Национальный банк Украины

         Чистий прибуток за рішенням Ради керуючих частково (не більше 20%) спрямовується для формування резервного фонду. Загальна сума цього фонду не повинна перевищувати капітал банку. Залишок прибутку розподіляється між національними центральними банками (акціонерами ЄЦБ) пропорційно частці сплаченого ними капіталу.

       Керівні органи Європейського центрального банку: Рада керуючих і Виконавче правління. Рада керуючих складається з членів Виконавчого правління і голів національних центральних банків країн зони євро ЄВС. Рада визначає основні орієнтири монетарної політики й інструменти її реалізації. Рішення стосовно монетарної політики приймаються простою більшістю голосів членів Ради. Для прийняття рішень стосовно формування капіталу банку, офіційних золотовалютних резервів і деяких інших питань голоси голів національних центральних банків зважуються згідно з участю цих банків у формуванні статутного капіталу Європейського центрального банку. Рада керуючих є підзвітною Європейському парламенту і Раді міністрів країн-членів ЄС.

       Виконавче правління складається з президента банку, віце-президента і чотирьох інших  членів, які обираються за загальною  згодою урядів країн-членів на рівні  Глав держав або урядів. Термін повноваження членів Правління становить 8 років і не підлягає подовженню. Виконавче правління здійснює реалізацію монетарної політики відповідно до рішень, прийнятих Радою керуючих, і розробляє директиви для національних центральних банків згідно з покладеними на нього повноваженнями.

       Для координації монетарної політики між  країнами зони євро та іншими країнами ЄС (Велика Британія, Швеція, Данія, Греція) створена Загальна Рада. Вона складається з Президента ЄЦБ, віце-президента та голів національних центральних банків країн- учасниць ЄС.

       Щорічно Європейський центральний банк направляє звіт про діяльність Європейської системи центральних банків Європейському Парламенту, Комісії і Раді Міністрів.[23] 

ВИСНОВКИ

      На  сучасному етапі, коли Україна пройшла  стабілізаційний період і перейшла до активного періоду свого розвитку, банківська система повинна задовольняти потреби зростаючої економіки. Хоча успіхи розбудови вітчизняної грошово-кредитної  системи не викликають сумніву, але  головна задача - наситити потребу  зростаючої економіки у відносно дешевих кредитних ресурсах - залишається  невиконаною. Це підтверджує той  факт, що формування банківської системи  України не досягло ще завершальної стадії і має здійснити значний  зріст, який, можливо, буде супроводжуватися і якісними змінами.

      Банківська  система України є дворівневою  і складається з Національного  банку України та банків різних видів  і форм власності .Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, основним завданням (функцією) якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. Згідно з Законом "Про Національний банк України" він виконує всі функції, які традиційно притаманні центральному банку країни.Національний банк відіграє провідну роль на грошовому ринку, бо впливає на стан економіки через регулювання пропозиції грошей і через здатність впливати на рівень процентних ставок.

      Практичне значення одержаних результатів  полягає в тому, що положення, які  було сформульовано в роботі, надають  можливість врахувати при виробленні стратегії розвитку банківської  системи України на мікро- та макроекономічних рівнях сучасні тенденції розвитку світової банківської індустрії.

      В першому розділі були розглянуті : теоретичні та методичні аспекти  діяльності Національного банку  України, історія та причини його виникнення та функції центрального банку, які регламентовані Конституцією та Законами України.

      В другому розділі розглянуто організаційно-економічна характеристика Національного банку, організаційна структура центрального банку та його мережа(територіальні управління); аналіз фінансових результатів діяльності Національного банку(а саме доходів та витрат) за 2006-2010 роки.

      В останньому розділі представлена інформація про причини виникнення, створення  та розвиток Центральних банків країн  всього світу. У більшості країн з розвиненою ринковою економікою центральні банки є незалежними від органів державної влади у встановленні цільових орієнтирів монетарної політики й у виборі інструментів регулювання грошового обороту.

      Впровадження практичних рекомендацій дозволить прискорити наближення банківської системи України до міжнародних стандартів, сприятиме подальшому розвитку грошово-кредитної політики, підвищенню фективності банківської діяльності та грошово-кредитного механізму. 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Конституція України.

2. Закон України «Про Національний банк України» № 679-ХІV від 20.05.1999р.

3. Закон України «Про банки і банківську діяльність». ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 5-6, ст.30 )

4. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій/Київський держ. торговельно-економічний ун-т. – К. : Четверта хвиля, 1997. – 224с.

5.Воронова Л. Національний банк України / Л. Воронова, А. Мороз, М. Пуховкіна, М. Савлук // Вісник НБУ. – 2001. – № 5. – С. 6–9.

6. Гриценко О. Гроші та грошово- кредитна політика: Навч. посібник. – К.:Основи, 1997. – 180 с.

7. Любунь О. С. Національний банку країни: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2004.

8. Лютий І.О. Грошово- кредитна політика в умовах перехідної економіки. – К. : Атіка, 1999. – 239с.

9. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стенлі Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика: Пер.з англ.. – 13.вид. – Львів : Просвіта, 1997. Ч. 1 : Макроекономіка. — 671с.

10. Манків Грегорі Н. Макроекономіка: Підручник для України:Пер. з англ. / Степан Панчишин (наук.ред.пер.). – К.: Основи, 2000. – 588с.

11. Морозов О. Ще Раз Про НАЦБАНК, Але Без Фанатизму. "Дзеркало тижня", № 27(300), 08 липня 2000.

12. Ніколенко Ю. В. Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х кн., кн.1. Суспільне виробництво. Ринкова економіка. – К.: Либідь,2002. – С. 35 – 40.

13. Основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік// Вісник НБУ. – 2005 - №10. – С.3-6.

14. Прозорість банківської системи, Банківська справа , 2009р., №3, ст. 20

15. Пуховкіна М.Ф., Остапишин Т.П. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т. – К., 1999. – 71с.

16. Річні звіти НБУ, випуски 2006-2010рр

17.Розвиток економіки та банківська система України : аналітичний огляд НБУ : Київ : НБУ, 2008.– 33 с.

18. Стельмах В. С., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І. Грошово-кредитна політика в Україні / Володимир Іванович Міщенко (ред.). – К.: Знання, 2000. – 306с.

19. Сундаков А. Міжнародний валютний фонд і Україна Банківська справа №3 (9), 1996.

20. www.kmu.gov.ua. Офіційний сайт Кабінету міністрів України.

21. www.bank.gov.ua. Офіційний сайт Національного банку України.

22. www.rada.gov.ua. Офіційний сайт Верховної  Ради України.

23. www.refane.org.ua. Електронна бібліотека.