Бюджетний менеджмент та його роль у бюджетному процесі

              2.  Загальний метод - балансовий.

Можливі три шляхи збалан­сування дохідної та видаткової частин бюджету:

-  збільшення по­датків, неподаткових та інших джерел доходів;

-  скорочення видат­ків, особливо непродуктивної їх частини;

-  встановлення джерел дефіцитного фінансування - емісія грошей або державні позики.

Виконання бюджетів усіх рівнів здійснюється шляхом забез­печення надходжень запланованих доходів усіх ланок бюджетної системи та фінансування заходів, передбачених у зведеному бю­джеті.

Звітність про виконання бюджету є відображенням системи та  попов'язаних узагальнюючих показників, що характеризу­ють фінансовий стан бюджету і результати його виконання за звітний період. Звіт про виконання державного бюджету подається до парламенту не пізніше І квітня. Бюджетну звітність складають розпорядники бюджетних коштів та органи Державної казначейської служби України.

              Законом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI «Бюджетний кодекс України» посилено основи бюджетного процесу:

              –  передбачено регулювання бюджетних відносин виключно Бюджетним кодексом, надходжень та витрат державного бюджету – законом про державний бюджет;

              - визначено складові програмно-цільового методу у бюджетному процесі (бюджетної програми, її результативних показників та відповідального виконавця, паспорту бюджетної програми) та розкрито їх суть, унормовано застосування програмно-цільового методу бюджетування на рівні місцевих бюджетів із проведенням  оцінки ефективності бюджетних програм;

-               врегульовано застосування порядків використання коштів державного бюджету та визначено основні їх положення;

– запроваджено механізм середньострокового бюджетного планування, зокрема, передбачено складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди на рівні державного та місцевих бюджетів, визначено склад прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди та вимогу щодо складання головними розпорядниками бюджетних коштів плану діяльності на наступні за плановим два бюджетні періоди;

              – передбачено подання Президенту України Державним казначейством звітності про виконання бюджетів;

              – удосконалено систему державного внутрішнього контролю та посилено відповідальність учасників бюджетного процесу;

              – передбачено регулювання міжбюджетних відносин для бюджетів місцевого самоврядування положеннями Бюджетного кодексу, а не окремим законом;

              – конкретизовано повноваження у бюджетному процесі Верховної Ради, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, встановлені їм законами України;

– передбачено положення, що забезпечуватимуть виконання повноважень Президента України у бюджетному процесі, зокрема подання Кабінетом Міністрів України Президенту України проекту закону про Державний бюджет України, в терміни визначені для подання до Верховної Ради України, а також обґрунтувань і розрахунків щодо бюджетних показників такого закону, змінених в ході його розгляду у  Верховній Раді України;

– у разі застосування Президентом України права вето до закону про Державний бюджет України встановлено вимогу щодо прийняття Верховною Радою невідкладно рішення про його повторний розгляд та подання у тижневий строк Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України змін до показників, зазначених у текстових статтях такого закону, та оновлених додатків до нього відповідно до пропозицій Президента України та інше.

4. Функції  бюджетного менеджменту.

Бюджетний менеджмент забезпечує виконання таких його функцій:

1. Бюджетне планування. Включає такі види:

- стратегічне - розробка фінансових планів на перспективу терміном на декілька років. Прикладом може бути багаторічне бюджетне планування, яке має місце у низці європейських дер­жав;

- середньострокове - складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди на рівні державного та місцевих бюджетів;

- поточне — складання фінансових планів на І рік, наприклад,державний чи місцеві бюджети;

- оперативне - фінансове планування на період до одного року. Л<> таких планів можна віднести планові документи, що забез­печують виконання бюджетів: бюджетні розписи, кошториси походів і видатків, плани асигнувань.

2. Організація виконання бюджету - заходи з виконання доходів і видатків кожного з бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету.

              3.  Облік виконання бюджету - характеризує стан об'єкта управління на певну дату чи за певний проміжок часу. Ґрунтується на дос­товірній інформації та визначає ефективність управлінської діяльності.

              4. Контроль за виконанням бюджету, Здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. Бюджетний контроль може здійс­нюватися і громадянами країни у прямій та опосередкованій фо­рмах. Перша форма є наслідком ознайомлення з проектом бю­джету, даними про його виконання. Друга пов'язана з парламент­ськими виборами представнків різних політичних партій, кожна з яких формує свою бюджетну концепцію.

Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити такі складові бюджетного менеджменту:

1.  Бюджетне планування.

2.  Організація виконання бюджету.

3.  Облік виконання бюджету.

4.  Контроль за виконанням бюджету.

Необхідно зазначити, що основна і визначальна функція менеджменту — стратегічне планування — практично не реалізується в Україні. За роки самостійності України були спроби розробки окремих стратегічних документів. Прикладом такого документа може бути бюджетна концепція, розробка якої в цілому не була завершеною.

Реалізація функції стратегічного планування покладається на органи законодавчої влади. Першим кроком в цьому напрямі можна вважати бюджетну резолюцію на кожний рік (перша була прийнята 7 липня 1995 року), яку вищий законодавчий орган України передає виконавчим органам. Функції планування реалізації стратегії — поточне бюджетне планування та організація виконання розроблених планів — виконання бюджету покладаються на органи виконавчої влади і оперативного управління бюджетом і виконуються ними в рамках бюджетного процесу.

Виконання бюджету. Ця стадія бюджетного процесу включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету. Організація виконання бюджету, таким чином, одна з найважливіших складових бюджетного менеджменту.

