Ухилення від спалти податків

3. Соціальні причини. Українська влада в останні роки зіштовхнулась з рядом соціальних проблем, головною з яких є соціальна диференціація суспільства. В тіньову економіку залучались представники мало імущих та маргінальних верств - молодь, безробітті, робітники-емігранти. Основна частина безпосередніх виконавців власне злочинних економічних дій також формується в цьому середовищі.

4. Правові причини. Головним  тут є недосконалість правової  бази. Справа в тому, що економічний  процес навіть в промислово  розвинутих країнах завжди випереджає  правову основу підприємництва. Державне законодавство, як правило, відстає від нових реалій економічного життя. Тому удосконалення правової бази носить перманентний характер. Суперечності між швидко змінюваними умовами ринкового господарства та існуючою законодавчою базою дозволяють учасникам тіньової економіки використовувати прогалини, які утворюються в правовій сфері.

5. Антропологічні причини.  Ця група причин пов'язана з двоїстою природою людини. Недаремно релігійні вчення виходять з того, що людина являється ареною боротьби добра та зла, де добро не завжди перемагає зло. Особистий інтерес досить часто приходить в суперечність з інтересами суспільства. Спонукаюча сила егоїстичних мотивів може перекривати існуючі обмеження людської діяльності зафіксовані в моралі, традиціях та праві. В цьому випадку людина порушує існуючий в суспільстві порядок, що може призвести до деструктивних наслідків для соціального життя.

6.  Соціокультурні причини. Сюди відноситься все, що можна вважати слабкою етичною основою підприємництва. Особливо необхідно виділити протиріччя між законодавством і морально-етичною складовою підприємництва. Звичайно, самі закони багато в чому відображають морально-етичні цінності певного часу. Однак інтереси держави, які реалізуються в законодавстві, не завжди співпадають з інтересами більшості суспільства, а інколи знаходяться в протиріччі з ними.

Як відомо, тіньова економіка  існує нелегально, реалізуючи свої можливості через негласні і незаконні  канали, що дозволяє одержувати прибутки за рахунок інших сфер діяльності, використовуючи незаконні методи: ухилення від оподаткування та злочинство.

Ухилення від оподаткування  є складовою тіньової економіки. Існують два типи ухилення: легальний і не легальний, тобто уникнення податків та ухилення від їх сплати. Вони притаманні будь-якому суспільству. Причиною цього є очевидний вплив податків на доходи і витрати платників при недостатньому усвідомленні ними вигоди від споживання суспільних благ, що фінансуються за рахунок податкових платежів. Це означає, що витоки зазначеного суспільного явища необхідно шукати в суспільній природі податків, які за своєю сутністю є еквівалентними платежами громадян в обмін на суспільні блага, що надає їм держава, виконуючи свої функції, а за формою прояву - відносинами привласнення державою частини індивідуальних та корпоративних доходів, відчужених і вилучених у платників на основі примусу, що в правових державах здійснюється на підставі закону.

Виділяють три основних причини податкових правопорушень [6 ]:

1. організаційно-управлінські;
2. нормативно-правові;
3. соціально-економічні.

До причин організаційно-управлінського характеру відносяться:

• незадовільна організація бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах, установах, організаціях;
• некомпетентність органів і посадових осіб‚ що здійснюють організаційно-управлінські функції в сфері економіки‚ на всіх рівнях влади;
• відсутність органу, що здійснює контроль за відповідністю даних звіту фактичному стану фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи;
• незадовільний стан організації перевірок господарської діяльності;
• можливість створення фіктивних підприємств через недосконалий порядок реєстрації і перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.

До причин нормативно-правового характеру відносять:

• законодавчу неврегульованість багатьох питань здійснення комерційної діяльності (наприклад комерційних банків);
• численні зміни в законодавстві, що становлять труднощі не тільки для контролюючих органів, але, перш за все, для платників податків;
• суттєві зміни в системі і структурі звітності, що ускладнює процедуру сплати та контролю за сплатою податків;
• відсутність законодавчої бази щодо контролю за деякими відрахуваннями до позабюджетних фондів.

