Ухилення від спалти податків

ТЕМА 66. УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ

 

Вступ

Ухилення вiд сплати податкiв  стало своєрiдним каналом нелегального збагачення. Окремi суб’єкти пiдприємництва у своїй дiяльностi використовують складнi фiнансовi схеми, що дають змогу зменшити або повнiстю виключити сплату податкiв, зборiв (обов’язкових платежiв).Злочиннi фiнансовi схеми ухилення вiд оподаткування, способи злочинної дiяльностi постiйно змiнюються та удосконалюються. Для пiдготовки до злочину та приховування його слiдiв злочинцями застосовуються рiзноманiтнi заходи, що полегшують скоєння ухилень вiд сплати податкiв та унеможливлюють їх виявлення податковими органами.

Метою даної роботи є співставлення  діючих схем ухилення від сплати податків з новими реаліями економічного життя, яке наступило з приходом нової  влади і відповідно очікування підприємців  від неї. Об’єктом дослідження є діяльність платників податків в умовах діючої системи оподаткування виступають. Предметом дослідження є конкретні схеми ухилення від сплати податків а токож  відносини які складаються у платників податків з їхніми контрагентами.

З метою протидiї негативним процесам Указом Президента України вiд 30 жовтня 1996 року у складi органiв державної податкової служби створено податкову мiлiцiю. Законом України “Про державну податкову службу в Українi” їй надано права виконувати оперативно-розшукову, кримiнально-процесуальну та охоронну функцiї.

В даній роботі розглядається також ефективність роботи податкової міліції щодо розкриття злочинів щодо ухилення від сплати податків.

Основними податками в  Україні при ухилення від сплати яких використовувались найрізноманітніші тіньові схеми є ПДВ та акцизний збір.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЗНАК ТА ПРИЧИН УХИЛЕННЯ ВІД  ОПОДАТКУВАННЯ

 

1. Визначення ухилення від сплати податків та його ознаки.

Уникнення податків – це коли людина зменшує величину податків, які сплачуються, використовуючи юридично та економічно обґрунтовані методи, не виходячи за рамки існуючого законодавства. Уникнення оподаткування пов’язане з такими поняттями як податкове планування, податкова оптимізація, мінімізація податків.

Ухилення від сплати –  це використання не законних методів: фіктивних рахунків, завищення витрат та інших переслідуваних законом методів. Ухилення від оподаткування за юридичним змістом поділяється на протиправне (переслідується по закону) та законне (з дотриманням діючого законодавства).Обидва типи однаково впливають на наповнення бюджету та не є взаємонезалежними, тобто можлива заміна першого другим. Вважається, що у країнах, які перейшли на шлях ринкових перетворень, незаконне ухилення від сплати податків є більш широко розповсюдженим унаслідок низьких адміністративних можливостей податкових і судових органів [2]. Ухилення від сплати податків – це протиправні дії по зменшенню податкових зобов'язань, наслідками яких, у випадку їх виявлення може бути відповідальність за порушення податкового законодавства. А у відповідності з діючим законодавством застосовуються наступні види відповідальності за порушення податкового законодавства: штрафні (фінансові) санкції, адміністративна, дисциплінарна та кримінальна відповідальність [3].

 

Рис 1.1 Розмежування ухилення від оподаткування[складено автором за джерелами: 2, 3 ]

Проаналізувавши теоретичні аспекти  термінів "ухилення" та "уникнення" податків, треба відмітити, що на практиці законні і незаконні методи зменшення  податкових зобов'язань тісно переплітаються і призводять до зменшення дохідної частини Державного бюджету України.

Маштаби ухилення від оподаткування  в Україні є дуже великими. По оцінках західних експертів, тіньовий сектор економіки України, сформований  на основі ухилення від оподаткування, у 2012 році становив приблизно 34%. В період розбудови незалежної України не тільки відбулося багатократне зростання обсягів тіньової економіки, але і суттєво змінились її функції та соціально-економічні наслідки. Крім, безумовно, позитивних — забезпечення роботою значних верств населення та підняття рівня їх реальних доходів, в більшості ці наслідки негативні — це і зменшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів через несплату податків, зростання корумпованості, деформація свідомості громадян через отримання доходів поза межами правового поля. Загальновизнано, що такі масштаби тіньової економіки складають загрозу національній безпеці України [5].

Зменшення масштабів ухилення від оподаткування до допустимого  рівня можливе лише в тому випадку, якщо будуть усунуті причини його виникнення та існування.

