпечення її сервісного обслуговування;

- скорочення строків організації  виробництва нової продукції;

- зменшення ризику у випадку  введення виробництва нової продукції  через можливість повернення  обладнання за договором оперативного лізингу.

     Для банку-лізингодавця сутність лізингових операцій обумовлює наступні їх вигоди:

- зменшення порівняно із кредитуванням  ризику неплатоспроможності споживача  техніки: у випадку припинення  платежів лізингодавець має можливість  вилучити обладнання та знов  здати його в лізинг або продати;

- отримання лізингового відшкодування  (відсотків);

- розширення кола партнерів та встановлення з ними довгострокових тісних взаємовідносин;

- зменшення видатків на страхування  об’єкту лізингу, бо операції  лізингу вважаються менш ризикованими.

     Україна за допомогою лізингу могла б підняти ряд важливих та потенційно прибуткових галузей економіки. До них можна віднести, враховуючи природні, географічні, кліматичні, загальнополітичні та інші фактори такі галузі як агропромисловий комплекс, авіаційнобудівну промисловість, легку промисловість, машинобудування та ряд інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік використаних джерел

 

1. Закон України «Про фінансовий лізинг»:, прийнятий Верховною Радою України 11 грудня 2003 р. N1381- IV зі змінами і доповненнями. //Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №15.
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», прийнятий Верховною Радою України 22 травня 1997 р. N283/97 ВР зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.02 р. №349-15 //Все про бухгалтерський облік. -2003. – N12. - с.88.
3. Аналіз банківської діяльності: Підручник / [А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.]; за ред. А.М. Герасимовича. – К.КНЕУ, 2004. – 599 с.
4. Різник В. Придбання лізингоодержувачем предмета лізингу: законодавство та практика його застосування // Лізинг в Україні. – 2007. - №3. – с. 11 – 15.
5. Різник В. Загальні положення про укладення договорів лізингу у сфері банківської діяльності // Вісник Національного банку України. – 2006. - №4. – с. 28 – 31.
6. Підсумки діяльності лізингодавці [Електронний ресурс]: Українське об'єднання лізингодавці. - Режим доступу: http://www.leasing.org.ua/ua/bulletin
7. Бадзим О.С. Удосконалення функціонування ринку лізингових послуг / О.С. Бадзим // Актуальні пробулеми економіки. – 2010. – №9. – с.182 – 190.
8. Вітт О. Проблеми і перспективи розвитку лізингу в Україні / О. Вітт // Ринок цінних паперів України. – 2008. - №3/4. – с. 51 – 54.
9. Чукурна О. Досвід використання лізингових операцій в банківській сфері / О. Чукурна // Економіст. – 2008. - №11. – с. 22 – 25.
10. Сисоєва Л. Взаємодія лізингових компаній з банківськими установами / Л. Сисоєва // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010.- №4. – с. 96 – 99.
11. Дорофеєва О.В. Організаційні аспекти управління фінансовими ризиками лізингових компаній // Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №6(48).
12. Мороз А.М. Банківські операції: [навч. посіб.] / А.М. Мороза., М.І. Савлук,         М.Ф. Пуховкіна – К.: КНЕУ, 2005. – 476 с.
13. Онищук Я.В. Розвиток лізингу в Україні / Я.В. Онищук // Фінанси України. –

   2010. - № 7. – С. 106-113.

   14. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін,

   М.Д. Білик, Л.Д. Буряк – К.: КНЕУ, 2007. – 546 с.

   15. Рязанова Н.О. Податок на прибуток підприємств та лізинг в Україні / Н.О.

   Рязанова / Н.О. Рязанова // Лізинг в Україні. – 2009. – №2. – С. 11-15.

   16. Шевчук Ю. А. Термінологія та класифікація лізингу / Ю.А. Шевчук //Лізинг в

   Україні –2010. - № 5. – С. 5-6.

  17. Ляхова О.О. Проблеми лізингового бізнесу в Україні та шляхи їх      подолання // Труди Міжнародної науково-практичної конференції “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність”. – Київ.: НГУУ “КПІ”, КНЕУ, 2010. – С.76-77. – 0,16.

    18. Прилуцький Л. Фінансовий лізинг. Правові основи економіки, практика. – К.: "Ось-89", 2010. – 272 с.  

    19. Роль банків у сфері лізингового бізнесу // Вісник Національного банку України. – 2009. - №6. – С.62. – 0,2.

  20. Олена Ляхова – «Участь українських банків у лізинговому бізнесі». Вісник НБУ, червень 2009.

  21. Євген Бойко – «Лізинг як альтернативне джерело фінансування інвестицій». Вісник НБУ, жовтень 2008.

  22. Лізинг в Україні №1, 2009р. Надія Рязанова Особливості фінансового лізингу як інвестиційного інструменту та його актуальність для України.

  23.  Володимир Парнюк – «Активізація лізингу – запорука структурних зрушень в економіці». Вісник НБУ, квітень 2003р.

24. Все про бухгалтерський облік «Фінансовий лізинг: юридичні аспекти», №63 (1096) 11.07.2008р. - Андрій Ярошенко.

25.  Внукова Н.М. Управління ризиком лізингових операцій (науково-методичні рекомендації).- Х.: "Бізнес Інформ", 2008. – 48 с.