Вплив інфляційних процесів на фінансовий стан банку

 

Анотація

 

Бакалаврська робота присвячена дослідженню впливу інфляційних процесів на фінансовий стан ПАТ «УкрСиббанк». В роботі подано загальну характеристику банку, та його взаємовідносини. Визначено вплив зміни інфляції та депозитних ставок  на показники фінансового стану ПАТ «УкрСиббанк», розглянуто законодавчо-нормативну базу, якою керуються банки. Також проаналізовано  фінансові показники на основі фінансової  звітності та економічні нормативи, що є обов’язковими до виконання, з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками.

 

 

Anotation

 

Undergraduate work is devoted research of problems of estimation of the influetion  and financial activity of РSC the «UkrSubbank». General description of company is thus given, certainly influence of rebilleting insurance backlogs on its activity, a legislatively normative base which is followed by the Insurance companies is considered. Prognostication of insurance backlogs and insurance payments is carried out on a next period, and also to influence of change of rate of income tax from insurance activity and analysed change of basic financial indexes of РSC the «UkrSubbank». as a result of change of deposit rate and level of inflation.

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..6

Розділ 1. Вплив інфляційних  процесів на фінансовий стан «УкрСиббанку»........7

1.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції……………………….7

1.2. Вплив інфляційних  процесів на банківську діяльність……………………10

1.3.Законодавчо-нормативна  база, що регулює діяльність банк……………......13

РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансового  стану  ПАТ «УкрСиббанк»та його прогнозування……………………………………………………………………....15

2.1.Загальний аналіз ПАТ  «УкрСиббанк»…………………………………..….15

2.1.1. Система фінансових взаємовідносин………………………………………17

2.1.2.Аналіз фінансового  стану ПАТ «УкрСиббанк»……………………………19

2.2.Прогнозування показників  діяльності ПАТ «УкрСиббанк»  із використанням статистичного методу…………………………………………………………...…25

РОЗДІЛ 3. Оцінювання впливу зміни темпу інфляції та депозитної ставки на основні показники фінансового  стану ПАТ «УкрСиббанк» …........................29                                           

3.1. Аналіз впливу зміни  показника інфляції на показники  фінансового стану ПАТ “УкрСиббанк»”……………………….........................................................29

3.2. Оцінювання  впливу зміни інфляції на показники фінансового стану ПАТ “УкрСиббанк”……………………........................................................................30

3.3. Аналіз впливу зміни депозитних ставок  на показники фінансового стану ПАТ “УкрСиббанк”. ………………………………….............................................33

3.4. Оцінювання  впливу зміни депозитних ставок на показники фінансового стану ПАТ “УкрСиббанк”……………....................................................................34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...................36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..................................................37

ДОДАТКИ……………..............................................................................................39

 

 

ВСТУП

 

    Найефективнішим індикатором “здоров’я” економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система забезпечує не тільки взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічним розвитком. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами.

Інфляція – це знецінення грошей через порушення закону їх кількості в обігу, перенасичення грошима каналів обігу і, як наслідок, зростання цін на товари та послуги, розбалансування економіки, створення для суб’єктів підприємницької діяльності якісно нових, специфічних умов функціонування. Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiнам свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються. 

Наслідком інфляції є здешевлення  заощаджень, однак це змушує їх власників  не тримати гроші в домашніх сховищах, а вкладати їх у фінансову систему, що використовує ці кошти як інвестиційні ресурси. Головним принципом боротьби з інфляцією є усунення джерел її походження. Оскільки об’єктивні причини  виникнення інфляції існують, то повністю усунути її неможливо. Тому антиінфляційна політика полягає не у ліквідації інфляції, а у зниженні високих  та утриманні стабільно низьких  темпів передбачуваної інфляції.

Суб’єктом господарювання виступає ПАТ “УкрСиббанк”. Об’єктом дослідження є фінансова діяльність та фінансовий стан ПАТ “УкрСиббанк”. Предметом дослідження є визначення впливу факторів зовнішнього середовища , таких як темп інфляції та  депозитна  ставка, на фінансовий стан банку.

РОЗДІЛ 1. Вплив інфляційних  процесів на  фінансовий стан «УкрСиббанку»

1.1. Сутність, види та закономірності  розвитку інфляції

 

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що її поява пов'язана навіть не з  виникненням грошей, з функціонуванням  яких вона нерозривно пов'язана.

Термін інфляція вперше почав  використовуватися в Північній  Америці в період громадянської  війни 1861-1865 рр. і означав процес розбухання паперово-грошового обігу. У ХІХ столітті цей термін вживається також в Англії і у Франції. Широке розповсюдження в економічній  літературі поняття інфляція отримало в ХХ столітті відразу після Першої світової війни.

У світі немає країн, де б у другій половині ХХ ст. не існувала інфляція.

Вона як би прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, - циклічним кризам. [1, ст.58].

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції. У  буквальному перекладі термін "інфляція" (від латинського inflatio) означає «здуття», тобто переповнення каналів обігу  надлишковими паперовими грошима, не забезпеченими  відповідним зростанням товарної маси. Лаконічно інфляції можна дати ще й таке визначення: інфляція - це підвищення загального рівня цін.

Суть інфляції полягає  в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послугам та іноземним валютам, які зберігають стабільність своєї купівельної  спроможності. Деякі вчені-економісти до цього переліку ще й золото, надаючи  йому як і раніше значення загального еквівалента.

Зазвичай інфляція має  у своїй основі не одну, а кілька взаємозалежних причин, і виявляється  вона не тільки в підвищенні цін - поряд  з відкритою цінової, має місце  прихована, або пригнічена, інфляція, яка проявляється насамперед у дефіциті, погіршенні якості товарів.

