Бухгалтерский баланс

 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА

      з дисципліни Звітність  підприємств

      на  тему:

      “Бухгалтерський баланс ”

      на  прикладі ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ  І . ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВІДОБРАЖЕННЯ  НФОРМАЦІЇ   ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА» У БАЛАНСІ ……………….….………………….………………………………….5

1.1 Регламентація  фінансової звітності ...….…..………………………………..5

1.2 Нормативна  база, що регулює  заповнення  балансу ……….………....….11

1.3 Організаційно-економічна  характеристика ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика»  ..………………………………………………………………………13

РОЗДІЛ  ІІ. СКЛАДАННЯ  БАЛАНСУ ….………………………….…………18

2.1 Основна  характеристика балансу ……………..……………….…………..18

2.2 Основні   складові  заповнення та бухгалтерські   записи, що використовуються при заповнені  балансу ……………………………………30

2.3 Взаємозв'язок  статей балансу…………………………….. ….…………….32

2.4. Міжформова  ув'язка бухгалтерського балансу …………………………...35

ВИСНОВКИ  ……………………………………………………………………..39

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...….41

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………….43

 

ВСТУП

      Звітність підприємства є однією з найголовніших  сфер роботи бухгалтера він обов’язково  повинен правильно складати та своєчасно  подавати до відповідних органів  відповідну звітність. Це стосується як фінансової так і податкової та статистичної звітності.

      Актуальність обраної теми "Бухгалтерський баланс" полягає в тому, що бухгалтерський баланс є основним джерелом для надання інформації про стан майна підприємства і джерела його утворення, він відображає фінансовий стан і результати господарювання підприємства. Баланс є відкритою для користувачів формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом підприємства, в тому числі з показниками діяльності всіх його філій, виділених на окремий баланс. За даними бухгалтерського балансу виявляють недоліки в роботі та фінансовому стані підприємства, їх причини, а також розробляються заходи по їх усуненню.

      Метою написання курсової роботи з "Бухгалтерського балансу" є розкриття інформації щодо заповнення бухгалтерського балансу, правильності його складання та достовірності даних.

      Для досягнення поставленої мети необхідно  виконати наступні завдання:

1. Вивчити нормативно правові акти балансу

2. Охарактеризувати основні розділи балансу;

3. З’ясувати  взаємозв’язок статей між собою та іншими формами звітності зокрема фінансової.  

      Об'єктом написання курсової роботи з "Бухгалтерського балансу" є фінансово-господарська діяльність ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика».

      Предметом написання курсової роботи є майно підприємства та джерела його утворення.

          При написанні курсової роботи  були використанні форми фінансової  звітності ЗАТ «Хмельницька макаронна  фабрика», закони , законодавчі акти, нормативні документи, які регламентують  заповнення балансу, навчальні  посібники та підручники з даної дисципліни, а також наукові публікації провідних економістів України з даної теми.

 

РОЗДІЛ І . ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ВІДОБРАЖЕННЯ  НФОРМАЦІЇ   ПРО  ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАТ «ХМЕЛЬНИЦЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА» У БАЛАНСІ 

1.1 Регламентація фінансової звітності 

      Для досягнення якісних характеристик  інформації, яка міститься в фінансовій звітності, під час її формування дотримуються ряду принципів.

      Під час підготовки фінансової звітності  кожне підприємство розглядається  як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства. Тому у фінансовій звітності (зокрема, в балансі) передбачене відображення лише зобов’язань власників за внесками до капіталу та розподілу власникам (у вигляді відсотків, дивідендів, вилучення капіталу тощо). Цей принцип отримав назву принципу автономності підприємства.

      Отже, якщо власник підприємства вносить  власні грошові кошти у банк з  метою збільшення статутного капіталу даного підприємства, то ця операція буде відображена у фінансовій звітності. Якщо ж метою власника буде отримання відсотків за депозитним вкладом, що здійснений його власними коштами, та їх використання на свої потреби, то така господарська операція не вплине на показники фінансової звітності.

      Фінансові звіти складаються також виходячи з принципу безперервності діяльності підприємства, тобто підприємство не має ні наміру, а ні потреби ліквідуватися  або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у подальшому (принаймі протягом наступного звітного періоду).  

      За  протилежних обставин, якщо події  після дати балансу свідчать про  наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її продовження, підприємство не може використовувати П(С)БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів (п-18 П(С)БО). Тоді поділ його активів і зобов’язань на необоротні та оборотні (довгострокові і короткострокові) втрачає доречність: адже підприємство повинно в процесі ліквідації покрити усі свої  зобов’язання (спочатку перед кредиторами, потім перед власниками), тому всі активи стають оборотними, а зобов’язання – короткотерміновими. Переважна оцінка статей балансу за історичною собівартістю також не може бути використана, їх слід переоцінювати за ринковою вартістю.

      Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди  часу (звітні періоди) з метою складання  фінансової звітності.

      Під час визначення оцінки активів у  балансі пріоритет надається  їх історичній собівартості, яка складається з витрат на їх виробництво або придбання. Наприклад, до собівартості придбаного обладнання будуть включені ціна постачальника, витрати на його доставку та монтаж.

      Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визначаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Завдяки цьому користувачі отримують інформацію не тільки про минулі операції, пов’язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про  зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси, які мають надійти у майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами економічних рішень. П(С) БО1 зазначає, що принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, за якими витрати визначаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв’зку між ними та отриманими доходами.

        Щоб бути достовірною, інформація  у фінансових звітах повинна  бути також повною, зважаючи на  її важливість для користувача  та витрати, пов’язані з отриманням  цієї інформації. Тому фінансова  звітність не обмежується лише  балансом, звітами про фінансові результати, власний капітал та рух грошових коштів, але містить примітки, які надають інформацію про облікову політику підприємства та додаткові пояснення до окремих статей цих звітів.

      Щоб скласти фінансову звітність, керівництво  підприємств формує облікову політику, тобто обирає принцип, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансове положення і результати діяльності підприємства і забезпечити зіставність фінансових звітів.

      Надання користувачам інформації про політику бухгалтерського обліку, яку підприємство повинно використовувати постійно при складанні фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін на показники фінансових звітів є вимогою принципу послідовності. Дотримання цього принципу є передумовою зіставності фінансових звітів, адже користувачі отримують можливість визначити відмінні риси різних політих бухгалтерського обліку щодо  схожих операцій та інших подій, яки використовуються одним і тим же підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

      Цілий ряд  господарських операцій, таких  як погашення сумнівної дебіторської заборгованості, визначення можливого  строку корисного використання основних засобів тощо, супроводжуються певною невизначеністю та потребують професійного судження. Тому при складанні фінансових звітів слід застосовувати принцип обачності, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов’язання чи витрати – занижені.

      Сутність  операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми. Наприклад, підприємство може передати інший стороні таким чином, що подальше використання майбутніх економічних вигод, втілених у цьому активі, залишиться за даним підприємством. За таких обставин відображення цієї операції як продажу не відповідатиме її суті. Тому керівництво підприємства повинне надавати перевагу економічному змісту господарських операцій над їх юридичною формою.

      Принцип єдиного грошового вимірника  передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності.

      Під час складання фінансової звітності  необхідно намагатися збалансувати усі перелічені принципи таким чином, щоб досягти якісних характеристик  фінансової звітності.

      Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху   його грошових засобів, змін у складі власного капіталу.

      Для досягнення дохідливості інформації припускається, що користувачі мають певний рівень знань і прагнуть уважно вивчити надану інформацію. Проте можлива складність розуміння інформації, яка необхідна для прийняття економічних  рішень користувачам, не може вважатися підставою для виключення такої інформації зі складу фінансових звітів.

      Для того, щоб фінансова звітність  була зрозумілою користувачам, П(С) БО1 вимагає наявності у ній даних про:

• підприємство;
• дату звітності та звітний період;
• валюту звітності та одиницю її виміру;
• відповідні показники (статті) за звітний період та попередній періоди;
• облікову політику підприємства та її зміни;
• аналітичну інформацію щодо статей фінансової звітів;
• консолідацію фінансових звітів;
• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
• обмеження щодо володіння активами;
• участь у спільних підприємствах;
• виявлені помилки та пов’язані з ними коригування;
• переоцінку статей фінансових звітів;
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

      Доречність  інформації характеризується її впливом  на прийняття рішень користувачам та своєчасністю.

      На  прийняття рішень користувачами  впливає суттєво інформація. Суттєвість – це точка відсікання інформації, яка потрапляє до фінансової звітності, або рівень точності такої інформації. Ця точка може бути визначена на підставі як кількісних, так і якісних факторів. Найпростішим  прикладом застосування кількісного обмеження суттєвості є складання фінансової звітності у тис. грн. з одним знаком після коми. У цьому випадку суми, які становлять тисячі грн., у ній відображені не будуть.

      Суттєвість  також розглядається в контексті  групування статей фінансових звітів: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об’єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функцій. Тут перевага надається якісним факторам.

      Фінансова звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певний термін, яки визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації вона може втратити свою доречність. За МСБО 1 (переглянутим у 1997 році) термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу (останнього дня звітного року – календарного чи фінансового).

      Дані  фінансової звітності є основою  не тільки для оцінки результатів  звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового  стану та результатів діяльності часть використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану, результатів діяльності, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов’язання, сплатити дивіденди тощо. Аналітичні потреби користувачів задовольняються завдяки відповідній структурі фінансових звітів (наприклад, у балансі статті розташовуються у порядку зростання їх ліквідності), надані зіставної інформації за звітний та попередній періоди.