Ухилення від спалти податків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ  ОСНОВНИХ СПОСОБІВ УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ

2.1. Основні схеми  ухилення від оподаткування

Основними способами дій при  приховуванні прибутків від оподаткування  виступають:

1) завищення в первинних документах даних про матеріальні затрати:

1.1) внесення в затрати матеріалів замовника;

1.2) складання підложних документів по списанню матеріалів на виробництво;

1.3) внесення в авансові звіти фіктивних командировочних витрат;

1.4) включення підставних осіб в платіжні відомості на отримання заробітної плати;

1.5) часткова зміна (матеріальний підлог, дописки суми в сторону збільшення) в відомостях на отримання заробітної плати;

1.6) завищення в накладних документах цін на прийнятий товар.

2)   завищення в документах обліку даних про матеріальні затрати:

2.1) включення пропонуючих витрат в витрати звітного періоду;

2.2) включення в вартість малоцінних  і предметів, які швидко зношуються вартості основних засобів;

3) завищення в звіті про фінансові результати даних про матеріальні затрати;

4) заниження в первинних документах даних про виручку:

4.1) заниження кількості куплених товарів;

4.2) заниження ціни реалізації товарів;

4.3) оплата товаром (“чорний бартер”);

5) заниження в документах обліку відомостей про виручку:

5.1) утримання нереальних торгових місць;

5.2) зменшення величини доходів за здачу в оренду основних засобів виробництва;

5.3) покупка і реалізація товарно-матеріальних цінностей за готівковий розрахунок (“чорний нал”);

6) заниження в звітних документах відомостей про виручку:

6.1) занижене відображення виручки  в головній книзі і балансі;

6.2) занижене відображення виручки в звіті про фінансові результати

7) заниження оподаткованого прибутку:

7.1) створення незареєстрованого підприємства (наприклад, на базі ліквідованого);

7.2) завищення витрат на оплату праці;

7.3) завищення чисельності працюючих;

7.4) безпідставне (незаконне) отримання податкових пільг;

8) приховування прибутку за зговором з керівниками інших підприємств, які користуються пільгами по оподаткуванню:

8.1) фіктивна здача в оренду основних засобів підприємствам, які користуються податковими пільгами;

8.2) перечислення прибутку на підприємство, яке має податкові пільги.

Способи ухилення від сплати обов'язкових  платежів можуть бути різноманітними і залежати від виду як несплачуваного податку, збору, іншого обов'язкового платежу, так і від самого платника.

Згідно із ст. 148² (редакція Закону від 07.07.2011 г. № 3609-VI) способами ухилення від сплати податків є:

1. неподання податкових декларацій та розрахунків;
2. приховування (заниження) об'єктів оподаткування.

Неподання податкової декларації та розрахунків виражається в неподанні до податкової інспекції у встановлений строк декларації про доходи суб'єкта підприємницької діяльності , а також декларації про сплату інших податків з метою ухилення від сплати податків. Неподання податкової декларації є одночасно і приховуванням об'єкта оподаткування.

Можуть  бути також випадки, коли ухилення від  сплати обов'язкових платежів сталось  тоді, коли в особи не було умислу на несплату їх. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання  документів, пов'язаних з обчисленням  і сплатою обов'язкових платежів. Так, відповідно до ст.20 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку, котрі не подали або  не вчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення  на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок  порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів відповідними нормативними актами визначено  термін сплати їх. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

Заниження об'єктів оподаткування – це декларування суми прибутку меншої, ніж та, яку було отримано на справді. Заниження прибутку, яке може виражатись у частковому чи повному невключенні в суму оподаткованого прибутку (доходу) коштів, отриманих від виконання робіт , надання послуг тощо.

Наприклад, підприємство за виконану роботу отримує  оплату частково в безготівковому порядку, а частково – готівкою, але отриману готівку не оприбутковує, тим самим  зменшуючи розмір валового доходу, який підлягає оподаткуванню.

Заниження прибутку може здійснюватись шляхом завищення розмірів сум, на які зменшується  оподаткований балансовий прибуток, наприклад, шляхом завищення вартості матеріальних затрат, які відносяться  до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), завищення витрат на службові відрядження, представницькі цілі, сторожову охорону, тримання і  обслуговування технічних засобів  управління тощо.

Приховування  об'єктів оподаткування – це невідображення у відповідних звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких об'єктів оподаткування, зменшення бази, що підлягає оподаткуванню, неправильне її обчислення, заниження податкової ставки тощо.

Наприклад, суб'єкт підприємницької діяльності приховав факти наявності у нього  транспортних засобів чи інших самохідних машин і механізмів і тим самим  ухилився від сплати податку з  власників транспортних засобів  та інших самохідних машин та механізмів щодо легкових автомобілів.

Приховування  об'єктів оподаткування  може поєднуватись із посадовим підлогом. Наприклад, посадова особа подала неправдиві відомості  про те, що на підприємстві працює стільки  то працівників, які відносяться  до категорії 1 і 2 осіб, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, що було підставою для звільнення від сплати внесків від витрат на оплату праці цих працівників  до Фонду для здійснення заходів  щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту  населення згідно зі ст.23 Закону “Про державний бюджет України на 1995р.”

Аналізований  злочин буде закінченим з моменту  закінчення терміну, в який мали бути сплачені податок, збір, інший обов'язковий  платіж. Наприклад, громадяни повинні  подати до Державної податкової адміністрації  декларацію про доходи до 1 березня  наступного року після закінчення календарного року. Якщо громадянин не робить цього, його бездіяльність  за наявності  у нього умислу ухилитись від  сплати прибуткового податку утворює  закінчений склад розглядуваного злочину.

 

2.2.  Незаконне  відшкодування ПДВ з бюджету  та ухилення від оподаткування

Згідно з пунктом 1 статті 200 Податкового кодексу України  сума  податку,  що  підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного   бюджету   України   або   бюджетному   відшкодуванню, визначається   як   різниця  між  сумою  податкового  зобов'язання звітного (податкового) періоду  та сумою податкового кредиту  такого звітного (податкового) періоду.

Тобто бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку на додану вартість з бюджету  у зв'язку з надмірною сплатою  податку.

При  від'ємному  значенні суми вона враховується у зменшення  суми податкового   боргу  з  податку,  що  виник  за  попередні  звітні (податкові) періоди (у тому числі  розстроченого або  відстроченого  відповідно  до  цього  Кодексу),  а в разі відсутності податкового  боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо    в   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно  з  пунктом  200.1  цієї  статті,  має  від'ємне значення, то:

а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного  значення, яка дорівнює сумі податку,  фактично сплаченій  отримувачем   товарів/послуг   у  попередніх  податкових  періодах постачальникам  таких  товарів/послуг  або   до  Державного  бюджету  України,  а  в  разі  отримання   від  нерезидента послуг на  митній території України - сумі  податкового  зобов'язання,  включеного  до податкової   декларації  за  попередній  період  за  отримані  від нерезидента послуги  отримувачем товарів/послуг;

б) залишок  від'ємного значення попередніх  податкових періодів після   бюджетного  відшкодування  включається   до  складу сум,  що відносяться  до податкового кредиту наступного  податкового періоду.

Не  мають права на отримання   бюджетного  відшкодування особи,  які:

були зареєстровані  як  платники  цього  податку  менш ніж за 12 календарних місяців  до місяця,  за наслідками  якого  подається заява  на  бюджетне  відшкодування  (крім  нарахування  податкового кредиту внаслідок  придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги     оподатковуваних     операцій    за    останні 12 календарних  місяців  менші,  ніж  заявлена   сума   бюджетного відшкодування  (крім  нарахування  податкового  кредиту  внаслідок придбання  або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник   податку,   який   має   право  на  отримання бюджетного відшкодування  та прийняв рішення  про  повернення  суми бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  органу  державної  податкової служби податкову декларацію  та  заяву  про  повернення суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації. До декларації  додаються  розрахунок  суми  бюджетного відшкодування,  а  також  оригінали митних декларацій (примірників декларанта),  що підтверджують  вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма  заяви про відшкодування та форма  розрахунку суми бюджетного   відшкодування   визначаються   центральним    органом державної податкової служби.

Протягом   30   календарних   днів,  що  настають  за граничним  терміном  отримання  податкової  декларації,  податковий орган проводить  камеральну перевірку  заявлених  у ній даних. Камеральні перевірки - документальні невиїзні перевірки (на підставі наданих податкових декларацій, звітів та інших документів, які  пов’язані з нарахуванням та сплатою  податків і зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх надання).

За  наявності  достатніх  підстав,  які свідчать,  що розрахунок  суми  бюджетного   відшкодування   було   зроблено   з порушенням  норм  податкового  законодавства,  податковий орган  має право провести документальну  позапланову виїзну перевірку платника. Перелік достатніх   підстав,  які  надають  право  податковим органам на позапланову  виїзну  документальну  перевірку  платника податку   на   додану   вартість   для   визначення  достовірності нарахування  бюджетного  відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган  державної  податкової  служби  зобов'язаний  у п'ятиденний  строк  після  закінчення  перевірки   подати   органу Державного  казначейства України  висновок із зазначенням  суми,  що підлягає відшкодуванню  з бюджету.

На підставі отриманого висновку  відповідного  органу державної  податкової служби орган Державного казначейства України видає  платнику  податку  зазначену  в   ньому   суму   бюджетного відшкодування  шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський  рахунок  платника  податку  в  обслуговуючому банку  протягом  п'яти  операційних  днів після  отримання висновку органу державної  податкової служби.

Якщо за результатами камеральної  або  документальної позапланової  виїзної  перевірки  орган державної  податкової служби виявляє  невідповідність  суми  бюджетного   відшкодування   сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у   разі   заниження   заявленої   платником  податку  суми  бюджетного відшкодування  щодо  суми,  визначеної органом   державної податкової  служби  за  результатами перевірок,  надсилає  платнику податку податкове повідомлення,  в якому зазначаються сума  такого заниження   та  підстави  для  її  вирахування.  У   цьому  випадку вважається,  що  платник  податку  добровільно   відмовляється  від отримання   такої  суми  заниження  як  бюджетного відшкодування  та  враховує її  згідно  з  пунктом  200.6  цієї  статті  у  зменшення  податкових  зобов'язань  з   цього  податку  в наступних  податкових періодах;

б) у   разі  перевищення  заявленої   платником  податку   суми  бюджетного  відшкодування  над  сумою,  визначеною органом  державної  податкової служби за  результатами  перевірок,  надсилає  платнику податку  податкове повідомлення,  в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у  разі з'ясування  за  результатами  проведення  перевірок  факту,   за  яким  платник  податку   не  має  права  на  отримання  бюджетного  відшкодування,  надсилає  платнику  податку  податкове  повідомлення,  в  якому   зазначаються  підстави  відмови  в наданні  бюджетного відшкодування.

Джерелом  сплати  бюджетного  відшкодування  (у  тому числі  заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється  обумовлювати або обмежувати виплату  бюджетного відшкодування  наявністю  або  відсутністю доходів,  отриманих  від цього податку в окремих  регіонах України.

Всім  країнам,  де  запроваджено  ПДВ,  притаманні типові  проблеми  із  втратою  бюджетних коштів через  недосконалий  механізм   визначення   правомірності  його відшкодування. Ефективність  заходів  щодо  вирішення  проблем  з  ПДВ пояснюється швидше вищим  рівнем фінансової прозорості та податкової  культури.