Оцінка фінансової стійкості підприємства: прогнозування та зміцнення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Оцінка фінансової стійкості підприємства: прогнозування та зміцнення»

з дисципліни:

Фінансовий  менеджмент 
 
 

Виконала:

студентка групи  ЗФ-61 М

Погоріла  Т. О.

Перевірив:

доцент  Докієнко Л. М. 
 
 
 

Київ 2011 

ПЛАН

Вступ

1. Теоретичні основи оцінки фінансової стійкості підприємства
1. Економічна сутність фінансової стійкості та її види
2. Фактори, що визначають види фінансової стійкості підприємства
3. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства
2. Оцінка фінансової стійкості на підприємстві «Марамакс»
1. Аналіз динаміки суми та структури капіталу підприємства «Марамакс»
2. Аналіз рівня фінансової стійкості підприємства «Марамакс»
3. Оцінка типу поточної фінансової стійкості підприємства «Марамакс»
3. Прогнозування фінансової стійкості підприємства

Висновки  та пропозиції

Список  літератури

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      У ринковій економіці фінансова стійкість  підприємства є головною умовою життєдіяльності  та основою стабільності стану підприємства. Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють властивість підприємства, яка відображає в процесі взаємодії зовнішній і внутрішніх факторів впливу досягнення стану фінансової рівноваги і здатність не лише утримувати на відповідному рівні протягом деякого часу основні характеристики діяльності підприємства, але й функціонувати та розвиватися.

      Система показників оцінки фінансової стійкості  підприємства складається за умовою опису основних критеріїв її формування: платоспроможності, структури капіталу, стану основних і оборотних засобів, оборотності і рентабельності.

      Ринок на певній стадії свого розвитку породжує об‘єктивну необхідність прогнозування. Водночас застосування функції прогнозування  в системі управління потребує оволодіння сучасними методами обробки та аналізу інформації про стан та розвиток об‘єкта прогнозування. Основним  підходом до виконання процесу прогнозування економічних систем є програмно-цільовий підхід, що ґрунтується на синтезі узагальнюючого й часткового підходу до складання прогнозів. Прогнозні значення показника фінансової стійкості підприємства доцільно аналізувати на підставі моделювання періодичних трендів. Оцінювання, аналіз тенденцій змін і прогнозування показника фінансової стійкості підприємства надає змогу виявити недоліки у роботі та можливість своєчасно їх виправити та відкоригувати.

      Фінансова стійкість підприємства характеризує результат його поточного, інвестиційного та фінансового розвитку, містить  необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов‘язаннями і нарощувати економічний потенціал. Тому окремого вивчення і дослідження потребує впорядкування показників, які характеризують основні критерії формування фінансової стійкості підприємства. Для конкретизації заходів спрямованих на забезпечення фінансової стійкості підприємства у нестабільному зовнішньому середовищі потрібні методичні розробки та практичні рекомендації, щодо формування факторів забезпечення відповідних організаційно-економічних умов функціонування та розвитку підприємства.

      Метою даної роботи є дослідження понятійного апарату категорії «фінансова стійкість» та опис моделі оцінки фінансової стійкості підприємства «Марамакс», а також її подальшого прогнозування та зміцнення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Теоретичні  основи оцінки фінансової стійкості підприємства
1. Економічна сутність фінансової стійкості та її види.

     Сьогоднішні умови функціонування підприємств  характеризуються постійною залежністю від усіх суб‘єктів загальної  інфраструктури. Підприємства постійно співпрацюють з внутрішнім та зовнішнім середовищем, намагаючись посилити своє становище на ринку та послабити положення конкурентів.

     В умовах жорсткої конкуренції та правил ведення бізнесу, що постійно змінюються фінансова стійкість суб‘єктів підприємництва є основним критерієм їх розвитку. Досягнення фінансової стійкості є однією з актуальних проблем української економіки, в якій за перше півріччя 210 р. 48,4%  підприємств були збитковими.

