Отчет по практике в ЗАТ КБ ПриватБанк

  Процентні витрати  складають: 

• нараховані і сплачені відсотки в гривнях;

• нараховані і сплачені відсотки у валюті.

 До непроцентних витрат  відносять: 

• операційні витрати:

сплачені комісійні по послугах і кореспондентських відносинах;

витрати по операціях із цінними паперами;

витрати по операціях на валютному ринку;

• витрати по забезпеченню функціонування банку:

витрати на утримання апарата  управління;

господарські витрати;

• інші витрати:

штрафи, пені, неустойки сплачені;

відсотки і комісійні  минулого років і т.д.

 Найбільше значними статтями  операційних витрат банку традиційно  є витрати:

• по виплаті відсотків по поточних і строкових вкладах;

• пов'язані з виплатою комісійних іншим банкам і іншим  фінансово-        кредитним  заснуванням за надані послуги;

• по утриманню й експлуатації будинків і устаткування;

• на заробітну плату  персоналу;

• на створення спеціальних  резервів.

Визначена частина коштів ЗАТ КБ ПриватБанк м.Помічна витрачається на створення резервів.  Інші видатки в рахунку прибутків і збитків банку показуються по статті «Інші операційні видатки».  Це внески, видатки на рекламу, інвентар і матеріали, на оплату послуг аудиторських фірм, судові і транспортні витрати, а також деякі види податків.

Зростання процентних доходів  переважно може відбуватися внаслідок  двох факторів:

- збільшення середніх  залишків за виданими кредитами; 

- підвищення середнього  рівня застосовуваної процентної  ставки за кредит.

Особливе місце у валовому доході  банку для забезпеченя  його фінансової стійкості належить прибутку.

Для того щоб оцінити ефективність діяльності ЗАТ КБ ПриватБанк м.Помічна в порівнянні з іншими суб'єктами економіки, доцільно використовувати такий показник, як відношення чистого прибутку до розміру оплаченого статутного фонду комерційного банку.  Він характеризує ефективність і доцільність вкладень коштів у той або інший банк, ступінь «віддачі» статутного фонду.

Вище уже відзначалося, що прибуток банку визначається як різниця між доходами і витратами.  Тому необхідно з'ясувати чинники, що вплинули на балансовий річний прибуток даного банку.

Будь який банк залучає (акумулює) кошти і потім розміщає їх у  різноманітних видах активів, одержуючи  при цьому прибуток.

Отже, доход ЗАТ КБ ПриватБанк м.Помічна залежить від норми прибутку по позичкових і інвестиційних операціях, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від суми і структури активів.

9.  РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ ЗА ДОПОМОГОЮ  ЕКОНОМІЧНИХ НОРМАТИВІВ ЗАТ КБ  ПРИВАТБАНК М.ПОМІЧНА

Діяльність банківських  установ потребує законодавчого  регулювання, оскільки вони виробляють особливі товари і послуги, які необхідні  для нормального функціонування економіки. Більшість приватних  позичальників і підприємств  бізнесу виявляють готовність надати інформацію про свою діяльність банкам, якщо це необхідно для отримання  кредитів чи послуг. Проте ці особи  і фірми зовсім не зацікавлені  в тому, щоб про їх фінансові  операції стало відомо всьому світу. Тому банки найчастіше володіють  виключно конфіденційною інформацією (зобов’язані не розголошувати)  про стан справ клієнтів. Нестабільність банківської системи приводить до краху банків, підриву довіри громадськості до них, до таких макроекономічних наслідків, як занепад готівкового обігу, звуження сфери безготівкових розрахунків, величезних зобов'язань уряду тощо.

У більшості випадків ЗАТ КБ ПриватБанк м.Помічна слідують установкам наглядових органів, оскільки зможуть отримати більш високі прибутки в тому випадку, коли збережуть довіру до себе з боку населення чи зможуть в явній чи неявній формі отримати підтримку від уряду.

З метою забезпечення економічних  умов стійкого функціонування національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків та відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює такі обов'язкові економічні нормативи:

- капітал банку (НІ);

- мінімальний розмір статутного  капіталу (Н2);

- платоспроможність (НЗ);

- достатність капіталу  банку (Н4);

- миттєва ліквідність  (Н5);

- загальна ліквідність  (Н6);

- співвідношення високоліквідних  активів до робочих активів  банку (Н7);

- максимальний розмір  ризику на одного позичальника (Н8);

- максимальний розмір  великих кредитних ризиків (Н9);

- максимальний розмір  кредитів, гарантій та поручительств,  наданих одному інсайдеру (Н10);

- максимальний сукупний  розмір кредитів, гарантій та  поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1);

- максимальний розмір  наданих міжбанківських позик  (НІ2);

- норматив отриманих міжбанківських  позик (Н13);

- інвестування (НІ4);

- загальна відкрита валютна  позиція банку (НІ5);

- довга (коротка) відкрита  валютна позиція у вільно конвертованій валюті (НІ6);

- довга (коротка) відкрита  валютна позиція у неконвертованій  валюті (НІ7);

- довга (коротка) відкрита  валютна позиція у всіх банківських  металах (НІ8).

Контроль за дотриманням  банками встановлених економічних  нормативів здійснюється щоденно (за щоденними  формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності за 1 число  місяця).

