Ухилення від спалти податків

Виходячи з вище наведених  причин, на нашу думку, практичним засобом  боротьби з тіньовою економікою та ухиленням, поруч із засобами регулювання  податкової політики, має стати системно запроваджений тотальний моніторинг обігу грошових коштів та матеріальних цінностей. Ми пропонуємо впровадити спеціальні єдині платіжні карти для суб’єктів господарювання. Перерахунок коштів покупця на картку суб’єкта господарювання може здійснюватись за допомогою спеціального картрідера, який таким чином повністю замінить ЕККА. Застосування таких картрідерів суб’єктами господарювання має бути добровільним, і визначатися, в першу чергу, економічними інтересами.

 Заходи спрямовані, перш  за все, проти не забороненої  в державі економічної діяльності, яка повинна враховуватися і контролюватися, але суб’єкти такої діяльності умисно її приховують з метою ухилення від сплати податків.

Втім, переважна більшість  населення, яка задіяна в тіньових економічних процесах, хоч і втратить якісь кошти через необхідність сплати податків, але отримає значно більше через надходження з бюджету  на розвиток соціальної сфери, які буде змога підвищити за рахунок збільшення дохідної частини бюджетів всіх рівнів в процесі зменшення ухилення.

Обмеження впливу чинників, що впливають на ухилення, інколи базується  лише на силових методах, які приносять тимчасовий ефект. Це має бути цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин і передумов цих явищ та процесів. Необхідна нова стратегія. Вона має полягати у створенні сприятливих умов для легальної економічної діяльності на основі максимального врахування інтересів суб’єктів господарювання. При цьому треба розуміти, що кримінальну складову ухилення від оподаткування, лише заохочувальними засобами подолати неможливо.

Украй важливим чинником зменшення  випадків ухилення є продовження  широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового  контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізацію витрат виконання й адміністрування податкового законодавства. Загальна кількість податків та обов’язкових платежів, їхній розмір мають бути обмеженими, особливо для малого бізнесу.

На думку Вишневського В.П., механізм протидії ухиленню від  оподаткування, може відбуватися в  двох періодах: короткостроковому та довгостроковому.

1. В короткостроковому періоді створений механізм має бути направлений на зниження рівня ухилення від сплати податків і корупції[27].
2. Пропозиції довгострокового характеру полягають у тому, що потрібно радикально підвищити ефективність боротьби з ухиленням від сплати податків і корупцією. Потрібні довготермінові заходи інституційного характеру. Як вже неодноразово підкреслювалося, потрібно істотно спростити і підвищити якість податкового законодавства.

На нашу думку  можна привести ще ряд механізмів протидії ухиленню від оподаткування, які в майбутьому можуть в деякій мірі скоротити несплату податків.

• Слід здійснити аналіз бюджетних витрат від надання платникам податків пільг. З метою зменшення фактів несплати податків, розробити методику надання податкових пільг. Можливо створити структурний підрозділ, який буде проводити грунтовний аналіз платників податків, що до можливості надання їм пільг на певний період.
• Розробити стратегію співробітництва банківських установ з податковими інспекціями. З метою надання інформації, податківцям, про банківські операції платників податків, тобто, щоб була змога відслідковувати грошові операції новостворених підприємств, а також „злісних” неплатників податків. На даний час надання такої інформації неможливе, існує таке поняття як „банківська таємниця”.
• Потрібно здійснювати поступове і грунтовне вивчення платника податків як особистості, проводити детальний аналіз його діяльності в сфері сплати податків для того, щоб поступово можна було прогнозувати та реагувати на його поведінку  в різних ситуаціях.
• Здійснювати постійне інформування населення, про втрати бюджету внаслідок ухилення від сплати податків. Здійснювати роз’яснювальну роботу про негативні якості ухилення, про те яку відповідальність несуть платники, якщо такі факти буде виявлено. Дана профілактична робота має проводитись починаючи зі шкільної парти. Тому що заходи естетично-виховного характеру призведуть до формування свідомих платників податків в майбутньому.  
• З метою зменшення можливостей ухилення переважна частина податків повинна стягуватися з джерела доходів. Що стосується податків, що грунтуються на фінансових результатах господарської діяльності, то база оподаткування повинна розраховуватися з використанням бухгалтерських принципів і стандартів. Розбіжності між податковим і бухгалтерським обліком повинні бути зведені до мінімуму.