     В таких умовах діяльність підприємств  неможливо захистити від негативних потрясінь. Тому існує проблема економічної захищеності (стійкості) в умовах негативного впливу зовнішнього середовища, вміння швидко усувати загрози, а також пристосовуватися до умов, що позитивно впливають на діяльність підприємства, використовуючи його можливості. Отже, фінансова стійкість підприємств, визначення їх структури, видів та факторів впливу є актуальним питанням сьогодення.

     Фінансова стійкість – одна з важливих характеристик, що визначають ефективність фінансового  управління підприємством. Поняття фінансової стійкості широко використовується при аналізі фінансового стану підприємства і оцінці його інвестиційної привабливості.

     Існує безліч точок зору трактувань категорії  «фінансова стійкість». Так, Т. Коритько, В. Дзержинська [1] розуміють під фінансовою стійкістю комплексну оцінку діяльності підприємства, яка характеризує швидкість оборотності ресурсів, здатність підприємства фінансувати свою діяльність, отримувати прибуток і розраховуватись по боргах.

     І. Бланк [2] вважає, що фінансова стійкість – це характеристика стабільності фінансового стану підприємства, що забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів, які використовуються.

     За  визначенням Т. Дотченко [3] – фінансова  стійкість підприємства є якісною характеристикою його фінансового стану і характеризується як здатність підприємства ефективно функціонувати та розвиватися, відзначається достатнім рівнем забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективністю управління ними, що забезпечує його платоспроможність, прибутковість та рентабельність.

     А. Поддєрьогін [4] стверджує, що фінансова  стійкість підприємства тісно пов‘язана  з його перспективною платоспроможністю. Її аналіз дає можливість визначити  фінансові можливості підприємства в перспективі.

     За  визначенням М. Заюкової [5] фінансова  стійкість – це такий стан підприємства, за якого обсяг його власних коштів достатній для погашення зобов‘язань  у довготерміновому періоді, кошти, які вкладені у підприємницьку діяльність окупаються за рахунок грошових надходжень від господарської діяльності, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування  та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

     Аналіз  представлених в аналітичній  літературі визначень фінансової стійкості суб‘єкта підприємницької діяльності дозволив сформулювати наступне визначення – фінансова стійкість це здатність підприємства стабільно розвиватися, зберігаючи свою фінансову безпеку в умовах ризикового зовнішнього та внутрішнього середовища з метою максимізації фінансових результатів і забезпечення розширеного відтворення.

     Фінансова стійкість підприємства тісно взаємозв‘язана і з іншими фінансовими категоріями: фінансовою безпекою, гнучкістю, стабільністю, рівновагою.

           За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:

• Про інтенсивність використання позикових засобів;
• Про ступінь залежності від короткострокових зобов‘язань;
• Про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів;

   Відповідно  до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1. Абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) – коли власні оборотні кошти забезпечують запаси і витрати:

З<ВОК + К, де

З – запаси, ВОК – власні обігові кошти, К – кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари;

2. Нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси і витрати забезпечуються суммою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами:

З = ВОК + К;

3. Нестійкий фінансовий стан – коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за  рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат:

З = ВОК + К + ДПФН, де

ДПФН  – джерела, що послаблюють фінансову  на пружність;

4. Кризовий фінансовий стан – коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства:

З>ВОК + К

   Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити не виправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов‘язаннями

2. Фактори, що визначають рівень фінансової стійкості підприємства

     Запорукою діяльності підприємства й основою  його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність. На неї впливають  різні чинники – як внутрішні  так і зовнішні: виробництво дешевої  продукції та надання послуг, які  мають попит; міцне становище  підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових  технологій; налагодженість економічних зв‘язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої та фінансової діяльності. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема зовнішні та внутрішні.

     Вищою формою стійкості підприємства є  його спроможність розвиватися в  умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможними.

     За  рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов‘язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу, або витрат підприємства тобто рентабельності.

     Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова  стійкість, багато в чому залежить від  показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами  їх формування.

     Для характеристики джерел формування запасів  визначають три основні показники:

1. ВОК – наявність власних обігових коштів – визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротними активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал.

ВОК = КіР – ПА, де

КіР – сумма капіталу та резервів, ПА – поза обігові активи

2. ВД – наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат – визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів

ВД = ВОК + ДП, де