До причин соціально-економічного характеру відносять:

• розбалансованість банківської системи і відсутність механізмів належної взаємодії банківських органів з правоохоронними органами;
• розлад господарських зв'язків між підприємствами;
• кризовий стан по розрахунках з заборгованістю по заробітній платні‚ пенсіях та інших виплатах.

Дані причини зумовили формування різних способів ухилення через:

• нецільове використання пільг, які надані законодавством України деяким категоріям громадян;
• шляхом подання митниці неправдивих даних про технічні та інші характеристики ввезених транспортних засобів;
• приховування обєкта оподаткування шляхом не відображення в бухгалтерському обліку обсягу реалізації за готівку;
• заниження розміру прибутку в декларації і завищення цін при реалізації товару;
• відкриття декількох поточних рахунків у різних банках;
• приховування прибутків від продажу товарів шляхом оформлення документів про передачу їх фактичному покупцеві під виглядом надання благодійної допомоги.

Виходячи з вище наведенного, доцільно висвітлити найбільш суттєві приклади та схеми ухилення від оподаткуваня. За роки незалежності, громадянами України, субєктами підприємницької діяльності, фізичними та юридичними особами, було реалізовано сотні схем ухилення від оподаткування. Ці схеми на практиці були реалізовані по відшкодуванню ПДВ, ввезенню на територію України транспортних засобів, маніпулювання податком на прибуток, створення фіктивних підприємств.

Найпростішу схему незаконного  відшкодування ПДВ організовують  шляхом відображення лише за документами  придбання суб'єктом підприємницької діяльності товарно-матеріальних цінностей від фіктивних транзитних підприємств. Далі нібито отриманий товар документально реалізується на адресу "транзитних" або "фіктивних" структур, але вже за ціною в декілька разів нижче, ніж ціна придбання. Результатом є необгрунтоване формування від'ємного значення по ПДВ, що дає можливість підприємству претендувати на відшкодування його з бюджету або ж мінімізувати власні податкові зобов'язання [8]. Податок на додану вартість не даремно називають найбільш криміналізованим. Обсяги зловживань та махінацій з ПДВ які дозволяють ділкам за рахунок державної казни збільшувати свої заощадження, важко навіть уявити. Щороку бюджет недоотримує сотні мільйонів гривень.

Ухилення суб'єктами господарювання від сплати ПДВ та отримання права  на його відшкодування відбувалося  шляхом незаконного використання пільг, наданих на умовах користування імпортованим товаром у власних потребах. За цією схемою платники податків використовували податковий вексель для сплати ПДВ відповідно до порядку операцій з векселями, які видаються на суму ПДВ при ввозі товарів на митну територію України для власних потреб [10].

З метою прикриття незаконних операцій використовуються пільги, передбачені  Законом України «Про гуманітарну  допомогу» та Угодами про вільну торгівлю при ввезенні автотранспорту та експорті металобрухту і насіння  соняшника. Використовуючи положення  Угод про вільну торгівлю (діють  з усіма країнами СНД та Македонією) суб'єкти підприємницької діяльності незаконно отримують пільги із сплати ввізного мита при експорті металобрухту й насіння соняшника.

Протягом останніх 8-10 років  однією зі сфер діяльності, які викликають до себе незмінний інтерес з боку порушників митного та податкового законодавства України, було і залишається ввезення на митну територію України транспортних засобів (переважно легкових автомобілів) фізичними особами. При цьому разом з удосконаленням та гармонізацією митного і податкового законодавства вдосконалюються та видозмінюються способи його порушення

Вибірковий аналіз свідчить, що значна частина автомобілів надходить від одних і тих самих донорів, як правило, вихідців з колишнього СРСР. Такими особами в окремих випадках може даруватись до 4-х і більше автомобілів у місяць. Це підтверджує створення і функціонування каналу напівлегального ввезення в Україну автомобілів з метою їх реалізації та уникнення від оподаткування [10].

Вдаючись до часткового ухилення від сплати податків, подають митниці  неправдиві дані про технічні та інші характеристики транспортних засобів, а саме:

• об’єм двигуна транспортного засобу;
• основне призначення транспортного засобу з метою віднесення його до іншого коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
• вартість транспортного засобу;
• рік виробництва транспортного засобу.