Важливим засобом підвищення ефективності контролю за порушеннями податкового законодавства, вдосконалення процесу податкового аудиту в Україні повинен стати моніторинг податкових ризиків.

З метою встановлення партнерських відносин між податковими органами і платниками податків (клієнтами), на принципах доброчесності, неупередженості та прозорості необхідно провести кардинальні зміни в обслуговуванні клієнтів. При цьому, повинна відбутися зміна пріоритету фіскальної функції податкового органу на функцію супроводження шляхом здійснення постійного моніторингу клієнта.

 Моніторинг дозволить   постійно спостерігати за діяльністю  клієнта та проводити її аналіз  на підставі максимально повної інформації, яку можна отримати без додаткового втручання в діяльність підприємства. При цьому, клієнт повинен відчувати, що за його діяльністю здійснюється спостереження. Автоматизація системи обробки та аналізу даних податкової і фінансової звітності, інформації з зовнішніх джерел дозволить всебічно аналізувати діяльність клієнта і не виходячи з кабінету знати, які порушення можливі під час здійснення діяльності клієнта. Тому і створюється система роботи з податковими ризиками, яка дасть можливість виключити вплив людського фактору на прийняття рішення про проведення податкового аудиту, поліпшити якість відбору підприємств для аудиту та зробити його більш ефективним.

Необхідними умовами для  дотримання принципу найменшого втручання  у діяльність суб’єкта підприємництва повинно стати проведення попереднього аналізу за допомогою системи роботи з податковими ризиками та здійснення розрахунку вірогідності порушення податкового законодавства, визначення необхідності проведення податкового аудиту з точки зору фінансової доцільності.

На сучасному етапі  податковим органам необхідно досягти  попередження фактів неплатоспроможності  та ухилення від сплати податків суб’єктами підприємницької діяльності, а також забезпечити добровільну сплату ними податкових зобов’язань. Податкові ризики представляють собою один із інструментів для здійснення цих завдань. Опис податкових ризиків буде сприяти збільшенню надходжень до бюджету, зменшенню недоїмки, сприянню легалізації доходів, таке інше. Автоматизація процесу моніторингу податкових ризиків дозволить мінімізувати вплив суб’єктивного фактору на вибір підприємств для податкового аудиту, дозволить, при цьому, здійснювати контроль за можливими порушеннями клієнтами податкового та валютного законодавства без втручання в їх підприємницьку діяльність.

Таким чином, впровадження системи  роботи по моніторингу податкових ризиків  надасть можливість:

• групувати клієнтів за їх фіскальною значимістю;
• здійснювати якісний відбір клієнтів для проведення аудиту;
• мінімізувати безрезультатні перевірки;
• скоротити витрати робочого часу на проведення податкового аудиту;
• аналізувати порушення та систематизувати їх;
• групувати податкові ризики за їх значимістю;
• прогнозувати бюджетні витрати;
• упереджувати виникнення різноманітних схем ухилення від оподаткування;
• концентрувати зусилля податкової служби на найбільш пріоритетних питаннях та порушеннях податкового законодавства, які тягнуть за собою значні бюджетні витрати[13].