Облік виконання бюджету є третьою складовою бюджетного менеджменту. Значення обліку для успішного виконання затвердженого бюджету велике. Місце обліку виконання бюджету в бюджетному менеджменті визначається місцем обліку в системі управління. Від прийняття своєчасних і правильних рішень з питань планування і виконання бюджету залежить ефективність управлінської діяльності. Ці рішення можуть бути прийняті тільки на основі проведеного аналізу відповідної інформації, яка характеризує стан об'єкта управління (бюджету) на певну дату чи за певний проміжок часу. Облік вирішує наступне важливе завдання — забезпечити систему управління необхідною інформацією. Тобто, облік виконання бюджету — це забезпечуюча система, на якій базується бюджетний процес. Правильність в прийнятті рішень залежить ще і від кваліфікації бюджетних працівників і від методології бюджетної роботи. Однак головним в управлінні бюджетом є саме інформація. Навіть феноменальні знання не допоможуть досягти результатів, якщо інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюджетного процесу (органи управління, а також підприємства, організації та установи). Поточний контроль здійснюється і в процесі виконання бюджету. Контроль за виконанням бюджету є складовою фінконтролю, фінконтроль – реалізація на практиці контрольної функції фінансів.

Органи, на які покладено функцію контролю за виконанням бюджету:

1.       Податкова адміністрація

2.       КРУ

3.       Рахункова Палата

4.       Органи системи Мінфіну

Форми фінансовго контролю:

-          попередня – покликана запобігати порушенням законів;

-          поточна – провадяться всіма фінансами у процесі використання ПП коштів;

-          наступня – використовується після надходження доходів чи проведених видатків.

Методи фінансового контролю:

1 – ревізія- метод документального контролю за фін.-господ. діяльністю ПП, за дотриманням законодавства з фінансових питань. За її наслідками складається акт.

2 – перевірка – це обстеження й вивчення окремих ланок фін.-господ. діяльності ПП. Наслідки перевірки оформляються довідкою чи доповідною  запискою.

5. Суть та структура бюджету держави як об’єкта управління

Згідно з Бюджетним кодексом, що був прийнятий 21 чер­вня 2001 року Верховною Радою України: „Бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забез­печення завдань і функцій, які здійснюються органами дер­жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджет­ного періоду".

              Через  Дер­жавний бюджет України відбувається централізація коштів і перерозподіляється близько 30% валового внутрішнього продукту (ВВП) та проводиться економіч­на й соціальна політика країни.             

              Державний бюджет можна розглядати в декілька аспектах.

За економічною суттю Державний бюджет характеризу­ється певними грошовими відносинами, що виникають між дер­жавою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами – з іншого, із приводу утворення фонду фінансових ресурсів держави та його використання на соціально-економічний розвиток відпові­дно до державних функцій.

              За формою прояву бюджет - це основний фінансовий план, баланс доходів та видатків держави. За характером - це документ, що затверджується щорічно і має силу закону, за допомогою якого досягається взаємоузгодження системи всіх фінансових балансів країни, та формування зведеного фінансового балансу держави.

              Зведений фінансовий баланс держави - це система фінан­сових планів, що характеризують фінансові ресурси всіх секторів економіки незалежно від форм власності, обов'язкові та доброві­льні платежі населення; довгострокові кредити банків; доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

              Зведений бюджет України - це документ, який не затверджується, а використовується для статистичного узагальнення плано­вих та фактичних обсягів ресурсів, що перерозподіляються через бюджет.

              За матеріальним змістом бюджет - це централізований фонд грошових ресурсів держави, що знаходяться в постійному русі, і складаються з вхідних та вихідних бюджетних потоків. Че­рез Державний бюджет здійснюється централізація коштів відпо­відно до чинного законодавства, що дає змогу втілювати в життя намічені державою заходи та проводити єдину економічну та со­ціальну політику на всій території країни.

              За організаційною структурою бюджет - це центральна ланка фінансової системи держави, що тісно пов'язана з усіма ін­шими ланками. Саме бюджет, як основний грошовий фонд держа­ви, впливає на грошовий розмір та пропорції кожної ланки фінан­сової системи. Через бюджет здійснюється розподіл та перерозпо­діл грошових ресурсів:

-          між секторами економіки;

-          між регіонами;

-          між виробничою та  соціальною сферою;

-          між окремими верствами населення.              

              Як фінансовий план Державний бюджет має дві структурні складові частини, а саме: доходи та видатки. Державний бюджет складається з загального та спеціального фондів.

Доходи бюджету формуються за рахунок джерел і в обсязі, передбаченими в Законі України „Про Державний бюджет" на по­точний рік. Відповідно до статті 95 Конституції України: „Виклю­чно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільо­ве спрямування цих видатків".

              У залежності від співвідношення між доходами та видатками Державний бюджет може бути:

              - збалансованим, коли видатки дорівнюють доходам, до чого, відповідно до Конституції України, і повинна прагнути держава;

              -  дефіцитним, тобто з від'ємним сальдо, коли видатки пере­вищують доходи;

              -  профіцитним, тобто з позитивним сальдо, що спостеріга­ється у разі перевищення доходів над видатками.

              Сутність бюджету реалізується через його функції.

Через розподільчу функцію здійснюється процес акумуляції коштів держави та подальший їх розподіл для задоволення потреб суспільства. За допомогою бюджету розподіляється і перерозподі­ляється ВВП та національний доход; а в розподільчих відносинах беруть участь всі учасники суспільного виробництва.

              Державний бюджет використовується і як інструмент регу­лювання та стимулювання економіки з боку держави. Особливо важлива роль цієї функції в умовах нестабільної економіки, коли держава вимушена втручатися в виробничі та соціальні процеси.