Суїцид як соціальна проблема суспільства

Тут слід відзначити, що французькі дослідники До.Помро і М. Справою  пояснюють це тим, що таке співвідношення пов'язаний із способом самогубства, якого  вдаються самогубці. Кожен чоловік  незалежно від його віку, воліє  механічні чи сильно травматичні  кошти (повішення, вогнепальна зброя, автомобільне зіткнення); жінка найчастіше звертається до таких способам самогубства  після 55 років. 7 з десяти випадків самогубства  здійснюються через повішення чи з допомогою вогнепальної зброї. У цьому списку за падінням я з  висот (кожен десятий випадок) йдуть  отруєння і утоплення. У Франції  за відсутності статистичного обліку державному рівні кількість самогубств оцінюється по місцевим чи регіональним даним,екстраполированним всю країну. Зазвичай вважається, що спроби самогубства молоді люди в 30—40 раз частіше суїцидів з фатальним результатом.

У хлопчиків співвідношення суицид/спроба суїциду одно 1/15. У дівчаток це співвідношення одно 1/85. Отже, кількість спроб самогубства на рік що в осіб молодший 25 років оцінюють у 50 000 випадків. Частота випадків має тенденцію до зростання серед дуже молоді, зокрема, віком від 13—16 років. Третина спроб самогубства, проте, не вимагає госпіталізації. Це зазначає, що оточення не зрозуміло, спроба повинна була, або оточуючі не додали їй значення (прийом малих доз ліків, поверхове кровопускання). У разі часто буває тож був звернення до лікарів. Поза тим, що це веде до їх зниження статистичних даних цього явища, він певний ризик, оскільки сприяє халатному відношення до суицидальному акту і можуть призвести до рецидиву.

Найбільш частий спосіб спроби самогубства — отруєння ліками. Найчастіше приймають слабкі транквілізатори. Похідні парацетамолу використовують у три випадки з чотирьох. У 20—30% випадків отруєння ліками узгоджується з прийомом спиртного і/або з  відкриттям вен. Кількість випадків смерті залежить від способу самогубства: повішення, вогнепальна зброя, викид з вікна, чи отруєння, коли смерть настає не відразу й є можливість врятувати людини, якщо допомогу прийшла вчасно.

Останнім часом суїцид є першою серед причин смертності що в осіб у віці 25—34 року, другий — у15—24-літніх. Із загальної кількості випадків смерті.Суициди із летальним кінцем відзначаються переважно що в осіб похилого віку.

Це стосується Франції. У  Україні її спостерігається така сама тенденція. Найбільше суїцидів відбувається у віці 40—59 років, друге місце вікова категорія 25—39 років, потім йде вікова категорія 20—24 року.

Одне з основних проблем  суїцидальної поведінки залежить від  небезпеки повторення: близько 40% молоді, які намагаються відмовитися від життям, мали по меншою мірою не одну спробу; чим молодший суб'єкт, то більше небезпека рецидиву протягом року після суїцидальної спроби (цей термін вбирається у року у 64% випадків); що більше спроб, тим більше фізичний ризик, оскільки кожна спроба може викликати у себе порушення здоров'я (ризик залишкових явищ, більш тривала госпіталізація); нарешті, за деякими даними, 1—2% людей, намагалися заподіяти собі смерть, вмирають у результаті суїциду через 12 місяців після їх спроби незалежно від попередньої способи заподіяти собі смерть.

У багатьох країн неухильно  зростає кількість самогубств між  людьми старшого віку. З іншого боку, статистичні дані свідчать, що ця прихована  епідемія носить глобального характеру.

Отже, проблема суїциду є  серйозною та актуальною проюлемою нашого часу. Ще Дюркгейм зазначав, що зростання відсотка самогубств є наслідком діючих на суспільство чинників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Причини і  фактори самогубства

Причини суїциду різноманітні, полягають  не тільки в особистісних деформаціях  суб'єкта і обстановці, яка травмує  психічно, але й у соціально-економічній  та моральній організації суспільства.

Сьогодні психологи виділяють  такі основні мотиви суїциідальної  поведінки серед молоді:

1. Переживання образи, самотності, відчуженості, неможливість бути зрозумілим.
2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання (кохання без взаємності), ревнощі.
3. Переживання, пов'язані із смертю одного з батьків, розлучення батьків.
4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою.
5. Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.
6. Страх перед покаранням.
7. Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.
8. Почуття помсти, погроз, шантажу.
9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.

