Ухилення від спалти податків

 

Безпосередньо внаслідок  неправомірного застосування податкових пільг за результатами проведених перевірок зазначеної категорії підприємств усього донараховано 11,6 млн. грн., у тому числі по податку на прибуток – 1,4 млн. грн., по податку на додану вартість – 4,0 млн. грн., по інших податках та платежах – 6,2 млн. грн., попереджено безпідставне відшкодування ПДВ із бюджету на суму 0,6 млн.грн., зменшено заявлене від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 8,7 млн. гривень [17].

Особливо негативний вплив  на економіку держави, має таке явище  як створення та діяльність „фіктивних фірм”. Проаналізувавши дані ДПА  України, ми дійшли висновку, що за допмогою банківської системи, недосконалістю нормативної та діючої організаційно-контрольної бази через створення фіктивних підприємств, здійснюється значний обіг тіньового капіталу. Обсяги грошових потоків у розрахунку на одну фіктивну фірму, за статистикою ДПА, коливається від 3 до 6 млн. грн. При цьому щоквартальні втрати бюджету дорівнювали майже 500 млн. грн., а в розрахунку на рік – понад 2 млрд. грн.[18].

Статистичні дані ДПА та МВС показують, що з кожним роком  збільшується кількість фіктивних  фірм, які використовуються для ухилення від сплати податків та легалізації  тіньових капіталів (див. табл. 2.3.).

 

Таблиця 2.3.

Кількість фіктивних  фірм за період 2008 – 2012 років[18]

 

Роки	Кількість, шт..	Приріст, %
2008	1650	-
2009	2680	+62,4
2010	4169	+55,6
2011	3600	-13,6
2012	4500	+25

 

Як показує статистика, у формуванні кількості фіктивних  підприємств спостерігається позитивна  динаміка, причому найвищий приріст  їх спостерігався за період 2009 – 2010 років, але вже з 2010 по 2011 роки їх кількість скоротилася, що може бути пов’язано із вжиттям адекватних заходів по боротьбі з тіньовою економікою і згортанням її обсягів, хоча подальший ріст на 25% з 2011 по 2012 роки  переконує у протилежному: тіньові структури і суб’єкти нелегального бізнесу вигадують все новіші і досконаліші схеми ухилення від оподаткування із залученням фіктивних фірм, про що і свідчить їх зростання (див. рис. 2.3.).

Рис. 2.3.  Динаміка чисельності фіктивних фірм, що використовуються для ухилення від оподаткування  за 2008 – 2012 рр., шт.[складено автором на основі  таблиці 2.3.]

 

Протягом 2008 року органами податкової міліції було   виявлено понад 4 тис. фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності, припинено злочинну діяльність 244 “конвертаційних” центрів, із їхніх розрахункових рахунків до бюджету стягнуто 46 млн. гривень [17].

Як і від існувння фіктивних  фірм так і від діяльності страхових  компаній в сфері перестрахування, держава недоотримує значні надходження  податків. У страховиків отримані страхові премії за мінусом внутрішнього перестрахування оподатковуються за ставкою 3%. Тобто 25% податку на прибуток страхова компанія не сплачує. За оцінками, фінансові схеми такого змісту складають до 80% обсягів страхового ринку України, а пільговий режим оподаткування страховиків призвів до втрат Державного бюджету від виробничого сектору та банків у 2008 році на суму близько 800 млн. грн., у І кварталі 2009 року близько 200 млн.грн. [19].

Як зазначалося  вище, ухилення як основа тіньової економіки, негативно впливає на державу  – це все призводить до того, що здійснюються перешкоди розвитку конкуренції, без якої економіка, заснована на ринковому координаційному механізмі, в принципі не може функціонувати ефективно. Неформальні зв'язки підприємств, що склалися в процесі використання податкових пільг і ухилення від сплати податків, створюють специфічне неконкурентне середовище, в якому немає місця аутсайдерам. Тіньові схеми бізнесу різко знижують інвестиційну активність. Навіть залучені в них підприємці, не говорячи вже про сторонніх осіб, чудово розуміють незаконність того, що відбувається, можливість непрогнозованої зміни ситуації, незахищеність інвестицій в підприємства залучені в неформальні групи. Тому є підстави вважати, що інвестиції в такі підприємства вкладаються в основному для підтримки їх на плаву, а не з метою серйозної реструктуризації і зростання ефективності. Тим паче, що відсутність конкуренції і не вимагає підвищення ефективності.