Таким чином, щоб зменшити масштаби ухилення від податків та уникнення їх сплати, необхідно ретельно налаштувати податкове законодавство  на потреби забезпечення його прозорості і відвернення податкової дискримінації, підвищити ймовірність виявлення фактів ухилення, і насамперед шляхом аналізу діяльності посередників, чиї операції сьогодні знижують у багато разів граничні витрати ухилення для платників податку. На практиці потрібно не збільшувати кількість перевірок і розміри штрафів, а вдосконалювати демократичні інститути, активізувати боротьбу з корупцією, усунути ганебні явища, коли політики та чиновники разом з олігархами, зловживаючи владою в особистих корисливих інтересах, прикривають існування різноманітних посередницьких структур, порушують правила чесної ринкової конкуренції, домагаючись податкових пільг і різного роду переваг "своїм" підприємствам територіям, галузям. Навіть незначне зростання імовірності покарання посередників приведе до позитивного ефекту у справі звуження масштабів ухилення. Ще одним із шляхів мінімізації цієї проблеми являється виховання у платників патріотичних почуттів щодо обов'язку утримувати державу завдяки сплати ними податків в обмін на суспільні блага.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Ухилення  від сплати податків є одним із найбільш шкідливим чинником який негативно  впливає на економіку.

По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у держаний бюджет, і держава не може належним чином  виконувати свої соціальні функції.

По-друге, вся соціальна сфера не доотримує  фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі  інші).

По-третє, суб'єкти не сплачуючи податків отримують  надзвичайно великі прибутки і мають  змогу потиснути з ринку товарів  і послуг своїх сумлінних конкурентів.

Щоб зменшити даний негативний чинник, потрібно вживати заходи спрямовані на зменшення  ухилення, а саме:

• запровадити тотальний моніторинг обігу грошових коштів та матеріальних цінностей;
• продовження широкомасштабної податкової реформи;
• постійне інформування населення;
• розробити та запровадити методику надання податкових пільг;
• запровадити суворіший контроль за автотранспортом, який ввозиться на територію країни;
• застосування моніторингу податкових ризиків.

Впровадження  розроблених пропозицій щодо удосконалення  чинного законодавства, підвищення ефективності діяльності податкових органів  та взаємодії з іншими контролюючими  органами, зменшення використання пільг, використання зарубіжного досвіду  – це може позитивно вплинути на результати  роботи з виявлення  та попередження злочинності у сфері  оподаткування.

Дискусії  з приводу її вдосконалення  відбуваються досить тривалий час, при цьому з  найбільш принципових питань висловлюються  діаметрально протилежні погляди. На нашу думку, можливо, з прийняттям давно  очікуваного Податкового кодексу, який буде відкореговани, будуть знайдені рішення, які стануть прийнятнішими  і для суспільства в цілому, і для кожного окремого громадянина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.Закон України „Про  податок на додану вартість”  в редакції закону №77/97 від  18.02.97

2.Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки.  Довідник.- К.: Експерт – Про, 2000.

3.Бюджет - 2004: виконання стовідсоткове.  Уряд: рішення і дії // Урядовий

кур'єр. 2004. №132. С. 5.

4.Вишневський В. Ухилення  від сплати податків: моделювання  вибору та дій

економічного суб'єкта // Фінанси України. 2002. № 1. С. 9-15.

5.Золотко І.А. Податкова система: Навч. Посібник.-К.КНЕУ 2004-204с.

6.Мельник П. В. Розвиток  податкової системи в перехідній  економіці. Ірпінь:

Видавничий центр Академії ДПС України, 2001. С. 135.

7.Попович В. М., Шолудько  Д. П. Податкове навантаження  та тінізація

суспільно-економічних відносин: зв'язки, залежності, засоби протидії // Науковий вісник. Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. №3. С. 74-80.

8.Пушкарева В.М. История  финансовой мысли и политика  налогов: Учеб. пособие.- М.: ИНФРА-М,  1996

9.Соціально-економічне становище України за 2004 рік. Державний комітет

статистики України // Економіст. 2005. №1. С. 11.

10.Ребізант Р. Необхідність  податкового планування // Податкове

планування. 2003. № 4. С. 7-10.

11.Ярошенко Ф. О. Трансформація  Державної податкової служби  України.

Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. С. 207.

12.Інтернет сторінка ДПАУ  www.sta.gov.ua