Сімейні конфлікти спричинюють 60-80% суїцидів. Здебільшого це — несправедливе ставлення, образи, приниження, ревнощі, подружня зрада. А ще — розлучення, хвороба чи смерть близьких, нерозділене кохання, статева неспроможність. З іншого боку, за статистикою люди, які перебувають у шлюбі, вчиняють самогубство значно рідше, ніж холостяки або розлучені. Великий рівень суїцидів спостерігається серед людей, які втратили партнера — вони покінчують з життям утричі частіше, ніж сімейні.

На початку XX століття було з'ясовано, що на рівень суїцидальності впливають  також нові технічні засоби передавання  інформації: радіо, кінематограф. У  час бурхливого розвитку ЗМІ, комп'ютерних  ігор із поширеним у них некрофілією, садо-мазохістським смакуванням  смерті, у тому числі й суїцидальної, ці тенденції поглибились. Розвиток науково-технічного прогресу, накопичення  інформаційних ресурсів, поява соціальних інновацій далеко не завжди йдуть  паралельно із зростанням задоволеності  життям, гармонією з довкіллям.

Не сприяють зниженню рівня самогубств такі супутники науково-технічного прогресу у суспільстві, як загроза  економічних і технологічних  катастроф, екологічний дискомфорт від надмірного скупчення людей  у забруднених, неестетичних, гнітючих містах, інтенсифікація контактів, надмірні емоційні навантаження тих, хто прагне зробити кар'єру.

Фахівці відзначають збільшення кількості  самогубств після аварії на Чорнобильській АЕС: у так званій «зоні відчуження»  та серед чорнобильців-ліквідаторів. Суспільні катаклізми безпосередньо  впливають на рівень самогубств. Наприклад, після зведення Берлінської стіни  рівень самогубств у східному секторі  збільшився у 25 разів. Внаслідок економічних  криз часто людина відчуває себе повною невдахою, звинувачуючи у першу чергу  не зовнішні обставини, а саму себе. У такій ситуації майбутнє видається  їй невизначеним, а самогубство — єдиним способом виходу із скрути.

Інша група дослідників стверджує  протилежне — рівень життя і кількість самогубств не пов'язані між собою. Красномовним прикладом тому може служити Швеція — одна з високорозвинених і багатих країн Європи, вона протягом 10 років є одним із лідерів за кількістю суїцидів.

Життєві реалії й наукові дослідження  засвідчують тісний взаємозв'язок між  наркоманією, алкоголізмом, депресією  і суїцидальною поведінкою. Статистика свідчить, алкоголь за життя вживали 60% самогубців, хоча безпосередньо перед  самогубством алкоголь вживається тільки у 8% випадків, наркотики — у 4%.

Соціологічне дослідження показало, що самогубство найчастіше є наслідком  психічного розладу, який не був вчасно розпізнаним. Відповідно до досліджень, проведених в м. Тернополі, серед  самогубців спостерігаються явна перевага осіб, що страждають на психічні розлади, а саме з 40 молодих людей 33 особи  вважають, що основною причиною скоєння  самогубств є психологічні проблеми людини. Також 9 чоловіків і 9 жінок (45% опитуваних) вважають, що люди, які намагались здійснити суїцид є психологічно неврівноваженими особами.

Фактори ризику

Приблизно половина самовбивць здійснювали  перед цим хоча б одну суїцидальну спробу, а після такої спроби 1 чоловік з 100 здійснюють самогубство протягом року, що означає сторазове підвищення ризику самогубства.

Соціальні

Молоді люди та підлітки скоюють  самогубство частіше дорослих, чоловіки втричі частіше за жінок (хоча жінки  здійснюють в 4 рази більше спроб самогубства).

У безробітних, а також у некваліфікованих працівників, схильність до самогубства  підвищена. Лікарі, особливо жінки, також  схильні до підвищеного ризику: метааналіз 25 джерел показав, що жінки-лікарі здійснюють в 2,3 раза більше самогубств, ніж в  середньому серед населення, а чоловіки — в 1,4 раза.

Ті, хто ніколи не перебував у  шлюбі, частіше за все здійснюють самогубства. Далі, в порядку зниження ризику йдуть овдовілі, розведені, і  одружені, але не мають дітей. Проживання в самоті також збільшує ризик. Підвищують ризик самогубства і негаразди  в сім'ї .