Ще одним проявом ухилення є створення фіктивних фірм. Формою прояву фіктивних фірм є реєстрація платників податків з дотриманням установленого порядку [11]:

• в органах державної реєстрації і податкових органів ( у податковій міліції і податковій інспекції);
• в органах статистики;
• у податкових органах як платника (чи неплатника ПДВ);
• у Пенсійному фонді, Фонді соціального страхування на випадок безробіття, Фонді соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях і ін.;
• відкриття розрахункового рахунка в банківських установах;
• одержання дозволу в органах внутрішніх справ на виготовлення печатки;
• одержання дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

У цьому випадку платник  податків вноситься до Реєстру суб'єктів  підприємництва і практично, на перший погляд, нічим не відрізняється від легальних підприємств. Однак їхнє розходження відбувається по змістовній стороні. Для реєстрації фіктивних підприємств представляються помилкові дані про засновників, посадових осіб підприємства (керівника, головного бухгалтера). Фіктивне підприємство виступає як механізм, що дозволяє зменшити чи цілком виключити сплату податків, зборів (обов'язкових платежів).

Крім незаконних операцій, пов’язаних з ПДВ, створенням фіктивних  підприємств для несплати податків, незаконним ввезенням автотранспорту, є факти ухилення від сплати податку на прибуток. Для цього, зокрема, використовувалося звільнення страхових організацій від оподаткування податком на прибуток. Суть даної схеми полягала у віднесенні на валові витрати підприємств страхових премій, що призводить до несплати 25% податку на прибуток. У страховиків отримані страхові премії за мінусом внутрішнього перестрахування оподатковуються за ставкою 3%.

Однією з поширених  схем ухилення від сплати податків є приховування доходів через  штучне завищення валових витрат, або завищення податкового кредиту  з використанням підприємств з ознаками фіктивності.

Суть її полягає у залученні  фіктивних підприємств, або групи  підприємств, підконтрольних злочинному угрупуванню, як постачальників і споживачів товарно-матеріальних цінностей для  коригування вартості товарно-матеріальних цінностей таким чином, щоб ціна придбання перевищувала ціну реалізації. Таким чином у бухгалтерському  та податковому обліках завищуються  валові витрати та податковий кредит.

Продовжується використання схеми  застосування товарного кредиту, в  результаті чого формується податковий кредит з нарахованих процентів  за користування ним.

Вказана схема набула поширення  з причини складності доказування  її злочинного характеру, оскільки предметом  угод про надання товарного кредиту  є реально існуючий товар. Ця схема  застосовується як для незаконного  відшкодування ПДВ, так і для  незаконного погашення податкових векселів при здійсненні імпортних  операцій. Нерідко в якості продукції, експортованої за вартістю, яка значно перевищує середньосвітові ціни, виступають найпростіші (низькотехнологічні) товари, що взагалі не користуються попитом на зовнішніх ринках, або навіть звичайний металобрухт в тих або інших металовиробах.

Також ухилення від сплати податків здійснювалося при користуванні податковими пільгами. Прикладами можуть бути:

• необгрунтоване завищення собівартості продукції;
• завищення відсотка певної категорії працюючих;
• фальсифікація даних про наявність у підприємства автотранспорту та використання його і списання на собівартість продукції;
• заниження частини суми прибутку під виглядом відрахувань до благодійних фондів [13].

Створення та функціонування описаних схем стало можливим внаслідок  недосконалого формулювання деяких законів. Можна констатувати, що в  результаті послідовних, комплексних заходів, що ініціативно вживались Держмитслужбою, Державною податковою адміністрацією України, законодавчими та підзаконними актами знешкоджено більшість схем ухилення від сплати податків.

В цілому ухилення від оподаткування і уникнення  призводять до постійного зниження частки податкових надходжень у ВВП, у тому числі і по основних податках — ПДВ і податку на прибуток, зменшенню їх частки в податкових надходженнях до бюджету, зростанню в абсолютному і відносному виразі частки доходів за рахунок пені і штрафних санкцій. За умови відсутності ухилення і уникнення від сплати податків, доходи бюджету України можуть зрости більш ніж в три рази, а якщо запобігти тільки ухиленню – то  більше ніж в два рази.