Рис.1 Види ухилень від  сплати податків

Рис.2 Питома вага викритих злочинів

Проблема детінізації  української економіки в умовах її трансформації від адміністративно-планової до ринкової системи відносин і досі лишається актуальною. Адже левову частку тіньових економічних процесів сьогодні становить ухилення від сплати податків, зборів і обов'язкових платежів. Наприклад, у результаті контрольної роботи окремих підрозділів Державної податкової служби України у 2012 р. порушено майже 10 тис. кримінальних справ про злочини у сфері оподаткування . З них близько 5 тис. - про ухилення від сплати податків, серед яких 89,4% припадає на ухилення в особливо великих розмірах.

Проблема створення економічних  умов, які б унеможливлювали ухилення від сплати податків, і пошук шляхів легалізації тіньових капіталів, обсяг яких уже перевищує Державний бюджет країни, потребує якнайшвидшого розв'язання. Згідно з оцінками українських експертів, за роки незалежності з України було вивезено понад $100 млрд. Окрім того, сьогодні в позабанківському грошовому обігу перебуває більш як 44% неконтрольованої грошової маси (близько 15 млрд. грн.) .

Вжиття таких оперативних  заходів щодо реформування системи  оподаткування спричинено зниженням  за останні роки фіскальної функції  податків. Відзначається значне відставання  темпів податкових надходжень до Державного бюджету від темпів росту валового внутрішнього продукту країни, а в  структурі справляння податків - зниження рік у рік питомої ваги ПДВ, особливо його відшкодування з бюджету.

Проте, як показує вертикальний розтин діалектики історичних змін форм суспільно-економічних формацій, тіньова  економіка і, зокрема, ухилення від  сплати податків, притаманні кожній з  цих формацій. Н. Кремер і Ф. Гахварі  сформували модель ухилень від сплати податків суб'єктами підприємництва під впливом таких факторів, як ставка податку, ймовірність виявлення факту ухилення та розмір штрафних санкцій. Але зазначена модель виявилася занадто ідеалізованою і не знайшла практичного застосування. Пізніше Р. Боадваї, М. Мачшанд, П. Пестіо, Ж. Слемрад, С. Їітзакіс намагалися розширити цю модель, враховуючи особливості дії різних видів податків, характер штрафних санкцій та ін. Однак їх спроби детермінувати тіньові процеси у сфері оподаткування виявилися марними, оскільки вони мають стохастичний характер.

Аналізу проблеми ухилень  від сплати податків присвячені роботи вітчизняних учених, як-от Н. Азарова, А. Баделюка, В. Білоуса, А. Бодюка, П. Гайдуцького, Н. Ксерози, П. Мельника, Д. Муляка, С. Павленка, В. Поповича, А. Савченко, О. Турчинова, Т. Ютминой, І. Якушика, Ф. Ярошенка та ін. Їх дослідження сфокусовані на виявленні детермінантів, що спричиняють тінізацію оподаткування, та розробці засобів боротьби з цим негативним явищем. Наприклад, В. Попович і Д. Шолудько вважають, що навантаження у тіньовому секторі менше, ніж у легальних умовах підприємництва, тому останнє програє. Вихід із цієї ситуації вони бачать у докорінній та динамічній трансформації чинної системи оподаткування . На думку О. Сторожука, ухилення від сплати податків в Україні процвітає завдяки аморалізму, що породжується бажанням отримати високі доходи будь-яким шляхом. Неналежна сплата податків необов'язково викликає автоматичну реакцію податкової адміністрації у вигляді переслідування чи покарання. Тому у платника є вибір між двома лініями поведінки: повідомити правду в податковій декларації чи неправду, точніше напівправду [8]. В. Антіпов вважає, що головною причиною негативного впливу податків на процеси тінізації економіки є не абсолютна їхня вага, а деформація податкової політики, а саме:

• структура податкових вилучень не відповідає структурі доходів суб'єктів господарювання, податкове навантаження розподілене нерівномірно;
• надання податкових пільг за рахунок бюджету різним групам спеціальних інтересів .

Останнім часом в Україні  з'явилося таке явище, як ухилення від  сплати податків без порушення чинного законодавства, що дістало назву податкового планування. З цього приводу Р. Ребізант пише, що, на відміну від ухилення від сплати податків, податкове планування є абсолютно законним способом зберегти свої кошти. Його застосування дозволяє оптимально поєднати правові форми відносин та можливі варіанти їх інтерпретації. А. Науменко констатує, що лише недавно в українській науковій літературі виникли нові терміни: податкове планування, податковий менеджмент, оптимізація оподаткування. При цьому податкові органи і платники податків зайняли практично діаметральні позиції щодо визначення сутності зазначених термінів. Податківці поєднали їх з поняттям ухилення від сплати податків, а певні платники - з будь-якими діями (законними та незаконними), спрямованими на скорочення платежів до бюджету. Основним критерієм для поділу цих термінів є законність дій платників податків .

Слід зазначити, що проблеми відмінності законності й незаконності мінімізації податкових платежів досліджують вітчизняні та іноземні вчені, такі як З. Будько, А. Єлисеєв, М. Підлушкін, А. Загородній, С. Жестков, А. Бризгалін, Д. Тихонов та ін. Їх узагальнена думка схиляється до того, що під податковим правопорушенням потрібно розуміти діяння, що порушують норми податкового законодавства, а відтак передбачають фінансово-правову відповідальність.

В Україні ведеться активна  боротьба з ухиленням від сплати податків. Проте, на думку В. Білоуса, ситуація вимагає значного посилення  державного регулювання як у законодавчій, так і практичній царинах [12]. До протилежних висновків дійшов В. Вишневський, який вважає, що кількість перевірок та обсяги накладених штрафів свідчать не про ефективність діяльності податкових адміністрацій, а радше про те, що в умовах "непрозорого" податкового законодавства можна оподатковувати будь-кого. Здебільшого штрафи накладаються тільки за дрібні порушення. Зростання штрафів має своїм наслідком перерозподіл прихованих доходів від платників податку до корумпованих чиновників [13].

Фундаментальні причини, які уможливлюють ухилення від сплати податків, слід шукати на макрорівні.

По-перше, під час формування податкової системи України не використовувалася методологія жодної економічної теорії. Концепцію теорії трудової вартості, розроблену в дослідженнях А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, було відкинуто, а натомість нічого не запропоновано.

По-друге, модернізація Державної  податкової служби України відстала від прогресивного розвитку її продуктивних сил і таким чином послабила  свій регулюючий вплив на економічні відносини.

По-третє, система оподаткування до останнього часу ще не охоплена Проектом модернізації ДПС України. Як наслідок, виник дисбаланс між модернізацією Державної податкової служби (суб'єктом управління) і реформуванням податкової системи (об'єкт управління). Ці процеси поки що йдуть паралельним шляхом.

 

2. Основні причини ухилення від оподаткування

Дедалі більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема „тіньової економіки”. Останнім часом – це  навіть стало нормою поведінки багатьох суб'єктів підприємницької діяльності. Адже, в підсумку, вони отримують кошти для ведення бізнесу і неформального вирішення нагальних виробничих і соціальних проблем у специфічних для України умовах нерозвинутості демократичних інститутів і розквіту корупції. Разом з тим, це приводить до розвитку ряду негативних тенденцій в економіці і соціальній сфері: порушення правил чесної конкуренції, росту корупції, недостатнього фінансування суспільного сектору господарства, відтоку капіталів за кордон тощо.

М. Тарасов виділяє 6 груп причин виникнення та розвитку тіньової економіки[1].

1. Економічні причини.  По своїй суті ринкове господарство носить стихійний характер. Відомо, що для ринкового господарства характерний нерівномірний розвиток різних секторів, інфляція, різкі зміни обмінних курсів. Все це є сприятливим підґрунтям для злочинів. Тіньова економіка зростає, коли держава не може регулювати ці явища і створювати сприятливі умови для функціонування підприємництва. В періоди криз, коли порушується хитка рівновага ринкового господарства, тіньова економіка отримує додатковий поштовх для свого розвитку.

2.  Політичні причини.  Одним із принципових аспектів  тут є відношення влади і  великого капіталу. Відомо, що їх злиття підсилює олігархію, існування якої придає якісно нові риси тіньовій економіці. Справа не тільки в тому, що під тиском фінансових і промислових магнатів влада приймає закони, які створюють сприятливі умови для економічної діяльності олігархів. Більш широким негативним наслідком стає те, що подібні дії повністю підривають принципи соціальної справедливості. Державна казна недоотримує значних коштів, малий бізнес опиняється в нерівноправному положенні. Багато угод олігархи заключають в тіні владних кабінетів. З точки зору закону вони мало уразливі, але по суті ці дії необхідно віднести до тіньової економіки. Слабкість політичної влади є основною причиною корупції державних чиновників, яка в свою чергу призводить до загрозливих масштабів тіньової економіки.