Погане поводження та інші види негативного  досвіду в дитинстві збільшують схильність до суїциду в дорослому  віці, щонайменше через такі проміжні фактори, тісно пов'язані з негативними  переживаннями в дитинстві, як зловживання  алкоголем та наркотиками, а також схильність до депресії.

Медичні

Захворювання, особливо ті, котрі супроводжуються  хронічними болями, хронічні захворювання взагалі, а також нещодавно перенесені хірургічні втручання підвищують ризик самогубства. Слід зазначити, що ВІЛ-інфекція, як така, не збільшує ризику.

Наявність близьких родичів, які вчинили  суїцид, збільшує ризик у шість  разів. Спадковий фактор суїциду  становить від 30 до 50%, але не з'ясовано, що є основною причиною цього — генетичні причини (включаючи успадкування психічних захворювань) або сам факт самогубства близьких родичів.

Психічні захворювання

При великій депресії вірогідність самогубства збільшується в 20 разів у порівнянні з середньостатистичною вірогідністю для загальної групи Harris EC, Barraclough B. Близько 60% самогубців страждали на це захворювання, при якому ймовірність здійснення самогубства становить 8%, коморбідні розлади збільшують цей ризик, так при супутньому панічному розладі ця ймовірність підвищується до 25%, а при ПТСР — до 38%. Взагалі, при поєднанні декількох психічних захворювань ризик самогубства вищий, ніж при неускладненій депресії або тривожному розладі. Найнебезпечнішими захворюваннями з точки зору суїцидального ризику є депресії, біполярні розлади, алкоголізм, наркоманія, шизофренія, особистісні розлади, тривожні (включаючи панічний) і особистісні розлади, ПТСР та делірій.

Від 20 до 25% самогубств відбуваються в  стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Імпульсивність збільшує ймовірність реалізації суїцидальних думок, при цьому поєднання імпульсивності, алкоголізму (або наркотичної залежності) і відчаю особливо небезпечні. Така комбінація найбільш часто зустрічається у підлітків.

Підліткові самогубства 

Причиною підліткових самогубств найчастіше є бідність, відносини  в родині і з однолітками, алкоголь і наркотики, неприємності з навчанням, нерозділене кохання, пережите в  дитинстві насилля, соціальна ізоляція, невиліковні хвороби.

Цією проблемою займалися такі чеські дослідники, як І. Лангмайєр  і З. Матейчик. Вони досліджували проблему депривації — безвихідь, непотрібність, втраченої, як загального визначення для емоційної поведінки. Англійський психолог Дональд Хебб, в свою чергу, розглядав ту ж саму проблему у світлі біологічно недостатнього середовища.

Підвищений ризик самогубства  мають гомосексуальні підлітки, які  здійснюють спроби суїциду в чотири рази частіше.

Види самогубств

Існує багато різних способів покінчити  життя самогубством:

• Повішення
• Удушення
• Утоплення
• Хімічне вплив:
• Отруєння. В залежності від препарату діє від декількох секунд (гостре) до декількох днів
• Сильний луг або кислота. При вживанні роз'їдає внутрішні органи. Чинний від декількох хвилин до декількох годин. Надзвичайно хворобливий спосіб.
• Радіологічний вплив:
• Поглинання радіоактивних матеріалів
• Стрибок і падіння з високих будівель, скель, мостів та інших підвищень, стрибок з літака без парашуту
• Самогубство за допомогою вогнепальної зброї (самостріл). Як варіант — «російська рулетка»
• Самогубство методом підриву в безпосередній близькості від себе заряду вибухової речовини
• Самоспалення
• Самогубство методом доведення себе до фізичного виснаження (голодом або спрагою)
• Самогубство за допомогою холодної зброї:
• Сепуку або харакірі — ритуальне самогубство в Японії
• Падіння на меч (в Стародавньому Римі)
• Розтин кровоносних судин (людина вмирає від втрати крові)
• Використання технічних засобів:
• Стрибок під потяг, під машину і т. д.
• Використання електрики
• Відключення хворим апаратури підтримки життя — пасивна евтаназія
• «Поліцейське самогубство» — напад на співробітника правоохоронних органів, охоронця, часового з метою спровокувати його на застосування зброї (з формальної точки зору є вбивством, так як самогубця позбавляє життя інша людина)
• Здавлювання сонної артерії