Рентний   тип   поведінки   господарюючих  суб'єктів, обумовлений наявними можливостями "вибивання" специфічних податкових пільг і отримання доходів  в результаті ухилення від сплати податків. Така поведінка в умовах, що склалися, забезпечує для них значно великі переваги, чим реструктуризація бізнесу,   інвестиційна та інноваційна   активність. Підтримуються   збиткові  підприємства, що перешкоджає економічному зростанню [27].

Ухиленням, що породжує корупцію, заохочує рентний тип поведінки, підриває діяльність уряду, перешкоджає дотриманню вимог закону, оскільки хабарі можуть братися за послуги, які незаконні. Корупція веде до зменшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, збільшує витрати уряду, приводить до неефективних рішень. Широке розповсюдження одержує корупційну поведінку – лобіює неефективні рішення, підтримує неефективні підприємства.

В умовах слабкої  демократії уряд і політики, що ухвалюють рішення про державні витрати, сильно залежать від груп із спеціальними інтересами, які кінець кінцем перерозподіляють суспільні ресурси в свою користь. Оскільки у такому разі держава не справляється з рішенням актуальних економічних і соціальних задач, тому логічно надати фізичним і юридичним особам можливість самостійно вирішувати проблеми, а для цього потрібно залишати в їх розпорядженні значну частину доходів, а не вилучати їх до суспільних фондів.

Слід нагадати про руйнівні соціальні наслідки ухилення. Коли частина доходів не оподатковується, це накладає додатковий тягар на рещту платників. Ламаючи довір’я, віддаючи економічну перевагу безчесності над чесністю, ухилення є одним з найцинічніших суспільних зол. Тут не тільки злочин проти держави – ухилення демонструє здатність людей, головним чином належних до вищих верств суспільства, творити власний добробут за рахунок інших. І ця експлуатація людини людиною має суто моральне походження, без втручання якоїсь зловісної „системи”.

Таким чином, неефективність і соціально-економічні втрати, обумовлені корупцією, ухиленням і уникненням сплати податків призводять до невиконання бюджету. Тому, потрібне розроблення механізму протидії   ухилення від оподаткування, яке призведе до найшвидшого ефекту для держави.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ  БОРОТЬБИ З УХИЛЕННЯМ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ.

3.1. Виявлення суб’єктів  підприємництва, що ухиляються від  сплати податків.

Основним каналом незаконного збагачення в теперішній час являються ухилення від сплати податків та інші правопорушення в сфері оподаткування.

Так, за 10 місяців 2012 року органами податкової міліції було порушено 9366 кримінальних справ і направлено в суд матеріалів по протокольній формі, що на 17,7% більше ніж за аналогічний період 2011 року (7959). При цьому за вказаний період для розгляду в суд направлено 4450 кримінальних справ і протокольних форм досудової підготовки матеріалів, що на 30,4% більше ніж в 2011 році.

Крім виявлення ухилень  від сплати податків було встановлено 1482 факти скоєння інших злочинів (ст.148-5, ст.172, ст. 148-4, ст. 167 КК та інші).

По результатам проведених податковою міліцією перевірок донараховано в бюджет 986 826 тис. грн., із них стягнуто 863 667 тис. грн., що відповідно на 23% і 93,8% більше ніж за аналогічний період 2011 року. В цілому, в 2012 році податковою міліцією було стягнуто 1 млрд. 122 млн. грн.  Крім вказаного, оперативними підрозділами було розшукано 18116 платників податків, які знаходились в розшуку.

Дані про зареєстровані  злочини ще не в повній мірі свідчать про масштаби прояву правопорушень в сфері оподаткування.

Кількість виявлених злочинів і встановлення інших правопорушень, пов’язаних з повним і своєчасним обчисленням і сплатою податків, показує, що в більшості випадків (біля 70%) сплата податків, зборів проходить під тиском органів державної податкової служби, в більшості випадків податкової міліції, і застосування відповідних заходів по забезпеченню сплати їх в бюджети відповідного рівня.

Крім виявлення ухилень  від сплати податків було встановлено 1482 факти скоєння інших злочинів (ст.148-5, ст.172, ст. 148-4, ст. 167 КК та інші).

По результатам проведених податковою міліцією перевірок донараховано в бюджет 986 826 тис. грн., із них стягнуто 863 667 тис. грн., що відповідно на 23% і 93,8% більше ніж за аналогічний період 2011 року. В цілому, в 2012 році податковою міліцією було стягнуто 1 млрд. 122 млн. грн. Крім вказаного, оперативними підрозділами було розшукано 18116 платників податків, які знаходились в розшуку.