Але не всяке підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в силу поліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів, зміни суспільних потреб. Але це буде, як правило, не інфляційний, а до певної міри логічне, виправдане зростання цін на окремі товари.

Щоб зменшити негативний вплив  інфляції на економіку країни, а  отже, і на якість життя людей, потрібно знати інфляційні процеси, чинники, які їх породжують, та вміти запобігати їм [2, cт.3-8]. 

Інфляція зазвичай вимірюється  індексом споживчих цін (ІСЦ), який одночасно  свідчить про зміну життєвого  рівня населення. Індекс споживчих  цін відображає зміну вартості фіксованого  споживчого набору товарів і послуг у поточному періоді щодо попереднього. Споживчий набір товарів і  послуг - це набір найбільш представницьких  і важливих для споживання домогосподарств  товарів і послуг. Таким чином, вимірюючи ціни на одні і ті ж  товари і послуги в різних періодах, визначається індекс інфляції.

Індекс споживчих цін (Consumer Price Index, CPI) є одним з ключових показників, які відображають інфляційні процеси в країні. Індекс інфляції використовується як основа для прийняття  рішень у галузі управління державними фінансами, аналітики використовують даний показник як базу для аналізу  цінових змін на споживчому ринку, державні органи управління вивчають його для  ініціювання перегляду розмірів встановлених соціальних гарантій для  населення, а також перегляду  рівня пенсійного забезпечення.

Існують такі види інфляції:

З позиції зростання цін  розрізняють:

- повзуча (помірна) інфляція, для якої характерні відносно  невисокі темпи зростання цін,  приблизно до 10% на рік. Такого  роду інфляція властива більшості  країн з розвиненою ринковою  економікою, і вона не представляється  чимось незвичайним. Багато сучасних  економістів вважають таку інфляцію  необхідною для ефективного економічного розвитку. Вона дозволяє ефективно корегувати ціни стосовно до змінних умов виробництва і попиту. Середній рівень інфляції по країнах Європейського співтовариства склав за останні роки близько 3-3,5%.

- галопуюча інфляція при  якій характерний ріст цін  від 20% до 200% на рік. Є вже  серйозною напругою для економіки,  хоча зростання цін ще не  важко передбачити і включити  в параметри угод і контрактів.

- гіперінфляція найбільш  згубна для економіки. Являє  собою астрономічний ріст кількості  грошей в обігу, і як наслідок - катастрофічне зростання товарних  цін. В окремих випадках з'являються  паралельні валюти, сильно зростає  роль іноземних валют. Гіперінфляція  наносить дуже сильну шкоду  населенню, руйнується національне  господарство.

Якщо розглядати інфляцію з точки зору співвідносності  росту цін по різних товарних групах, тобто за ступенем збалансованості  їхнього росту, то можна виділити:

- Збалансовану інфляцію - ціни різних товарів незмінні  відносно один одного, а при  незбалансованій - ціни різних  товарів постійно змінюються  по відношенню один до одного, причому в різних пропорціях. Збалансована інфляція не страшна  для бізнесу. Доводиться лише  періодично підвищувати ціни  товарів.

- Незбалансовану інфляцію. В Україні та СНД переважає  незбалансована інфляція. Зростання  цін на сировину випереджає  зростання цін на кінцеву продукцію,  вартість комплектуючого компонента  перевищує ціну всього складного  приладу і т.п. 

З точки зору очікуваності або передбачуваності, інфляцію ділять на:

- Очікувану. Очікувана  інфляція може передбачати і  прогнозуватися заздалегідь, з  достатнім ступенем надійності;

- Неочікувану. Неочікувана  - виникає стихійно і прогноз  тут неможливий.

Економісти розрізняють  також такі типи інфляції, як:

- Інфляція попиту ;

         - Інфляція пропозиції (витрат).

Традиційно, зміни в рівні  цін пояснюються надлишковим  сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі  відповісти на цей надлишковий попит  збільшенням реального обсягу продукції, тому що всі наявні ресурси вже  повністю використані. Тому цей надлишковий  попит призводить до завищених цін  на постійний реальний обсяг продукції  і викликає інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: занадто багато грошей полює за надто  малою кількістю товарів ". Характерно, що зайнятість в такій ситуації повна, бо стимулюється високою ціною промисловість  максимально повинна завантажувати  виробничі потужності.

Інфляція пропозиції (витрат) може бути викликана зростанням будь-яких витрат виробництва (заробітна плата, засоби виробництва і т.д). Інфляцію з боку витрат стимулюють непрямі  податки, акцизи. Складовим елементом  витрат виробництва є витрати  на зарплату. Зростання зарплати в  умовах інфляції цілком природний і  закономірний. Проте досвід Заходу свідчить про те, що часом потужні  профспілки домагаються значного збільшення оплати праці, передбачаючи подальший  розвиток інфляції. [2, cт.25-29].  Класифікацію інфляції наведено на рис.1.1 Додаток Б.

 

 

1.2 Вплив інфляційних процесів  на банківську діяльність комерційних  банків

 

На початку 90-х  років в Україні в умовах високих  темпів інфляції комерційні банки були зобов'язані змінювати ставки за чинними кредитними угодами синхронно  зі зміною облікової ставки. В умовах фінансової стабільності таке жорстке  регулювання кредитно-грошового  ринку не потрібне. У цих умовах облікова ставка НБУ має для комерційних банків не директивний, а швидше індикативний характер.

Підвищення облікової  ставки спрямоване на скорочення видачі Національним банком кредитів комерційним  банкам, а тим самим на зменшення  обсягу кредитних ресурсів на грошово-кредитному ринку. Навпаки, для збільшення кредитних  ресурсів в економіці НБУ знижує облікову ставку. Зниження облікової  відсоткової ставки заохочує видачу кредитів.