До щоденних форм звітності, які контролюються департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:

- форма № 1Д-КБ –  баланс комерційного банку,

- форма № 540 – звіт  про відкриту валютну позицію.

Для розрахунку окремих економічних  нормативів дані подаються разом із щоденним балансом (форма № 1Д-КБ ) за спеціальним файлом № 42. Це такі нормативи:

- максимального розміру  ризику на одного позичальника (Н8);

- максимального розміру  великих кредитних ризиків (Н9);

- максимального розміру  кредитів, гарантій та поручительств,  наданих одному інсайдеру (Н10);

- максимального розміру  кредитів, гарантій та поручительств,  наданих інсайдерам (НІ 1).

До щомісячних форм звітності, які контролюються департаментом безвиїзного нагляду та відповідними регіональними управліннями Національного банку України, належать:

- форма № 1-КБ Баланс  комерційного банку (щомісячна);

- форма № 611 Звіт про  дотримання економічних нормативів;

- форма № 11 Балансовий  звіт комерційного банку;

- форма № 301 Звіт про  кредитний портфель;

- форма № 341 Звіт про  залишки за депозитами;

- форма № 542 Звіт про  дотримання нормативів відкритої  валютної позиції.

Регіональні управління Національного  банку України після перевірки  щомісячних звітних даних банків за відповідними формами завіряють  їх підписом відповідальної особи і  через чотири робочі дні місяця, що йде за звітним, подають департаменту безвиїзного нагляду Національного  банку України.

Результати економічного аналізу діяльності кожного комерційного банку та висновки щомісячно надаються  регіональними управліннями Національного  банку України через чотири робочі дні місяця, що йде за звітним, департаменту безвиїзного нагляду Національного  банку України — до 15 числа  місяця, що йде за звітним.

Висновок має містити:

      - загальну  оцінку фінансового стану банку;

      - оцінку  дотримання банком економічних  нормативів;

- відомості про суми  нарахованих, стягнутих або нестягнутих  штрафів;

- відомості про наявність  на розгляді регіонального управління  Національного банку України  документів банку на збільшення  статутного фонду;

- аргументовані пропозиції  регіонального управління щодо  подальшої діяльності банку (загальний  режим роботи, режим фінансового  оздоровлення, пропозиції щодо скасування  режиму фінансового оздоровлення, припинення діяльності або ліквідації  банку);

- основні відомості про  проведені перевірки діяльності  банку, а також інформацію про  те, чи порушено проти банку  або його керівників і основних  акціонерів справи правоохоронними  органами, судовими та арбітражними  інстанціями.

Таким чином, основною причиною регулювання та нагляду за діяльністю банків є впевненість уряду в  тому, що крах будь-якої банківської  установи, який має фінансові та економічні наслідки, наносить шкоду не лише його власникам, але й суспільству в цілому.

 

10.ОПОДАТКУВАННЯ  БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ ТА ЙОГО  СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАТ КБ  ПРИВАТБАНК М.ПОМІЧНА

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період 3, протягом якого  відбулася будь-яка подія, що сталася  раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (послуг), що підлягають реалізації, а у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації  готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку;
• або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валових  витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з  подій, сталася раніше:

• або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг) , а в разі  придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку;
• або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)
• дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг), незалежно від наявності оплати.

Реєстраторська та депозитарна діяльність на ринку цінних паперів не є об’єктами  оподаткування з ПДВ. ПДВ складає 20% бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг). [32]

Датою виникнення податкових зобов’зань з ПДВ за поставкою  товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає  на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) які підлягають оподаткуванню, а у випадку поставки товарів  (робіт, послуг) за готівкові  кошти – дата їх оприбуткування в касу платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів в банківській установі, що обслуговує платника податку;
• або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документу, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
• 7423*9458 (ряд.04.14 Декларації про прибуток) – терміном служби більше 365 днів і вартістю до 1000 грн.

МНМА, що не використовуються в господарській діяльності, відображаються за видатковими рахунками, що не підлягають оподаткуванню (7423*9958).

Балансова вартість нематеріальних активів окремо на рахунках 8 класу  не ведеться. Для цілей податкового  обліку використовуються дані балансових рахунків 4300 «Нематеріальні активи»,  4309 – «Накопичена амортизація НМА», 7423*9356 «Амортизація НМА».

У податковому обліку витрати на придбання НМА за умови придбання для власних виробничих потреб підлягають амортизації в податковому обліку на підставі пп.8.1.2 Закону про прибуток. Відповідно, витрати на придбання НМА, що не використовуються в господарській діяльності, не підлягають амортизації в податковому обліку і не відносяться до валових витрат банку.

Для амортизації нематеріальних активів (НМА) застосовується лінійний метод, у відповідності до якого  кожен окремий вид НМА амортизується  рівними частинами, виходячи з первісної  вартості. Термін експлуатації НМА  визначається платником податків самостійно, виходячи з терміну корисного  використання таких НМА, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування здійснюються до досягнення залишковою вартісттю НМА нульового значення.    

Відносно програмного забезпечення (ПЗ) вартістю менше 1000 грн.: приймаючи до уваги, що термін корисного використання ПЗ, як правило, не перевищує 1 року, ПЗ вартістю до 1000 грн. відноситься до НМА (рахунок 4300) і амортизується у податковому обліку: