Аудит в Украине

    Подані документи реєструє секретаріат АПУ або секретар РВ АПУ у спеціальному журналі. Відповідальність за достовірність поданих документів покладена на кандидата.

    Розгляд поданих кандидатами документів для підтвердження освіти, досвіду практичної роботи, а також отримання дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ, в регіонах – комісія з сертифікації аудиторів РВ АПУ.

    Секретаріат АПУ або секретар РВ АПУ на підставі протокольних рішень комісій з сертифікації готують допуски, які засвідчують дозвіл на складання іспиту та формують групи із числа кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.

    Кваліфікаційний іспит має охоплювати коло знань і навиків, якими повинні володіти кандидати, щоб досягти такого професійного рівня, який дав би їм змогу здійснювати аудиторську діяльність в Україні відповідно до чинного законодавства та стандартів аудиту. АПУ періодично вносить зміни до переліку питань кваліфікаційного іспиту, щоб своєчасно враховувати зміни, які відбуваються в чинному законодавстві, стандартах аудиту тощо.

    Кваліфікаційний іспит проводиться в два етапи: перший – письмове тестування (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених АПУ; другий – письмове розв’язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менше як 70 балів правильних відповідей за результатами тестування.

    Конкретний набір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

    Перший етап іспитів проводиться в АПУ абс РВ АПУ, а другий етап – тільки в АПУ.

    Кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу яких оцінені:

• в 60 і більше балів – є такими, що склали кваліфікаційний іспит і здобули право на отримання сертифіката аудитора після затвердження протоколу на засіданні АПУ;
• в 59 і менше балів – є такими, що не склали кваліфікаційний іспит.

    Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з Положенням про сертифікацію аудиторів. Результат успішно складеного першого етапу кваліфікаційного іспиту дійсний упродовж одного року.

    Фахівці – сертифіковані бухгалтери СРА та АССА для одержання сертифіката аудитора України складають кваліфікаційний іспит за спеціальною програмою з питань національних особливостей економіки України та правових основ підприємницької діяльності в Україні.

    Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право на апеляцію до Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ у разі, якщо вони надали обґрунтовані докази можливого підвищення оцінки за окремі відповіді. Кандидат, що апелює, повинен надати апеляцію до Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ у письмовій формі упродовж десяти днів після затвердження та повідомлення результатів іспиту.

    Нормативне регулювання аудиту в країнах ЄС регламентоване Директивою ЄС від 17 травня 2006 р. (2006/43/ЄС). В останніх змінах до якої дещо по-іншому викладено вимоги до затвердження, продовження освіти та взаємного визнання обов’язкових аудиторів, зокрема усунено обмеження на шляху до створення і реєстрації аудиторських фірм (аудитори зареєстровані в одній країні можуть практикувати в будь-якій іншій країні ЄС).

    Проте, вимоги до тесту (іспиту) на відповідність обов’язкового аудитора, який проводиться в іншій державі-члені, ніж та, де він отримав кваліфікацію, збережені. Наявність та умови такого іспиту пояснюються специфікою послуг аудитора та необхідністю їх повної обізнаності в законодавстві про компанії, податковому законодавстві та законодавстві про соціальне забезпечення. Теоретична підготовка повинна охоплювати також знання Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та аудиту (МСА). 

       
 
 
 
 
 
 
 

       
 
 

     Рис. 2.2. Стадії професійної освіти обовзякового аудитора в ЄС 

     Рекомендована програма теоретичного навчання та іспиту на професійну компетентність для обов’язкових аудиторів в ЄС повинна включати такі предмети⁸: 

 

    Після затвердження на засіданні АПУ протоколу Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ з результатами складання кваліфікаційного іспиту секретаріат АПУ здійснює видачу сертифікатів.

    Сертифікат містить такі реквізити:

• номер сертифіката;
• прізвище, ім’я та по батькові аудитора;
• дату, номер рішення АПУ про видачу сертифіката із зазначенням терміну його чинності;
• дату, номер рішення АПУ про продовження терміну чинності сертифіката.

    Термін чинності сертифіката – п’ять років.

    Для продовження терміну чинності сертифіката аудиторам необхідно не раніше від трьох і не пізніше від одного місяця до закінчення цього терміну, подати заяву встановленого зразка, в разі, якщо вони:

1. займались аудиторською діяльністю, як фізичні особипідприємці або у складі аудиторської фірми не менше трьох років;
2. займаючись аудиторською діяльністю, як фізичні особипідприємці, своєчасно подавали звіти про виконані ними роботи (за формою № 1-аудит) та підтверджували свою аудиторську діяльність;
3. щорічно успішно проходили контрольні тестування за підсумками удосконалення професійних знань за програмами, затвердженими АПУ, або щорічно здійснювали удосконалення професійних знань згідно з розділом V Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України;
4. та до них не застосовувались стягнення з боку АПУ у вигляді зупинення чинності сертифіката.

    До аудитора можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката.

    Неналежне виконання професійних обов’язків аудитором – це порушення аудитором вимог чинного законодавства України, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів та рішень АПУ.

    Розгляд на засіданні АПУ питань про застосування стягнень здійснюється за поданням Дисциплінарної комісії АПУ. За необхідності АПУ заслуховує пояснення аудитора.

    Стягнення, що накладаються на аудитора, оформлюють рішенням АПУ з письмовим повідомленням аудитора упродовж десяти днів після дня прийняття рішення.

    Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликання сертифіката та оприлюднення рішення АПУ в засобах масової інформації. Анулювання сертифіката аудитора означає, що фізична особа, сертифікат аудитора якої анульовано, не є аудитором і не має документального підтвердження її кваліфікаційної придатності на заняття аудиторською діяльністю на території України, і може бути допущена до повторної сертифікації не раніше ніж через два роки після прийняття рішення АПУ про анулювання її сертифіката.

    Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа-підприємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону України „Про аудиторську діяльність” та інших нормативно-правових актів.

    Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа-підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

    Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

    Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

    Аудиторська фірма – юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

    Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

    Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

    Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

    В різних країнах різні вимоги до механізму створення аудиторских фірм. Розглянемо дані особливості в розрізі деяких постсоціалістичних країнах (табл. 2.2).  
 

    3. Аудиторська палата  України: склад  і повноваження  

    Незалежним самостійним органом, який здійснює організаційне і методологічне керівництво аудиторською діяльністю в Україні є Аудиторська палата України (АПУ). Вона створена відповідно до Закону України „Про аудиторську діяльність” і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування з 1993 р.

    АПУ є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банках, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може набувати майнові та немайнові права, виступати засновником та учасником інших юридичних осіб, бути позивачем та відповідачем у суді, мати у власності рухоме та нерухоме майно, що необхідне їй для виконання статутних завдань та організації своєї діяльності.

    Таблиця 2.2

Вимоги до аудиторських фірм

 

    Завданням АПУ є методологічне і нормативно-правове забезпечення аудиту в Україні, регулювання та контроль аудиторської діяльності.

    Для виконання статутних завдань АПУ здійснює такі повноваження⁹:

1. затверджує стандарти аудиту та визначає перелік послуг, які можуть надавати аудитори відповідно до стандартів аудиту;
2. здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України „Про аудиторську діяльність”, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;
3. здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
4. регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;
5. розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів (аудиторських фірм) з питань її компетенції;
6. визначає порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов’язків у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру ;
7. здійснює організацію взаємодії між суб’єктами аудиторської діяльності, координацію їх взаємовідносин з державою в особі її органів;
8. бере участь у розробці проектів нормативно-правових актів у сфері аудиторської діяльності відповідно до чинного законодавства України;
9. готує пропозиції з питань регулювання аудиторської діяльності в Україні та вносить їх до органів державної влади та місцевого самоврядування, суб’єктів законодавчої ініціативи, інших суб’єктів владних повноважень, аудиторського та наукового загалу;
10. сприяє виданню нормативних, методологічних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності;
11. розробляє та затверджує локальні нормативні акти АПУ;
12. затверджує порядок сертифікації аудиторів, порядок продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України та, за погодженням з Національним банком України, порядок сертифікації та порядок продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам, які здійснюватимуть аудит банків;
13. здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, та продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України;
14. встановлює та затверджує розмір плати за проведення сертифікації осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, за продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України, за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів ;
15. затверджує програми підготовки аудиторів та, за погодженням з Національним банком України, програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;
16. здійснює програмне та методичне забезпечення удосконалення професійних знань аудиторів України;
17. затверджує програми науково-методологічної, інформаційно-методичної, експертної роботи і викладацької діяльності членів АПУ та кошториси програм;
18. затверджує Регламент АПУ;
19. створює на території України регіональні відділення АПУ, визначає їх повноваження і контролює їх діяльність;
20. веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, визначає порядок його ведення та забезпечення;
21. бере участь у роботі національних та міжнародних організацій з питань аудиту;
22. здійснює організаційні заходи щодо скликання та проведення з’їзду аудиторів України;
23. здійснює інші повноваження, передбачені Законом України “Про аудиторську діяльність” та цим Статутом.