Дані про зареєстровані  злочини ще не в повній мірі свідчать про масштаби прояву правопорушень в сфері оподаткування.

Кількість виявлених злочинів і встановлення інших правопорушень, пов’язаних з повним і своєчасним обчисленням і сплатою податків, показує, що в більшості випадків (біля 70%) сплата податків, зборів проходить під тиском органів державної податкової служби, в більшості випадків податкової міліції, і застосування відповідних заходів по забезпеченню сплати їх в бюджети відповідного рівня.

Основні завдання на найближчу  перспективу.

На думку першого заступника Голови ДПА України, начальника податкової міліції України Віктора Жвалюка - першочергово необхідно залучити всіх суб’єктів підприємницької діяльності до сплати податків. За приблизними підрахунками, від 30 до 40 відсотків підприємств сьогодні ухиляються від сплати податків. Як результат - бюджети всіх рівнів не доотримують щорічно 2-3 млрд. грн.

Далі, разом з банківськими структурами, слід створювати інформаційну базу всіх платників податків і відстежувати своєчасність та відповідність усіх платежів. Завдання полягає не в тому, аби перевіряти роботу окремих дрібних торговців, а щоб створити систему, яка б унеможливила діяльність тих підприємств, хто нехтує законодавством.

Адже сьогодні тіньовий сектор відлагодив систему створення фіктивних  фірм, які започатковують свою діяльність для певної фінансової операції. Через  них “прокачують” тисячі, а то й мільйони гривень і раптово, в потрібний момент вони розпадаються і зникають у невідомому напрямку, як фірми, так і їх засновники.

Тому настав час реєстрацію всіх підприємств проводити через податкову адміністрацію, яка маючи свій “банк даних”, проведе ретельну перевірку кожної новоствореної фірми і тих, хто за нею стоїть. Районні адміністрації, які зараз цим займаються, зробити це не в змозі. Ефективність нововведення може становити сотні мільйонів гривень, так би мовити “на рівному місці”.

І нарешті, створити умови, щоб  запрацював на нашу економіку “тіньовий капітал”, який знаходиться за кордоном і працює на економіку інших держав (звичайно якщо ці кошти були створені кримінальним шляхом).

Головне завдання податкова  міліція вбачає не в кількості  виявлених порушень (хоча сьогодні ця проблема не знімається), а в тому, щоб підприємці всіх рівнів не ухилялися від сплати податків.

 Отже, потрібно створити  в державі таку ситуацію, щоб  було невигідно порушувати закон,  ухилятися від сплати податків  чи платити їх в не повному  обсязі, зробити так, щоб всі наші громадяни жили за законами цивілізованого світу.

 

3.2. Руйнування  схем ухилення від сплати податків  в Україні.

Проблемі детінізації  української економіки та ухиленню, проблемі протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, присвячено чимало наукових праць, з цього питання  відбувалися засідання Ради національної безпеки і оборони України, виходили укази Президента України.

Аби вирішити, який комплекс заходів потрібно визначитися, чому люди не сплачують податки в Україні. Можна навести низку основних причин:

• більшість населення змушена вирішувати первинні побутові      питання — житло, одяг, харчування, транспорт, заощадження на „чорний день”, гроші на медицину й освіту. Поки (за Маслоу) люди не розв’яжуть свої основні проблеми задоволення первинних потреб, від них не можна чекати виконання соціальних обов’язків у вигляді сплати податків[22];
• роздержавлення власності й народження ефективних національних власників, модернізація і розвиток виробництва можливі лише за накопичення початкового капіталу та його достатньої концентрації, що не поєднується з надвисоким оподаткуванням, нерозумною амортизаційною політикою і відсутністю заохочення капіталізації;
• податки несправедливі, вони забирають занадто велику частку заробленого доходу як у підприємств, так і в громадян. Держава нечесна в податках, особливо в ПДВ;
• відсутність за радянської влади інституції приватної власності обумовила відсутність спадкової маси й первинного майна у наступних поколінь. Таким чином, єдиним джерелом доходу є те, що зароблено;
• податки йдуть у бюджети, які розкрадаються. Громадяни й організації, котрі „відривають” від себе гроші для сплати податків, знають, що вони в більшості випадків підуть не на державні та громадські потреби, а в кишені тих, хто розпоряджається бюджетами;
• за рахунок податків утримується армія бюрократів, що сприймаються суспільством як ворожий клас хабарників.