Прямые налоги Украины

Податкова соціальна пільга (НСЛ) – сума, на яку платник податку з доходів фіз. осіб повинен зменшити суму свого загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного із джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

 Розмір податкової соціальної пільги в 2011 році:

1.      470,50 грн. – для будь-якого платника податків, який має право користування пільгою (941 грн. х 50 %);

2.      705,75 грн. – для категорії громадян, які мають право на застосування пільги в розмірі 150 відсотків НСЛ (470,50 грн. х 150 %);

3.      941 грн. – для категорії громадян, які мають право на застосування пільги в розмірі 200 відсотків НСЛ (470,50 грн. х 200 %).

 Таблиця 2.2

Податкова соціальна пільга в  2011 роках

Зміни ставок податку на доходи фізичних осіб в Україні з 1991 року відбувались часто.Кабмін гарячково займався латанням дірок в держбюджеті. З 1 грудня 1993 року до 1 жовтня 1994 року задля наповнення казни запровадили найжорсткішу шкалу оподаткування з максимальною ставкою 90%. Але попри збільшення ставок майже вдвічі, доходи бюджету від прибуткового податку з громадян зменшились. Спрацювало правило Лаффера, яке говорить, що ріст податкового тиску вище оптимальної точки приводить до зменшення надходжень.

Рис.2.2. Частка податку з доходів фізичних осіб у доходів бюджету

Таблиця 2.3

Частка податку з доходів фізичних осіб у Зведеному бюджеті та ВВП України

Натомість перше місце у формуванні доходної частини бюджету в нашій країні займає ПДВ. Так, 2009 року його було зібрано на суму 84,59 млрд грн. В 2010 році абсолютне лідерство ПДВ серед податкових надходжень збереглось. Також вагому роль у наповнені української казни відіграє податок на прибуток підприємств. У структурі зведеного бюджету його частка майже дорівнює, а інколи й випереджає податок з доходів.

Очевидним є те, що податок з доходів фізичних осіб в Україні не виконує своїх основних функцій. Його можливості ефективного впливу на економічний цикл та обсяги масового споживання обмежені. Крім того, цей податок не справляється із своїм стратегічним завданням перерозподілу доходів між прошарками населення. Навпаки, податкове навантаження на громадян, котрі не мають високих доходів, серйозно зросло (від 10% до 15%). Саме на цю категорію населення зараз покладено основний тягар сплати податку з доходів фізичних осіб. А ось заможні громадяни отримали максимально комфортні умови. Принцип рівності в Україні успішно працює в одній сфері: олігарх і робітник, який отримує мінімальну зарплату, платять майже однакові податки.

2.3. Особливості  спрощеної системи оподатковування суб'єктів малого підприємництва

Система єдиного податку являє собою спрощену систему оподатковування, обліку й звітності, особливості застосування якої закріплені Указом Президента « Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва»№727 від 3 липня 1998 року, який з 19 вересня 1999 року діє в редакції указу № 746 від 28 червня 1999 року (далі Указ) Цей Указ був прийнятий з метою реалізації державної політики з питань розвитку й підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей відповідно до п. 4 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України.

Нагадаємо, постановою уряду № 1196 також передбачено, що функції сплати і розподілу сум єдиного податку з введенням у дію Податкового кодексу будуть здійснювати самі платники, а не Державні казначейства, як це передбачено законодавством.

Крім того, згідно з документом, суб'єкт малого підприємництва, який не є платником ПДВ, у разі здійснення операцій з імпорту товарів на митну територію України сплачує ПДВ у визначеному Податковим кодексом порядку. Постанова набула чинності одночасно з Податковим кодексом - з 1 січня 2011 долі.

З 1 січня 2011 року в Україні змінилася система сплати соціальних внесків.

Сплата єдиного внеску на соціальне страхування регламентоване Законом « Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», прийнятий 08.07.2010 № 2464-VI, який замінить нарахування й сплату діючих у цей час страхових внесків у чотири соціальні фонди. З 1 січня 2011 року платники будуть мати бухгалтерські взаєморозрахунки по єдиному страховому внескові тільки з Пенсійним фондом України.
На сьогоднішній день затверджені постановами Правління ПФУ й зареєстровані в Міністерстві юстиції України:

- Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- Порядок формування й надання страхувальниками звіту по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Сплата єдиного податку регламентується:

- Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «О зборі й обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- Постановою від 08.10.2010 № 22-1 «Про затвердження Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування»;

- Положенням про Державний реестреv загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- Постановою від 08.10.2010 № 22-2 « Про порядок формування й вистави страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- Порядком формування й надання страхувальниками звіту по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- Додатками до Порядку формування й надання страхувальниками звіту по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На період з 01.04.11 до 01.01.16 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку, у яких розмір доходів наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати працівників є не меншим, ніж 2 мінімальні заробітні плати, якщо такі платники відповідають одному з критеріїв: а) утворені після 1 квітня 2011 р.; б) діючі, у яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше 3 років), щорічний обсяг доходів не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб; в) які були зареєстровані платниками єдиного податку у період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб. (п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України)

2.4. Податок на промисел

З 1 липня 1993 року Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року « Про податок на промисел» був уведений відносно новий податковий важіль.

Об'єктом оподатковування виступає сумарна вартість товарів за ринковими цінами, які вказуються громадянином у декларації і які він має намір реалізувати на ринках і в інших місцях, певних виконкомами місцевих органів влади. Декларація, на підставі якої визначається об'єкт оподатковування, подається в державну податкову адміністрацію по місці проживання платника податків, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні - по місці продажу товарів.

Не декларується й не обкладається податком на промисел продаж продукції, вирощеної в особистім присадибнім господарстві, а також продаж автотранспортних засобів, що перебувають у приватній власності, якщо вони реалізуються один раз протягом року.

Податок на промисел сплачується шляхом придбання одноразового патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі зазначеної в декларації вартості товарів і ставки податку. При цьому використовується дві ставки податку на промисел: по-перше, 10 відсотків від вартості товару, зазначеної платником, якщо вони підлягають реалізації протягом трьох днів (базова ставка), але не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; по-друге, при збільшенні строку реалізації товарів до семи днів ставка податку зростає в 2 рази.

Одноразовий патент видають на три або на сім календарних днів. У випадку, якщо він не використаний по призначенню, сплачений податок не вертається. Сума податкового платежу зараховується в бюджет по місці придбання одноразового патенту.

Громадяни, що здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням строку їх дії або здійснюючі продаж товарів, не зазначених у декларації, підлягають обкладанню адміністративним штрафом у розмірі від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж самі дії, здійснені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів.

Практика останніх років свідчить про очевидну неефективність і безперспективності податку на промисел через значні видатки на його адміністрування. До того ж громадянам стало невигідно купувати одноразові патенти на право здійснити несистематичну торгівлю товарами. Нові форми спрощеної системи оподатковування підказують доцільність надання права фізичним особам здійснювати несистематичну діяльність на умовах сплати фіксованого податку, але для цього треба внести відповідні зміни в чинне податкове законодавство України.

              Платниками його є фізичні особи: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, але здійснюють несистематичну, не більш чотирьох раз протягом календарного року, продаж зробленої, переробленої й купленої продукції, речей, товарів.

Платниками податків на промисел відповідно Декрету Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року " Про податок на промисел" є громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які протягом року несистематичне (не більше чотирьох раз у календарному році) здійснюють продаж виготовленої, переробленої й купленої продукції, товарів, речей. Не платять цього податку громадяни за продаж вирощеної в особистім підсобнім господарстві, на присадибній, садовій, городній ділянках продукції рослинництва, а також худоби, кроликів, птахів ( як у живому виді, так і у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва.