Пізнавальні можливості методу опитування

  ЗМІСТ

  ВСТУП.................................................................................................стор.3-4

  РОЗДІЛ І : Основні відомості про метод опитування

1.1) Історіографія становлення методу опитування...................стор.5-6

1.2) Загальна характеристика методу..........................................стор.6-8

1.3) Роль запитання в опитуванні.................................................стор.8-11

   РОЗДІЛ ІІ : Характеристика різновидів методу опитування

2.1) Анкетування та його пізнавальні можливості.....................стор.12-16

2.2) Інтерв’ю та його пізнавальні можливості............................стор.16-19

2.3) Експерт-опитування та його значення.................................стор.19-22

РОЗДІЛ  ІІІ : Методологія дослідження громадської думки

   3.1) Проект соціологічного методу..............................................стор.23-29

   3.2) Програма опитування громадської  думки...........................стор.30-32

   3.3) Поради при проведенні опитування населення..................стор.33-36

ВИСНОВОК.......................................................................................стор.37

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................стор.38

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВСТУП

  Актуальність  теми

  Опитування  – метод в соціології, який дає змогу отримати первинну соціологічну інформацію. На сьогодні даний метод являється одним із популярних методів в соціології, про це свідчить велика кількість процедур даного методу, які проводять різні соціологічні служби. Опитування засноване на соціально-психологічній взаємодії анкетера (інтерв’юера) та респондента, яка відбувається із застосуванням переліку більш-менш формалізованих питань.

  Однією  з переваг опитування являється  те, що воно дозволяє виявити  особливості  сприйняття людиною тих фактів і подій, що відбулися і відбуваються, а також одержати оцінки щодо розвитку їх в майбутньому. Якщо опитування проведене організовано у відповідності до наукових вимог та із залученням кваліфікованих анкетерів та інтерв’юерів, то воно забезпечує оперативність одержання достовірної інформації безпосередньо від представників досліджуваного об’єкту.

  Взагалі, соціологічне опитування займає важливе  місце  в соціологічних дослідженнях, оскільки основне його призначення  криється в отриманні соціологічних  даних про стан суспільної, індивідуальної думки. а також про факти, події та оцінку, які пов’язані з життєдіяльністю респондентів.

  За  підрахунками деяких вчених, за допомогою  опитування збирається практично  90 %  всієї емпіричної інформації. Опитування також являється ведучим методом при вивченні сфери свідомості людини. Цей метод особливо вагомий в тих випадках, коли в дослідженні соціальних процесів та явищ, які являються малодоступними безпосередньому спостереженню, а також у тих випадках, коли сфера, що вивчається слабо забезпечена документальною інформацією.

  Соціологічне  опитування на відміну від інших  методів збору соціологічної  інформації дозволяє „вловити” через  систему формалізованих запитань не тільки акцентування міркувань респондента, але і нюанси, відтінки їх настрою та структури розуміння, а також  виявити роль інтуїтивних аспектів у їхній поведінці. Тому багато дослідників вважають опитування найбільш простим та доступним методом збору первинної соціологічної інформації. Насправді, оперативність, простота, економічність цього методу роблять його дуже популярним та приоритетним у порівнянні з іншими методами соціологічних досліджень.

  Мета  та завдання дослідження 

  Метою даної роботи є поглиблення своїх  знань з дисципліни „Методологія та методи соціологічних досліджень”, особливо з теми „Пізнавальні можливості методу опитування”.

  Завдання  цієї роботи криється у з’ясуванні сутності, значення опитування як методу збору первинної соціологічної  інформації з нахилом того, які  пізнавальні можливості дозволяє опитування.

  Предмет та об’єкт дослідження

  Об’єктом  даної роботи являється опитування, як соціологічний метод збору  первинної інформації.

  Предмет – значення пізнавальних можливостей  опитування як методу збору первинної  соціологічної інформації.

  Методологія та методи дослідження

  Тему  даної роботи можна вивчати багатьма методами та способами, але в даній  роботі використовується метод дослідження  літератури. В соціології такий метод  називають методом аналізу документів, де в якості документів виступають підручники, наукові публікації, журнали, тощо.

  Практичне значення роботи

  Дану  роботу можна використовувати при  підготовці до практичних та семінарських занять, а також як лекційний матеріал. 
 
 
 

  РОЗДІЛ  І :

    ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО МЕТОД ОПИТУВАННЯ

1. Історіографія становлення методу опитування

   Генезис методу опитування спостерігається  ще в епоху рабовласництва, коли за допомогою даного методу виявляли цілі, мотиви, пропозиції, міркування населення. Також праобразом опитування вважають голосування, яке активно розповсюджувалося і застосовувалося за часів античності. Таке голосування проводилося тоді, коли існувала потреба у вирішенні якоїсь проблеми, яка виносилася на об’єктивний огляд народу і за допомогою голосування люди виявляли свою волю. Поряд із протосоціологічними формами одержання інформації розвивалася і процедура обліку чисельності населення, визначення складу домогосподарств, матеріального та соціального статусу їх членів. Наприклад, у Давньому Римі кожен громадянин був зобов’язаний дати інформацію цензору про склад своєї сім’ї, обсяг рухомого та нерухомого майна.

   За  часів активного розвитку капіталістичних  відносин виникла потреба у вдосконаленні  засобів обліку та аналізу інформації. Одним із перших вчених, який застосував спеціальний формуляр, для збору  даних, був англійський вчений У. Петті. Інформація, яка була отримана за допомогою опитувальника склала емпіричну базу його дослідження „Політична анатомія в Ірландії”. Подібний формуляр застосував у 1787 р. Д. Девіс для дослідження сімейного бюджету трудящих класів. Також сенат Російської імперії у 1767 р. застосував опитування задля виявлення причин підвищення цін на хліб, для цього були складені і розіслані опитувальні листи. Завдяки даній процедурі причина підвищення цін була встановлена.

   У 1880 р. К. Маркс опублікував спеціальну „ Анкету для робочих” у „La Revue Socialiste”, яка складалася з 100 запитань і була складена з метою вивчення умов життя та соціального становища робочого класу.[1;7;115]

   Наприкінці  ХІХ – початку ХХ ст. у Росії  і нашій країні проводилися „самопереписи”. Ці „самопереписи” здійснювалися студентами під керівництвом викладачів. Досліджували на той час думку студентської молоді.

   На  даному етапі в соціології метод  опитування являється одним із найпоширеніших методів, про це свідчить досить велика кількість досліджень, які проводяться даним методом різними соціологічними службами. 
 

2. Загальна  характеристика методу

   Опитування  – найпоширеніший у соціології метод  збирання первинної вербальної інформації, що ґрунтується на зверненні до групи  людей з питаннями, спрямованими на розкриття змісту проблеми, що досліджується. За допомогою опитування отримують як подійну (фактичну) інформацію, так і відомості про думки, оцінки й потреби опитуваних. Воно засноване на безпосередній (інтерв'ю) чи опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії дослідника з респондентом. Джерелом інформації є усні чи письмові висловлювання респондентів про стан громадської думки та суспільної свідомості, об'єктивних явищ та процесів не тільки в теперішньому, а й у минулому і майбутньому часі.

   Правильно організоване опитування дає змогу  отримати інформацію практично про  всі проблеми.

   Дослідник має організувати спілкування так, щоб збудити в респондента цікавість до теми опитування, стимулювати його до активної участі у дослідженні, забезпечити щирість відповідей.

   У процесі опитування дослідник за допомогою спеціальних висловлювань і питань може моделювати різні експериментальні ситуації, щоб отримати інформацію безпосередньо від самої людині про її реальні та гіпотетичні вчинки, плани й наміри на майбутнє, факти конкретної діяльності, її мотиви, результати, суб'єктивний стан, почуття, нахили, судження; з'ясувати її думку з різних питань колективної діяльності, насамперед стосовно того, що не знайшло відображення в офіційних документах, у результатах спостереження та інших методах дослідження. Так, опитування дає змогу розшифрувати мотиви звільнення за власним бажанням і виявити справжні його причини, з'ясувати мотиви пасивного ставлення до праці та міру задоволення членів колективу соціально-психологічним кліматом, що склався, стосунками з керівником, стилем діяльності колективу тощо. Іншими словами, під час опитування об'єктивний матеріал, зібраний за допомогою інших методів дослідження (спостереження, вивчення документації), доповнюється відомостями про суб'єктивне сприйняття предмета дослідження членами колективу.

   Опитування  справляє позитивний психологічний  вплив на членів колективу. Вони бачать, що їхньою думкою цікавиться адміністрація, громадськість. З'ясування думки членів колективу й опрацювання на цій підставі заходів щодо соціального розвитку колективу – одна з форм участі працівників в управлінні справами колективу.

   Специфіка методу опитування полягає в тім, що джерелом інформації є словесне повідомлення респондента, його судження. Дослідник втручається в процес формулювання повідомлення, спрямовує його у відповідне русло. У зв'язку з цим виникає необхідність забезпечити надійність і вірогідність отримуваної дослідником інформації. Надійність інформації виявляється у стійкості, незалежності її від дії випадкових чинників, вірогідність –  в її адекватності реальній дійсності. Ці якості інформації забезпечуються переважно сталістю умов збирання її та щирістю відповідей респондентів, їхньою поінформованістю про сутність досліджуваного об’єкта, проте, що цікавить дослідника.

   Надійність  інформації, яку збирають опитуванням, залежить від планування її змісту та характеру, від техніки опитування, рівня компетентності респондента. На вірогідність отримуваної дослідни¬ком інформації впливають особисті якості респондента — захисні механізми психіки, рівень освіти й культури, властивості пам'яті, його установки щодо організації, яка проводить опитування; ставлення до теми дослідження, до самого дослідника. Методика і техніка опитування дає змогу значною мірою нейтралізувати негативний вплив цих чинників.[2;2;287]

   Вірогідність  відповіді респондента багато в  чому залежить від уміння дослідника розпочати опитування, від його професіоналізму.

     Дослідник має так організувати  опитування, щоб у респондента виникло бажання брати участь у дослідженні, вести відверту розмову. Крім того, вірогідність залежить від якості використовуваного інструменту (план інтерв'ю, анкета). 
 

3. Роль  запитання в опитуванні

   Формулювання  питань – найбільш складний і відповідальний етап його побудови. Йому передує, як уже було сказано, процедура емпіричного визначення основних понять дослідження і відбору необхідного мінімуму емпіричних індикаторів. Кожному індикатору відповідає одне або кілька запитань.

   Запитання в опитуванні — це висловлювання, розраховане на отримання інформації, яка б давала можливість операціоналізувати ознаки соціального явища, що вивчається.

   За  спрямованістю вирізняються запитання  результативні (змістові), за допомогою яких дослідник збирає інформацію щодо наявності певних явищ та їх взаємозв'язків, і функціональні, за допомогою яких упорядковується сам процес опитування.